Творчість Вольтера, її жанрово-стильова система. - раздел Образование, Століття як літературна доба Вольтер, (Voltaire; Автонім: Аруе, Марі Франсуа — 21.11.1694, Париж - 30.05 1...
ВОЛЬТЕР, (Voltaire; автонім: Аруе, Марі Франсуа — 21.11.1694, Париж - 30.05 1778, там само) — французький письменник, історик і філософ. Писав драматичні, поетичні і епічні твори. Вважав себе перш за все драматургом. Писав в стилі «старого» класицизму».
Батько Вольтера був багатим буржуа, нотаріусом. Вольтер здобув освіту в єзуїтському колежі Людовіка XIV, а поті1., у школі правознавства. За сатиру на регента Франції герцога Орлеанського був ув'язнений у Бастилії, де провів майже рік. Там він створив трагедію «Едіп» («Edipe», 1718), яка мала гучній успіх. Вольтер (саме цим іменем він підписав п'єсу) вже тоді пророчили славу Корнеля.
Волелюбні настрої поета відображені в героїчно-епічній поемі «Ліга, або Генріх Великий» («La ligue ou Henri le Grand», 1723), надрукованій за кордоном. За виклик на дуель аристократа де Рогана Вольтера ув'язнили в Бастилію, а потім вигнали з Франції. Три роки він провів в Англії, де вивчав праці Дж. Локка та І. Ньютона, творчість В. Шекспіра. Після повернення у Париж опублікував «Лисро англійську націю» («Letters concerning the english nation», 1731), засуджені паризьким парламентом до спалення, оскільки в книзі прославлявся англійський державний устрій і засуджувалася система французького абсолютизму.
Близько п'ятнадцяти років Вольтер прожив у Сіреї своєї приятельки маркізи де Шатле. Тут він створив праці з історії, трактати з математики та філософії, трагедії, комедії, поеми, повісті.
Прусський король Фрідріх II писав: «Ні, звичайно, це не одна людина здійснює ту подиву гідну роботу, яку приписують пану Вольтеру. В Сіреї проживає ціла академія, складена з найобраніших людей. Там живуть філософи, котрі перекладають Ньютона, епічні поети, Корнелі, Катулли, Фукідіди, і праці цієї Академії публікуються у світ під ім'ям Вольтера, так само як перемоги цілої армії приписуються одному полководцю».
У Сіреї Вольтер написав цикл філософських повістей, знамениті трагедії «Заїра»(«Zaire», 1732) (єдина п’єса любовного змісту, до написання якої його надихнув «Отелло» Шекспіра) і «Фанатизм, або Пророк Магомет» («Le fanatisme ou le Prophete Mahomet», 1742), героїко-комічну поему «Орлеанська діва» («La pucelle d'Orleans», 1730-1735) (переводить історію Жанни дАрк у фривольний план; зображення любовних пригод короля з фавориткою) та ін.
Після смерті в 1749 р. Емілії дю Шатле Вольтер прийняв запрошення Фрідріха II, мріючи втілити ідеал просвітників — створити модель освіченого абсолютизму. Проживаючи в Потсдамі, він написав ряд статей для «Енциклопедії» Д. Діцро і Ж. Д'Аламбера. Перебування у Пруссії закінчилося скандалом, і Вольтер залишив двір Фрідріха.
У 1755 р. він купив маєток Ферней на кордоні Франції та Швейцарії. Дім Вольтера став місцем паломництва інтелектуальної еліти Європи. У Фернеї він продовжив цикл філософських повістей, написав «Історію Росії за царювання Петра Великого» («L'Histoire de la Russie sous Pierre le Grand», 1759—1763), декілька філософських лоєм і трагедій, створив «Філософський словник» «Dictionnaire philosophique», 1764) і т. д. Звідси він звертався до суспільної думки Європи, захищаючи безневинно засуджених Ж. Каласа і юного де Ла Бара. У Європі його шанобливо величали «королем Вольтером». У 1778 р. письменник приїхав у Париж, де його зустріли з тріумфом. Проте через три місяці Вольтер помер, з тіло його за наказом уряду було перевезено з Шампань і поховано в абатстві Сельєр. У1791 р. прах Вольтера перенесено в Пантеон, а на його могилі викарбовано: «Він підготував нас до свободи».
Його творчість безмежна, а кількість творів вражає. Вже у XVIII ст. П.О.К. де Бомарше видав два зібрання його творів — у 70 і 90 томах! Особисто Вольтер жартував, що не віддає переваги жодній з муз, а любить усіх. Став хрестоматійним вислів Вольтера: «Усі жанри добрі, крім нудного», і здається, що він віддав данину любові усім «ненудним» жанрам.
Вольтер — один із творців сучасної історіографії («Історія Карла ХІІ» - епізод, що оповідає про гетьмана Мазепу). З його іменем пов'язане виникнення понять історичного факту та історизму, що відобразилось на подальшому розвитку не лише науки, а й літератури. Своїм завданням він вважав — створити історію народів. Історію він вважав наукою моральною, оскільки віковічний процес — це боротьба розуму та забобонів.
Сучасники називали Вольтера королем поетів. Він виступав у різних поетичних жанрах, створюючи епічні, іроїкомічні, філософські поеми, оди і політичні сатири, епіграми та ліричні вірші. Лірична поезія Вольтера написана у стилі «легкої» поезії у французькій традиції, що прийшла з Ренесансу.
Вольтер був також першим драматургом епохи, створивши понад 50 трагедій («суворі» трагедії без кохання) комедій, дивертисментів, оперних лібрето. Як і в поезії, в галузі драматургії він був послідовним класицистом, хоча й враховував досвід англійського театру. До нового жанру «міщанської драми» (написав чотири п’єси) він ставився скептично.
З величезної художньої спадщини Вольтера найвідомішими є «Філософські повісті» («Romans et contes philosophiques»), романи невеликого обсягу, які він писав упродовж тривалого часу — з 1747 по 1775 pp. До них, зокрема, ввійшли «Задіг, або Доля» («Zadig ou la Destinee», 1747), «Мемнон, або Людська розсудливість» («Memnon ou La sagesse humaine», 1747), «Мікромегас» («Le micromegas», 1752), «Кандід, або Оптимізм» («Candide, ou l'Optimisme», 1759), «Простак» («L'Ingenu», 1767), «Вавилонська царівна» («La princesse de Babylone», 1768).
Перша філософська повість Вольтера «Задіґ» «побачила світ у 1747 р. Умовно орієнтальний колорит повісті цілком відповідав смакам людей XVIII ст., які зачитувалися знаменитими арабськими казками. Східна тема цікавила й родоначальника французького Просвітництва Ш. Монтеск'є («Перські листи») і багатьох інших авторів.
Звернення до Сходу, окрім наміру показати екзотичний колорит, що так вабив читачів, давало Вольтеру можливість говорити «езоповою мовою» про проблеми сучасної Франції. Створення жанру філософської повісті спричинене прагненням поєднати образно-сатиричне змалювання дійсності з філософським змістом. Класицист за вихованням і смаками, Вольтер відійшов у «Філософських повістях «від правил класицизму. Створивши новий жанр, він втілив один із основних принципів просвітників: «Повчати, розважаючи».
Витоки жанру філософської повісті Вольтер знаходять у «Перських листах» Монтеск'є і в творах англійського Просвітництва, особливо у творах Дж. Свіфта — не лише автора «Мандрів Гуллівера», а й «Казки про бочку». Проте Вольтер і сам є надзвичайно оригінальним прозаїком: наслідуючи чужі традиції, він проявив себе справжнім новатором. За основу він брав жанр популярного в XVII—XVIII ст. любовно-авантюрного роману.
Книжковий ринок XVIII ст. наповнили сотні слізливих романів про пригоди бідних закоханих. Це була своєрідна «масова культура» епохи Просвітництва. Звертаючись до цього жанру, Вольтер розв'язував дві задачі: по-перше, він залучив до своїх творів широкий читацький загал, а по-друге, своїм сміхом він знищував цей жанр, позбавляв його права на існування.
У ст анг літ ра домінувала в літер Житті Європи Нові напрями і течії пр реалізм сентименталізм пре романтизм складалися найраніше в... Англійський класицизм який сформувався порівняно пізно в останній третині... Так Поуп вважається найвидатнішим класицистом в англійській літ рі До традиції класицистичної прози з її...
XVIII століття як літературна доба
18 століття – поворотний етап у духовному розвитку людства. Ще у другій половині 17 ст. у середовищі освічених людей утвердилося прагнення пояснити всі явища природи і людського життя. Зростав авто
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Основні художні напрями та течії у літературі 18 ст.
У літературі Просвітництво проявилося не в одному, а в кількох худ. напрямках, які хоч і мають багато спільного в світоглядно-естетичних засадах та ідейній спрямованості творчості, але далеко розхо
Поезія Поупа
Поупа вважають найвидатнішим класицистом англійської літератури. Взірцем творчості Поуп вважав твори старогрецьких та римських авторів, зокрема творчість Вергілія. Простота, обмежені емоції та спів
Гулліверові мандри” Свіфта як антиутопія ХУІІІ ст.
Антиутопія – вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай характеризується пригноблюючим суспільним контролем, здійснюваним авторитарним або тоталітарним урядом. (Це проек
Стиль роману Свіфта (через порівняння).
Дж. Свіфт якось писав: "Головна мета, яку я собі поставив у всіх своїх працях,- швидше ображати людей, ніж їх розважати, і якби я здолав довершити свої наміри без шкоди для себе, був би з мене
Що таке „робінзонада”?
Робінзонада – жанр частіше роману, у якому група або одна людина опиняється в ізоляції, це як правило, екстремальна ситуація і завжди експериментальна перевірка людини.
Пікареска в англійській літературі 18 ст. Молль Флендерс Дефо.
«Молль Флендерс», «Полковник Джек», «Роксана» - авантюрні романи Д. Дефо, що продовжують традиції пікарескного роману. Майже всі його герої: злодії, сироти, знадені, які не пам’ятають роду. Молль Ф
Семюел Річардсон внесок у розвиток роману.
Один із найяскравіших романістів. Створ сімейно-побутовий і любовно-психологічний романи. Порівняно з авантюрно-пригодницькими творами попередників, він витворив адекватніші форми зображення суспіл
Еволюція творчості Філдінга.
2 етапи творчості: 1 – драматургія (див.19).
Роман «Історія покійного Джонатана Уайльда Великого» (1743). За тематикою й стилем він тісно пов’язаний з п’єсами Філдінга. Фабул
Нарація у романі Філдінга «Історія Тома Джонса, знайди».
У творі синтезуються існуючі на той час різновиди романного жанру: роман сімейний, побутовий, пригодницький, любовно-психологічний, роман великої дороги тощо + новий різновид – соціально-побутовий
Концепція героя у романі Філдінга,її полемічний характер.
Фабула роману визначена пригодами незаконнонародженого хлопчика Тома Джонса, вихованця багатого, прекраснодушного поміщика Олверті.Том Джонс - перший в європейському романі герой, наділений багатим
Том Джонс» як зразок реалістичного роману 18 ст.
«Історія Тома Джонса» – вершина романістики Філдінга.Захоплюючий сюжет,що бурхливо розвивається, стрункість композиції, заснована на ретельному відборі епізодів, в яких виявляються основні риси гер
Мотив природи в поезії сентименталізму.
Усвідомлене естетичне почуття природи належить до досить пізнього часу(XVIII - перша половина XIX століття). Щоб його знайти, людина повинна була хоча б частково звільнитися від природної залежност
Романістика Т.Смоллета, її жанрові моделі.
Романістика – найвагоміша частина творчого спадку Смоллета.
Перший роман Смоллета"Пригоди РодрікРендома" несе в собі викриття і критику буржуазного ладу.З холодною різкіст
Концепція людини у Смоллета.
Смоллет не ідеалізує свого героя. Він показує, як обставини життя роблять його черствим, розважливим, вивертким. Смоллет сміливо ставить тему втрати ілюзій. Віра в те, що «кожна людина має природни
Гротесковість художнього світу Смоллета.
Гротеск і карикатура, чужі Фільдінгу, служать Смоллету улюбленим засобом змалювання його героїв. «Лютість» сатиричного реалізму Смоллета мала глибокі причини; вона була обгрунтована всім ходом сусп
Роман-подорож у літературі сентименталізму.
Друга половина XVIII століття в Англії - це час змін в економічному, філософському, соціальному та культурному житті країни. Відбуваються значні зміни і в англійській літературі. Основним літератур
Ідеологія Просвітництва і роман Л.Стерна „Трістрам Шенді”.
У своїй творчості Стерн підбив підсумок сентименталізму в англійській літературі й одночасно намітив шляхи її подальшого розвитку. Його книги стали символом перехідної епохи. Не пориваючи з культом
Нарація у романі Стерна «Трістрам Шенді».
«Трістрам Шенді» - «роман-гра» з його своєрідною архітектонікою, що "перевертає" традиційну структуру просвітительського роману. Стерн створює нову структуру, яка як би слід ходу думки ав
Передромантизм в Англії.
В другій половині 18 ст. загострились протиріччя в розвитку капіталізму в Англії. У громадській думці починають виникати сумніви щодо всесилля просвітницького культу розуму. Криза просвітницької фі
Готичний роман, його формування та еволюція.
Готичний роман провідний жанр перед романтичної літератури Одним із найпопулярніших жанрів перед романтичної літератури в Англії був готичний роман, або як його називали іноді, «роман жахів» у
Готичний канон» і «Замок Отранто» Г.Волпола.
Готичний роман, його формування та еволюція. ГОТИЧНИЙ РОМАН (The Gothic Novel), роман таємниць і жахів - явище англійської літератури 18-19 ст., Що зіграло роль сполучної ланки між століттям Просві
Пісні Оссіана” Макферсона, їх передромантичний характер.
Макферсон Джеймс (1736-1796) - шотландський письменник. Вивчав гальський фольклор гірської Шотландії і скористався ним в написаній метричної прозою епічній поемі з життя старод
Англійська драматургія ХУІІІ ст.
Після блискучих успіхів англійського театру в кінці XVI - початку XVII ст., після короткого періоду підйому в 1660 - 1680-і роки мистецтво драми протягом майже двохсот років грає порівняно скромну
Міщанська драма, її роль у розвитку новочасної драматургії.
До 1700, у зв'язку з поверненням в театр глядача із середнього класу, який вимагав на сцені урочистості традиційних чеснот, посилилася критика аморальності і непристойності у виставах. Англійська б
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Баладна опера («Опера жебрака» Гея).
Розповсюдженим жанром англійської драматургії 18 ст. була «баладна опера», на виникнення якої здійснила вплив популярна в той час в Англії італійська опера. Подібні п’єси писались прозою , але вклю
Школа скандалу» Шерідана як зразок комедії звичаїв.
Комедія звичаїв - комедія, в якій джерелом смішного є внутрішня суть характерів і звичаїв вищого світу, смішна і потворна однобокість, гіпертрофована риса або пристрасть (порок, недолік). Дуже част
Періодизація французької літератури ХУІІІ ст.
Французьку літературу XVIII століття починають відраховувати пізніше – зі смерті Людовіка XIV (1715 рік), що знаменувала собою занепад французького абсолютизму. Завершується ця доба Великою Француз
Роман Прево «Манон Леско» у контексті розвитку роману ХУІІІ ст.
Французький роман першої половини XVIII ст. у своїй сукупності був великий і багатосторонній звіт передових знань свого часу.Велика увага в ньому приділялася осягненню природи людини - одній з голо
Образи головних героїв у романі Прево «Манон Леско».
Уміння Прево створювати складні, сповнені внутрішніх суперечностей, неповторні й загадкові у своєму індивідуальному своєрідності характери (і в цьому одна з найважливіших сторін художнього новаторс
Кандід» Вольтера: пригоди персонажів, чи «пригоди думки»?
Перу Вольтера належало півтора десятка повістей, які назвали "філософськими". Вони вимагали посиленої уваги до філософських поглядів самого автора, які той виражав не абстрактно, а в конк
Полеміка з Ж.-Ж. Руссо у «Простодушному» Вольтера.
Певною мірою в творчості Вольтера осібно стоїть повість «Простодушний» (1767), в якій чітко окреслена любовна інтрига вирішувалося нетрадиційним для письменника шляхом. Колоритний образ індіанця Гу
Образ України в «Історії Карла ХІІ» Вольтера.
Україна і українці займали помітне місце у спадщині французького просвітника. Наприкінці 20-х — на початку 30-х років Вольтер наполегливо працював над історичним твором "Історія Карла ХП"
Роман Дідро «Черниця»: проблема особистісної волі.
Роман «Черниця» був написаний 1760 року, а опублікований значно пізніше, а саме — після смерті автора, у 1796 році, у період найбільшого загострення антиклерикальної пропаганди.
Сюжет тво
Місце й роль Ж-.Ж.Руссо в європейській літературі.
Жан Жак Руссо (Rousseau) (28.6.1712, Женева, - 2.7.1778, Эрменонвиль, близ Парижа), французский философ-просветитель, писатель, композитор. Сын часовщика. Служил лакеем, писцом, гувернёром, учителе
Руссоїзм, його втілення у романі «Нова Елоїза».
Вчення Руссо, що стало реакцією проти панування розуму і проголосив права почуття, засноване на принципі сентименталізму в поєднанні з двома іншими принципами: індивідуалізму і натуралізму; коротко
Потрактування англійської історії у драмі Шіллера «Марія Стюарт».
Драма Шиллера «Марія Стюарт» з’явилася першою художньою обробкою цього драматичного сюжету, породженого самою історією. Доля шотландської королеви за час, що минув з тих пір, не раз залучала до себ
Новаторство штюрмерської поезії Гете.
Нову сторінку у "великій біографії" відкрило навчання у Страсбурзі. Поезія в ці роки розвивалася в дусі "Бурі і натиску", руху, який у своїй суспільно-історичній сутності був ви
Роман Гете „Страждання молодого Вертера”: проблематика і поетика.
Роман «Страждання молодого Вертера» (1774) був другим твором, що приніс славу молодому поетові і став предметом наслідування друзів -«штюрмерів». Роман є літературною містифікацією. Початково твір
Поезія Ф.Френо
Справжнім співаком американської революції став Філіп Френо (1752-1832). Провідне місце в його творчості зайняла громадянська тема, задавши тон подальшому розвитку американської поезії. Звільнення
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов