Роман-подорож у літературі сентименталізму. - раздел Образование, Століття як літературна доба Друга Половина Xviii Століття В Англії - Це Час Змін В Економічному, Філософс...
Друга половина XVIII століття в Англії - це час змін в економічному, філософському, соціальному та культурному житті країни. Відбуваються значні зміни і в англійській літературі. Основним літературним напрямком цього періоду стає сентименталізм.
В Англії сентименталізм має свої особливості. Соціальними передумовами його були насамперед зубожіння народних мас і розчарування в буржуазному прогресі суспільства. Особливості англійського сентименталізму обумовлені також помірним характером боротьби просвітителів зі старою аристократичною культурою. Література сентименталізму глибоко демократична. У творах письменників-сентименталістів пробуджується інтерес до маленької людини, співчуття її лихам.
«Сентиментальна подорож» Стерна стає подорожжю у внутрішній світ героя. Вона необхідна для того, щоб розкрити його духовні якості, показати слабкості й достоїнства, суперечливість характеру й важливість миттєвих вражень для його формування. І якщо в «Тристрамі» події були показані як би з боку, то в новому романі вони пропущені крізь свідомість і почуття оповідача, пережиті ним.
Стерн недарма робить своїм героєм пастора Йорика. Людина чутлива, легко піддається враженням, він стає вмістилищем найсуперечливіших відчуттів, думок і почуттів. Стерн зображує дрібні відтінки його переживань, їхні переливи й модифікації, раптову зміну настроїв. Він показує, як в конкретній ситуації в душі Йорика виникає боротьба між великодушністю і скаредністю, благородством і ницістю, відвагою і боягузтвом. Причому шляхетні почуття не завжди беруть гору в цій боротьбі.
Стерн будує характер головного героя відповідно до теорій Юма і Сміта, в яких основний етичної категорією є симпатія до ближнього. Але в цій же теорії Юма він знаходить і відмову від її імперативності. Скептицизм філософа сприймається і його послідовниками. Стерн сумнівається в споконвічній чесноті людини і його прагненні до милосердя. Він дуже добре знає, як багато інших почуттів приховано в людській натурі. Це обумовлює руйнування сентиментального канону.
Йорик - типовий сентиментальний герой і одночасно його заперечення. Почуття його завжди помірні й пофарбовані легкою іронією стосовно дійсності, до інших людей, до самого себе. Чутливість Йорика має ледь вловимий відтінок скепсису.Він імпульсивний і часто починає діяти по раптовому пориву душі. Але до кожного такого вибуху почуттів у нього домішується відома частка егоїзму. І він тут же різко обсмикує себе.
Здійснюючи поганий вчинок, він часто намагається виправдати його, прибігаючи до раціоналістичних доводів. Але вони швидко руйнуються під напором почуттів. Однак і самі його почуття бувають невизначені. Так, Йорик розумом розуміє, що повинен бути милосердний і шляхетний, але іноді це благородство носить чисто розумовий характер. Він починає діяти з примусу, бо з точки зору моральності "так потрібно". І лише коли в ньому перемагає щирість, почуття співпереживання, співчуття, герой Стерна перетворюється.Такі епізоди з перших розділів книги, пов'язані з історії із ченцем з Кале. Йорик хоче подати йому милостиню, але скнарість берег верх. Друга зустріч із ченцем відбувається, коли Йорик перебуває в суспільстві чарівної дами. Письменник показує складний світ страстей, які долають героя. Він боїться, що чернець поскаржиться незнайомці, і одночасно налаштовує себе на традиційне для англійців недовіру до католицької церкви. Тут виявляються й боягузтво, і лицемірство, і святенництво. Нарешті, Йорик подає ченцеві милостиню, пояснюючи це тим, що відбувається обмін подарунками. Скупість переможена, і все ж ця перемога супроводжується самими суперечливими почуттями.
Йорик пильно спостерігає за собою. Часто він аналізує свої вчинки і почуття, що їх супроводжують. Примітно те, що такий аналіз ніколи не буває раціоналістичним. Це, скоріше, сплав зворушеної чутливості, самозамилування і лукавою глузування над собою. І все це забарвлене гумором, за допомогою якого автор коментує описуване. Перед читачем розкривається душа людини в процесі переживань прожитого і побаченого. Такий опис "зсередини" з'являється в англійській прозі XVIII в. вперше.
Однак герой часто судить про себе поверхнево. Точніше, Йорик не завжди хоче судити себе «по совісті». Адже його вчинки суперечать тому ідеалу, який він стверджує. Так, його чванлива цнотливість постійно приходить в зіткнення з спокусами, що зустрічаються йому на шляху. А в страху перед Бастилією він готовий принизитися до лестощів знатному вельможі. Сам Йорик часом почуває ці протиріччя. «Мені було б неприємно, - зізнається сентиментальний герой, - якби мій недруг заглянув мені в душу, коли я збираюся просити в когось покровительства» ... «Скільки низьких планів мерзенного обігу склало по дорозі моє раболепное серце! Я заслужив Бастилії за кожний з них! "
Поверховість самоаналізу у Йорика пояснюється не тільки тим, що герой бреше самому собі, намагаючись здаватися краще, ніж він є. Іноді Стерн свідомо не до кінця досліджує причини поведінки, надаючи читачеві самому розв'язати ту чи іншу складну психологічну задачу. Так, у книзі виникає своєрідний підтекст.Обурення проти рабства або ж побоювання за власну незалежність? Автор не дає відповіді на подібні питання, та й читач не завжди в змозі відповісти на них. Відповідь може бути двояким. І ця двозначність рішення заздалегідь закладена в характері героя. У ньому не існує крайностей - добра і зла. Але й істина в нього теж відносна. Стерн назавжди відмовляється від твердження просвітителів про те, що людина - істота, розумно вирішальне свої проблеми. Його герой буденний і тому він - антираціоналіст.
Іноді афектація героя ставить його в смішне становище. А він не помічає цього: «Я сів поруч з нею, і Марія дозволила мені витирати сльози моєю хусткою, коли вони падали, - потім я змочив його власними слізьми, потім слізьми Марії - потім своїми - потім знову втер їм її сльози - і коли я це робив, я відчував у собі невимовне хвилювання, яке неможливо пояснити ніякими сполученнями матерії і руху ». Так описує Йорик свою зустріч з дівчиною, що зійшла з розуму від любові, попутно роблячи випад проти матеріалістичного вчення про джерело почуттів. Але Стерн однаково жартує й над вульгарно-матеріалістичним поясненням того, як зароджуються почуття, і над надмірною екзальтованістю свого героя.
Портрет героя неоднозначний, але психологічно точний. Йорик сприймає протиріччя людської натури як щось неминуче і неминуще. Бачачи обмеженість людських можливостей і ще більше обмеженість здатності пізнання людини, він може лише гірко посміятися над цими протиріччями, але не намагається нічого виправити. Непотрібним і безплідним вважає він і сатиричне осміяння дійсності. Звідси і виникає рівнозначне прийняття добра і зла, демонстративний аморалізм.
Суть мистецтва Стерна, по вираженню І. Верцмана, в тому, що він проголосив своїм девізом «мудрість, скорботну в оболонці блазнівського гумору над трагічним ходом життя».
«Сентиментальна подорож» стало кульмінацією в розвитку англійського сентименталізму, а Йорика можна назвати провісником героя нового типу, який буде розроблений пізніше в реалістичній прозі XIX століття.
Все темы данного раздела:
XVIII століття як літературна доба
18 століття – поворотний етап у духовному розвитку людства. Ще у другій половині 17 ст. у середовищі освічених людей утвердилося прагнення пояснити всі явища природи і людського життя. Зростав авто
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Періодизація англійської літератури ХУІІІ ст., основні тенденції її розвитку на кожному етапі.
У 18ст. анг. літ-ра домінувала в літер. Житті Європи. Нові напрями і течії – пр.. реалізм, сентименталізм, пре романтизм – складалися найраніше в Англії, а вже далі набували розвитку і в інших краї
Поезія Поупа
Поупа вважають найвидатнішим класицистом англійської літератури. Взірцем творчості Поуп вважав твори старогрецьких та римських авторів, зокрема творчість Вергілія. Простота, обмежені емоції та спів
Гулліверові мандри” Свіфта як антиутопія ХУІІІ ст.
Антиутопія – вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай характеризується пригноблюючим суспільним контролем, здійснюваним авторитарним або тоталітарним урядом. (Це проек
Стиль роману Свіфта (через порівняння).
Дж. Свіфт якось писав: "Головна мета, яку я собі поставив у всіх своїх працях,- швидше ображати людей, ніж їх розважати, і якби я здолав довершити свої наміри без шкоди для себе, був би з мене
Що таке „робінзонада”?
Робінзонада – жанр частіше роману, у якому група або одна людина опиняється в ізоляції, це як правило, екстремальна ситуація і завжди експериментальна перевірка людини.
Пікареска в англійській літературі 18 ст. Молль Флендерс Дефо.
«Молль Флендерс», «Полковник Джек», «Роксана» - авантюрні романи Д. Дефо, що продовжують традиції пікарескного роману. Майже всі його герої: злодії, сироти, знадені, які не пам’ятають роду. Молль Ф
Семюел Річардсон внесок у розвиток роману.
Один із найяскравіших романістів. Створ сімейно-побутовий і любовно-психологічний романи. Порівняно з авантюрно-пригодницькими творами попередників, він витворив адекватніші форми зображення суспіл
Еволюція творчості Філдінга.
2 етапи творчості: 1 – драматургія (див.19).
Роман «Історія покійного Джонатана Уайльда Великого» (1743). За тематикою й стилем він тісно пов’язаний з п’єсами Філдінга. Фабул
Нарація у романі Філдінга «Історія Тома Джонса, знайди».
У творі синтезуються існуючі на той час різновиди романного жанру: роман сімейний, побутовий, пригодницький, любовно-психологічний, роман великої дороги тощо + новий різновид – соціально-побутовий
Концепція героя у романі Філдінга,її полемічний характер.
Фабула роману визначена пригодами незаконнонародженого хлопчика Тома Джонса, вихованця багатого, прекраснодушного поміщика Олверті.Том Джонс - перший в європейському романі герой, наділений багатим
Том Джонс» як зразок реалістичного роману 18 ст.
«Історія Тома Джонса» – вершина романістики Філдінга.Захоплюючий сюжет,що бурхливо розвивається, стрункість композиції, заснована на ретельному відборі епізодів, в яких виявляються основні риси гер
Мотив природи в поезії сентименталізму.
Усвідомлене естетичне почуття природи належить до досить пізнього часу(XVIII - перша половина XIX століття). Щоб його знайти, людина повинна була хоча б частково звільнитися від природної залежност
Романістика Т.Смоллета, її жанрові моделі.
Романістика – найвагоміша частина творчого спадку Смоллета.
Перший роман Смоллета"Пригоди РодрікРендома" несе в собі викриття і критику буржуазного ладу.З холодною різкіст
Концепція людини у Смоллета.
Смоллет не ідеалізує свого героя. Він показує, як обставини життя роблять його черствим, розважливим, вивертким. Смоллет сміливо ставить тему втрати ілюзій. Віра в те, що «кожна людина має природни
Гротесковість художнього світу Смоллета.
Гротеск і карикатура, чужі Фільдінгу, служать Смоллету улюбленим засобом змалювання його героїв. «Лютість» сатиричного реалізму Смоллета мала глибокі причини; вона була обгрунтована всім ходом сусп
Ідеологія Просвітництва і роман Л.Стерна „Трістрам Шенді”.
У своїй творчості Стерн підбив підсумок сентименталізму в англійській літературі й одночасно намітив шляхи її подальшого розвитку. Його книги стали символом перехідної епохи. Не пориваючи з культом
Нарація у романі Стерна «Трістрам Шенді».
«Трістрам Шенді» - «роман-гра» з його своєрідною архітектонікою, що "перевертає" традиційну структуру просвітительського роману. Стерн створює нову структуру, яка як би слід ходу думки ав
Пасторальні мотиви, їхня функція у творчості О.Голдсміта (роман «Векфілдський священник», поема «Полишене село».
Олівер Голдсміт належить до представників сентименталізму. Література сентименталізму проголошує культ почуттів. Вона прагнула показати багатство емоцій і їх роль у формуванні особистості. Письменн
Передромантизм в Англії.
В другій половині 18 ст. загострились протиріччя в розвитку капіталізму в Англії. У громадській думці починають виникати сумніви щодо всесилля просвітницького культу розуму. Криза просвітницької фі
Готичний роман, його формування та еволюція.
Готичний роман провідний жанр перед романтичної літератури Одним із найпопулярніших жанрів перед романтичної літератури в Англії був готичний роман, або як його називали іноді, «роман жахів» у
Готичний канон» і «Замок Отранто» Г.Волпола.
Готичний роман, його формування та еволюція. ГОТИЧНИЙ РОМАН (The Gothic Novel), роман таємниць і жахів - явище англійської літератури 18-19 ст., Що зіграло роль сполучної ланки між століттям Просві
Пісні Оссіана” Макферсона, їх передромантичний характер.
Макферсон Джеймс (1736-1796) - шотландський письменник. Вивчав гальський фольклор гірської Шотландії і скористався ним в написаній метричної прозою епічній поемі з життя старод
Англійська драматургія ХУІІІ ст.
Після блискучих успіхів англійського театру в кінці XVI - початку XVII ст., після короткого періоду підйому в 1660 - 1680-і роки мистецтво драми протягом майже двохсот років грає порівняно скромну
Міщанська драма, її роль у розвитку новочасної драматургії.
До 1700, у зв'язку з поверненням в театр глядача із середнього класу, який вимагав на сцені урочистості традиційних чеснот, посилилася критика аморальності і непристойності у виставах. Англійська б
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Школа скандалу» Шерідана як зразок комедії звичаїв.
Комедія звичаїв - комедія, в якій джерелом смішного є внутрішня суть характерів і звичаїв вищого світу, смішна і потворна однобокість, гіпертрофована риса або пристрасть (порок, недолік). Дуже част
Періодизація французької літератури ХУІІІ ст.
Французьку літературу XVIII століття починають відраховувати пізніше – зі смерті Людовіка XIV (1715 рік), що знаменувала собою занепад французького абсолютизму. Завершується ця доба Великою Француз
Роман Прево «Манон Леско» у контексті розвитку роману ХУІІІ ст.
Французький роман першої половини XVIII ст. у своїй сукупності був великий і багатосторонній звіт передових знань свого часу.Велика увага в ньому приділялася осягненню природи людини - одній з голо
Образи головних героїв у романі Прево «Манон Леско».
Уміння Прево створювати складні, сповнені внутрішніх суперечностей, неповторні й загадкові у своєму індивідуальному своєрідності характери (і в цьому одна з найважливіших сторін художнього новаторс
Творчість Вольтера, її жанрово-стильова система.
ВОЛЬТЕР, (Voltaire; автонім: Аруе, Марі Франсуа — 21.11.1694, Париж - 30.05 1778, там само) — французький письменник, історик і філософ. Писав драматичні, поетичні і епічні твори. Вважав себе перш
Філософська повість” Вольтера як одна з моделей філософського роману ХУІІІ ст.
Філософська повість - різновид повісті, що набув особливої популярності в письменників-просвітників. Її основою є філософське осмислення світу й місця людини в ньому. Персонажі повісті - носії певн
Кандід» Вольтера: пригоди персонажів, чи «пригоди думки»?
Перу Вольтера належало півтора десятка повістей, які назвали "філософськими". Вони вимагали посиленої уваги до філософських поглядів самого автора, які той виражав не абстрактно, а в конк
Полеміка з Ж.-Ж. Руссо у «Простодушному» Вольтера.
Певною мірою в творчості Вольтера осібно стоїть повість «Простодушний» (1767), в якій чітко окреслена любовна інтрига вирішувалося нетрадиційним для письменника шляхом. Колоритний образ індіанця Гу
Рококо у французькій літературі, його риси в «Орлеанській діві» Вольтера.
Просвітницька культура, включаючи філософію, літературу, мистецтво, становила головну частину всієї культури Франції XVIII століття. Люди пера (Вольтер, Руссо, Дідро та ін), люди різця і пензля (Гу
Образ України в «Історії Карла ХІІ» Вольтера.
Україна і українці займали помітне місце у спадщині французького просвітника. Наприкінці 20-х — на початку 30-х років Вольтер наполегливо працював над історичним твором "Історія Карла ХП"
Д.Дідро, його місце і роль у французькій літературі 2-ї пол. ХУІІІ ст.
Ім'я Дені Дідро назавжди злилося із самою суттю XVIII століття, яке залишилось в історії людства як доба Просвітництва. Голова та ідейний ватажок енциклопедистів, белетрист, драматург, теоретик м
Роман Дідро «Черниця»: проблема особистісної волі.
Роман «Черниця» був написаний 1760 року, а опублікований значно пізніше, а саме — після смерті автора, у 1796 році, у період найбільшого загострення антиклерикальної пропаганди.
Сюжет тво
Місце й роль Ж-.Ж.Руссо в європейській літературі.
Жан Жак Руссо (Rousseau) (28.6.1712, Женева, - 2.7.1778, Эрменонвиль, близ Парижа), французский философ-просветитель, писатель, композитор. Сын часовщика. Служил лакеем, писцом, гувернёром, учителе
Руссоїзм, його втілення у романі «Нова Елоїза».
Вчення Руссо, що стало реакцією проти панування розуму і проголосив права почуття, засноване на принципі сентименталізму в поєднанні з двома іншими принципами: індивідуалізму і натуралізму; коротко
Потрактування англійської історії у драмі Шіллера «Марія Стюарт».
Драма Шиллера «Марія Стюарт» з’явилася першою художньою обробкою цього драматичного сюжету, породженого самою історією. Доля шотландської королеви за час, що минув з тих пір, не раз залучала до себ
Новаторство штюрмерської поезії Гете.
Нову сторінку у "великій біографії" відкрило навчання у Страсбурзі. Поезія в ці роки розвивалася в дусі "Бурі і натиску", руху, який у своїй суспільно-історичній сутності був ви
Роман Гете „Страждання молодого Вертера”: проблематика і поетика.
Роман «Страждання молодого Вертера» (1774) був другим твором, що приніс славу молодому поетові і став предметом наслідування друзів -«штюрмерів». Роман є літературною містифікацією. Початково твір
Поезія Ф.Френо
Справжнім співаком американської революції став Філіп Френо (1752-1832). Провідне місце в його творчості зайняла громадянська тема, задавши тон подальшому розвитку американської поезії. Звільнення
Новости и инфо для студентов