Д.Дідро, його місце і роль у французькій літературі 2-ї пол. ХУІІІ ст.
Д.Дідро, його місце і роль у французькій літературі 2-ї пол. ХУІІІ ст. - раздел Образование, Століття як літературна доба Ім'я Дені Дідро Назавжди Злилося Із Самою Суттю Xviii Століття, Яке Залишило...
Ім'я Дені Дідро назавжди злилося із самою суттю XVIII століття, яке залишилось в історії людства як доба Просвітництва. Голова та ідейний ватажок енциклопедистів, белетрист, драматург, теоретик мистецтва, просвітник та філософ — матеріаліст — ось далеко не повний перелік високих титулів, які по праву належать Дені Дідро. Він заклав підвалини нових суспільних ідеалів та нового світовідчуття напередодні буржуазної революції, чим і заслужив прихильність не лише сучасників, а й наступних поколінь.
Значення постаті Дідро для сучасників насамперед пов'язане із особливістю його творчості. Межі між мистецтвом (літературою) та наукою (філософією) у творчості Дідро — енциклопедиста були умовними та доволі рухомими. Усі засоби епохи були підкорені непримиримій боротьбі із абсолютизмом, феодалізмом та церквою і тому взаємопов'язані. Образи його романів — це спосіб розкрити новий погляд на світ, вони пронизані філософською проблематикою. «Поет повинен бути філософом», — стверджував Дідро. — «Йому повинні бути відомі шляхи людського духу, світлі та темні сторони, добрі та погані явища людського суспільства».
З того, що писав Дідро, а писав він багато, тільки частина потрапляла до друку. Погляди Дідро суперечили поглядам влади — світської і духовної, викликали ненависть та усілякі спроби покарання з боку останніх. Один із його перших творів «Філософські думки» (1746), у якому він стримано висловився проти аскетичного придушення плоті та віри у дива, був спалений рукою ката. У 1749 році Дідро написав «Лист про сліпих для повчання зрячим», у якому відобразив свої атеїстичні погляди і відкинув будь-яку філософію, яка не спирається на почуття та суперечить здоровому глузду. Через цей твір Дідро був заарештований і три місяці провів у в'язниці Венсенського замка. У тюремній камері письменника відвідує Ж.-Ж. Руссо. Вони були однодумцями.
Після звільнення разом із Д'Аламбером Дідро береться за видання «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел» (35 томів, з 1751 по 1780 роки). Протягом багатьох років свого життя Дідро віддає цій грандіозній праці усі свої духовні сили та матеріальні засоби.
«Енциклопедія» являє собою систематичне зведення досягнень тодішньої науки, техніки та виробництва, усіх галузей соціальних знань. Участь у ній брали найвидатніші інтелектуальні сили тодішньої Франції: Вольтер, Монтеск'є, Гольбах, Гельвецій, Руссо. Нове матеріалістичне світобачення ґрунтувалося на фактах природознавства, а все існуюче підпадало під розгляд розуму — і королівський деспотизм, і церква, і релігія. Значення «Енциклопедії» виходило за межі суто довідкового видання. У ній було здійснено перегляд основ людського буття з позицій просвітницького розуму. Тому «Енциклопедію» справедливо називають «Біблією нового часу». Не забарилися репресії та заборони, але томи «Енциклопедії» виходили напівлегально, збираючи усе нових передплатників; повністю або частково вони були перекладені деякими з європейських мов.
Видання «Енциклопедії» буквальним чином перетворило Дідро на жебрака. Пропозиція Катерини II придбати його бібліотеку, залишивши її письменникові у довічне користування та призначивши його зберігачем, стала якраз у нагоді.
В очах французьких просвітників Росія була найпрогресивнішою країною, батьківщиною ліберальних принципів. Дідро на запрошення Катерини II приїжджає до Росії. Він пробув у Петербурзі, починаючи з вересня 1773 року по березень 1774 року. Метою його візиту було сприяння подальшому прогресу «просвітницької монархії». Імператриця зустрічалася із славетним французом майже не щодня, люб'язно спілкувалася, покірно вислуховувала поради послабити кріпацтво тощо і майже не відповідала на питання, що стосувалися тогочасної ситуації у країні (де у цей час розгорталося повстання Пугачова).
Дідро залишив Росію дійсним членом Академії наук та почесним членом Академії мистецтв.
Дідро вважав себе в першу чергу філософом, а не письменником. Саме цим пояснюється той факт, що з усіх написаних ним літературних творів він опублікував за своє життя лише роман в стилі рококо «Нескромні скарби» і кілька новел (найвідоміша — «Два приятелі з Бурбони», 1773).
Славу видатного письменника йому принесли твори: «Черниця» (1760), «Жак Фаталіст та його Пан» (1773), що вийшли друком 1776 року, і «Небіж Рамо» (1762 — 1779), що вперше з'явився друком у німецькому перекладі И. В. Гете 1805 року.
У 1773 році, незабаром після повернення із Росії, Дідро закінчив роман «Жак Фаталіст та його господар», у якому проблема свободи людини була порушена більш глибоко і всебічно.
Це діалогічна оповідь, що включала в себе вставні епізоди та оповідання побутового характеру. Вміщені у ній динамічні сцени невимушено переходили у філософські роздуми, а наскрізна фабула була майже не відчутна. Прийом «подвійного відображення» — самого життя і думок про нього персонажів — підкорений єдиному завданню: безжальному суду над дійсністю.
Яскраві картини реального світу поєднані прийомом «великого шляху» (Жак та його безіменний Пан пересуваються від трактиру до трактиру).
Вершиною художньої прози Дідро стала невелика за обсягом філософська повість «Небіж Рамо».
У даному творі відкинуто будь-яку фабульність, навіть як допоміжний супровідний засіб.
Герой філософського діалогу (саме так визначаємо жанр твору) — реальна особа, небіж знаменитого композитора Рамо, Жак-Франсуа Рамо, людина, безумовно, обдарована, однак ще більшою мірою нерозважлива та лінива. Він без особливого успіху пробував свої сили як у музиці, так і в поезії, однак на все життя залишився тим інтелігентним жебраком, кількість яких особливо зросла напередодні революційних подій.
Образ небожа Рамо — це конкретне увиразнення типу людей із так званою «розірваною свідомістю», що живилася розкладом та гниттям старого суспільства. «Не следует забывать, — зазначає небіж Рамо, — что в таком изменчивом предмете, как нравы, нет ничего безусловного, существенного и вообще верного или ложного, кроме того правила, что нужно быть таким, каким приказывает быть расчет, — хорошим или дурным, мудрым или глупцом, приличным или смешным, честным или порочным. .. Когда я говорю: порочен, я прибегаю к вашему способу выражения; ведь если бы вы захотели объясниться, то, вероятно, оказалось бы, что вы называете пороком то, что я называю добродетелью, добродетелью — то, что я называю пороком».
Зміст твору складала жвава розмова, що розгорнулася у одній із кав'ярень Пале-Рояля, між анонімним Філософом та безіменним небожем композитора Рамо. Філософ висловлювався у відповідності до просвітницьких ідей розуму, доброчинності. Співрозмовник у відповідь осипав його парадоксами, цинічними та розпусними висловами. Зовнішність Філософа залишалася невідомою читачеві. Зовнішність Небожа Рамо надзвичайно мінлива. Філософ бачив співрозмовника не вперше, однак щоразу різним — його вигляд залежав від прихильності заможних покровителів. Ця мінливість зовнішності дозволили зосередити увагу на тому, що найбільше цікавить самого Дідро, — розірваності свідомості його персонажа. Розповіді, плітки, роздуми небожа Рамо являли собою суміш піднесеного та низького, до того ж останнє у більшості випадків переважає.
Небожу Рамо відомі усі можливі способи існування у середовищі знатних та багатих людей, які умовно можна поділити на такі етапи: спочатку лестощі, потім плазування і, нарешті, виконання ролі блазня. Напевно, усвідомлення цього й дозволяє йому палко ненавидіти сильних світу.
Головний герой відчував сутність суспільства, у якому жив. Безпомічність моральної позиції Філософа перед цинічними викриттями небожа Рамо — це свого роду самокритика просвітницького розуму, усвідомлення його порівняно із суперечностями та складностями життя.
Один із основних життєвих висновків небожа Рамо полягав у наступному: «В природе все породы животных пожирают одна другую, в обществе истребляют друг друга все сословия».
Як і більшість творів Дідро, «Небіж Рамо» виступав маленькою енциклопедією думок, почуттів та настроїв письменника, що охоплює у стислій, афористичній формі найгостріші та найтривожніші проблеми життя.
Особливості індивідуального стилю Дідро:
• енциклопедизм мислення;
• величезна внутрішня потреба включати в сферу своїх думок всі факти та явища, які необхідно враховувати під час народження нової прогресивної свідомості;
• створення образів заклав основ того реалістичного стилю, що дав початок новій французькій літературі;
• літературної творчості філософсько-естетичною позиція літературної творчості;
• розкриття нового погляду героїв — персонажів на світ; філософську проблематику.
У ст анг літ ра домінувала в літер Житті Європи Нові напрями і течії пр реалізм сентименталізм пре романтизм складалися найраніше в... Англійський класицизм який сформувався порівняно пізно в останній третині... Так Поуп вважається найвидатнішим класицистом в англійській літ рі До традиції класицистичної прози з її...
XVIII століття як літературна доба
18 століття – поворотний етап у духовному розвитку людства. Ще у другій половині 17 ст. у середовищі освічених людей утвердилося прагнення пояснити всі явища природи і людського життя. Зростав авто
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Поезія Поупа
Поупа вважають найвидатнішим класицистом англійської літератури. Взірцем творчості Поуп вважав твори старогрецьких та римських авторів, зокрема творчість Вергілія. Простота, обмежені емоції та спів
Гулліверові мандри” Свіфта як антиутопія ХУІІІ ст.
Антиутопія – вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай характеризується пригноблюючим суспільним контролем, здійснюваним авторитарним або тоталітарним урядом. (Це проек
Стиль роману Свіфта (через порівняння).
Дж. Свіфт якось писав: "Головна мета, яку я собі поставив у всіх своїх працях,- швидше ображати людей, ніж їх розважати, і якби я здолав довершити свої наміри без шкоди для себе, був би з мене
Що таке „робінзонада”?
Робінзонада – жанр частіше роману, у якому група або одна людина опиняється в ізоляції, це як правило, екстремальна ситуація і завжди експериментальна перевірка людини.
Пікареска в англійській літературі 18 ст. Молль Флендерс Дефо.
«Молль Флендерс», «Полковник Джек», «Роксана» - авантюрні романи Д. Дефо, що продовжують традиції пікарескного роману. Майже всі його герої: злодії, сироти, знадені, які не пам’ятають роду. Молль Ф
Семюел Річардсон внесок у розвиток роману.
Один із найяскравіших романістів. Створ сімейно-побутовий і любовно-психологічний романи. Порівняно з авантюрно-пригодницькими творами попередників, він витворив адекватніші форми зображення суспіл
Еволюція творчості Філдінга.
2 етапи творчості: 1 – драматургія (див.19).
Роман «Історія покійного Джонатана Уайльда Великого» (1743). За тематикою й стилем він тісно пов’язаний з п’єсами Філдінга. Фабул
Нарація у романі Філдінга «Історія Тома Джонса, знайди».
У творі синтезуються існуючі на той час різновиди романного жанру: роман сімейний, побутовий, пригодницький, любовно-психологічний, роман великої дороги тощо + новий різновид – соціально-побутовий
Концепція героя у романі Філдінга,її полемічний характер.
Фабула роману визначена пригодами незаконнонародженого хлопчика Тома Джонса, вихованця багатого, прекраснодушного поміщика Олверті.Том Джонс - перший в європейському романі герой, наділений багатим
Том Джонс» як зразок реалістичного роману 18 ст.
«Історія Тома Джонса» – вершина романістики Філдінга.Захоплюючий сюжет,що бурхливо розвивається, стрункість композиції, заснована на ретельному відборі епізодів, в яких виявляються основні риси гер
Мотив природи в поезії сентименталізму.
Усвідомлене естетичне почуття природи належить до досить пізнього часу(XVIII - перша половина XIX століття). Щоб його знайти, людина повинна була хоча б частково звільнитися від природної залежност
Романістика Т.Смоллета, її жанрові моделі.
Романістика – найвагоміша частина творчого спадку Смоллета.
Перший роман Смоллета"Пригоди РодрікРендома" несе в собі викриття і критику буржуазного ладу.З холодною різкіст
Концепція людини у Смоллета.
Смоллет не ідеалізує свого героя. Він показує, як обставини життя роблять його черствим, розважливим, вивертким. Смоллет сміливо ставить тему втрати ілюзій. Віра в те, що «кожна людина має природни
Гротесковість художнього світу Смоллета.
Гротеск і карикатура, чужі Фільдінгу, служать Смоллету улюбленим засобом змалювання його героїв. «Лютість» сатиричного реалізму Смоллета мала глибокі причини; вона була обгрунтована всім ходом сусп
Роман-подорож у літературі сентименталізму.
Друга половина XVIII століття в Англії - це час змін в економічному, філософському, соціальному та культурному житті країни. Відбуваються значні зміни і в англійській літературі. Основним літератур
Ідеологія Просвітництва і роман Л.Стерна „Трістрам Шенді”.
У своїй творчості Стерн підбив підсумок сентименталізму в англійській літературі й одночасно намітив шляхи її подальшого розвитку. Його книги стали символом перехідної епохи. Не пориваючи з культом
Нарація у романі Стерна «Трістрам Шенді».
«Трістрам Шенді» - «роман-гра» з його своєрідною архітектонікою, що "перевертає" традиційну структуру просвітительського роману. Стерн створює нову структуру, яка як би слід ходу думки ав
Передромантизм в Англії.
В другій половині 18 ст. загострились протиріччя в розвитку капіталізму в Англії. У громадській думці починають виникати сумніви щодо всесилля просвітницького культу розуму. Криза просвітницької фі
Готичний роман, його формування та еволюція.
Готичний роман провідний жанр перед романтичної літератури Одним із найпопулярніших жанрів перед романтичної літератури в Англії був готичний роман, або як його називали іноді, «роман жахів» у
Готичний канон» і «Замок Отранто» Г.Волпола.
Готичний роман, його формування та еволюція. ГОТИЧНИЙ РОМАН (The Gothic Novel), роман таємниць і жахів - явище англійської літератури 18-19 ст., Що зіграло роль сполучної ланки між століттям Просві
Пісні Оссіана” Макферсона, їх передромантичний характер.
Макферсон Джеймс (1736-1796) - шотландський письменник. Вивчав гальський фольклор гірської Шотландії і скористався ним в написаній метричної прозою епічній поемі з життя старод
Англійська драматургія ХУІІІ ст.
Після блискучих успіхів англійського театру в кінці XVI - початку XVII ст., після короткого періоду підйому в 1660 - 1680-і роки мистецтво драми протягом майже двохсот років грає порівняно скромну
Міщанська драма, її роль у розвитку новочасної драматургії.
До 1700, у зв'язку з поверненням в театр глядача із середнього класу, який вимагав на сцені урочистості традиційних чеснот, посилилася критика аморальності і непристойності у виставах. Англійська б
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Школа скандалу» Шерідана як зразок комедії звичаїв.
Комедія звичаїв - комедія, в якій джерелом смішного є внутрішня суть характерів і звичаїв вищого світу, смішна і потворна однобокість, гіпертрофована риса або пристрасть (порок, недолік). Дуже част
Періодизація французької літератури ХУІІІ ст.
Французьку літературу XVIII століття починають відраховувати пізніше – зі смерті Людовіка XIV (1715 рік), що знаменувала собою занепад французького абсолютизму. Завершується ця доба Великою Француз
Роман Прево «Манон Леско» у контексті розвитку роману ХУІІІ ст.
Французький роман першої половини XVIII ст. у своїй сукупності був великий і багатосторонній звіт передових знань свого часу.Велика увага в ньому приділялася осягненню природи людини - одній з голо
Образи головних героїв у романі Прево «Манон Леско».
Уміння Прево створювати складні, сповнені внутрішніх суперечностей, неповторні й загадкові у своєму індивідуальному своєрідності характери (і в цьому одна з найважливіших сторін художнього новаторс
Творчість Вольтера, її жанрово-стильова система.
ВОЛЬТЕР, (Voltaire; автонім: Аруе, Марі Франсуа — 21.11.1694, Париж - 30.05 1778, там само) — французький письменник, історик і філософ. Писав драматичні, поетичні і епічні твори. Вважав себе перш
Кандід» Вольтера: пригоди персонажів, чи «пригоди думки»?
Перу Вольтера належало півтора десятка повістей, які назвали "філософськими". Вони вимагали посиленої уваги до філософських поглядів самого автора, які той виражав не абстрактно, а в конк
Полеміка з Ж.-Ж. Руссо у «Простодушному» Вольтера.
Певною мірою в творчості Вольтера осібно стоїть повість «Простодушний» (1767), в якій чітко окреслена любовна інтрига вирішувалося нетрадиційним для письменника шляхом. Колоритний образ індіанця Гу
Образ України в «Історії Карла ХІІ» Вольтера.
Україна і українці займали помітне місце у спадщині французького просвітника. Наприкінці 20-х — на початку 30-х років Вольтер наполегливо працював над історичним твором "Історія Карла ХП"
Роман Дідро «Черниця»: проблема особистісної волі.
Роман «Черниця» був написаний 1760 року, а опублікований значно пізніше, а саме — після смерті автора, у 1796 році, у період найбільшого загострення антиклерикальної пропаганди.
Сюжет тво
Місце й роль Ж-.Ж.Руссо в європейській літературі.
Жан Жак Руссо (Rousseau) (28.6.1712, Женева, - 2.7.1778, Эрменонвиль, близ Парижа), французский философ-просветитель, писатель, композитор. Сын часовщика. Служил лакеем, писцом, гувернёром, учителе
Руссоїзм, його втілення у романі «Нова Елоїза».
Вчення Руссо, що стало реакцією проти панування розуму і проголосив права почуття, засноване на принципі сентименталізму в поєднанні з двома іншими принципами: індивідуалізму і натуралізму; коротко
Потрактування англійської історії у драмі Шіллера «Марія Стюарт».
Драма Шиллера «Марія Стюарт» з’явилася першою художньою обробкою цього драматичного сюжету, породженого самою історією. Доля шотландської королеви за час, що минув з тих пір, не раз залучала до себ
Новаторство штюрмерської поезії Гете.
Нову сторінку у "великій біографії" відкрило навчання у Страсбурзі. Поезія в ці роки розвивалася в дусі "Бурі і натиску", руху, який у своїй суспільно-історичній сутності був ви
Роман Гете „Страждання молодого Вертера”: проблематика і поетика.
Роман «Страждання молодого Вертера» (1774) був другим твором, що приніс славу молодому поетові і став предметом наслідування друзів -«штюрмерів». Роман є літературною містифікацією. Початково твір
Поезія Ф.Френо
Справжнім співаком американської революції став Філіп Френо (1752-1832). Провідне місце в його творчості зайняла громадянська тема, задавши тон подальшому розвитку американської поезії. Звільнення
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов