рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ - раздел Психология, Охарактеризувати перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі Мотивація - Одна З Провідних Функцій Управлін­ня, Оскільки Досягнення Основно...

Мотивація - одна з провідних функцій управлін­ня, оскільки досягнення основної мети залежить від злагодженості роботи людей. Кожен ефективний керів­ник намагається переконати співробітників працювати краще, спонукати їх до активної трудової діяльності, підтримувати зацікавленість до роботи, ініціювати переживання задоволення від одержаних результатів. Важливо також, щоб працівники прагнули досягнення цілей організації добровільно і творчо.

Знаючи мотивацію працівників, можна достовірно спрогнозувати їх реакцію на дії керівництва. Моти­вація дає також змогу з'ясувати, чому так, а не інакше чинить людина. Це стосується і конкретного керівника: чим зумовлений його вибір тактики поведінки в ході виконання управлінського завдання, стилю управлін­ня, манери ділового спілкування тощо. Саме тому моти­ваційна функція найважливіша в управлінні й вик­ликає особливий інтерес у керівників.

Мотивація є динамічним процесом, який стимулює і підтримує на певному рівні поведінкову активність ін­дивіда. Вона охоплює систему спонукальних чинників (потреб, мотивів, цілей, намірів тощо), здатних впливати на поведінку людини, сукупність причин психологіч­них факторів, що стимулюють, підтримують на певно­му рівні, а також пояснюють поведінку та активність людини, з іншого боку, вона є процесом спонукання себе та інших до активності, досягнення цілей.

Існують різні теорії мотивації індивідів в організації з метою спонукання і підготовки їх до дії. Такі стиму­лювання передбачають також підвищення ефективнос­ті управління.

Теорії потреб. Їх представники намагаються іден­тифікувати різні чинники мотивації, зокрема людські потреби, які на їх думку зумовлюють поведінку лю­дей. Теорії виникли наприкінці 20-х рр. XX ст. у західній психології. Німецько-американський психо­лог Курт Левін вважав мотивами різні сфери „життєвого простору”, в яких індивід має потребу або квазіпотребу — намір. Об'єкти навколишнього середо­вища набувають мотиваційної сили і втрачають її, коли потреба або квазіпотреба задоволена.

Американський дослідник Генрі Мюрей нарівні з органіч­ними (первинними) виділив вторинні (психогенні) потреби, які вважав результатом навчання і виховання: потреба досягнення успіху, афіліації, агресії, незалежності й протидії, по­ваги й захисту, домінування та привернення уваги, уник­нення невдач, допомоги й взаєморозуміння, пізнання та по­яснення тощо.

У соціопсихічній теорії мотивації Е.Мейо відведене значення нематеріальним стимулам і мотивам, особливо тим, що передбачають сприйняття індивіда гру­пою, заохочення його дій іншими людьми.

Американський психолог А.Маслоу розглядав проб­леми мотивації крізь призму ієрархії потреб людини, зазначаючи серед них:

Ø фізіологічні (потреби, задоволення яких необхідне для фізичного виживання людини);

Ø потреба в безпеці (передбачає пошук стабільності, надійності, захисту, звільнення від страху, хаосу тощо);

Ø потреби в любові й належності (людина відчуває самотність, бажає ніжних стосунків);

Ø потреби в повазі, визнанні та оцінюванні (реалізу­ються через самоповагу та повагу інших);

Ø потреба в самоактуалізації (потреба реалізації свого потенціалу, здібностей).

К.Алдерферу своїй класифікації виділяє ін­ші групи потреб:

- існування (задоволення матеріальних та фізіологічних потреб);

- взаємозв'язків (взаємини людини з іншими індивідами й групами);

- росту (спонукають до творчості, реалізації, набут­тя нових здібностей і навичок).

На відміну від А. Маслоу К. Алдерфер стверджував відсутність ієрархічної структури потреб, але визнавав, що задоволення їх нижчого рівня впливає на бажання вищого рівня і навпаки. Цінність концепцій мотивації А. Маслоу та К. Алдерфера, як свідчать розглянуті теорії, полягає у висуненні припущення про можливість задоволення кількох класів потреб.

Двофакторна теорія мотивації була обґрунтована на підставі соціологічних опитувань. На думку її автора Фредеріка Герцберга, існують два чинники мотивації:

1) гігієнічний (загальна політика компанії, інспекція і контроль, заробітна плата, міжособистісні стосунки, умови праці);

2) мотиватор (можливість досягнення успіхів на роботі, просування по службі, визнання людини як особистості, зміст трудової діяльності, відповідальність за доручену справу).

Незадоволення роботою респонденти пояснюють несправедливим ставленням до них керівництва, а задоволення — станом психологічного піднесення і самоактуалізації. На цій підставі Ф. Герцберг зробив висновок, що «гігієнічне» зовнішнє середовище й заснована на принципах справедливості політика компанії можуть запобігати незадоволенню, але не здатні сприяти психологічному піднесенню і задоволенню, оскільки їх формують особливості виробничих завдань і можливос­ті для росту людини.

Представники біхевіористської теорії мотиваціїпояснюють пове­дінку людини за допомогою схеми „стимул – реакція” і вважа­ють подразник активним джерелом реакції організму. Динамічною умовою поведінки людини є, на їх погляд, реактивність - здатність організму відповідати на под­разники. Біхевіористи заперечували свідомість як предмет наукового дослідження, а всі психічні явища зводили до реакцій організму. Засади біхевіоризму втілені в ідеях Б.-Ф. Скіннера про регулювання (управління) поведін­ки людини засобами підсилення, згідно з якою психоло­гія повинна обмежитися описом зовнішніх закономір­них зв'язків між стимулами, реакціями і підсиленням цих реакцій. Адекватна взаємодія організму із середо­вищем повинна характеризуватися трьома чинниками:

1) подією, з приводу якої відбувається реакція;

2) самою реакцією;

3) підсилювальними наслідками.

Ця теорія відкрила простір для практичних методів вирішення проблем, пов'язаних із прогулами, запіз­неннями, заохоченням співробітників. Якщо конкрет­ні дії заохочують, людина намагається повторно здійснювати їх; відчувши неприємність від певної дії, уникатиме її. Методи регулювання поведінки спрямо­вані на її конкретні прояви в житті індивіда, а не на відно­сини й почуття. Тому важливо, на думку прихильників цього методу, дотримуватися принципів регулювання поведінки:

—винагороджувати слід лише за наявності бажаної поведінки;

—винагороджувати потрібно якомога частіше, відразу після виконання бажаних дій, щоб зв'язок між ви­нагородою і поведінкою був очевидним;

—стимулювання ефективніше, ніж покарання, яке ли­ше частково стримує негативну поведінку;

—стимулювання, що повторюється, може забезпечити постійну зміну поведінки на кращу;

—щоб бажана поведінка була постійною, винагорода керівництвом також має бути постійною.

Отже, політика керівника згідно з цим методом, мо­же підкріплювати небажану поведінку, не підсилювати або підсилювати її.

У другій половині XX ст. оформилися когнітивні теорії мотивації,засновані на ствердженні провідної ролі свідомості та знань у детермінації поведінки людини. Сформульована американським психологом Леоном Фестінгером теорія когнітивного дисонан­су є наслідком спостережень про те, що дії людини можуть викликати як емоції, так і знання, а система знань лю­дини про світ і про себе прагне узгодженості. Коли виникає дисбаланс між ними, людина намагається ней­тралізувати чи зменшити його, і це може стати сильним мотивом її поведінки.

Суб'єктивно він відчутний як дискомфорт, від якого потрібно позбутися. Послабити дисонанс можна за до­помогою одного з трьох способів:

1) змінити один із елементів системи знань, щоб він не суперечив іншому;

2) додати нові елементи в суперечливу структуру знань, зробивши її менш суперечливою і більш узго­дженою;

3) зменшити значущість для індивіда неузгоджених знань.

Найсильніше мотиваційно впливає на людину когнітивний дисонанс у випадку прийняття життєво важливих рі­шень, подолання конфліктів, які при цьому виникають; у разі змушеного здійснення неприємних вчинків; вибору інформації; а також погодження думки з позицією значущої для неї групи; одержання раптових ре­зультатів. Після прийняття рішення дисонанс послаблюється внаслідок надання більшої ваги прийнятому, а не відхиленому рішенню. За таких обставин діє психо­логічний механізм виправдання людиною зробленого вибору. За спостереженням Л. Фестінгера, стан когнітивного дисонансу виникає лише тоді, коли суб'єкт сприймає се­бе як найвірогіднішу причину неузгодженості.

Діяльність, спрямована на досягнення успіху, пов'язана з мотивом досягнення успіху й мотивом уникнення невдачі (теорія мотивації досягнення успіхів у різних видах діяльності). Засновниками цієї теорії вважають американських учених Д.МакКлелланда, Д.Аткінсона і німецького вченого X.Хекхаузена. Вона зосереджує увагу на тому, що поведінка людей, мотивованих на досягнення успіху та уникнення невдачі, відрізняється. Керівник має знати, що мотивовані на успіх особи ставлять перед собою позитивну мету, досяг­нення якої розцінюють як успіх. Будучи впевненими у своїх можливостях, вони настроєні на очікування успіху, мобілізацію всіх ресурсів, активну діяльність задля досягнення мети. Інакше поводять себе особи, мо­тивовані на уникнення невдачі: всі їх думки і дії спрямовані на уникнення невдачі, вони невпевнені, не вірять у можливість досягти успіху, не відчувають задо­волення від діяльності, бояться відповідальності, поми­лок і покарання. Людина, яка прагне успіху, зазнавши невдачі, активізує свою діяльність і досягає нерідко ви­щих результатів, ніж очікувала, а орієнтована на невда­чу — за таких обставин часто займає пасивну позицію. Тому управ­ління має бути гнучким під час вибору засобів, орієнтованих на забезпечення успіху.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Охарактеризувати перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі

визначити структуру сучасної психологічної науки та місце в ній психології управління... сформулювати предмет об cent єкт та завдання психології управління... проаналізувати основні періоди зародження та розвитку психології управління...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТА МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В НІЙ
Психологія управління - це відносно молода галузь науки. Виникла вона з домінуванням у суспільстві поняття „менеджмент”. Оксфордський словник англійської мови розкриває зміст цього терміна так: спо

ПРЕДМЕТ, ОБ¢ЄКТ І ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
На основи психології управління, визначення її предмета, завдань, формування та розвиток методології вплинули економіка, наукове управління, кібернети­ка, соціологія, психологія праці, соціальна пс

ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
У процесі розвитку психології управління як науки посту­пово сформувалися її основні категорії, ключові поняття, які характери­зують найбільш закономірні, суттєві зв'язки й відносини в організовані

ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
Управління у своїх первісних формах ви­никло ще в доісторичні часи й існує стільки ж, скільки й людина. Появі психології управління як науки передував тривалий період накопичення знань про людину,

Контрольні запитання та завдання
1. Укажіть місце психології управління як серед інших наук, опишіть зв’язки між ними. 2. Яка історія становлення предмета психології управління? 3. Що є предметом і об’єктом психо

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская.- Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Генов, Ф. Психология управления [Текст] / Ф.Ге

ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення функцій управління; — визначити принципи класифікації функцій; — проаналізува

КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Психологічний зміст управлінської діяльності роз­кривають структурування функцій управління та механізми їх взаємозв'язку. Однак до сьогоднішнього дня ще недос­татньо обґрунтоване поняття „

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЇ ПЛАНУВАННЯ
До головних функцій управління належать - планування та прийняття управлінських рішень. Це є процедури, спрямовані на виявлення розбіжностей між поточним станом справ в організації та його ідеальни

Контрольні запитання та завдання
1. Дайте характеристику класифікації функцій управління. 2. Планування як функція управління. З чого повинен складатися план? 3. Сутність стратегії, її різновиди. 4. Сфор

Список рекомендованої літератури
Абульханова-Славская, К.А. Стратегия жизни [Текст] /К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1991.- 299 с. Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Зем

УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Прийняття рішень є психологічно найскладнішою процедурою, найго­ловнішим оцінювальним критерієм здібностей, умінь і навичок керівника. Незалежно від схеми управлінської діяльності, ступеня її детал

ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ
Психологія відіграє важливу роль в ефективному виконанні функцій управління. Саме тому помітна акту­алізація управлінських процесів, які базуються насампе­ред на знанні психологічних особливостей у

В УПРАВЛІННІ
Контроль передбачає спостереження за процесом уп­равління, оцінювання результатів, співвіднесення їх із визначеною ціллю. У психологічному аспекті - це особ­ливий вид діяльності, пов'язаний із нада

Контрольні запитання та завдання
1. Розгляньте основні психологічні механізми організації ді­яльності. 2. Прийняття управлінського рішення – як функція управлінської діяльності. 3. Які основні форми прийняття упр

Список рекомендованої літератури
Вудкок, М. Раскрепощенный менеджер [Текст] / М.Вудкок, Д.Френсис. – М.: Дело, 1991.- 320 с. Вилюнас, В.К. Психологические механизмы мотивации человека [Текст] / В.К.Вилюнас. – М.: МГУ, 199

Тема 4. УПРАВЛІНСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — визначити види управлінського спілкування; — проаналізувати види міжособистісного спілкування за певними крите

ЙОГО КОМПОНЕНТИ
Управлінське спілкування — це ділове спілкування між суб'єк­том і об'єктом управління в соціальних організаціях, що відбуваєть­ся за допомогою певних засобів і зумовлене

Когнітивно-інформаційний компонент управлінського спілкування
Поняття „спілкування”, „комунікація”, „обмін інформацією” часто вживаються як тотожні. Це зумовлено не тільки їх спільною семантичною основою, багатозначністю як у науковому, так і в буденному розу

Регулятивно-поведінковий компонент управлінського спілкування
Вивчення цілей і специфіки спілкування у виробничому процесі передбачає виокремлення в його структурі універсальної властивості, яка зумовлює всі форми його вияву. Такою властивістю для упра

Соціально-перцептивний компонент управлінського спілкування
Вирішальною складовою частиною управлінського спілкування є процес сприйняття керівником працівника і навпаки, який позначають по­няттям „соціальна перцепція”, яке запропонував Дж.Бр

Афективно-емпатійний компонент управлінського спілкування
Емпатія— це особливий спосіб розуміння іншої людини, коли домінує не раціональне, а емоційне сприйняття її внутрішнь­ого світу. Емоційна природа емпатії і проявляється в тому, що ситуація ін

ФУНКЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ
Управління діяльністю персоналу доцільно розглядати на двох рівнях: інтегральному і локальному (В.А.Семиченко). На інтегральному рівніуправлінське спілкування забез

Контрольні запитання та завдання
1. У чому полягає сутність поняття “управлінське спілкування” та які його основні види? 2. Визначте критерії та види міжособистісного спілкування. 3. Які ви знаєте підходи щодо ст

Список рекомендованої літератури
Албастова, Л.Н. Технологии эффективного менеджмента [Текст] : учеб.- практ. пособие / Л.Н.Албастова. − М.: Приор, 1998. - 288 с. Андреева, Г.М. Социальная психология [Текст] / Г.М.Ан

Тема 5. КЕРІВНИЦТВО І ЛІДЕРСТВО
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення організаційної структури управління; — визначити традиційні компоненти структури управ

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ
Щодо діяльності організації, то термін „управління” зазвичай вживають у таких значеннях: 1. Функ­ція, спеціальний вид діяльності в організації. 2. Соціальна категорія людей, які в

ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ВІДНОСИНИ В ГРУПІ
У будь-якій первинній групі з моменту її створення починає формуватися складна система міжособистісних відносин подвійного плану: фор­мальних (ділових, службових, офіційних) і неформальних (неофіці

Контрольні запитання та завдання
1. У яких поняттях вживається термін “управління”? З чого складається організаційна структура управління? 2. Що розуміють під формальними та неформальними структурами організації?

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Бойко, В.В.Социально-психологический кл

УПРАВЛІНСЬКІ РОЛІ КЕРІВНИКА
Роль керівника в організації є багатоплановою. Він має право вирішувати, впливати на підлеглих, що передбачає певний тип стосунків з іншими людьми. Особистісний авторитет керівника й офіційні повно

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА
У кожного керівника складається певний стереотип управлінської діяльності, який в управлінні називають стилем керівництва. Стиль керівництва — система принципів, но

ПСИХОЛОГІЧНІ ТИПИ КЕРІВНИКІВ
Поняття „тип” (з грец. — відбиток, форма) висвіт­лює характерні риси особистості, представника певної групи людей. Характерологічними особливостями керівника є суспільна скерованість особистості, „

Контрольні запитання та завдання
1. Охарактеризуйте ролі, які можуть бути властиві керівникам. 2. У чому полягають спільні риси керівництва та лідерства? Які їх відмінності? 3. Розкрийте роль керівника як новатор

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Веснин, В.Р. Основы менеджмента [Текст]

НА ПІДЛЕГЛИХ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення влади як чинника впливу керівника; — визначити основні джерела влади; — проан

ВЛАДА ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ
Влада і авторитет проявляються тією мірою, якою од­на сторона, мобілізуючи свої можливості, намагається змінити поведінку іншої за допомогою засобів впливу. Зумовлені психологічним впливом зміни зн

Ефективність будь-якого способу психологічного впливу керівника
на підлеглих залежить від таких чин­ників: - знання особливостей партнера по спілкуванню (культурно-освітніх, національних, вікових, психологічних та професійних рис);

КОМПОНЕНТ УПРАВЛІННЯ
Від сти­лю й методів роботи з підлеглими великою мірою залежить авторитет керівника. Іноді управлінці думають так: "Я — керівник, моє завдання — керу­вати підлеглими (тобто виробничим

Контрольні запитання та завдання
1. Розкрийте сутність, необхідність та значення влади. 2. Що може слугувати джерелом влади (Дж. Френч, Б.Рейвен)? 3. Що розуміє під джерелом влади К.Хейлс? 4. У чому поля

Список рекомендованої літератури
Агеев, В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы [Текст] / В.С.Агеев. – М.: МГУ, 1990. – 240 с. Арутюнов, С.А. Этносы и культуры. Проблемы взаимодействия [Текст]

ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖЕРА
Спершу психологія управління основну увагу приді­ляла плануванню, економіці, маркетингу, організацій­но-технічній сфері управління. У 70-ті рр. XX ст. з ус­відомленням ролі організації та учасників

Контрольні запитання та завдання
1. Які знання щодо темпераменту необхідно мати і враховувати керівнику організації? 2. Розкрийте сутність типологізації характерів щодо когнітивного, афективного і практичного компонентів.

Ананьєв, Б.Г. О проблемах современного человекознания [Текст] / Б.Г.Ананьев. − М.: Наука, 1977.- 380 с.
Асмолов, А.Г. Психология личности [Текст] / А.Г.Асмолов. − М.: МГУ, 1990.-367с. Богословский, В.В. Общая психология [Текст] / В.В.Богословский. − М., 1981.- 394 с. Вол

Тема 9. ЗДОРОВ¢Я КЕРІВНИКА
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення організаційної структури управління; — визначити традиційні компоненти структури управ

ЗДОРОВ¢Я ЯК ФАКТОР ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
Для діяльності менеджера, на якого покладається функція управління та відповідальності за успішну роботу колективу організації, дуже важливе фізичне та психологічне здоров'я. Сучасні менеджери пови

СТРЕС І РИЗИК У ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
З усіх органів людського організму найбільш безза­хисний головний мозок, який забезпечує майже 25% усіх обмінних процесів. Функціонування нервової тка­нини залежить насамперед від рівня глюкози в к

Контрольні запитання та завдання
1. Визначте сутність поняття “здоров¢я керівника”, його компоненти. 2. У чому полягає фізичне здоров¢я керівника та які є критерії біологічного віку? 3. Охарактеризуйте

Список рекомендованої літератури
Обозов, Н.Н. Психология работы с людьми [Текст] / Н.Н.Обозов, Г.В.Щекин. − К.: МАУП, 2004.- 228 с. Орбан-Лембрик, Л.Е. Психологія управління [Текст] / Л.Е.Орбан-Лембрик. – К.: Академ

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги