Пасторальні мотиви, їхня функція у творчості О.Голдсміта (роман «Векфілдський священник», поема «Полишене село». - раздел Образование, Століття як літературна доба Олівер Голдсміт Належить До Представників Сентименталізму. Література Сентиме...
Олівер Голдсміт належить до представників сентименталізму. Література сентименталізму проголошує культ почуттів. Вона прагнула показати багатство емоцій і їх роль у формуванні особистості. Письменники-сентименталісти готові впливати на душі своїх читачів, прославляючи життя на лоні природи, малюючи згубність міської цивілізації. Їх творам притаманна висока емоційність і одночасно простота вираження. Їхнє завдання - змусити читача повірити тому, що вони зображують, співпереживати з героями їхні біди і стати від цього чистіше і краще. В їх поезії поряд з прославлянням відокремленого життя поблизу природи виникають і посилюються викривальні, соціальні мотиви. Особливо чітко вони звучать в поемі ще Олівера Голдсміта (Oliver Goldsmith, 1728 - 1774) «Покинута село» (1770). У ній поєднуються ідилічний опис минулого, в якому панував мир і спокій сільського життя, і гнівне викриття винуватців нещасть сучасного суспільства. Поет з обуренням описує руйнування селян у результаті промислової революції і обгородження. Зігнані зі своєї землі, вони приречені на вічні поневіряння в пошуках свого кута. Сумні картини покинутого села, де вже ніщо не нагадує про колишню ідилію, завершують поему.
Голдсміт звертається до теми гнобителів і пригноблених і у своєму найбільшому прозаїчному творі, одному з найбільш примітних зразків сентименталістської прози - романі «Векфілдський священик» (1766). Тут Голдсміт ще багато в чому близький авторам традиційних просвітительських романів. Як і вони, письменник затверджує необхідність стрункої, логічно завершеною композиції, говорить про цілісність характерів. Але в його творчості просвітницький роман набуває важливі нові риси.
"Векфілдський священик» відноситься до жанру сімейно-побутового роману, настільки характерному для просвітительської прози. В ньому розповідається про сімейство провінційного пастора Примроуза, в якому панують патріархальні відносини. Голдсміт розглядає ці відносини з позицій сентименталізму. Члени сім'ї Примроуза живуть в ідилічній обстановці: в їхньому будинку майже завжди мир і злагода.
Письменник малює привабливий образ свого героя, наївного, часом смішного, що сліпо вірить людям. Примроз - людина, що живе по совісті, керований своїми почуттями, головне з яких - симпатія й співчуття оточуючим. Однак персонажі "Векфілдського священика» - не моделі поведінки, не ідеал. Голдсміт наділяє своїх героїв комічними рисками, які роблять їхні характери більше живими, - дружина Примроуза самовдоволена, його дочки пихаті, а син легковажний. Письменник злегка жартує над ними, над їх непристосованістю до життя і тим, як часто приймають вони бажане за дійсне.
Однак цей ідилічний світ неминуче повинен зіштовхнутися з жорстокою реальністю. Голдсміт відмінно розуміє це. Моральні принципи пастора несумісні із законами буржуазного суспільства. Обдурений у своїй довірі до людей, ображений, Примроз розоряється і виявляється в борговій в'язниці. Тут він бачить те життя, про існування якої раніше не підозрював.
Хоча Голдсміт досить правдивий в описі страшних картин убогості й багато в чому при їх зображенні спирається на традиції просвітительського роману, у своєму викритті навколишнього світу він недостатньо послідовний.
Письменник завершує трагічну історію щасливим кінцем. Відновлюючи рівновагу в ідилічному світі пастора Примроуза, він стверджує гармонію сімейних і суспільних відносин. Опору їх він знаходить у здоровому укладі життя третього стану. Саме тут виникають основи щирих відносин між людьми, суть яких у взаєморозумінні й симпатії один до одного, саме тут бачить автор приклади щиросердості, порядності й доброзичливості. Так у творчості Голдсміта знаходять підтвердження ідеї Юма й Сміта. Голдсміт, як видно з його передмови до роману, надавав особливого значення тому, що його герой «поєднує в собі три найважливіших звання: він священик, хлібороб і батько сімейства». Моральна гідність і поетичність землеробської праці - важливий і характерний для сентименталізму мотив, що проходить через всю книгу Голдсміта. Але ще більш важливий у ній мотив неміцності того пасторального, ідилічного щастя, яким насолоджується - але так недовго! - Сімейство Примроуза. Мирні радості праці на клаптику орендованій землі, невигадливі сімейні розваги на лоні природи, традиційні сільські свята з їх рясним пригощанням, піснями та іграми - все це докладно і любовно описується Голдсмітом, але лише для того, щоб показати, як хитко і неміцно це щастя бідняків . Досить Векфілдському священику впасти в немилість негідникові-поміщику, як все звертається проти нього. Його худобу і начиння описують і продають за безцінь, він сам, як неоплатний боржник, поміщений у в'язницю, де разом з ним в сирій і темній камері тужать його малі діти. Старша дочка його стала, як майже всі дівчата в окрузі, жертвою домагань розпусного сквайра Торнхілла; та ж доля загрожує і меншій. Їх брат, заступився за сестру, звинувачений у замаху на вбивство сквайра, його чекає шибениця. Позбавлення і горе підривають сили старого Примроуза, і швидка смерть його здається вже вирішеним результатом роману. І хоча раптовим поворотом сюжету Голдсміт відвертає катастрофу, благополучний фінал роману не може стерти в пам'яті читачів картини важких образ, принижень і лиха, які випали на долю героїв. Веселий передзвін весільних дзвонів змішується зі звуками дзвону кандалів. Благоденство, по волі випадку неждано-негадано знову здобуте Примроуза, не скасовує гірких істин, висловлених Векфілдський священиком в його тюремній проповіді, що належить до найбільш значним в ідейному відношенні сторінок роману. Герой Голдсміта різко відкидає втішні міркування філософів-«оптимістів», що прикрашають суспільну несправедливість і ідеалізують доля бідняків. «Хто хоче пізнати страждання бідних, повинен сам випробувати життя і багато перетерпіти. Просторікувати ж про земні переваги бідних - це повторювати явну і нікому не потрібну брехня ... »Векфілдський священик, вимовляє цю проповідь у в'язниці серед людей, знедолених суспільством, не може вказати їм іншого виходу, крім надії на смерть-визволительку, яка відкриє їм врата потойбічного світу. Але в самій цій релігійній резіньяціі звучить глибока скорбота. Один з істориків англійського роману висловив припущення, що «Векфілдський священик» був спочатку задуманий за аналогією з вольтерівським «Кандідом» як історія краху помилкового оптимізму, що не витримав перевірки життям. Роман Голдсміта не здобув за життя автора настільки гучної популярності, як «Трістрам Шенді», але відставив свій слід у світовій літературі. В Англії Голдсміта особливо любив Діккенс, який вважав, що історія Векфілдського священика, «мабуть, принесла більше добра і наставила на шлях істинний більше людей, ніж будь-який інший літературний твір». Роман Голдсміта високо ставили Гейне і Стендаль, який особливо цінував «півтони» англійського художника. Л. Толстой не раз перечитував «Векфілдського священика» - «чарівну річ», як називав він його в своїх листах.
Все темы данного раздела:
XVIII століття як літературна доба
18 століття – поворотний етап у духовному розвитку людства. Ще у другій половині 17 ст. у середовищі освічених людей утвердилося прагнення пояснити всі явища природи і людського життя. Зростав авто
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Періодизація англійської літератури ХУІІІ ст., основні тенденції її розвитку на кожному етапі.
У 18ст. анг. літ-ра домінувала в літер. Житті Європи. Нові напрями і течії – пр.. реалізм, сентименталізм, пре романтизм – складалися найраніше в Англії, а вже далі набували розвитку і в інших краї
Поезія Поупа
Поупа вважають найвидатнішим класицистом англійської літератури. Взірцем творчості Поуп вважав твори старогрецьких та римських авторів, зокрема творчість Вергілія. Простота, обмежені емоції та спів
Гулліверові мандри” Свіфта як антиутопія ХУІІІ ст.
Антиутопія – вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай характеризується пригноблюючим суспільним контролем, здійснюваним авторитарним або тоталітарним урядом. (Це проек
Стиль роману Свіфта (через порівняння).
Дж. Свіфт якось писав: "Головна мета, яку я собі поставив у всіх своїх працях,- швидше ображати людей, ніж їх розважати, і якби я здолав довершити свої наміри без шкоди для себе, був би з мене
Що таке „робінзонада”?
Робінзонада – жанр частіше роману, у якому група або одна людина опиняється в ізоляції, це як правило, екстремальна ситуація і завжди експериментальна перевірка людини.
Пікареска в англійській літературі 18 ст. Молль Флендерс Дефо.
«Молль Флендерс», «Полковник Джек», «Роксана» - авантюрні романи Д. Дефо, що продовжують традиції пікарескного роману. Майже всі його герої: злодії, сироти, знадені, які не пам’ятають роду. Молль Ф
Семюел Річардсон внесок у розвиток роману.
Один із найяскравіших романістів. Створ сімейно-побутовий і любовно-психологічний романи. Порівняно з авантюрно-пригодницькими творами попередників, він витворив адекватніші форми зображення суспіл
Еволюція творчості Філдінга.
2 етапи творчості: 1 – драматургія (див.19).
Роман «Історія покійного Джонатана Уайльда Великого» (1743). За тематикою й стилем він тісно пов’язаний з п’єсами Філдінга. Фабул
Нарація у романі Філдінга «Історія Тома Джонса, знайди».
У творі синтезуються існуючі на той час різновиди романного жанру: роман сімейний, побутовий, пригодницький, любовно-психологічний, роман великої дороги тощо + новий різновид – соціально-побутовий
Концепція героя у романі Філдінга,її полемічний характер.
Фабула роману визначена пригодами незаконнонародженого хлопчика Тома Джонса, вихованця багатого, прекраснодушного поміщика Олверті.Том Джонс - перший в європейському романі герой, наділений багатим
Том Джонс» як зразок реалістичного роману 18 ст.
«Історія Тома Джонса» – вершина романістики Філдінга.Захоплюючий сюжет,що бурхливо розвивається, стрункість композиції, заснована на ретельному відборі епізодів, в яких виявляються основні риси гер
Мотив природи в поезії сентименталізму.
Усвідомлене естетичне почуття природи належить до досить пізнього часу(XVIII - перша половина XIX століття). Щоб його знайти, людина повинна була хоча б частково звільнитися від природної залежност
Романістика Т.Смоллета, її жанрові моделі.
Романістика – найвагоміша частина творчого спадку Смоллета.
Перший роман Смоллета"Пригоди РодрікРендома" несе в собі викриття і критику буржуазного ладу.З холодною різкіст
Концепція людини у Смоллета.
Смоллет не ідеалізує свого героя. Він показує, як обставини життя роблять його черствим, розважливим, вивертким. Смоллет сміливо ставить тему втрати ілюзій. Віра в те, що «кожна людина має природни
Гротесковість художнього світу Смоллета.
Гротеск і карикатура, чужі Фільдінгу, служать Смоллету улюбленим засобом змалювання його героїв. «Лютість» сатиричного реалізму Смоллета мала глибокі причини; вона була обгрунтована всім ходом сусп
Роман-подорож у літературі сентименталізму.
Друга половина XVIII століття в Англії - це час змін в економічному, філософському, соціальному та культурному житті країни. Відбуваються значні зміни і в англійській літературі. Основним літератур
Ідеологія Просвітництва і роман Л.Стерна „Трістрам Шенді”.
У своїй творчості Стерн підбив підсумок сентименталізму в англійській літературі й одночасно намітив шляхи її подальшого розвитку. Його книги стали символом перехідної епохи. Не пориваючи з культом
Нарація у романі Стерна «Трістрам Шенді».
«Трістрам Шенді» - «роман-гра» з його своєрідною архітектонікою, що "перевертає" традиційну структуру просвітительського роману. Стерн створює нову структуру, яка як би слід ходу думки ав
Передромантизм в Англії.
В другій половині 18 ст. загострились протиріччя в розвитку капіталізму в Англії. У громадській думці починають виникати сумніви щодо всесилля просвітницького культу розуму. Криза просвітницької фі
Готичний роман, його формування та еволюція.
Готичний роман провідний жанр перед романтичної літератури Одним із найпопулярніших жанрів перед романтичної літератури в Англії був готичний роман, або як його називали іноді, «роман жахів» у
Готичний канон» і «Замок Отранто» Г.Волпола.
Готичний роман, його формування та еволюція. ГОТИЧНИЙ РОМАН (The Gothic Novel), роман таємниць і жахів - явище англійської літератури 18-19 ст., Що зіграло роль сполучної ланки між століттям Просві
Пісні Оссіана” Макферсона, їх передромантичний характер.
Макферсон Джеймс (1736-1796) - шотландський письменник. Вивчав гальський фольклор гірської Шотландії і скористався ним в написаній метричної прозою епічній поемі з життя старод
Англійська драматургія ХУІІІ ст.
Після блискучих успіхів англійського театру в кінці XVI - початку XVII ст., після короткого періоду підйому в 1660 - 1680-і роки мистецтво драми протягом майже двохсот років грає порівняно скромну
Міщанська драма, її роль у розвитку новочасної драматургії.
До 1700, у зв'язку з поверненням в театр глядача із середнього класу, який вимагав на сцені урочистості традиційних чеснот, посилилася критика аморальності і непристойності у виставах. Англійська б
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Школа скандалу» Шерідана як зразок комедії звичаїв.
Комедія звичаїв - комедія, в якій джерелом смішного є внутрішня суть характерів і звичаїв вищого світу, смішна і потворна однобокість, гіпертрофована риса або пристрасть (порок, недолік). Дуже част
Періодизація французької літератури ХУІІІ ст.
Французьку літературу XVIII століття починають відраховувати пізніше – зі смерті Людовіка XIV (1715 рік), що знаменувала собою занепад французького абсолютизму. Завершується ця доба Великою Француз
Роман Прево «Манон Леско» у контексті розвитку роману ХУІІІ ст.
Французький роман першої половини XVIII ст. у своїй сукупності був великий і багатосторонній звіт передових знань свого часу.Велика увага в ньому приділялася осягненню природи людини - одній з голо
Образи головних героїв у романі Прево «Манон Леско».
Уміння Прево створювати складні, сповнені внутрішніх суперечностей, неповторні й загадкові у своєму індивідуальному своєрідності характери (і в цьому одна з найважливіших сторін художнього новаторс
Творчість Вольтера, її жанрово-стильова система.
ВОЛЬТЕР, (Voltaire; автонім: Аруе, Марі Франсуа — 21.11.1694, Париж - 30.05 1778, там само) — французький письменник, історик і філософ. Писав драматичні, поетичні і епічні твори. Вважав себе перш
Філософська повість” Вольтера як одна з моделей філософського роману ХУІІІ ст.
Філософська повість - різновид повісті, що набув особливої популярності в письменників-просвітників. Її основою є філософське осмислення світу й місця людини в ньому. Персонажі повісті - носії певн
Кандід» Вольтера: пригоди персонажів, чи «пригоди думки»?
Перу Вольтера належало півтора десятка повістей, які назвали "філософськими". Вони вимагали посиленої уваги до філософських поглядів самого автора, які той виражав не абстрактно, а в конк
Полеміка з Ж.-Ж. Руссо у «Простодушному» Вольтера.
Певною мірою в творчості Вольтера осібно стоїть повість «Простодушний» (1767), в якій чітко окреслена любовна інтрига вирішувалося нетрадиційним для письменника шляхом. Колоритний образ індіанця Гу
Рококо у французькій літературі, його риси в «Орлеанській діві» Вольтера.
Просвітницька культура, включаючи філософію, літературу, мистецтво, становила головну частину всієї культури Франції XVIII століття. Люди пера (Вольтер, Руссо, Дідро та ін), люди різця і пензля (Гу
Образ України в «Історії Карла ХІІ» Вольтера.
Україна і українці займали помітне місце у спадщині французького просвітника. Наприкінці 20-х — на початку 30-х років Вольтер наполегливо працював над історичним твором "Історія Карла ХП"
Д.Дідро, його місце і роль у французькій літературі 2-ї пол. ХУІІІ ст.
Ім'я Дені Дідро назавжди злилося із самою суттю XVIII століття, яке залишилось в історії людства як доба Просвітництва. Голова та ідейний ватажок енциклопедистів, белетрист, драматург, теоретик м
Роман Дідро «Черниця»: проблема особистісної волі.
Роман «Черниця» був написаний 1760 року, а опублікований значно пізніше, а саме — після смерті автора, у 1796 році, у період найбільшого загострення антиклерикальної пропаганди.
Сюжет тво
Місце й роль Ж-.Ж.Руссо в європейській літературі.
Жан Жак Руссо (Rousseau) (28.6.1712, Женева, - 2.7.1778, Эрменонвиль, близ Парижа), французский философ-просветитель, писатель, композитор. Сын часовщика. Служил лакеем, писцом, гувернёром, учителе
Руссоїзм, його втілення у романі «Нова Елоїза».
Вчення Руссо, що стало реакцією проти панування розуму і проголосив права почуття, засноване на принципі сентименталізму в поєднанні з двома іншими принципами: індивідуалізму і натуралізму; коротко
Потрактування англійської історії у драмі Шіллера «Марія Стюарт».
Драма Шиллера «Марія Стюарт» з’явилася першою художньою обробкою цього драматичного сюжету, породженого самою історією. Доля шотландської королеви за час, що минув з тих пір, не раз залучала до себ
Новаторство штюрмерської поезії Гете.
Нову сторінку у "великій біографії" відкрило навчання у Страсбурзі. Поезія в ці роки розвивалася в дусі "Бурі і натиску", руху, який у своїй суспільно-історичній сутності був ви
Роман Гете „Страждання молодого Вертера”: проблематика і поетика.
Роман «Страждання молодого Вертера» (1774) був другим твором, що приніс славу молодому поетові і став предметом наслідування друзів -«штюрмерів». Роман є літературною містифікацією. Початково твір
Поезія Ф.Френо
Справжнім співаком американської революції став Філіп Френо (1752-1832). Провідне місце в його творчості зайняла громадянська тема, задавши тон подальшому розвитку американської поезії. Звільнення
Новости и инфо для студентов