Гулліверові мандри” Свіфта як антиутопія ХУІІІ ст.
Гулліверові мандри” Свіфта як антиутопія ХУІІІ ст. - раздел Образование, Століття як літературна доба
Антиутопія – Вигадане Суспільство, Яке Є Антитезою Утопії. За...
Антиутопія – вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай характеризується пригноблюючим суспільним контролем, здійснюваним авторитарним або тоталітарним урядом. (Це проектування того, що існує зараз і засилається, як правило, у майбутнє, показується як воно буде (за її словами)).
Антиутопією роману Свіфта «Гулліверові мандри» є його четверта частина, а саме зображення створіння йєху.
В останній частині роману письменник засуджує нелюдське суспільство, породженням якого є звіроподібні створіння йєху. Тут також відтворена картина життя патріархальної громаи добропорядних коней гуїнгмів., які протиставлені йєху. Зовнійшній вигляд і внутрішня сутність йєху огидні. Ці істоти, схожі водночас і на мавп, і на людей, вирізняються хитрістю, люттю, віроломністю і мстивістю. Вони зажерливі і хтиві, неохайні і потворні. Понад усе вони цінують кольорові блискучі камінці. За них вони ладні вбити кого завгодно. Повернувшись до Англії, Гуллівер зауважив у своїх співвітчизників риси йєху. Завершуючи «М. Г. », письменник розчарувався у своєму колишньому політичному ідеалові ь – державі. Іронія Свіфта захоплює у сферу свого тяжіння не лише безглуздість недосконалого світу, а й його власні сподівання, які виявляються нездійсненними, утопічними. Саме тму остання частина роману про мандри Гуллівера – це водночас і утопія, і пародія на утопію.
8. Сатира у «Мандрах Гулівера»
Свіфт не сприймав тогочасного принципу «розважаючи — повчати» і вважав, що читача потрібно не розважати, а будити в ньому злість, примушувати бачити справжнє життя, справжнього себе. Наскільки це йому вдалося, можемо судити, аналізуючи роман «Мандри Гуллівера». Спочатку «Мандри Гуллівера» сприймаємо як смішну, веселу казку про велетня і пігмеїв, але швидко розуміємо, що йдеться про найголовніше — про людину і суспі-
льство. Свіфт заперечував політичний лад, у якому вся влада належить одній людині. Мужній, гуманний Гуллівер, оточений невдячними ліліпутами, — це сам письменник при дворі англійських королів. У період написання своєї знаменитої книги Свіфт уже не вірив ні партії торі, ні вігам. Саме тому він сатирично зобразив їх у вигляді двох ворожих таборів — тремексенів і слемексенів; перші з них — прихильники високих підборів, другі — низьких. На всі урядові посади імператор Ліліпутії, в якому всі впізнали короля Георга І, який правив Англією протягом 1714—1726 років, призначав тільки прихильників низьких підборів. У наступникові ліліпутського трону, що сим патизував тремексенам і мав один високий підбор, а другий низький і тому навіть трохи шкандибав, сучасники Свіфта пізнали принца Уельського, який загравав з представниками і торі, і вігів, не знаючи, кому надати перевагу.
Запекла боротьба між прихильниками тупого кінця і гостроконечниками — це сатиричне змалювання кровопролитних релігійних зіткнень між католиками і протестантами в Англії часів Свіфта. Синя, зелена, червона нитки, за володіння якими так принизливо боролися можновладці ліліпутів («Імператор, взявши в руку пали-
цю, тримає її то горизонтально, а кандидати, ідучи один по одному, то стрибають через неї, то пролазять під нею, залежно від того, опускає чи підіймає імператор»), — це кольори англійських орденів Підв’язки, Пані та святого Андрія, за нагородження якими придворні теж були здатні на ганебні вчинки. Стосунки Ліліпутії та Блефуску разюче нагадують відносини між Англією і Францією часів війни за «іспанську спадщину». Свіфт — великий майстер художнього слова — прекрасно володів всіма засобами сатири. Його улюбленим прийомом була іронія, яка служила для викриття негативних моментів дійсності. Наприклад, жорстокість і лицемірство монархів виступали особливо яскраво, коли сатирик подавав їх як великодушність та справедливість. З цією метою Свіфт примусив Гуллівера славити «ласку» та «поблажливість» імператора Ліліпутії, який замінив йому, невинній людині, смертну кару на позбавлення зору. Свіфт боровся засобами сміху, він зривав маску з тогочасного суспільства, показуючи його брехню і вади. На сторінках роману і нові, й освячені віками суспільні установи та явища стають смішними, вульгарними — царський двір порівнюється з помийницею, сенат — з табуном гусей, релігійні чвари відтворені суперечкою, з якого кінця розбивати яйце. Іронічним був підхід до зображуваного: маленькі розміри відкритого Гуллівером світу покликані продемонструвати ницість і безглуздість державних установ Ліліпутії. Оскільки Ліліпутія — це алегорія, то стає зрозумілим, що не лише Гуллівер для Свіфта — не герой, а й Англія — не просвітницький ідеал держави. «Головною метою кожного мандрівника має бути виховання розуму та доброче-
сності своїх співвітчизників за допомогою добрих і поганих прикладів з життя чужих країн» (Дж. Свіфт).
Свіфт викривав істинну сутність явищ політичного життя Англії ХVІІІ століття. Те, що неможливо було сказати відкрито, письменник говорив за допомогою алегоричних образів. Сатирик стверджував: «Сатира — своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, бачить, як правило, обличчя всіх, крім свого власного».
Поведінку Гуллівера у ліліпутів відтворює Ф. Кривін у вірші «Гулливер становится лилипутом»:
Мир лилипутов копошился у его каблука,
Суетился, и хлопотал,
И карабкался на вершины прогресса,
Между тем так легко и свободно шевелюрою
бороздил облака
Он, Лемюэль Гулливер,
Человек возвышенных интересов.
С интересов — то, собственно, всё и началось:
Случайный лилипут, заблудившийся в Гулливеровом ухе,
Оставил там, как собака забытую кость,
Какие-то сплетни, какие-то пошлые слухи.
И Гулливер прислушался. Проявил интерес.
Впервые высокое с низменным перепутал.
И всё спускался и спускался на землю с небес,
Пока не опустился до уровня лилипута.
И большой человек, благородная, возвышенная душа,
Среди суетных мелочей и житейского сора
Слышал он только то, что прилипало к ушам,
И не слышал, не слышал шагов командора.
«Усе на світі відносне, окрім моральних понять», — немовби хоче сказати Свіфт, відправляючи свого героя після країни ліліпутів у країну велетнів — Бробдінгнег, в особі правителя якої письменник накреслює свій ідеал мудрого і гуманного правителя. І це не випадково: питання про можливості людського розуму, про ідеального монарха належать до тих, які були в центрі уваги просвітників. Королівство велетнів — це зразок ідеальної держави, на чолі якої став добрий і мудрий король, вимріяний усіма народами. Як людина гуманна і обдарована здоровим глуздом, він не знав, що таке загарбницька війна, не утримує постійної армії, а в своїй державній практиці не вдавався до дипломатичного та бюрократичного крутійства.
Король часто розпитував Гуллівера про звичаї, закони, релігію, устрій та освіту в Європі, і той «занадто багатослівно описував свою добру батьківщину, її торгівлю, релігію, розповідав про всі війни на морі і на суші». Протягом шести аудієнцій, кожна з яких тривала кілька годин, якнайдокладніше оповідав про організацію анг лійського парламенту, роботу суду, формування фінансів. Та все це король піддав нищівній критиці. Устами мудрого монарха Свіфт виголошував жорстокий, але справедливий вирок політичному ладу Англії.
У ст анг літ ра домінувала в літер Житті Європи Нові напрями і течії пр реалізм сентименталізм пре романтизм складалися найраніше в... Англійський класицизм який сформувався порівняно пізно в останній третині... Так Поуп вважається найвидатнішим класицистом в англійській літ рі До традиції класицистичної прози з її...
XVIII століття як літературна доба
18 століття – поворотний етап у духовному розвитку людства. Ще у другій половині 17 ст. у середовищі освічених людей утвердилося прагнення пояснити всі явища природи і людського життя. Зростав авто
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Поезія Поупа
Поупа вважають найвидатнішим класицистом англійської літератури. Взірцем творчості Поуп вважав твори старогрецьких та римських авторів, зокрема творчість Вергілія. Простота, обмежені емоції та спів
Стиль роману Свіфта (через порівняння).
Дж. Свіфт якось писав: "Головна мета, яку я собі поставив у всіх своїх працях,- швидше ображати людей, ніж їх розважати, і якби я здолав довершити свої наміри без шкоди для себе, був би з мене
Що таке „робінзонада”?
Робінзонада – жанр частіше роману, у якому група або одна людина опиняється в ізоляції, це як правило, екстремальна ситуація і завжди експериментальна перевірка людини.
Пікареска в англійській літературі 18 ст. Молль Флендерс Дефо.
«Молль Флендерс», «Полковник Джек», «Роксана» - авантюрні романи Д. Дефо, що продовжують традиції пікарескного роману. Майже всі його герої: злодії, сироти, знадені, які не пам’ятають роду. Молль Ф
Семюел Річардсон внесок у розвиток роману.
Один із найяскравіших романістів. Створ сімейно-побутовий і любовно-психологічний романи. Порівняно з авантюрно-пригодницькими творами попередників, він витворив адекватніші форми зображення суспіл
Еволюція творчості Філдінга.
2 етапи творчості: 1 – драматургія (див.19).
Роман «Історія покійного Джонатана Уайльда Великого» (1743). За тематикою й стилем він тісно пов’язаний з п’єсами Філдінга. Фабул
Нарація у романі Філдінга «Історія Тома Джонса, знайди».
У творі синтезуються існуючі на той час різновиди романного жанру: роман сімейний, побутовий, пригодницький, любовно-психологічний, роман великої дороги тощо + новий різновид – соціально-побутовий
Концепція героя у романі Філдінга,її полемічний характер.
Фабула роману визначена пригодами незаконнонародженого хлопчика Тома Джонса, вихованця багатого, прекраснодушного поміщика Олверті.Том Джонс - перший в європейському романі герой, наділений багатим
Том Джонс» як зразок реалістичного роману 18 ст.
«Історія Тома Джонса» – вершина романістики Філдінга.Захоплюючий сюжет,що бурхливо розвивається, стрункість композиції, заснована на ретельному відборі епізодів, в яких виявляються основні риси гер
Мотив природи в поезії сентименталізму.
Усвідомлене естетичне почуття природи належить до досить пізнього часу(XVIII - перша половина XIX століття). Щоб його знайти, людина повинна була хоча б частково звільнитися від природної залежност
Романістика Т.Смоллета, її жанрові моделі.
Романістика – найвагоміша частина творчого спадку Смоллета.
Перший роман Смоллета"Пригоди РодрікРендома" несе в собі викриття і критику буржуазного ладу.З холодною різкіст
Концепція людини у Смоллета.
Смоллет не ідеалізує свого героя. Він показує, як обставини життя роблять його черствим, розважливим, вивертким. Смоллет сміливо ставить тему втрати ілюзій. Віра в те, що «кожна людина має природни
Гротесковість художнього світу Смоллета.
Гротеск і карикатура, чужі Фільдінгу, служать Смоллету улюбленим засобом змалювання його героїв. «Лютість» сатиричного реалізму Смоллета мала глибокі причини; вона була обгрунтована всім ходом сусп
Роман-подорож у літературі сентименталізму.
Друга половина XVIII століття в Англії - це час змін в економічному, філософському, соціальному та культурному житті країни. Відбуваються значні зміни і в англійській літературі. Основним літератур
Ідеологія Просвітництва і роман Л.Стерна „Трістрам Шенді”.
У своїй творчості Стерн підбив підсумок сентименталізму в англійській літературі й одночасно намітив шляхи її подальшого розвитку. Його книги стали символом перехідної епохи. Не пориваючи з культом
Нарація у романі Стерна «Трістрам Шенді».
«Трістрам Шенді» - «роман-гра» з його своєрідною архітектонікою, що "перевертає" традиційну структуру просвітительського роману. Стерн створює нову структуру, яка як би слід ходу думки ав
Передромантизм в Англії.
В другій половині 18 ст. загострились протиріччя в розвитку капіталізму в Англії. У громадській думці починають виникати сумніви щодо всесилля просвітницького культу розуму. Криза просвітницької фі
Готичний роман, його формування та еволюція.
Готичний роман провідний жанр перед романтичної літератури Одним із найпопулярніших жанрів перед романтичної літератури в Англії був готичний роман, або як його називали іноді, «роман жахів» у
Готичний канон» і «Замок Отранто» Г.Волпола.
Готичний роман, його формування та еволюція. ГОТИЧНИЙ РОМАН (The Gothic Novel), роман таємниць і жахів - явище англійської літератури 18-19 ст., Що зіграло роль сполучної ланки між століттям Просві
Пісні Оссіана” Макферсона, їх передромантичний характер.
Макферсон Джеймс (1736-1796) - шотландський письменник. Вивчав гальський фольклор гірської Шотландії і скористався ним в написаній метричної прозою епічній поемі з життя старод
Англійська драматургія ХУІІІ ст.
Після блискучих успіхів англійського театру в кінці XVI - початку XVII ст., після короткого періоду підйому в 1660 - 1680-і роки мистецтво драми протягом майже двохсот років грає порівняно скромну
Міщанська драма, її роль у розвитку новочасної драматургії.
До 1700, у зв'язку з поверненням в театр глядача із середнього класу, який вимагав на сцені урочистості традиційних чеснот, посилилася критика аморальності і непристойності у виставах. Англійська б
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Школа скандалу» Шерідана як зразок комедії звичаїв.
Комедія звичаїв - комедія, в якій джерелом смішного є внутрішня суть характерів і звичаїв вищого світу, смішна і потворна однобокість, гіпертрофована риса або пристрасть (порок, недолік). Дуже част
Періодизація французької літератури ХУІІІ ст.
Французьку літературу XVIII століття починають відраховувати пізніше – зі смерті Людовіка XIV (1715 рік), що знаменувала собою занепад французького абсолютизму. Завершується ця доба Великою Француз
Роман Прево «Манон Леско» у контексті розвитку роману ХУІІІ ст.
Французький роман першої половини XVIII ст. у своїй сукупності був великий і багатосторонній звіт передових знань свого часу.Велика увага в ньому приділялася осягненню природи людини - одній з голо
Образи головних героїв у романі Прево «Манон Леско».
Уміння Прево створювати складні, сповнені внутрішніх суперечностей, неповторні й загадкові у своєму індивідуальному своєрідності характери (і в цьому одна з найважливіших сторін художнього новаторс
Творчість Вольтера, її жанрово-стильова система.
ВОЛЬТЕР, (Voltaire; автонім: Аруе, Марі Франсуа — 21.11.1694, Париж - 30.05 1778, там само) — французький письменник, історик і філософ. Писав драматичні, поетичні і епічні твори. Вважав себе перш
Кандід» Вольтера: пригоди персонажів, чи «пригоди думки»?
Перу Вольтера належало півтора десятка повістей, які назвали "філософськими". Вони вимагали посиленої уваги до філософських поглядів самого автора, які той виражав не абстрактно, а в конк
Полеміка з Ж.-Ж. Руссо у «Простодушному» Вольтера.
Певною мірою в творчості Вольтера осібно стоїть повість «Простодушний» (1767), в якій чітко окреслена любовна інтрига вирішувалося нетрадиційним для письменника шляхом. Колоритний образ індіанця Гу
Образ України в «Історії Карла ХІІ» Вольтера.
Україна і українці займали помітне місце у спадщині французького просвітника. Наприкінці 20-х — на початку 30-х років Вольтер наполегливо працював над історичним твором "Історія Карла ХП"
Роман Дідро «Черниця»: проблема особистісної волі.
Роман «Черниця» був написаний 1760 року, а опублікований значно пізніше, а саме — після смерті автора, у 1796 році, у період найбільшого загострення антиклерикальної пропаганди.
Сюжет тво
Місце й роль Ж-.Ж.Руссо в європейській літературі.
Жан Жак Руссо (Rousseau) (28.6.1712, Женева, - 2.7.1778, Эрменонвиль, близ Парижа), французский философ-просветитель, писатель, композитор. Сын часовщика. Служил лакеем, писцом, гувернёром, учителе
Руссоїзм, його втілення у романі «Нова Елоїза».
Вчення Руссо, що стало реакцією проти панування розуму і проголосив права почуття, засноване на принципі сентименталізму в поєднанні з двома іншими принципами: індивідуалізму і натуралізму; коротко
Потрактування англійської історії у драмі Шіллера «Марія Стюарт».
Драма Шиллера «Марія Стюарт» з’явилася першою художньою обробкою цього драматичного сюжету, породженого самою історією. Доля шотландської королеви за час, що минув з тих пір, не раз залучала до себ
Новаторство штюрмерської поезії Гете.
Нову сторінку у "великій біографії" відкрило навчання у Страсбурзі. Поезія в ці роки розвивалася в дусі "Бурі і натиску", руху, який у своїй суспільно-історичній сутності був ви
Роман Гете „Страждання молодого Вертера”: проблематика і поетика.
Роман «Страждання молодого Вертера» (1774) був другим твором, що приніс славу молодому поетові і став предметом наслідування друзів -«штюрмерів». Роман є літературною містифікацією. Початково твір
Поезія Ф.Френо
Справжнім співаком американської революції став Філіп Френо (1752-1832). Провідне місце в його творчості зайняла громадянська тема, задавши тон подальшому розвитку американської поезії. Звільнення
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов