рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Схарактеризуйте етапи формування граматичних понять

Схарактеризуйте етапи формування граматичних понять - раздел Образование, Державний екзамен з методики навчання української мови в початковій школі У Молодшому Шкільному Віці Формується Початкова Система Граматичних Понять. З...

У молодшому шкільному віці формується початкова система граматичних понять. Здійснюється це не одразу. Одні граматичні поняття засвоюються учнями за кілька уроків (наприклад, поняття про корінь, суфікс чи префікс). Інші (іменник, прикметник, дієслово) формуються протягом усіх чотирьох років навчання дітей у школі. Граматичні поняття формуються в результаті тривалої роботи над відпо­відним мовним матеріалом, запропонованим програмою і підручником. Ця робота складається з таких компонентів, як сприймання окремих однорідних мовних явищ, абстрагування, виділення істотних для певної групи явищ ознак, узагальнення їх у спеціальному слові-терміні.

Граматичні поняття можна засвоїти, спираючись тільки на логічну роботу мислення. Для того щоб граматичне поняття було свідомо засвоєне, учнів необхідно навчити прийомів розумової діяльності, за допомогою яких досягається виявлення, вичленовування і об'єднання істотних ознак об'єктів, що вивчаються.

Як і будь-який процес пізнання, засвоєння граматичних понять відбувається у процесі виникнення і вирішення своєрідних суперечностей, що є рушійною силою засвоєння.

Так, у початкових класах учні вивчають морфемну будову слова, частини мови, речення. У зв'язку з цим засвоюють поняття «корінь», «суфікс», «префікс», «закінчення», «іменник», «прикметник», «займенник», «дієслово», «прийменник», «підмет», «присудок» тощо. Щоб оволодіти цими поняттями, учням потрібно здійснити складну розумову роботу: вичленувати (абстрагувати) істотні ознаки, об'єднати (узагальнити) їх в одну групу, засвоїти (осмислити) спеціальну термі­нологію.

Засвоюючи, наприклад, поняття «іменник», «прикметник», «дієслово», учень мусить усвідомити, що означають і які граматичні форми мають слова, що нале­жать до цих частин мови.

Процес формування граматичного поняття «частини мови» умовно можна поділити на чотири етапи.

Перший етап формування граматичних понять полягає в аналізі мовного матеріалу з метою виділення істотних ознак поняття.

Виконанням таких розумових операцій, як аналіз і синтез, на цьому етапі учні абстрагуються від лексичного значення слів і виділяють граматичні ознаки, типові для даного мовного явища. Зокрема, для формування поняття «частини мови» слід розвивати в учнів уміння абстрагуватися від конкретного лексичного значення слів і об'єднувати їх за спільними граматичними ознаками, тобто здат­ністю відповідати на однакові питання (що? або що робить?, що? або який?). З цією метою учитель ще в період навчання грамоти ознайомлює дітей з тим, що слово може називати предмет, ознаку чи дію і відповідати на певне питання: хто? що? який? яка? яке? що робить?. Ці показники і виступають на цьому етапі як істотні ознаки поняття «частини мови».

Другий етап формування граматичних понять полягає в узагальненні істот­них ознак, установленні зв'язків між ними та у введенні терміна.

Після того як учні навчилися, наприклад, ставити питання до окремих час­тин мови і визначати групи слів як такі, що є узагальненими назвами предметів чи дій, тобто виділяти істотні ознаки кожної частини мови, вводяться спеціальні терміни — «іменник», «прикметник», «дієслово».

Однак слід мати на увазі, що оволодіння поняттям на цьому етапі полягає не тільки в заучуванні слова-терміна. Відомо, що учні, які легко визначають корінь слова як спільну частину споріднених слів, називають спорідненими і слова з од­наковою за звуковим оформленням частиною. Тому й потрапляють до споріднених слів слова з омонімічними коренями (вода, водити), а слова рік, річниця, роковини учні не вважають однокореневими. Знаючи, що іменники називають предмети, такі учні ніяк не можуть зрозуміти, чому слова на зразок ходіння, боротьба, бу­дівництво належать до іменників, а не до дієслів, а слова хоробрість, синява — не прикметники, а іменники.

Термін учні запам'ятали, а поняття в них не склалося. Безумовно, засвоєння терміна полегшує оперування граматичним поняттям. Своєчасне ознайомлення учнів з терміном веде до швидкого виділення, уточнення і міцного засвоєння по­няття, але вводити термін потрібно тільки після того, як учні усвідомлять його значення на конкретному матеріалі.

Третій етап формування граматичних понять полягає в уточненні суті ознак поняття і зв'язків між ними. Наприклад, учні усвідомили важливу ознаку поняття «частини мови»: щоб визначити, до якої частини мови належить слово, потрібно знати не тільки його лексичне значення, а й на яке питання слово відповідає. Вод­ночас із цим учні засвоюють і окремі граматичні ознаки частин мови: рід і число іменників та прикметників, час дієслів; опановують інші істотні ознаки частин мови — здатність іменників і прикметників змінюватися за відмінками і числами, а дієслів — за особами і числами, наявність родових форм у цих частин мови.

Четвертий етап формування граматичних понять полягає в конкретизації вивченого поняття завдяки виконанню вправ, які вимагають практичного засто­сування одержаних знань.

Ступінь засвоєння понять учителі часто оцінюють за відповідями учнів, у тому числі з того, як діти запам'ятали визначення чи правило. Однак відповіді не завжди відображають справжній стан речей. Відомі непоодинокі випадки, коли діти знають визначення понять, але не вміють скористатися своїми знаннями на практиці. Тому надійнішим і переконливішим прийомом перевірки знань учнів є виконання ними самостійних робіт, наприклад, граматичного розбору, групування слів за певною ознакою тощо.

За послідовністю формування граматичних понять можна простежити, зо­крема, під час опрацювання теми «Прикметник» (2 клас).

Робота над формуванням поняття «прикметник» починається з аналізу мов­ного матеріалу і виділення істотних ознак поняття. Для цього учням можна дати завдання розглянути м'яч і сказати, який він за розміром (великий, маленький), за матеріалом (гумовий, шкіряний чи пластмасовий), за кольором (синій, червоний), за формою (круглий). Так на уроці створюється мовленнєва ситуація, яка спонукає учнів до оперування словами — назвами ознак предмета. Учні записують слово­сполучення: м'яч великий, гумовий, червоний, круглий.

—Які слова ви вжили, щоб показати, який ви бачите м'яч? Підкресліть їх.

—Для чого ви використовували ці слова? Що ви ними називали? (Ознаки предмета — м'яча).

—Поставте до них питання і скажіть, чим ці слова схожі? (Усі вони називають ознаку і відповідають на питання який?).

—Такі слова в граматиці називаються прикметниками. Отже, скажіть, слова називаються прикметниками. Перевірте своє визначення за правилом, умі­щеним у вашому підручнику.

На закріплення одержаних знань про прикметник учні виконують різні вправи (серед них і з підручника).

У наведеному фрагменті уроку знайшли відображення всі етапи формування граматичного поняття «прикметник»: 1-й етап — аналіз мовного матеріалу і ви­ділення ознак поняття; 2-й етап — узагальнення істотних ознак у слові-терміні; 3-й етап — узагальнення ознак (формулювання правила); 4-й етап — виконання вправ на закріплення, які передбачають включення одержаних знань у мовленнє­ву практику.

Однак на цьому етапі учні одержали тільки початкові відомості про прикмет­ник. У процесі подальшого вивчення цієї частини мови вони засвоюють й інші ознаки прикметника (зміну за числами, родами і відмінками в поєднанні з імен­никами). Одночасно формується вміння правильно вживати в усному і писемному мовленні багатозначні прикметники, добирати синонімічні та антонімічні ознаки предметів.

Під час формування граматичних понять слід учити школярів абстрагува­тися від лексичного значення конкретних слів, узагальнювати (синтезувати) те спільне (граматичне), що властиве певній мовній категорії. Кінцевою метою є формування вміння застосовувати набуті граматичні знання безпосередньо з ме­тою спілкування.

Кожне самостійне слово становить єдність двох значень — лексичного і гра­матичного. Граматичним називаєтеся таке додаткове абстрагуюче значення, яке виражає різні відношення слова, що супроводять його лексичний зміст. Якщо кожне слово має окреме лексичне значення, то граматичні значення характерні не для одного слова, а для цілої групи, розряду слів. Граматичних значень у сло­ва може бути декілька. Наприклад, дієслово характеризується способом, часом (у минулому часі — і родом), числом, видом, станом, особою.

Формування в молодших школярів окремих граматичних понять розпочина­ється з 1 класу і продовжується протягом усього початкового навчання, поступово розширюючись і поглиблюючись.

Вивчення в початковій школі частин мови як розрядів слів, об'єднаних спіль­ними граматичними ознаками, які відображають спільність їх семантики, спрямо­ване на поглиблення знань молодших школярів про лексичні і граматичні значення слова, особливості словозміни і словотворення в українській мові, про синтаксичну функцію слів у мовленні, на формування вмінь використовувати в мовленні грама­тичні форми частин мови з урахуванням їх функціонального призначення. Учитель має пам'ятати, що основна функція частин мови в тексті — комунікативна, проте вони можуть виконувати і додаткову стилістичну функцію, оскільки служать ви­ражальними засобами мови.

Програмою для середньої загальноосвітньої школи (1—4 класи) передбачено поступове поглиблення знань про граматичні ознаки кожної частини мови:

1клас: ознайомлення зі словами — назвами предметів, ознак, дій, постановка до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять?.

2клас: формування початкового уявлення про частини мови; про те, що слова поділяються на групи залежно від того, на яке питання вони відповідають; слова, які відповідають на питання хто? що? (іменники); слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? (прикметники); слова, які відповідають на питання що робити? що зробити? що робив? що буде робити? (дієслово); службові слова, до яких не ставлять питань, але без яких майже неможливо побудувати речення: на, в, із, по, до, у, над, під, а, але, і, чи, тому що.

3 клас: формування узагальненого поняття про частини мови (іменник, прикметник, дієслово); ознайомлення із сукупністю граматичних та лексико-граматичних ознак, властивих кожній частині мови: роль у мовленні, узагальнене лексичне значення, категорії, функції в реченні.

4 клас: поглиблення знань про морфолого-синтаксичні особливості кожної частини мови (іменник, прикметник, дієслово): змінювання іменників та прикметників за відмінками, дієслів — за особами і числами, у минулому часі — і за родами; загальне уявлення про числівник як частину мови; поняття про займенник як частину мови; особові займенники; поняття про прислівник як частину мови.

Для свідомого опанування нового граматичного поняття учні мають насам­перед виділити його істотні ознаки, що здійснюється у процесі спостережень за відповідним мовним явищем. Поняття про частини мови учні одержують у 2 класі. Слід пам'ятати, що засвоєння частин мови, уміння розпізнавати їх у ряді різних лексем чи в тексті ґрунтується передусім на усвідомленні учнями: 1) їх лексичних ознак (іменник — назва предмета; прикметник — назва ознаки; дієслово — назва дії); 2) на вмінні правильно поставити до слова граматичне питання; 3) на вра­хуванні формально-граматичних показників кожної частини мови (характерні за­кінчення, суфікси, зв'язок з іншими частинами мови в словосполученні і реченні). Тому, опрацьовуючи кожну частину мови, учні з'ясовують такі питання:

1. Що ця частина мови означає?

2. На яке питання відповідає?

3. Як (за чим) змінюється?

4. Яким членом речення найчастіше виступає?

5. З якою частиною мови вступає в зв'язок?

6. Як найчастіше утворюється?

У процесі вивчення частин мови в учнів закріплюються і вдосконалюються вміння граматично правильно будувати словосполучення і речення, вводити їх у зв'язні висловлювання; продовжується формування орфоепічних умінь і навичок щодо правильного вимовляння окремих граматичних форм (наприклад, дієслова на -ться, -шся); засвоюються теми, пов'язані з виробленням орфографічної навички (наприклад, особові закінчення дієслів, відмінкові закінчення іменників з основою на шиплячий, числівникові та прислівникові форми), формуються вміння і навички комунікативно виправдано використовувати мовні засоби в мовленні.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Державний екзамен з методики навчання української мови в початковій школі

Міністерство освіти і науки України... Полтавський національний педагогічний університет імені В Г Короленка... Психолого педагогічний факультет...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Схарактеризуйте етапи формування граматичних понять

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ББК 74.268.3(4 укр.)Я73
УДК 373.5.016:82.09.(075.8)   Державний екзамен з методики навчання української мови в початковій школі: методичні рекомендації для студентів психолого-педаг

Питання до екзамену
1. Розкрийте особливості методики навчання української мови в початковій школі, зумовлені специфікою курсу української мови, що його опрацьовують молодші школярі. 2. Схарактеризуйте особли

Принципи навчання української мови
Спираючись на теоретичні основи педагогіки та психології, методика на­вчання рідної мови використовує загальнодидактичні принципи: 1. Науковості (тлумачення мовних фактів). 2. Дос

Методи навчання
У методиці використовуються методи як дидактичних класифікацій (словесні, наочні, практичні), так і методичних. Наприклад, у навчанні грамоти — зву­ковий аналітико-синтетичний метод, на уроках чита

Дидактичні засоби навчання
До дидактичних засобів навчання української мови в початковій школі на­лежать слово вчителя, навчально-методичний комплекс та різноманітні технічні засоби. Слово вчителя. Навчальний процес

Урок як основна форма навчально-виховного процесу з рідної мови
Основною формою організації навчально-виховної роботи в початковій школі є урок — організаційний елемент навчального процесу, об'єднаний у смисловому, часовому та організаційному аспектах. Саме на

Структура уроку засвоєння нових знань
I. Організація учнів для роботи. II. Актуалізація опорних знань учнів — повторення раніше вивченого мате­ріалу, який органічно пов'язується з новим. III. Мотивація навчальної діял

Структура уроку осмислення знань, формування на їх основі необхідних умінь і навичок
I. Організація учнів для роботи. II. Словникова робота. Робота над помилками. III. Перевірка домашнього завдання . IV. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомленн

Структура уроку перевірки знань, умінь і навичок учнів
Контрольний диктант I. Організація учнів для роботи. II. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку. III.Підготовча робота: а) читання текст

Структура уроку аналізу результатів письмових робіт
I. Перевірка домашнього завдання. II. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку. III.Загальна характеристика результатів перевірки знань і навичок, виявлених

Структура уроку узагальнення і систематизації знань
I. Перевірка домашнього завдання. II. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети уроку. III. Повторення, узагальнення і систематизація найважливіших теоретичних від

Структура уроку навчального переказу
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, визначення мети, завдань уроку, спо­собів та послідовності роботи. II. Читання тексту для переказу. III. Аналіз змісту прочитаного тексту

Структура уроку аналізу учнівських переказів і творів
I. Перевірка домашнього завдання. II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети, завдань уроку. III. Загальна характеристика результатів перевірених робіт, творчих

Форми організації навчальної діяльності учнів на уроці
Залежно від кількості учнів і характеру їх взаємодії між собою та з учителем розрізняють фронтальну, індивідуальну і групову форми навчальної діяльності. Фронтальна навчальна діяльність по

Способи організації групової навчальної діяльності учнів
1. Однорідна групова діяльність: усім групам, на які поділений клас, учитель пропонує одне й те саме завдання. 2. Диференційована групова діяльність: різним групам у класі пропонують викон

Нестандартні уроки української мови в початковій школі
Основною формою навчально-виховної роботи в сучасній школі залишається урок. У 80-х роках XX ст. набуло активності масове застосування нестандарт­них уроків, з якими вчителі пов'язували підвищення

Схарактеризуйте особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
У сучасній школі навчання грамоти як семирічних, так і шестирічних першо­класників здійснюється за звуковим аналітико-синтетичним методом. Цей метод ґрунтується на таких науково-методичних засадах:

Проаналізуйте прийоми звукового синтезу
1. Утворити склад (злиття) з таких двох звуків: [н], [а] — на; [з], [о] — зо; [ж], [е] — же; [т'] [у] — тю; [с'], [о] — сьо та ін. 2. Утворити склад з таких трьох звуків і вимовити його зл

Користуючись зошитом для письма з друкованою основою, схарактеризуйте в загальних рисах систему підготовчих графічних вправ
Протягом підготовчого періоду учні вправляються у малюванні різноманіт­них орнаментів, предметів прямокутної й овальної форми (рама вікна, прапорець, ялинка, паркан, відерце, яблуко, вишня, листок

Використовуючи матеріал букваря, розкрийте структуру і методику уроку на ознайомлення з новою літерою
  Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульованій темі, провідному принципу звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти – від “звука до

Використовуючи матеріал Букваря, схарактеризуйте роботу над граматичним ладом дитячого мовлення
Уже в період навчання грамоти в першокласників необхідно розвивати вмін­ня вступати в діалог на доступні для них теми, а також зв'язно висловлюватися. Для формування вміння брати участь у діалозі Б

Запропонуйте структуру уроку письма на вивчення нової літери
Протягом першого року навчання в учнів мають сформуватися технічні нави­чки письма (уміння користуватися засобами письма, орієнтуватися на сторінці зо­шита в його розліновці), графічні навички (умі

Розробіть конспект уроку вивчення програмового матеріалу, на якому розглядалися б питання культури мовлення
Тема. Культура мовлення. Мета: 1. Формувати уявлення про культуру мовлення і культуру спілкування. 2.Прищеплювати навички мовного етикету. 3.Виховувати в учнів увагу до м

Схарактеризуйте види писемного ділового мовлення та методику навчання цих видів учнів початкової школи
  На уроках української мови молодші школярі знайомляться зі зразками та особливостями виконання робіт ділового мовлення. Вони вчаться складати тексти-інструкції щодо виготовлення окр

Наведіть приклади вправ, які використовуються для роботи над реченням. Які з них сприяють розвитку зв‘язного мовлення?
Речення як мінімальна комунікативна одиниця виконує функцію формування і вираження думки в усному і писемному мовленні. Складаючись зі словосполучень, воно є одиницею побудови тексту. Тому в початк

Розкрийте систему вивчення іменника у початковій школі
Іменник — найбагатша з лексичного погляду частина мови серед інших, які існують у сучасній граматиці. Здобуті знання про іменник стають основою для вивчення інших частин мови, зокрема прикметника і

Схарактеризуйте методику вивчення займенника у початковій школі
Ще до початку шкільного навчання діти практично використо­вують займенники, правильно вживають їх у мовленні. У першому класі ці нави­чки закріплюються в процесі опрацювання букварних і післябуквар

Розкрийте методику вивчення прислівника у початковій школі
  З прислівником як частиною мови учні ознайомлюються в 4 класі. Відбувається це передусім з мовленнєвою метою, оскільки прислівники відіграють помітну роль у мовленнєвому розвитку мо

Вій школі
У 4 класі учні одержують загальне уявлення про числівник як частину мови, засвоюють вимову і правопис найуживаніших числівників, вживання їх у мовленні. У процесі вивчення цієї частини мови в учнів

Проаналізуйте завдання та етапи вивчення морфемної будови слова
Тема “Будова слова” як самостійна починає вивчатися в 2-му класі і закінчується в 3-му. Вона складається з таких основних етапів: підготовча робота до ознайомлення із смисловим

Запропонуйте види правописних вправ. Розкрийте методику їх проведення
Завдання початкової школи закласти у навчальній підготовці школярів основу грамотного письма. З огляду на це, вчені методисти – частіше вдаються до аналізу стану освоєння учнями орфографії й пункту

Наведіть приклади вправ на розвиток артикуляції, які доцільно використовувати у період навчання грамоти
Тема : Звуки [ н ], [ н ′], буква « ен ». Мета : Навчити учнів вільно володіти диханням, раціонально дозувати його при про

Назвіть види переказів. Запропонуйте план роботи над докладним переказом
У загальній системі учнівських робіт з розвитку зв’язного мовлення переказ посідає важливе місце серед інших видів підготовчих вправ і творів. Творчий елемент закладений у ньому незначний, самостій

Запропонуйте розробку уроку розвитку зв‘язного мовлення, присвяченого написанню переказу
Пропонуємо орієнтовну розробку уроку розвитку зв'язного мовлення, при­свяченого написанню переказу. Тема. Докладний переказ тексту «Узимку». Мета: формувати в учнів уміння створюв

Проаналізуйте особливості читання як одного з видів мовленнєвої діяльності
Державною програмою освіти передбачається, що у початкових класах учень має оволодіти читацькими і мовленнєвими навичками та уміннями, способами роботи над художнім і науково-пізнавальним текстами,

Розкрийте методику опрацювання казки на уроках читання у початковій школі
  Опрацювання казки передбачає такі етапи: підготовча робота до читання; читання оповідання; перевірка сприймання; робота над текстом оповідання; складання плану; переказ змісту; узаг

Схарактеризуйте методику опрацювання вірша на уроках читання у початковій школі
Ритмічність розміру вірша, римування найкраще сприймаються в голосному читанні. Читання вірша вчителем має бути таким, щоб донести до свідомості дітей основну думку, намалювати образи, викликати пе

Проаналізуйте етапи формування читацької самостійності молодших школярів
У системі прилучення учнів самостійно читати виділяється три етапи: підготовчий, початковий, основний. Підготовчий етап припадає на період навчання грамоти. Діти ще не вміють ч

ЛІТЕРАТУРА
1. Анісімова Г.О., Петрова А.С. 12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів. - Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. 2. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення.- Львів:Світ,1990. 3.

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги