Ознаки фразеологізму - раздел Образование, Курс Мова українських видань вивчається в таких формах: 1. Лекції – виклад матеріалу викладачем в аудиторії з метою розкрити основні положення навчальної програми. Заголовний комплекс сучасного періодичного видання Мовознавці Наводять Певні Ознаки, Які Дозволяють Зарахувати Конкретний Вислів...
Мовознавці наводять певні ознаки, які дозволяють зарахувати конкретний вислів до фразеологічних одиниць. До них відносять семантичну цілісність, стійкість компонентного складу, членовану оформленість, відтворюваність, чіткість будови, еквівалентність слову, неперекладність тощо. Деякі з цих пунктів, а саме стійкість і неперекладність ми вважаємо суперечливими. Про перший із них уже йшлося вище, а другий краще було б уточнити так: неможливість дослівного перекладу. Саме це часто призводить до вживання калькованих одиниць (особливо в періодиці). Так,
О. О. Пономарів вважає, що «фразеологізми треба відтворювати мовою, якою написано даний текст, або мовою оригіналу. Якась третя мова тут абсолютно недоречна» [9, 142]. Найбільш правильно, на наш погляд, ознаки фразеологізмів обґрунтовано в праці науковців В. Д. Ужченка та
Д. В. Ужченка, де називаються чотири основні критерії:
· цілісність значення – формується внаслідок переосмислення вільного словосполучення-прототипу, мотивувального фрагмента дійсності; виявляється у відносній ідентифікації фразеологізму певним словом, здатності його виступати окремим членом речення; відносною стабільністю (що не заперечує варіативності) компонентного складу й структури;
· фразеологічна відтворюваність пояснюється тим, що фразеологізми існують у мові вже як готові блоки, своєрідні кліше, які можна видозмінювати й використовувати для вторинної номінації реалій;
· відносна постійність компонентного складу та структури зумовлена певною обмеженістю використання фразеологічних одиниць; природною є лише трансформація в межах норми;
· експресивність постає з найголовнішого призначення фразеологізмів – увиразнювати мову, надавати їй образності та емоційності [14, 21-23].
Однак експресивність не є обов’язковою ознакою фразеологізмів, про що свідчать випадки вживання їх у науковому та офіційно-діловому стилях (мовні штампи, кліше, складені найменування).
Серед мовознавців поки що немає єдиної думки, які мовні утворення належать до фразеологізмів. Очевидно, слід розрізняти фразеологізми у вузькому розумінні (власне фразеологізми) і в широкому значенні (фразеологічні вирази).
Власне фразеологізмисвоїм лексичним значенням рівнозначні окремим словам або словосполученням: бути на сьомому небі – почуватися щасливим; брати за душу – розчулювати; робити з мухи слона – перебільшувати. Для фразеологізмів властиве певне емоційно-експресивне забарвлення. Наприклад, прислівник тривожно лише вказує на стан людини, в той час як фразеологізм «коти шкребуть на серці» має ще й виразне експресивне забарвлення, викликає певні емоції: «Ніби все правда і правильно, а десь на серці коти шкребуть»(В. Собко).
У фразеологічних виразахслова більшою мірою, ніж у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. Самі фразеологічні вирази, як правило, позбавлені певного емоційно-експресивного забарвлення. Але вони, як і власне фразеологізми, функціонують у мовленні як готові, усталені поєднання двох або більше слів. До фразеологічних виразів належать:
- мовні кліше і штампи: ринкові реформи, соціальна програма, сфера обслуговування, мати велике значення;
- складені найменування: річ у собі, коефіцієнт корисної дії, адамове яблуко (борлак), грудна жаба, білий гриб, м'яка вода, Чорне море;
- прислів'я та приказки: Вовків боятися – в ліс не ходити. З великої хмари малий дощ буває;
- крилаті вислови: «Борітеся – поборете» (Т. Шевченко). «Лиш боротись – значить жить» (І. Франко).
2.3. Класифікація фразем
Усі використовувані в українській мові фразеологічні одиниці сильно різняться за часом і місцем виникнення, тому на генетичному рівні вони поділяються на такі, що походять:
– з народної творчості (прислів’їв, приказок, пісень, казок): під лежачий камінь вода не тече, зуби заговорювати, дати гарбуза, купувати кота в мішку, на злодієві шапка горить, молочні ріки й кисельні береги, про вовка помовка тощо;
– з історичних реалій: золота орда, наче на турка йде, козацьке сонце, мудрий як лях по шкоді, голити в москалі, здирати шкуру, право першої ночі тощо;
– з побутового життя: мотати на вус, хапатися за соломинку, гнути спину, руки сверблять, пальчики оближеш, як медом по губах, як за рідного батька, купи не держиться, по саму зав’язку, воду варити, склавши руки і т. п.;
– з виробничо-професійної сфери: прокладати першу борозну (сільське господарство); з одного тіста (пекарство); шукати голку в сіні, сім раз відмір, а один раз одріж (ткацько-прядильне мистецтво та кравецтво); опинитися в лещатах (ковальське ремесло); на повних парусах (транспорт); пійматися на гачок (рибальство); зводити рахунки, на вагу золота (торгівля); гострити мечі (військова справа); під завісу, номер не пройде, танцювати під чиюсь дудку (культурна сфера); карти в руки, підкласти свиню (розважальна сфера) тощо;
– зі спостережень за світом природи: як грім серед ясного неба, з дощу та під ринву, не бачити смаленого вовка, пустити червоного півня, комар носа не підточить, як гриби після дощу, на вербі груші, а на осиці кислиці тощо;
– з перекладів і влучних виразів видатних особистостей, українських та зарубіжних письменників: «Чиста краса, чисте мистецтво»
(І. Кант); «Я в серці маю те, що не вмирає! » (Леся Українка); «Герой нашого часу » (М. Лермонтов); «Рукописи не горять» (М. Булгаков); «Залиш надію кожен, хто сюди заходить» (Данте) тощо.
– з перекладів іншомовних фразеологізмів: як з гуся вода, носа не показувати (рос. мова); бути не в своїй тарілці, серцю не накажеш
(фр. мова); тут собака заритий (нім. мова); мій будинок – моя фортеця (англ. мова) тощо;
– з античних джерел: дамоклів меч, віща Кассандра, олімпійський спокій, гомеричний сміх, езопівська мова тощо;
– з релігійної сфери: берегти як зіницю ока, до сьомого коліна, притча во язицех, небесна канцелярія, возити попа в решеті, як мертвому кадило, хоч ікону малюй.
Наведена класифікація була узагальнена нами, у ній враховано концепції, викладені мовознавцями І. П. Ющуком, М. А. Жовтобрюхом та
Б. М. Куликом [17, с. 247-249; 6, с. 75-76]. Проте цей поділ не можна вважати абсолютно повним і остаточним. Останнім часом з’являється безліч нових джерел походження фразеологічних одиниць, у тому числі авторських трансформацій, що свідчить про постійну динаміку розвитку української фразеології. Зважаючи на це, ми додаємо власну генетичну систематизацію, пов’язану із сучасним етапом мовного розвитку:
– традиційні фразеологізми (відрізняються більшою сталістю).
– авторські фразеологізми (вільнотрансформовані):
1) засновані на традиційних;
2) власне авторські.
На семантичному рівні більшість мовознавців сьогодні дотримується класифікації, розробленої В. В. Виноградовим, у якій він ділить усі фразеологічні одиниці на три види:
Фразеологічні зрощення – одиниці, у яких цілісне значення ніяк не вмотивоване; воно не випливає зі значення їхніх компонентів: теревені правити – говорити нісенітниці, байдики бити – ледарювати, глек розбити – посваритися, собаку з'їсти – мати досвід, піймати облизня – зазнати невдачі.
Фразеологічні єдності – одиниці, у яких цілісне значення вмотивоване переносним значенням їхніх компонентів: тримати камінь за пазухою – приховувати злобу, грати першу скрипку – бути головним, вивести на чисту воду – викрити непорядність, загрібати жар чужими руками – використовувати когось.
Фразеологічні сполучення – одиниці, у яких цілісне значення вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів: взяти слово, зачепити гордість, покласти край, берегти як зіницю ока, подавати надію, страх бере, ласкаво просимо, узяти верх, звести очі, як піску морського.
Проте чіткої межі між цими групами немає. Важко визначити, до якого розряду віднести, скажімо, фразеологізм тернистий шлях – до єдностей чи до сполучень.
Професор О. О. Пономарів виділяє поза цими категоріями також прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми, сентенції, максими, парадокси, літературні цитати, ремінісценції. Їх можна віднести до окремого розряду фразеологічних виразів – стійких зворотів мови, які семантично не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але в процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці. Це одиниці комунікативного типу, до яких належать згадані вище фраземи, та номінативного типу – мовні кліше, штампи, складені найменування.
Досить цікаву думку наводить у своїй праці мовознавець І. О. Ладоня. Згідно з нею фразеологізми можна поділити лише на два розряди – вільні і стійкі. До вільних зараховують такі одиниці, в яких можна щось замінити або додати, а стійкі являють собою семантичну цілісність (ідіоми) [8, 36].
Щодо класифікації за морфологічним аспектом, то, на нашу думку, в кожній фразеологічній одиниці можна виділити так звану смислову домінанту (в окремих випадках навіть декілька). Саме ця домінанта й визначає, з якою із частин мови фразеологізм співвіднесений (наприклад, для вислову «вдихнути життя» домінантним є не дієслово «вдихнути», а іменник «життя», що називає явище, його можна використовувати з іншими словами й отримувати нові значення). Таким чином, за морфологічною класифікацією, поданою М. Ф. Алефіренком [1], фразеологізми ділять на:
1. Субстантивні (іменникові) – фразеологізми з узагальнено-предметною семантикою, вираженою граматичними категоріями роду, числа й відмінка. У реченні виконують синтаксичні функції підмета, іменної частини складеного присудка або додатка. Називають особу, предмет або явище; відповідають на питання: хто? що? (наприклад, наріжний камінь, золота клітка, титанічний труд, зерно мудрості, золоте правило, вовчий апетит, тверда валюта). Як бачимо, наявність прикметника ще не дає підстав зараховувати фразеологічний вислів до прикметникового розряду.
2. Ад’єктивні (прикметникові) – фраземи, які мають категоріальне значення атрибутивності, здатність виражати статичну ознаку предмета. У реченні виконують функції неузгодженого означення або іменної частини складеного присудка. Називають конкретні ознаки особи, предмета або явища; відповідають на питання: який? котрий? чий? (на всі руки майстер, одним миром мазані, як шовковий, легкий на підйом, мов на шарнірах, собака на сіні, під мухою, кров з молоком). Цікаво, що в таких одиницях досить часто взагалі немає прикметника.
3. Дієслівні – фразеологізми з узагальненою семантикою процесуальної ознаки, вираженої в дієслівних граматичних категоріях виду, стану, способу, часу, особи. У реченні виконують зазвичай синтаксичну функцію присудка або обставини (форма дієприслівника). Називають дію або стан стосовно особи, предмета чи явища; відповідають на питання: що робити? що зробити? що роблячи? що зробивши? (поставити на ноги, відбити охоту, рвати жили, впасти в дитинство, проливаючи кров).
4. Адвербіальні (прислівникові) – фразеологічні одиниці кількісно- або якісно-обставинної семантики, для яких характерна повна відсутність морфологічних парадигм. У реченні виконують функції різних видів обставин. Характеризують дію, стан або ознаку; відповідають на характерні для прислівників питання (наліво й направо, не на жарт, по лезу ножа, на схилі літ, ні в зуб ногою, в доброму гуморі).
5. Інтер’єктивні (вигукові) – фразеологізми, які виражають різноманітні почуття, не виконуючи номінативної функції. Не виступають членами речення; до них не можна поставити питання (хай там як, ну і ну, і треба ж, як на лихо, оце так! матінко рідна! ні пуху ні пера!) Здебільшого такі одиниці мають підвищену емоційну забарвленість.
Класифікація за функціональним призначенням, наведена в окремих наукових джерелах, розрізняє фраземи як нейтрально-номінативні або експресивно-емоційні. Однак ми вважаємо її дещо обмеженою, тому поділили фразеологізми на такі види:
1. Книжні – вживаються переважно в художній літературі, наукових та публіцистичних текстах: шлях до серця, лебедина вірність, ангельське терпіння, одної крові. Сюди ж, на наш погляд, потрібно віднести рідко використовуваний підвид фольклорних фразеологічних висловів: за тридесять земель, як билина в полі, за щучим велінням тощо.
2. Побутово-розмовні – вживаються в розмовному мовленні, художніх та публіцистичних творах: здійняти бучу, викопати собі яму, вилізти боком, волосся дибки стає. Сюди належать і просторічні вислови: дерти пельку, пудрити мізки і т. п.
3. Термінологічні – використовуються головним чином у науковому та офіційно-діловому стилях: магічний реалізм, вітряна віспа, вжити заходів, вводити в дію і т. д.
Доцільно запропонувати також поділ фразеологізмів:
· за вживаністю:
– широковживані (активно застосовуються в усіх функціональних стилях мови);
– вузьковживані (спеціалізовані, характерні для вузьких галузей; діалектні, авторські, неологізми);
– застарілі (на сучасному етапі майже не вживаються).
· за емоційним забарвленням:
– сильноекспресивні (часто ніби «випадають» з тексту);
– середньоекспресивні (зазвичай органічно застосовані в тексті);
– нейтральні (майже не сприймаються за фразеологічні одиниці).
Тому, спираючись на матеріали аналізу всіх вищезгаданих концепцій, можна запропонувати узагальнену класифікацію, яку вважаємо найбільш чіткою і повною. Таким чином, фразеологічні одиниці розрізняють:
1) за походженням;
2) за семантикою (фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення, фразеологічні вирази);
3) за морфологічним вираженням смислової домінанти (субстантивні, ад’єктивні, дієслівні, адвербіальні, інтер’єктивні);
4) за функціональним призначенням (книжні, побутово-розмовні, термінологічні);
5) за вживаністю;
6) за емоційним забарвленням.
Все темы данного раздела:
Основні функції заголовка
Заголовок як компонент композиційної структури газетного тексту покликаний висловити основну мету повідомлення, встановити контакт з читачем, привернути його увагу, викликати зацікавленість до теми
Лінгвостилістика заголовних елементів
І. Р. Гальперін зазначає, що в межах одного функціонального стилю й навіть типу тексту заголовки різняться за синтаксичними, семантичними й структурними показниками [2, С. 18]. Заголовок – це не пр
Завдання для самостійного виконання
Вправа 1. Визначити тип заголовків з «України Молодої» за функціями:
· Привернення уваги,
· Інформативна,
· Рекламна,
· Впливу та переконання,
Вправа 8. До поданих уривків доберіть заголовки та охарактеризуйте їх. Відредагуйте тексти.
1)Міжнародний фонд «Мистецтво життя»(заснований у 1981 році), є унікальним проектом, що розробляє та здійснює новітні рішення конфліктів та питань, звернених до особистості.
ІІ. ФРАЗЕОЛОГІЧНА ОДИНИЦЯ ЯК МОВНЕ ЯВИЩЕ
2.1. Визначення поняття «фразеологізм»
«Фразеологія (від гр. phrasis – спосіб вираження, зворот і logos – слово, вчення) – це розділ
Структурні розряди фразеологізмів
Усі фраземи за цією ознакою поділяють на два великі розряди [5, 82]:
1) виражені словосполученнями та співвідносні з членами речення: чинити тиск, замкнуте коло, відібрало мову, почерво
Трансформація як особливий спосіб творення фразеологічних висловів
Українська фразеологія знаходиться у стані безперервного розвитку, зникають застарілі, рідковживані вирази, з’являються нові, доповнюються та видозмінюються класичні. Як уже було зазначено вище, фр
Стилістичні функції фразеологічних зворотів
Фразеологізми в тексті можуть виконувати різноманітні функції, що залежать в основному від стилю мови. Серед них виділяємо такі:
· номінативна функція – характерна найбільшим чином
Фразеологічні одиниці в газеті «Порадниця»: характеристика та стилістична роль
Газета «Порадниця» розрахована на широке коло читачів. Її інформаційно-публіцистичне спрямування дозволяє повною мірою використовувати фразеологічне багатство мови, завдяки чому урізноманітнювати в
Фразеологічні одиниці в газеті «Україна молода»: характеристика та стилістична роль
Яскравим зразком використання фразеології є «Україна молода» – вітчизняне періодичне видання інформаційно-політичного характеру. У ньому наявна велика кількість фразеологізмів різних типів та
Вправа 10. Виправити неправильні визначення.
1. «Дамоклів меч, або Кожне рішення Європейського суду – є повідомлення про злочин» [ДТ. – 09.01.11] – фразеологічне сполучення.
2. «Андрій Мисик: Проблему відомчих гуртожитків можна буде
Вправа 12. Знайти фразеологізми.
1. «Серед глядачів ми помітили одного з братів Капранових. На ярмарку письменники-близнюки не готували, зате читали свою нову п'єсу (хоча куліш у Капранових, як відомо, пальчики оближеш)» [ВЗ. – 19
Вправа 16. Знайти в текстах фразеологічні одиниці.
1.«Нині з порожнім гаманцем годі й сідати за кермо, принаймні тим, хто звик порушувати правила дорожнього руху. Навіть за водіння мотоцикла без шолома доведеться платити кругленьку суму – 85 гривен
Вправа 18. Знайти в тексті фраземи.
1. «І цілого світу мало» виразно демонструє, що агент 007 почав виправлятися. Може, під натиском феміністок, що вже давно називають Бонда «уособленням наймерзенніших рис чоловічого шовінізму», а мо
IV. НЕОЛОГІЗМИ В СУЧАСНОМУ МЕДІА-ТЕКСТІ
Однією із головних ознак прогресивності суспільства є рівень розвиненості його мови. Розвиток мови найповніше та найяскравіше виявляється у її словниковому складі, який постійно змінюється, збагачу
Класифікація неологізмів та особливості їх використання у сучасному медіа-тексті
Нове слово є неологізмом до того часу, поки воно має відтінок свіжості, поки мовець усвідомлює його предметно-логічну новизну або стилістичну своєрідність. Неологізми можуть виникати:
- як
Стилістична роль неологізмів у вітчизняному медіа-тексті
У сучасних умовах великий вплив на громадську свідомість здійснюють засоби масової інформації. Вони визначають духовні цінності та мають на меті формування суспільної думки. Саме здатність ЗМІ впли
Вправа 8. Перепишіть речення. Визначте та підкресліть неологізми.
1. Але ці козаки виявилися дуже спритними зі своїм “козошукатором”.
2. Це ж такі видумляки! Я ж їх знаю!
3. – Бобелюр звідсіля! – знову випнув нижню щелепу Петякантроп.
4
Вправа 9. Поясніть значення неологізмів у реченні.
1. Моя знайома звернулась до стилістів для того, щоб покращити свій зовнішній вигляд. 2. У наш час дуже багато людей займаються піаром. 3. Моя бабуся так і не навчилася користуватися тостером. 4. Д
Поняття запозичення
Проблема запозичень в українській мові не нова. Цю тему досліджувало багато науковців, зокрема: Д. Шелудько, І. Шаровольський, І. Огієнко. Л. Булаховський, Ю. Жлуктенко, Л. Гумецька, Й. Андерш
Класифікція запозичень
В українській мові налічують 15 % слів, запозичених з інших мов. Ці слова поділені мовознавцями на запозичення зі слов’янських мов (старослов’янські, польські, чеські, російські) та запозичення з н
Функції запозичень у мовленні
Певним порадником щодо використання іншомовної лексики для редакторів та журналістів можуть стати слова відомого мовознавця М. Плющ: «Слід бути уважним і обережним з використанням іншомовних с
Англіцизми як найпоширеніші запозичення сучасності
У кінці ХХ – початку ХХІ ст. більшу частину запозичень, які вільно використовуються в газетах та інших засобах масової інформацції, становлять англіцизми, і це є характерним не тільки для українськ
Специфіка словотворення запозичених слів у мові українських ЗМІ
Надзвичайно важливим чинником ефективності медіа-текстів є мова засобів масової інформації, адже журналістський текст живе лише в мові та реалізується саме в ній. Мова газети є багатогранним понят
Вправа 1. Визначити тип запозичення відповідно до способу засвоєння його мовою-реципієнтом (пряме чи опосередковане).
1) «Чотири з половиною роки в колонії суворого режиму з конфіскацією майна – так у Білорусі карають за незгоду з владою» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 5].
Вправа 2. Визначити тип запозичення відповідно до сфери його вживання.
1) «Сам Артем пише тексти, які краще слухати, а не читати. Байдуже, за якого контексту: в супроводі музики чи на слем-вечірці» [УМ. – 26.10.2011. – № 192 (4199). – С. 12].
Вправа 3. Дібрати українські відповідники до слів іншомовного походження.
1) «Професор Стенфордського університету історик Норман Наймарк цього року презентуваву Києві свою книгу «Геноциди Сталіна» [УМ. – 25-26.11.2011. – № 214–215 (4221–4222). – С. 6].
Поняття росіянізми в українській мові
«Русизм — слово, його окреме значення, зворот, вислів, граматична форма тощо запозичені з російської мови або утворені за її зразком іншою мовою» [1, c.1278].
На позначення слів або словос
Причини проникнення росіянізмів в українську мову
Жодна мова світу не може бути відмежованою від сусідів або захищена від проникнення чужорідних мовних елементів. Вона зазнає змін під впливом різноманітних чинників: історичних, економічних, політи
Групи росіянізмів за способом утворення
Проведений аналіз росіянізованої лексики дає підстави виділити п’ять груп російських калькованих одиниць в українській мові, залежно від їх утворення: транслітеровані слова або фонетичне на
Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіцистичному стилях
Штучний російський вислів «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях слід замінити давніми українськими висловами всіма сторонами, з усякого (з кожного) погл
Випадки фонетичного наслідування російських слів і зросійщене значення співзвучного українського слова
«…форум в Давосі не розуміє посткризисного світу». [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.4] Дослівно перекладений російський прикметник. Український відповідник — посткризовий.
«Аме
Приклади калькування виразів із російської мови
«У нас є потужний інтелектуальний ресурс….» [«День» №14-15, 28-29.01.11, с.9]. Згідно зі словником Ю.Гнаткевича, цю конструкцію варто замінити відповідником ми маємо. [13]
«
Випадки калькування словотворчих моделей
«…там відношення до людей абсолютно інше.» [«День» 14-15, 28-29.01.11, с.20]. Калька російського отношение к людям. Українською слово відношення часто вживають там, де краще бу
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред.В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005
2. Українська мова. Енциклопедія. К.: Українська
Вправа 5. Перекладіть українською мовою подані речення. Доберіть українські відповідники до підкреслених сполучників російської мови.
1. Министр внутренних дел выполняет свои обязанности и далее, несмотря на то что Верховный Совет принял постановление об устранении его от работы на два месяца (З газети). 2. Несмо
Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку
Лексика — це сукупність слів певної мови, її окремих сфер чи діалектів [3; С.4]. М. А. Грачов поділяє всю лексику на літературну та нелітературну. До літературної лексики відносяться: книжні слова,
Жаргонізми як засіб вираження експресії у творах Ірени Карпи
Вище було визначено, що провідна мета використання жаргонізмів у сучасній українській літературі — це використання їх як засобу для вираження експресії та емоційності. Експресивність тісно пов'язан
Молодіжний сленг на сторінках творів Ірени Карпи
Великі можливості для реалістичного зображення різних соціальних груп містять соціально-стильові різновиди мови, зокрема жаргони. Така соціальна значимість, поступово об’єктивуючись і проникаючи в
Кримінальна та наркоманська лексика у виданні Ірени Карпи
Сленг, пов'язаний з немедичним вживанням наркотиків розвинувся в СРСР на початку 80-х з розповсюдженням наркотиків і психоактивних речовин. Основним носієм сленгу стала молодь, котра зацікавилася н
Комп’ютерний сленг у творах Ірени Карпи
Комп'ютерний жаргон виник одночасно з появою електронно-обчислювальних машин у США 1946 року. Із розвитком обчислювальної техніки в Україні також почала складатися специфічна мова, якою спілкувалис
Вправа 4. Відредагуйте речення.
1. Битком набитий тролейбус, як завжди, псував мій і без того препоганий настрій.
2. Приказ був відісланий вчасно, саме тому ще одна компанія мала змогу взяти участь у тендері.
3.
РОЗДІЛ ІІ
І. СУЧАСНИЙ СТАН ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИКИ (на прикладі журналу „Барвінок”)
Дитячі періодичні видання завжди були і залишаються важливим засобом комунікації дитини зі світом д
Типологія дитячих та юнацьких видань
На сьогодні є досить актуальним та важливим питання типологічного поділу періодичних видань, який і досі не є однозначним та чітко сформованим. Крім того, у зв’язку з розвитком преси виникають нові
Стан і проблеми дитячої періодики
Процес становлення дитячої періодики був досить складним, залежав від багатьох чинників: соціально-політичного, історичного та культурного. Дитяча періодика взагалі відображає розвиток тієї чи іншо
Оказіоналізми як засіб творення актуалізованого контексту
Мовлення дітей характеризується значною кількістю інновацій та оказіоналізмів; сюди зараховують, з одного боку, унікальні слова, яких немає в нормативній мові та створені дитиною на основі комбінац
Фразеологізми як засіб образного мовлення
Багато фразеологізмів знаходимо в дитячій літературі, оскільки саме на прикладі поведінки тварин, які є героями більшості фразеологізмів, дітей навчають сприймати світ, його традиції, а також форму
Роль самостійних частин мови в дитячих журнальних виданнях
Дитина на різних етапах свого розвитку неоднаково сприймає частини мови. Доведено, що словник дошкільняти майже на 40 % складається з іменників, близько 30 % припадає на дієслова, найменше у ньому
Знайомство з іменником як першоосновою розподілу понять
Більшість усіх понять складають іменники. До 5 років діти мислять «лінійно», тобто вони ще не можуть усвідомити зміст та значення абстрактних понять, відмінність від конкретних. Маленьким читачам в
Роль прикметника у формуванні «описовості» тексту
Прикметник, як ніяка інша частина мови, має невичерпні можливості збагачувати й уточнювати словник дітей, надавати висловленню точності чи образності, яскравого емоційного забарвлення, адже мовленн
Дієслово як засіб формування динаміки й ритміки тексту
Читач молодшого шкільного віку не може надовго концентрувати свою увагу. Для того, аби текст не був одноманітним і нудним, потрібно вводити дієслова, адже:
1) дієслова надають фразі динамі
ІІ. ОСОБЛИВОСТІ РЕДАГУВАННЯ НАУКОВО-НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2.1. Науковий стиль української мови.Основні риси та різновиди
Українська мова, що є невіддільною ознакою самої нації, одним із най-істотніших чинників її самовиявлення i
Питання 1. Основні ознаки функцій держави
Функціям держави притаманна низка таких ознак:
1. Функції держави є основними соціально значущими напрямами її внутрішньої або зовнішньої діяльності.
2. Функції д
Вправа 6. У поданих реченнях замініть неправильно вжиті похідні прийменники правильними. Поясніть причини помилкового вживання.
1. Місцева влада підвищила тарифи на комунальні послуги згідно ухвали обласної ради. 2. Сьогодні адміністрація Президента була особливо лояльною по відношенню до представників ЗМІ. 3. Не завжди пра
Електронне навчальне видання: структура, складові та основні характеристики
З розвитком інформаційних технологій, мульти-медійного навчання виникла потреба переосмислення навчального процесу як такого. На допомогу сучасному процесу пізнання прийшов новий вид навчальної літ
Типологія електронних видань загалом та класифікація електронних навчальних видань зокрема
Типологія електронних видань є важливим питанням у вивченні досліджуваного явища. Під впливом інформаційних технологій постійно з’являються нові та вдосконалюються вже відомі види електронних видан
Особливості та етапи редaгувaння електрoнних видaнь
В умовах соціально-економічних змін, які відбуваються в усьому світі і нашій країні на шляху поступального переходу до постіндустріального суспільства, розроблення та впровадження інноваційних техн
Особливості верстки електронних видань
Останнім часом стрімко зростає кількість електронних видань, активно розвивається індустрія поширення електронної інформації, розробляється та вдосконалюється подання інформації на електронному нос
Робота редактора над логіко-композиційною структурою видання
Головним завданням редактора на етапі логіко-композиційного редагування є оцінка та вдосконалення структури видання шляхом вивчення його рубрикації. Адже саме рубрикація та принцип побудови викладу
Мовностилістичні особливості організації тексту видання
Від рівня мовної грамотності навчального видання прямопропорційно залежить ефективність засвоєння навчального матеріалу студентом та авторитетність самого джерела в його очах. Саме тому неабияку ув
Інтерактивні елементи в ЕНВ для вищої школи
Багатовекторного спрямування функціональних можливостей ЕНВ для вищої школи можна досягти лише за допомогою введення в основний текст мультимедійних компонентів, що становлять основу інтерактивної
Тема 1. Основні тенденції в мові глобальної мережі Інтернет
Теоретичні питання:
1. Інтернет-комунікація як мовний феномен
2. Мова парламентських сайтів
Література:
1. Коломієць Н.В. Лінгв
Варіант ІІ
1. Заголовок «Новий Loreal Derma Expert. Ультра ефективний – ультра делікатний» виконує функцію:
а) інформативну;
б) рекламну;
в) комунікативну.
У якому з поданих речень вжито професіоналізм?
а) Сучасне обладнання камбуза дозволяє приготувати корисні і смачні страви.
б) В драматургії соціальної тематики з'явилося нове амплуа соціального героя.
в) Разінський шпигун Дави
Який з перерахованих заголовків має рекламну функцію?
а) Свобода вибору.
б) Тепло, практично, вигідно.
в) Біодобавки – це не завжди корисно.
г) Людмила Грино.
8. Лід – це …
Позначте рядок, де є фразеологізм, що відповідає реченню?
Після важкого трудового дня я дуже втомився
а) Землі під ногами не чув;
б) не чув ні ніг, ні рук;
в) опустити руки.
4.Позначити рядок, де правильно поясн
Укажіть фразеологізми
а) замилювати очі;
б) дивитися в очі;
в) блакитні очі;
г) добрі очі;
д) упадати в очі;
е) попасти на очі;
є) чисті очі.
10. Ук
Слова чи мовні звороти, утворені за зразком російських мовних форм, що зазнали часткової адаптації до особливостей української мови – це ..?
а) росіянізми;
б) росіянізми;
в) кальки.
8. Визначити, яку функцію виконує заголовок «Урбаністика майбутнього»:
а) інформативну;
Приклад
Аналізоване видання – Український тиждень. – 18-24.11.2011. – № 47 (212).
Український тиждень – суспільно-політичний аналітичний журнал. У ньому висвітлюються основні поді
Правильно Неправильно
авторитетний учений
престижний учений
без жодних винятків
без жодних виключень
бешкет, бешкетник
РОЗДІЛ І
І. ЗАГОЛОВНИЙ КОМПЛЕКС СУЧАСНИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ5
1. Мовні засоби в заголовному комплексі 5
1.1.1. Основні функції заголовка 5
1.1.2. Стилістичні
Поняття росіянізми в українській мові 120
7.2. Причини проникнення росіянізмів в українську мову 121
7.3. Групи росіянізмів за способом утворення 123
7.4. Типові приклади вживання росіянізмів в офіційно-діловому та публіц
РОЗДІЛ ІІ
І.СУЧАСНИЙ СТАН ДИТЯЧОЇ ПЕРІОДИКИ (на прикладі журналу „Барвінок”)156
1.1. Типологія дитячих та юнацьких видань 157
1.2. Стан і проблеми дитячої періодики 160
Новости и инфо для студентов