Чотири радіоактивних ряди

 

Ряд	Початкове ядро	Кінцеве ядро (стабільне)
Уран-радій	(U Ra)
Уран-актиній	(U Ac)
Торій	Th
Нептуній

 

ПЕРІОД РАДІАЦІЙНОЇ АВАРІЇ ЙОДНИЙ– період ранньої фази
аварії, який характеризується наявністю значних викидів радіоізотопів йоду. У цей період існує загроза надходження в організм людини цих радіонуклідів
інгаляційно та з продуктами харчування і, як наслідок, опромінення щитовидної залози у населення, особливо у дітей.

ПЕСТИЦИДИ – збірна назва хімічних сполук, що використовуються для захисту рослин, тварин, сільської продукції, деревини, вовни тощо від хвороб, шкідників та паразитів (бактерициди, фунгіциди, зооциди тощо).

ПІСКОЛОВКИ– апарати, що застосовуються для попереднього виділення мінеральних та органічних забруднень у вигляді частинок розміром
0,2–0,25 мм зі стічних вод. Горизонтальні пісколовки являють собою резервуар з трикутним або трапецієподібним поперечним перерізом. Швидкість руху
води у них має бути не більше 0,3 м/с. Вертикальні пісколовки мають прямо­кут­ну форму або форму кола, де стічні води рухаються зі швидкістю 0,05 м/с.

ПЛИВУНИ – водонасичені розсипчасті відклади (пісок, супісок, рідше суглинок), здатні під тиском ґрунтів, що знаходяться вище, переходити у нестабільний стан (розпливатися), а під час замерзання – пучитися.

ПЛУТОНІЙ – радіоактивний хімічний елемент VII групи періодичної системи; має високу радіотоксичність. Отримується при поглинанні ядрами урану нейтронів. Серед радіоактивних ізотопів плутонію найбільше значення мають ізотопи ²³⁸Pu, ²³⁹Pu. Плутоній є одним із основних продуктів, які утворюються в ядерних реакторах. Має здатність, подібно до ²³⁸U і ²³⁵U, поділятися під дією нейтронів з виділенням великої кількості енергії і вторинних нейтронів, які можуть підтримувати ланцюгову реакцію поділу. Плутоній-239 – це практично чистий альфа-випромінювач. Період піврозпаду – 24 360 років.
Тривалий період піврозпаду, добра розчинність у воді сполук плутонію, питома активність 2,27·10⁹ Бк/г являють найбільші проблеми з радіоактивними відходами АЕС, які не пройшли ефективного очищення. Плутоній, який потрапив до організму людини, переважно відкладається в скелеті, біологічний
період напіввиводу з якого становить – 100 років (з печінки – 40 років).

Головна мета будівництва АЕС у ряді сучасних країн – це отримання плутонію, який є важливою складовою частиною ядерних боєприпасів.

ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНА РЕЧОВИНА (ПАР) – хімічна сполука
зазвичай синтетичного походження, яка здатна накопичуватися в місцях двох
середовищ (на поверхні поділу двох фаз) і значно знижувати їх поверхневий
натяг.

Повінь – це затоплення водою місцевості, що заподіює матеріальний збиток, погіршує стан здоров’я населення або призводить до загибелі людей. Якщо затоплення не супроводжується збитком, то це називається розлиттям
ріки, озера, водоймища.

Жителі зон, у яких повені регулярно повторюються, повинні бути заздалегідь проінформовані про цю небезпеку, навчені та підготовлені до дій при погрозі і під час повені. Населення оповіщається про прогнози через мережу радіо- і телемовлення. У повідомленні про погрозу повені, крім гідрометеоданих, вказуються очікуваний час затоплення, межі затоплюваної за прогнозом території, порядок дії населення у тих або інших населених пунктах при повені, у тому числі – і порядок евакуації.

Для захисту свого будинку (квартири) і майна всі громадяни перед евакуацією повинні виконати такі операції: відключити воду, газ, електрику;
загасити вогонь у печах опалення; перенести на верхні поверхи будинку (горища) коштовні предмети і речі; забрати в безпечні місця сільськогосподарський інвентар; забити (за необхідності) вікна і двері перших поверхів будинків дошками або фанерою.

При одержанні повідомлення про початок евакуації люди, що мають евакуюватися, повинні швидко зібратися і взяти з собою: паспорт та інші необхідні документи, поміщені в непромокальний пакет; гроші та цінності; медичну аптечку; комплект верхнього одягу і взуття за сезоном; постільну білизну і засоби особистої гігієни; триденний запас продуктів харчування.

Речі і продукти варто укласти у валізи або сумки. Всім евакуйованим необхідно прибути до встановленого терміну на евакуаційний пункт для реєстрації та відправлення в безпечний район. Залежно від сформованої обстановки евакуація населення проводиться спеціально виділеним для цих цілей транспортом або пішки. При прибутті в кінцевий пункт евакуації проводиться реєстрація і організується відправлення евакуйованих у місця розміщення для тимчасового проживання.

При раптовій повені необхідно якнайшвидше зайняти найближче безпечне місце і бути готовим до організованої евакуації по воді за допомогою різних плавзасобів або пішки по бродах. У такій обстановці варто не панікувати, не втрачати самовладання і вжити заходів, що дозволяють рятувальникам вчасно знайти людей, що відрізані водою і потребують допомоги. Для цього у світлий час доби на високому мосту вивішується біле або кольорове полотнище, а в
нічний час подаються світлові сигнали. До прибуття допомоги люди, що опинилися у зоні затоплення, повинні залишатися на верхніх поверхах і дахах будинків, деревах та інших піднесених місцях. У безпечних місцях варто знаходитися доти, доки не спаде вода, і не мине небезпека повені.

Потерпілим на воді має бути надана перша допомога. Людей, підібраних на поверхні води, слід переодягти в сухий одяг, дати заспокійливі засоби, а витягнутим з води або з дна водойми навіть без видимих ознак життя – зробити штучне дихання.

Зазвичай перебування людей у зоні затоплення триває до спаду води або приходу допомоги з боку рятувальників, що мають надійні засоби для евакуації в безпечний район. Самоевакуація населення на незатоплену територію проводиться у випадках необхідності невідкладної медичної допомоги постраждалим, використання або відсутності продуктів харчування, загрози погіршення обстановки або при втраті надії на допомогу ззовні. Для самоевакуації по воді застосовуються власні човни або катери, плоти з колод та інших підручних
матеріалів.

Після спаду води варто остерігатися порваних і провислих електричних проводів. Про ці ушкодження, а також про руйнування водопровідних, газових або каналізаційних магістралей потрібно негайно повідомити у відповідні
комунальні служби і організації. Продукти, що потрапили у воду, категорично забороняється застосовувати в їжу до перевірки представниками санітарної інспекції. Запаси питної води перед вживанням повинні бути перевірені, а наявні колодязі з питною водою – осушені шляхом викачування з них забрудненої води. Перед входом у будівлю після повені варто переконатися, що її конструкція не зазнала явних руйнувань і не являє небезпеки.

Перш ніж ввійти в приміщення, необхідно протягом декількох хвилин його провітрити, відкривши вхідні двері або вікна. При огляді внутрішніх кімнат будинку не рекомендується як джерело світла застосовувати сірники або світильники через можливу наявність у повітрі газу. Рекомендується використовувати для цього електричні ліхтарі на батарейках. До перевірки фахівцями стану електричної мережі не можна користуватися джерелами електроенергії для освітлення або наведення порядку. Просушувати будинок потрібно, відкриваючи всі двері та вікна і одночасно прибираючи все вологе сміття і надлишкову воду. Після виконання цих операцій у міру необхідності здійснюється косметичний або капітальний ремонт будівель.

Зазначені основні правила поведінки і порядок дій населення при повені дозволяють істотно знизити можливий матеріальний збиток і зберегти життя людей, які проживають у районах, що зазнали небезпечного впливу водної
стихії.

ПОВІТРЯ – природна суміш газів, що утворює атмосферу Землі. Основні компоненти сухого повітря: азот 78,08 %, кисень 20,95 %, вуглекислий газ 0,03 % а також незначна кіькість, аргону, водню та інших газів.

ПОГЛИНАННЯ РАДІОАКТИВНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ РЕЧО­ВИНОЮ– взаємодія радіоактивного випромінювання з речовиною. Можна відзначити особливості кожного виду випромінювання при проходженні через різні матеріали. Наприклад, інтенсивність γ-випромінювання від джерела убуває зворотно пропорційно квадрату відстані, якщо можна нехтувати поглинанням. Для забезпечення захисту від випромінювання важливо дотримуватися умови «максимального віддалення від джерела».

Ослаблення γ-випромінювання в речовині засновано на таких ефектах:

Фотоефект. γ-квант проникає в оболонку атома і вибиває електрони.
Цей ефект переважає при енергії γ-квантів нижче за 0,5 МеВ.

Ефект Комптона. γ-квант стикається з електроном у зовнішній оболонці і передає йому частину своєї енергії. Внаслідок цього змінюється напрямок руху
γ-кванта (комптонівське розсіювання), і зменшуються його енергія і частота.

Утворення пар. γ-квант пролітає безпосередньо поблизу ядра. Якщо його енергія перевищує 1,02 МеВ, то він може утворити електрон-позитивну пару.

Внаслідок сильної іонізуючої дії глибина проникнення α-випромі­ню­вання у тверді тіла дуже мала. Глибина проникнення залежить, головним
чином, від початкової енергії α-частинок і від властивостей поглинача. Глибина проникнення b-випромінювання більша, ніж у a-частинок, та залежить від кінетичної енергії.

ПОГЛИНУТА ДОЗА ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ– харак­теристика впливу іонізуючого випромінювання, що визначається відношенням середньої енергії, переданої іонізуючим випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси речовини у цьому об’ємі (одиниця в SI – грей (Гр) або керма). Потужність поглинутої дози іонізуючого випромінювання – це фізична величина, що дорівнює відношенню поглинутої дози іонізуючого випромінювання за певний інтервал часу (одиниця в SI – грей за секунду (Гр/с))

 

1 Гр = 100 рад = 1 Дж/кг; 1 рад = 10^-2 Гр = 100 ерг/г.

 

Під впливом поглинутої дози в 1 гр у кожному кілограмі біосубстрату поглинається енергія, що дорівнює одному джоулю. 1 Дж відповідає 0,239 калоріям, або 6,24×10¹⁸ електрон-вольт, або 1×10⁵ ерг. Похідні одиниці поглинутої дози: тисячна доза – мілігрей (мГр); мільйонна доза – мікрогрей (мкГр). Потужність поглинутої дози – це відношення дози до інтервалу часу її накопичення: Д/t, (або Д·t^-1, або Дж·кг^-1·с^-1) (дод. 2).

Поглинуті дози випромінювань різних (за своєю природою) типів викликають різкий біологічний ефект, який визначається коефіцієнтом відносної біологічної ефективності. Коефіцієнт відносної біологічної ефективності являє
собою відношення поглинутої дози рентгенівського випромінювання до поглинутої дози іншого типу випромінювання, що викликає такий самий біологічний ефект. Вважають, що біологічна ефективність альфа-частинок і важких ядер віддачі у 20 разів вища, а нейтронів та протонів з енергією менше 10 МеВ – у 10 разів вища, ніж рентгенівського і гамма-випромінювання. За одиницю використовують рентгенівське випромінювання з напругою генерування 180–250 кВ.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА – це стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення й розвитку пожежі і вплив на людей небезпечних факторів пожеж, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Для вивчення основ пожежної безпеки необхідно користуватися такими визначеннями.

Пожежа – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розвивається в часі та просторі.

Пожежна безпека об’єкта повинна забезпечуватися системами запобігання пожежі (СЗП) і протипожежного захисту (СПЗ).

Горіння – це ланцюгова хімічна реакція окислення, що відбувається з виділенням тепла та втратою маси речовини. Для здійснення горіння необхідно мати горюче середовище, джерело запалення та окисник.

Принципи припинення горіння:

– охолодження зони горіння або речовини, що горить;

– розбавлення (розведення), тобто зниження концентрації реагуючих
речовин;

– ізолювання реагуючих речовин (пального або окисника) від зони горіння;

– видалення пального або окисника з зони горіння;

– інгібування – хімічне гальмування реакції горіння.

Небезпечними факторами, що впливають на людей і матеріальні цінності при пожежі, є:

– полум’я та іскри;

– підвищена температура навколишнього середовища;

– токсичні продукти горіння і термічного розкладання;

– дим;

– знижена концентрація кисню.

Класи пожеж та їх символи визначені у табл. 12.

Таблиця 12