Історія створення зчеплення - раздел Образование, Муфти зчеплення
...
Історія зчеплення починається з того що Карл Бенц застосував на своєму першому трьохколіснику пасовий вузол, тобто два з’єднаних шкіряним пасом шківа, розсовуючи які, водій розмикав та замикав зчеплення. Пізніше з’явився шків холостого ходу, на який під час зупинки перекидали пас. Паси тих часів були цікаві тим, що вони були з’єднані так, як ми зараз зчіплюємо папірці степлером, тільки скоба була набагато більша. Така передача викликала багато нарікань у водіїв того часу, тому що пас розтягувався від вологи або зсихався від холоду, у дощову погоду проковзував а часто взагалі зіскакував і його приходилось повертати на своє місце.
Загалом, що не-будь схоже на нормальне зчеплення у 1889 році придумав творчий дует Готліба Даймлера та Вільгельма Майбаха. Вони зробили конусне зчеплення, причому конус входив всередину маховика, для цього була потрібна потужна пружина і довговічність цього продукту була одним з найбільших недоліків. Пробувалось усе від верблюжої шерсті до шкіри китоподібних, кашалотів.
Що саме цікаве щоб змінити пружину її потрібно було звільнити, що було часом досить небезпечно адже часто пружина вистрілювала з такою силою що пробивала дах конюшні, які часто використовували в якості гаражів.
Вистачало конусного зчеплення ненадовго і зрозуміло що таке зчеплення потребувало трансмісійних гальм, тому що інакше поєднати інерцію не синхронізованої КП було практично неможливо.
Вільгельм Майбах
9.02.1846 - 29.12.1929
Але в 1909 році інженерна думка не спала. Британський інженер Ненлі Седле Хеде зробив багатодискове зчеплення, потужність що передається таким вузлом залежить тільки від кількості ведених дисків. Тобто чим більше дисків, тим більше потужності. Але через свою жахливу інерційність даний механізм застосовувався погано. Проте саме він послужив праобразом у нинішніх багатодискових системах і муфтах, що застосовуються у мотоциклах, в автоматичних КП, також у муфтах повного приводу і в якості блокувальних систем у диференціалах.
Схема сухого однодискового зчеплення, до якої ми звикли, була запропонована фірмою «Де Дион-Бутон и Трепарду (De Dion-Bouton et Trepardoux)» у 1904 році. Дана фірма багато чого на придумувала, але вони зіткнулись із проблемою: у них не було матеріалів, які могли б реалізувати передачу великої потужності.
І вийшло так що до товарного вигляду концепцію з одним веденим диском, корзиною та радіальними пружинами, довели тільки у 20-х роках минулого століття у США. А довершила еволюцію звичного нам зчеплення фірма «Адам Опель»[1].
Міністерство освіти науки молоді та спорту України... Хмельницький національний університет... Кафедра теорії та методики трудового і професійного навчання...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Історія створення зчеплення
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Основні поняття та терміни
Муфта зчеплення - це дискова муфта, у якій крутний момент передається за рахунок сили сухого тертя. Призначена для короткочасного відділення двигуна від трансмісії, та плавного
Класифікація зчеплень
Зчеплення класифікуються (рис. 1) за рядом ознак:
- за способом передачі обертового моменту:
• гідравлічні - зчеплення, у яких використовується кінетична енергія робочої рідини;
Однодискове сухе зчеплення
Однодисковим зчепленням називається фрикційна муфта, у якій для передачі крутного моменту застосовується один ведений диск. Принципова схема однодискового зчеплення показана
Дводискове зчеплення
Дводисковим називається зчеплення у якому для передачі крутного моменту застосовуються два ведених диска.
Дводискове зчеплення при порівняно невеликих розмірах дозволяє передавати з
Відцентрове зчеплення
Відцентровим називається фрикційне зчеплення, у якому стиснення ведучих і ведених деталей здійснюється відцентровими тягарцями(рис. 6).
Відцентрове зчеплення є розімкнутим. Воно вим
Особливості конструкції ведених дисків
Будова веденого диску визначається вимогами до конструкції зчеплення. Для забезпечення високого і стабільного моменту тертя
Демпфер
Демпфер - це пружинно-фрикційний гасник коливань, встановлений у веденому диску зчеплення(рис.8,9).
При русі автомобіля крутний момент, що діє у трансмісії непостійний. Навіть при п
Натискні пружини
У конструкції зчеплень використовуються різноманітні натискні пружини. ЇЇ вибір залежить від автомобіля на якому використовується зчеплення та особливостей конструкції зчеплення
3.
Зчепленням
Привід зчеплення служить для керування зчепленням, тобто для ввімкнення, вимкнення та утримання у вимкненому стані.
Привід зчеплення може бути механічним, гідравлічним, пневматич
Механічний привід зчеплення
Механічний привід являє собою систему тяг та важелів, що передають зусилля від водія до важелів вимикання зчеплення. В привід (рис 13, а) входить педаль(6), тяга(5), вил
Гідравлічний привід зчеплення
Гідравлічний привід передає зусилля від педалі керування до важелів вимикання зчеплення за допомогою гідростатичного напору рідини. При вимиканні зчеплення (рис. 13, б)
Автоматичний привід зчеплення
В умовах міста з інтенсивним рухом транспорту водію доводиться вимикати зчеплення до 600 разів на 100км шляху, що дуже ускладнює його роботу по керуванню автомобілем.
Зчеплення з автоматич
Елементи приводів зчеплення
4.4.1 Педаль зчеплення. Педаль може бути верхньою та нижньою. Верхня педаль має нижню опору (див. рис. 13, а) і зазвичай застосовується для механічного приводу зчеплення
Діафрагмовою пружиною.
Таке зчеплення отримало широке застосування на легкових автомобілях. Зчеплення має просту конструкцію, невеликі розміри та масу. Для його вимкнення потрібне невелике зусилля, так як сила діафраг
Конічною пружиною.
На відміну від зчеплення з діафрагмовою пружиною однодискове зчеплення з центральною конічною пружиною дозволяє передавати великий крутний момент, завдяки встановленню між натискним диском і пружин
Дводискове зчеплення з перефирійними пружинами.
На рис. 19, а представлене зчеплення вантажних автомобілів КамАЗ. Зчеплення дводискове, фрикційне, сухе, з перефирійними пружинами та гідравлічним приводом(КрАЗ-256Б1, КрАЗ-257Б1).
Дводискове зчеплення з центральною
конічною пружиною.
Дводискове зчеплення з центральною конічною пружиною за конструкцією простіше, ніж дводискове зчеплення з перефирійними пружинами
Багатодискове зчеплення
Багатодисковим називається зчеплення, у якому для передачі крутного моменту застосовується кілька ведених дисків. У багатодисковому фрикційному зчепленні(рис. 23) важкого вантажного а
Зчеплення.
У всіх розглянутих вище зчепленнях сила стиснення ведучих і ведених деталей постійна, так як створюється зусиллям пружин. Вона не залежить від переданого через зчеплення крутного мо
Гідравлічне зчеплення
Гідравлічним зчепленням називається гідромуфта, в якій крутний момент передається швидкісним напором рідини, що циркулює між ведучими та веденими її частинами(БЕЛАЗ-7555 та його модифікації).
Електромагнітне зчеплення
Електромагнітним називається зчеплення, у якому стиснення ведучих і ведених деталей здійснюється електромагнітними силами. Дане зчеплення являється постійно розімкнутим.
Технічне обслуговування зчеплення
Несправності зчеплення характеризуються такими основними ознаками:
- неповним вимкненням (зчеплення «веде»);
- неповним увімкненням (п
Список використаних джерел
1.http://www.echo.msk.ru/programs/parking/770380-echo
2. Автомобили: Конструкция и элементы расчета: учебник для студ.
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Історія зчеплення починається з того що Карл Бенц застосував на своєму першому трьохколіснику пасовий вузол, тобто два з’єднаних шкіряним пасом шківа, розсовуючи які, водій розмикав та замикав зчеплення. Пізніше з’явився шків холостого ходу, на який під час зупинки перекидали пас. Паси тих часів були цікаві тим, що вони були з’єднані так, як ми зараз зчіплюємо папірці степлером, тільки скоба була набагато більша. Така передача викликала багато нарікань у водіїв того часу, тому що пас розтягувався від вологи або зсихався від холоду, у дощову погоду проковзував а часто взагалі зіскакував і його приходилось повертати на своє місце.
Загалом, що не-будь схоже на нормальне зчеплення у 1889 році придумав творчий дует Готліба Даймлера та Вільгельма Майбаха. Вони зробили конусне зчеплення, причому конус входив всередину маховика, для цього була потрібна потужна пружина і довговічність цього продукту була одним з найбільших недоліків. Пробувалось усе від верблюжої шерсті до шкіри китоподібних, кашалотів.
Новости и инфо для студентов