Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль

Яскравим зразком використання фразеології є «Україна молода» – вітчизняне періодичне видання інформаційно-політичного характеру.
У ньому наявна велика кількість фразеологізмів різних типів та стилістичних функцій.

Насамперед слід зупинитись на одиницях, використаних у традиційному вигляді.

Фразеологічне сполучення у реченні «Тим часом в Україні торрент-ресурси ростуть, як гриби після дощу» [УМ. – 2010. – № 33. – С. 4] походить зі спостережень за світом природи; адвербіальне, побутово-розмовне, широковживане, сильноекспресивне; виражене підрядним словосполученням; виконує оцінну та порівняльну функції. Його можна замінити синонімом «як з води».

Підзаголовком виступає зрощення «Хоч стій, хоч падай»[УМ. – 2010. – № 33. – С. 14] побутового походження; адвербіальне, побутово-розмовне, широковживане, сильної експресії; виражене сурядним словосполученням; виконує оцінну, емоційно-експресивну та заголовну функції, зосереджує увагу читача на описуваній проблемі.

Крилатий вислів із творчості Миколи Гоголя вжито в політичній статті: «Тому вона вимагає перевірити якість Державного реєстру виборців, бо там нібито є “мертві душі”…» [УМ. – 2010. – № 33. – С. 5], тобто люди, які існують тільки на папері. Цей вираз є субстантивним, книжним, вузько-вживаним, середньоекспресивним; вираженим підрядним словосполученням. Виконує асоціативну функцію, створює сатиричний тон.

Фразеологічне зрощення «А це може доволі суттєво “дати по шапці” нашій валюті» [УМ. – 2010. – № 34. – С. 6] – побутового походження, дієслівне, побутово-розмовне, застаріле, сильноекспресивне; виражене підрядним словосполученням; виконує функцію оцінки та увиразнення. У дописі означає «обмежити вплив, відсунути на задній план». Однак фразему прийнято тлумачити як «виганяти звідкись, знімати з посади (зазвичай із ганьбою)». Отже, на наш погляд, використання її в цьому контексті є не зовсім доречним. Пропонуємо замінити одиницю такими висловами: зв’язати руки, перекрити кисень (повітря).

У статті застосовано вислів, який походить із творчості Олександра Пушкіна: «Тим самим добровільно опинившись біля розбитого корита: ні островів, ні шельфу з нафтою» [УМ. – 2010. – № 35. – С. 5]. Він адвербіальний, книжний, широковживаний, середньої експресії; виражений підрядним словосполученням. Виконує оцінну й асоціативну функції, надає висловленому влучності. Синонімічні відповідники з компонентом «залишитися»: ні з чим, з носом, при пікових інтересах, антонімічний – у виграші.

У реченні «Блискуча збірна Сполучених Штатів завдяки дублю захисника Брайана Рафальськи із “Детройта” вчора вранці перемогла канадців і сплутала всі карти організаторам…» [УМ. – 2010. – № 34. – С. 9] вжито два стійких вислови. Перший – фразеологічний вираз, що є складеним найменуванням; субстантивний; виконує номінативну функцію. Другий – єдність виробничо-професійного походження; дієслівна, книжна, широковживана, середньоекспресивна; виконує оцінну функцію. Інший варіант – змішувати карти.

Два фразеологічних сполучення знаходимо в реченні «… І на сьомому десятку Міхал Чайковський вкоротив собі віку, пустивши у скроню кулю» [УМ. – 2010. – № 34. – С. 12]. Перше походить із побутового життя, дієслівне, книжне, широковживане, середньоекспресивне; виражене підрядним словосполученням; виконує евфемістичну функцію, разом із наступною фраземою утворює синонімічний ряд. Другий вислів із виробничо-професійної сфери; дієслівний, побутово-розмовний, широковживаний, сильної експресії; виражений підрядним словосполученням; деталізує перший фразеологізм.

У заголовку «Катівня “на десерт”» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 3] використано фразеологізм із побутового життя, похідний від приказки «залишити на десерт»; адвербіальний, побутово-розмовний, широко-вживаний, середньої експресії; виражений одним повнозначним словом; виконує оцінну та асоціативну функції.

Фразеологічне зрощення «… Юлія Володимирівна зробила хід конем» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 6] походить із виробничо-професійної сфери; є субстантивним, книжним, широковживаним, середньоекспресивним; вираженим підрядним словосполученням; виконує функцію увиразнення, додає висловленому образності, асоціативності.

Стійкий вислів «…“На щиті”наші поверталися з американського континенту в 2002 році – із Солт-Лейк-Сіті» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 14] походить від античної приказки «на щиті або зі щитом», тобто мертвим, із перемогою, але не переможеним. У цьому контексті означає зазнати невдачі, програти. Фразема адвербіальна, книжна, застаріла, сильноекспресивна; виражена одним повнозначним словом; виконує оцінну, асоціативну й емоційно-експресивну функції.

Фразеологічне зрощення бачимо в реченні «Під гарячу руку родоначальникам хокею потрапили німці, у ворота яких канадці закинули аж вісім шайб» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 15]. Воно походить із побутового життя; адвербіальне, побутово-розмовне, широковживане, сильної експресії; виражене підрядним словосполученням; виконує емоційно-експресивну функцію.

Приказка «Не менш ніж на сьомому небі від щастя перебуває “янкі”» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 15] релігійного походження; адвербіальна, книжна, широковживана, сильноекспресивна; виражена підрядним слово-сполученням; виконує оцінну, емоційно-експресивну функції, створює іронічний тон.

У статті про Олімпіаду-2010 знаходимо ідіому «Найбільше перепадає на горіхизбірній Росії» [УМ. – 2010. – № 36. – С. 15], яка походить із побутового життя; дієслівна, побутово-розмовна, застаріла, сильноекспресивна; виражена підрядним словосполученням; виконує емоційно-експресивну функцію, увиразнює зміст. Має декілька варіантів: перепасти на гостинці (бублики, галушки).

З історичних реалій походить вираз «У Дарфурі закопують сокиру війни» [УМ. – 2010. – № 37. – С. 9], що означає «йти на примирення, припиняти військові дії». Він дієслівний, книжний, широковживаний, середньо-експресивний; виражений підрядним словосполученням; виконує заголовну та асоціативну функції.

Фразеологічне зрощення «Тоді уже не виникає ніяких бажань навішувати “усіх собак” на школу» [УМ. – 2010. – № 37. – С. 17] – історичного походження; дієслівне, побутово-розмовне, широковживане, сильноекспресивне; виражене підрядним словосполученням; виконує емоційно-експресивну функцію, акцентує на описуваній проблемі. Можлива заміна синонімічним сполученням «робити зі школи цапа-відбувайла».

Крилатий вислів релігійного походження знаходимо в реченні «Утім манною небесною у вигляді 14 млн. грн. державний канал розпоряджається, м’яко кажучи, не належним чином» [УМ. – 2010. – № 37. – С. 17]; субстантивний, книжний, біблійний, застарілий, середньої експресії; виражений підрядним словосполученням. Виконує функцію увиразнення, поетизації висловлюваного, створення сатиричного ефекту.

Фразеологізм «Але, незважаючи на таку вигідну пропозицію, китайці несподівано почали крутити носом» [УМ. – 2010. – № 38. – С. 5] – єдність побутового походження; дієслівна, побутово-розмовна, широковживана, сильноекспресивна; виражена підрядним словосполученням; створює жартівливий тон, висловлює авторську оцінку.

Виробничо-професійного походження єдність «А тема свободи й вольності, яка червоною ниткою проходить у тому ж “Хмельницькому”, близька європейцям» [УМ. – 2010. – № 38. – С. 10]; дієслівна, книжна, широковживана, середньоекспресивна; виражена підрядним словосполу-ченням; виконує асоціативну функцію.

Речення «Далі Марина Анцибор вільним стилем лише обійшла канадку, тож “рвати жили” на четвертому етапі Валентині Шевченко сенсу не було» [УМ. – 2010. – № 38. – С. 14] містить: два вислови номінативного типу та фразеологічну єдність. «Вільний стиль» – складене найменування; субстантивне, термінологічне, вузьковживане, нейтральне; виражене підрядним словосполученням; виконує номінативну функцію. «Сенсу не було» – мовне кліше; дієслівне, книжне, широковживане, нейтральне; виражене підрядним словосполученням; виконує номінативну функцію. «Рвати жили» – фразеологічна єдність побутового походження; дієслівна, побутово-розмовна, широковживана, сильної експресії; виражена підрядним словосполученням; виконує оцінну, емоційно-експресивну функцію, створює іронічний тон. Синонімічні відповідники: гнути спину (горба), ламати хребта, обливатися потом, мозолити руки, гріти лоба (чуба); антоніми: бити байдики, годувати баглаї, м’яти ханьки, ганяти собак.

В «Україні молодій» часто зустрічаються також авторські й трансформовані фразеологічні одиниці.

Розглянемо приклади видозміни традиційних стійких висловів.

Заголовком до статті є трансформований за допомогою заміни компоненту крилатий вислів «Архіпелаг розбрату» [УМ. – 2010. – № 35. – С. 5] – похідний від античного «яблука розбрату»; субстантивний, книжний, сильноекспресивний; виражений підрядним словосполученням; виконує оцінну, емоційно-експресивну, асоціативну функції, робить акцент на потрібній деталі, є засобом іронії.

У цій статті є речення «Мовляв, почати б хоч із пальця, а там і руку можна буде потроху“відкусити”» [УМ. – 2010. – № 35. – С. 5]. Фразема в ньому утворилася внаслідок поширення та переосмислення елементів приказки «Пальця до рота не клади – відкусить руку». Вона є дієслівною, побутово-розмовною, сильної експресії; вираженою складносурядним реченням. Створює сатиричний тон, надає висловленому дотепності.

Приказку «Ложка дьогтю псує діжку меду» трансформовано в такому реченні: «Підсолодивши інавгураційний день діжкою меду, європейські парламентарії вирішили влити до неї цілий ополоник дьогтю» [УМ. – 2010. – № 37. – С. 6]. Тут бачимо поширення, синонімічну заміну, надання компонентам протилежного значення. Фразеологічна одиниця книжна, сильноекспресивна, виражена простим реченням; виконує оцінну й асоціативну функції, увиразнює текст, надає образності.

Підзаголовком є вираз «Із хворої голови – на бобрячу» [УМ. – 2010. –
№ 35. – С. 11], який красномовно повідомляє про пов’язані з цими тваринами проблеми для народного господарства. Похідний від приказки «Перекладати із хворої голови на здорову» – дієслівний, побутово-розмовний, широковживаний, сильноекспресивний; виражений неповним реченням. Трансформована фразема виконує функцію увиразнення, створює комічний ефект.

Вислів «тримати хвіст пістолетом», який походить зі спостережень за світом природи, трансформовано таким чином: «Тримай хист пістолетом!»[УМ. – 2010. – № 35. – С. 16]. Цей вислів є дієслівною, побутово-розмовною одиницею, сильної експресії; вираженою простим узагальнено-особовим односкладним реченням. Виконує заголовну й емоційно-експресивну функції, має жартівливий ефект.

Контамінований фразеологізм «Отже, прийшов час не рубати вікно в Європу, а культурно відкривати двері кращими зразками національного оперного та балетного мистецтва» [УМ. – 2010. – № 38. – С. 10] пов’язаний із поемою Олександра Пушкіна «Мідний вершник», де вперше з’явився вираз «рубати вікно в Європу», що став однією частиною новоутвореного вислову, а другою – сполучення «відкривати двері». Він дієслівний, книжний, середньоекспресивний. Виконує функції асоціації та протиставлення.

Оригінальними є власне авторські фразеологізми.

Використаний вислів «Досить возити спагеті в Італію» [УМ. – 2010. –
№ 38. – С. 10] є підзаголовком і нагадує народну приказку «У ліс дрова не возять». У контексті означає недоречність еміграції українських оперних співаків до Італії, оскільки ця країна вважається еталоном національної оперної класики. Фразеологізм дієслівний, побутово-розмовний, сильноекспресивний; виражений простим інфінітивним односкладним реченням. Виконує заголовну та емоційно-експресивну функції, викликає комічне асоціативне порівняння (спагеті також є традиційним італійським атрибутом).

Заголовком до статті про смерть російського режисера Володимира Мотиля виступає фразеологічне зрощення «Відійшов до сонця» [УМ. – 2010. – № 34. – С. 3]. Так автор майстерно й поетично переосмислила назву його фільму «Біле сонце пустелі». Одиниця дієслівна, книжна, сильної експресії; виражена підрядним словосполученням. Виконує заголовну, асоціативну, евфемістичну функції, надає назві матеріалу влучності.

Таким чином, у газеті «Україна молода» вживаються фразеологічні одиниці, відмінні за походженням, семантикою, структурно-граматичними особливостями. Трапляються як сильноекспресивні, так і вислови середньої емоційної насиченості. Виконують найчастіше асоціативну та оцінну функції, додають висловленому гостроти.

ВИСНОВКИ

Отже, на основі викладеного вище дослідження, зроблено порівняння фразеології в періодичних виданнях «Порадниця» та «Україна молода». Для цього було визначено такі критерії: різновиди фразеологізмів, широта й частота використання, контекстуальна доцільність, стилістична роль, системні зв’язки та ін.

У «Порадниці» найчастіше зустрічаються традиційні одиниці – єдності й вирази, є тяжіння до народних приказок. Як правило, середньоекспресивні за емоційним забарвленням. «Україна молода» застосовує більшу кількість трансформованих і авторських фразем – виразів та зрощень, а також відомих крилатих висловів сильної експресії. Фразеологізми в обох газетах походять здебільшого з побутової та виробничо-професійної сфери; за морфологічним вираженням смислової домінанти в основному дієслівні й адвербіальні; книжні та побутово-розмовні за функціональним призначенням; широковживані; виражені підрядними словосполученнями.

Широта вживання фразеологічних одиниць у газеті «Порадниця» обмежена головним чином статтями та врізами до них, а в «Україні молодій» вони часто вживаються як у дописах, так і в заголовках та підзаголовках до текстових матеріалів. Спільною рисою обох видань є обов’язкова контекстуальна доцільність фразеології. Усі стійкі вислови виконують важливу стилістичну роль.

«Україна молода» суттєво відрізняється від «Порадниці» більшою частотою застосування різноманітних фразем. Середня кількість цих мовних явищ на один випуск (обидва видання мають подібний формат і приблизно однакову кількість сторінок) становить: 43 одиниці в «Порадниці» та 75 – в «Україні молодій».

Серед функцій, які найчастіше виконують фразеологізми в газеті «Порадниця», – оцінна й увиразнення. Для «України молодої» найбільш характерні емоційно-експресивна, асоціативна, функція створення гумору, іронії та сатири. Однак усі одиниці є засобами образності та яскравості, надання висловленому дотепності.

Більшість фразем в обох виданнях є однозначними та мають здатність вступати в синонімічні та антонімічні зв’язки, що було показано за допомогою наведення відповідників (де це можливо й доречно), а також варіантів висловлювання. За функціональним призначенням фразеологія публіцистики здебільшого книжна й побутово-розмовна; широковживана; середньої або сильної експресії. Більшість має синоніми й антоніми; багатозначність трапляється рідко.

Фразеологічне багатство української мови широко використовують у сучасній періодиці. Воно є різноманітним за семантикою і походженням: вживається велика кількість висловів виробничо-професійного, побутового походження, народних приказок і крилатих висловів. Значна частина використаних фразем утворюється внаслідок трансформування традиційних стійких одиниць способами поширення їхнього компонентного складу, повної або часткової видозміни семантики та контамінації. Такі одиниці трапляються найчастіше в заголовках, підзаголовках і врізах до статей. Вживають також власне авторські фразеологізми, які з часом можуть перейти до розряду традиційних, тому становлять особливу цінність для розвитку мовознавчої науки.

Матеріали зі сторінок видань зібрала Мельничук О.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. / М. Ф. Але-фіренко. – Х. : Вид-во при Харк. держ. ун-ті, 1987. – 136 с. – С. 46-70.

2. Баран Я. А. Фразеологія у системі мови. / Я. А. Баран. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1997. – 176 с. – С. 74-77, 115-121.

3. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове): учеб. пособ. / В. В. Виноградов. – М. : Высшая шк., 1986. – 640 с. –
С. 26-33.

4. Дудников А. В., Арбузова А. И., Ворожбицкая И. И. Русский язык: учеб. пособ. / А. В. Дудников, А. И. Арбузова, И. И. Ворожбицкая. – К. : Вища шк., 1983. – 352 с. – С. 22.

5. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. / М. А. Жовтобрюх. – К. : Наукова думка, 1984. – 256 с. – С. 80-84.

6. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. / М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик. – К. : Вища школа, 1972. – 404 с. – С. 71-77.

7. Калашник В. С., Колоїз Ж. В. Словник фразеологічних антонімів української мови. / В. С. Калашник, Ж. В. Колоїз. – К. : Довіра, 2001. – 284 с.

8. Ладоня І. О. Українська мова: навч. посіб. / І. О. Ладоня. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К. : Вища шк., 2001. – 158 с. – С. 36.

9. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: навч. посіб. / О. Д. Пономарів. – [2-ге вид., стер.]. – К. : Либідь, 2001. – 240 с. – С. 142-143.

10. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: підруч. / О. Д. Пономарів. – 3-тє вид., перероб. і допов. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с. – С. 120-128.

11. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. / Л. Г. Скрипник.– К. : Наукова думка, 1973. – 300 с. – С. 80-87, 98-100.

12. Современный русский язык: учеб. пособ. / Р. Н. Попов, Д. П. Валь-кова, Л. Я. Маловицкий, А. К. Федоров. – М. : Просвещение, 1978. – 464 с. – С. 124-129.

13. Сучасна українська мова: підруч. / О. Д. Пономарів, В. В. Різун,
Л. Ю. Шевченко та ін.; за ред. О. Д. Пономарева. – 3-тє вид., перероб. –
К. : Либідь, 2005. – 488 с. – С. 97-102.

14. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: навч. посіб. / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. – К. : Знання, 2007. – 494 с. – С. 16-26, 246-261.

15. Фразеологічний словник української мови. – 2-ге вид. – К. : Наукова думка, 1999. – 980 с.

16. Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: навч. посіб. / Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К. : Літера, 2000. – 688 с. – С. 165-172.

17. Ющук І. П. Українська мова: підруч. / І. П. Ющук. – К. : Либідь, 2004. – 640 с. – С. 230-231, 247-251.

18. Ярещенко А. П. Сучасний фразеологічний словник української мови. / А. П. Ярещенко, В. І. Бездітко, О. В. Козир, Н. Г. Немировська. – Х. : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2009. – 640 с. – С. 13-14.