рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖЕРА

ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖЕРА - раздел Психология, Охарактеризувати перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі Спершу Психологія Управління Основну Увагу Приді­ляла Плануванню, Економіці, ...

Спершу психологія управління основну увагу приді­ляла плануванню, економіці, маркетингу, організацій­но-технічній сфері управління. У 70-ті рр. XX ст. з ус­відомленням ролі організації та учасників управлінської діяльності розпочалося активне вивчення основних ха­рактеристик груп, людського фактора, поведінки осо­бистості. У центрі досліджень проблем управління стала людина, її особистісні риси, можливості, властивості. Нове бачення системи управління, новий підхід до уп­равлінської діяльності почали базуватися на визнанні пріоритету особистості перед виробництвом, прибут­ком, інтересами підприємства, фірми, установи. Саме тому без психологічних знань про особистість в уп­равлінській діяльності обійтися не можна.

Керівнику необхідні наукові знання про психологіч­ні особливості свого „Я”, особистості працівника, що є передумовою професійного підходу в роботі з персона­лом. З урахуванням цього великі фірми почали створю­вати служби управління людськими ресурсами, розгалу­жену систему керування персоналом. До психологічної науки почали ставитися як до джерела інформації про внутрішні резерви кожної людини, спосіб її мислен­ня, зовнішні стимулятори поведінки, розглядаючи пер­сонал як конкурентне багатство компанії, яке треба створювати, виховувати, розвивати й берегти.

У процесі осмислення психологічною наукою сут­ності особистості, особливостей її розвитку, самореалізації, взаємодії із зовнішнім середовищем сформували­ся теорії, які різняться між собою методологічними під­ходами, дослідницьким інструментарієм, а відповідно й висновками. Найвідомішими й найпоширенішими у сфері управління є теорії головних психологічних шкіл: пси­хоаналіз (Зігмунд Фрейд, Карл-Густав Юнг, Альфред Адлер, Харрі Салліван, Еріх Фромм та ін.); поведінкова школа (американські психологи Джон-Бродес Вотсон, Беррес-Фредерік Скіннер та ін.); гуманістична психоло­гія (Абрахам Маслоу, Карл-Ренсом Роджерс та ін.).

Оригінальність, неповторність – риси особистості, які є головною передумовою форму­вання індивідуального стилю діяльності.

Багатоаспектність роботи керівників передбачає вмі­ле оперування поняттями „людина”, „індивід”, „індиві­дуальність”, а також тими, що пов'язані з особистістю і становлять її структуру: „темперамент”, „характер”, „здібності”, „емоції”, „вольові риси”, „мотивація”, „соціальні установки”. Структура особистості охоплює:

— загальнолюдські особливості (відчуття, сприй­няття, мислення, пам'ять, воля, емоції);

— соціально-специфічні риси (соціальні установки, ролі, ціннісні орієнтації);

— індивідуально-неповторні якості (темперамент, по­єднання ролей, самосвідомість).

Це дає змогу розглядати особистість як багаторівневу систему, що об'єднує в собі психофізіологічний, пси­хологічний і соціально-психологічний рівні. В умовах управління та ділової взаємодії люди оцінюють один од­ного за ступенем інтелекту, який формується системою пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, мова, увага, уява), індивідуально-психоло­гічними властивостями (темперамент, характер, спря­мованість тощо).

Темперамент. Це поняття охоплює риси, від яких залежать реак­ції людини на інших людей і соціальні обставини. У більшості класифікацій і теорій темпераменту фігуру­ють два компоненти — активність і емоційність. Актив­ність характеризує ступінь енергійності, швидкості й, навпаки, повільності, інертності, а емоцій­ність — особливості перебігу емоцій, почуттів, настро­їв та їх якість.

Фізіологічна кон­цепція людської особистості І.Павлова базується на на­явності в людини (як і в тварини) двох нервових проце­сів: збудження та гальмування. Застосовуючи цю концепцію, він проаналізував такі антиподи виявів людських властивостей: сила — слабкість; урівноваже­ність — неврівноваженість; швидкість, рухливість — інертність, повільність, важливі для пізнання суті й особливостей темпераменту та його типів.

Темперамент (латин. temperamentum —узгодженість, устрій) — інди­відуальні особливості людини, що проявляються в силі, швидкості, напруженості, урівноваженості, роботі її психічної діяльності, з порівняно більшою чи меншою стійкістю настроїв.

І.Павлов пов'язав типи темпераменту з діяльністю ЦНС. Для вивчення індивідуальності застосовують чотири типи темпераменту: сан­гвінік, флегматик, холерик, меланхолік.

Дослідження Б.Теплова та його співвітчизника В.Небиліцина виявили, що сила, працездатність нервової системи людини мають не тіль­ки позитивні, а й негативні моменти. Тому в людей зі слабкою нервовою системою низька працездатність ком­пенсується підвищеною чутливостю, що проявляється в точнішій і правильнішій реакції на зміни в навколиш­ньому середовищі. Темперамент не зумовлює соціальну пов­ноцінність людини, немає ні „хороших”, ні „поганих” темпераментів — існують різні способи поведінки і ді­яльності.

Сангвінічний темперамент характеризується високою працездатністю. Сангвінік легко змінює напрямок ді­яльності й спілкування, але недостатньо чутливий до зовнішніх змін. Йому цілком підходять заняття, пов'язані зі спілкуванням і взаємодією з іншими людь­ми. Він швидко орієнтується в новій обстановці, легко кон­тролює свої емоції, наділений життєрадісним, стійким настроєм, помірною терпеливістю, миролюбною пове­дінкою, невеликою сугестивністю (навіюваністю) і пі­дозрілістю. Спокійно ставиться до критики, розважли­вий, адекватно сприймає небезпеку.

Флегматик відзначається врівноваженою поведін­кою, слабкими емоційними переживаннями, стійким (без великих радощів і смутку) настроєм. Він терплячий, повільно адаптується до певних умов, недостатньо товариський, стриманий у поведінці. Мова його моно­тонна, повільна, ставлення до критики і небезпеки бай­дуже, незворушне. Він повільно, але завзято йде до поставленої ме­ти. У флегматика слабка сугестивність, оцінка своїх здібностей більш реальна, ніж у сангвініка, який їх де­що переоцінює.

Людям холеричного темпераменту характерні неврівноважена поведінка, сильні, короткочасні емоційні переживання, нестійкий настрій переважно бадьорий. Мова їх голосна, різка, нерівномірна. Холерики нетерплячі, товариські, добре адаптуються в новому середовищі, але нерідко агресивні. Вони бурхли­во переживають критику, поводяться і діють жагуче, захопливо, позитивно ставляться до нового, йдуть до мети з повною віддачею сил, піднесено, переборюючи будь-які труднощі. Іноді після підвищення активності впадають у депресію. Вони самолюбні, прямолінійні, схильні переоцінювати свої здібності, помірно сугестивні й підозрілі. Неврівноваженість їх нервової системи часто ство­рює проблему несумісності з іншими людьми. Холерикам не рекомендують обирати сидячу роботу, а також заняття, пов'язані з високи­ми температурами, тривалим перебуванням біля вогню, тому що це завдає шкоди їх здоров'ю.

Меланхолійний темперамент характеризують невисока працездатність нервової системи, нетерплячість, легкість зміни видів діяльності, чутливість до всього, що відбувається довкола. Поведінка меланхоліка дуже неврівноважена, замкнена, істерична, тривожна, емо­ційні переживання — глибокі й тривалі, у настрої пере­важає песимізм. Прагнення до мети в нього то сильне, то слабке (головне при цьому — уникнути перешкод), небезпека викликає розгубленість, пригніченість. Най­частіше він недооцінює свої здібності, надмірно сугестивний і підозріливий. Мова меланхоліка тиха із за­дишкою, рухи сковані, невпевнені, навички виробля­ються важко і легко гальмуються.

Знання особливостей вияву різних темпераментів необхідне під час управління організацією, керування групою працівників, вибору професії, комплектування вироб­ничих колективів. Більшість сучасних професій дос­тупна в разі наявності позитивної мотивації всім психічно здоровим людям, якщо в них не зафіксовані якісь медичні протипоказання. Так, люди із сильним типом нервової системи можуть виконувати відповідальну, складну, напружену роботу, готові до екстренних дій, мають витримку, самовладання. Люди зі слабким типом нервової системи — маловитривалі. Однак це компенсується високою слуховою, зоровою чутливістю, що дає переваги в процесі оволодіння професіями, які потре­бують неабиякої м'язово-суглобної чутливості рухового аналізатора, точності окоміру.

Характер. Людина не народжується з характером, він форму­ється в процесі її активної діяльності.

Характер (грец. charakter — риса, особливість) — сукупність стій­ких індивідуальних рис особистості, що проявляються в типових обставинах, способах діяльності та спілкування, і визначаються ставленням особистості до них.

Характер людини виявляється в системі відносин з навколишньою дійсністю у ставленні: до інших людей (товариськість чи замкнутість, правдивість чи облуд­ність, тактовність чи брутальність тощо); до роботи (від­повідальність чи несумлінність, працьовитість чи лінощі тощо); до власності (щедрість чи жадібність, ощадливість чи марнотратність, акуратність чи неохайність); до себе (скромність чи самозакоханість, гордість чи приниже­ність тощо).

Підставою для визначення характеру є не спорадич­ний, а стійкий вияв конкретних рис особистості в різно­манітних ситуаціях, міра виразності цього вияву, спів­відношення з іншими рисами.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Охарактеризувати перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі

визначити структуру сучасної психологічної науки та місце в ній психології управління... сформулювати предмет об cent єкт та завдання психології управління... проаналізувати основні періоди зародження та розвитку психології управління...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖЕРА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТА МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В НІЙ
Психологія управління - це відносно молода галузь науки. Виникла вона з домінуванням у суспільстві поняття „менеджмент”. Оксфордський словник англійської мови розкриває зміст цього терміна так: спо

ПРЕДМЕТ, ОБ¢ЄКТ І ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
На основи психології управління, визначення її предмета, завдань, формування та розвиток методології вплинули економіка, наукове управління, кібернети­ка, соціологія, психологія праці, соціальна пс

ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
У процесі розвитку психології управління як науки посту­пово сформувалися її основні категорії, ключові поняття, які характери­зують найбільш закономірні, суттєві зв'язки й відносини в організовані

ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
Управління у своїх первісних формах ви­никло ще в доісторичні часи й існує стільки ж, скільки й людина. Появі психології управління як науки передував тривалий період накопичення знань про людину,

Контрольні запитання та завдання
1. Укажіть місце психології управління як серед інших наук, опишіть зв’язки між ними. 2. Яка історія становлення предмета психології управління? 3. Що є предметом і об’єктом психо

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская.- Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Генов, Ф. Психология управления [Текст] / Ф.Ге

ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення функцій управління; — визначити принципи класифікації функцій; — проаналізува

КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Психологічний зміст управлінської діяльності роз­кривають структурування функцій управління та механізми їх взаємозв'язку. Однак до сьогоднішнього дня ще недос­татньо обґрунтоване поняття „

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЇ ПЛАНУВАННЯ
До головних функцій управління належать - планування та прийняття управлінських рішень. Це є процедури, спрямовані на виявлення розбіжностей між поточним станом справ в організації та його ідеальни

Контрольні запитання та завдання
1. Дайте характеристику класифікації функцій управління. 2. Планування як функція управління. З чого повинен складатися план? 3. Сутність стратегії, її різновиди. 4. Сфор

Список рекомендованої літератури
Абульханова-Славская, К.А. Стратегия жизни [Текст] /К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1991.- 299 с. Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Зем

УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Прийняття рішень є психологічно найскладнішою процедурою, найго­ловнішим оцінювальним критерієм здібностей, умінь і навичок керівника. Незалежно від схеми управлінської діяльності, ступеня її детал

ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ
Психологія відіграє важливу роль в ефективному виконанні функцій управління. Саме тому помітна акту­алізація управлінських процесів, які базуються насампе­ред на знанні психологічних особливостей у

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ
Мотивація - одна з провідних функцій управлін­ня, оскільки досягнення основної мети залежить від злагодженості роботи людей. Кожен ефективний керів­ник намагається переконати співробітників працюва

В УПРАВЛІННІ
Контроль передбачає спостереження за процесом уп­равління, оцінювання результатів, співвіднесення їх із визначеною ціллю. У психологічному аспекті - це особ­ливий вид діяльності, пов'язаний із нада

Контрольні запитання та завдання
1. Розгляньте основні психологічні механізми організації ді­яльності. 2. Прийняття управлінського рішення – як функція управлінської діяльності. 3. Які основні форми прийняття упр

Список рекомендованої літератури
Вудкок, М. Раскрепощенный менеджер [Текст] / М.Вудкок, Д.Френсис. – М.: Дело, 1991.- 320 с. Вилюнас, В.К. Психологические механизмы мотивации человека [Текст] / В.К.Вилюнас. – М.: МГУ, 199

Тема 4. УПРАВЛІНСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — визначити види управлінського спілкування; — проаналізувати види міжособистісного спілкування за певними крите

ЙОГО КОМПОНЕНТИ
Управлінське спілкування — це ділове спілкування між суб'єк­том і об'єктом управління в соціальних організаціях, що відбуваєть­ся за допомогою певних засобів і зумовлене

Когнітивно-інформаційний компонент управлінського спілкування
Поняття „спілкування”, „комунікація”, „обмін інформацією” часто вживаються як тотожні. Це зумовлено не тільки їх спільною семантичною основою, багатозначністю як у науковому, так і в буденному розу

Регулятивно-поведінковий компонент управлінського спілкування
Вивчення цілей і специфіки спілкування у виробничому процесі передбачає виокремлення в його структурі універсальної властивості, яка зумовлює всі форми його вияву. Такою властивістю для упра

Соціально-перцептивний компонент управлінського спілкування
Вирішальною складовою частиною управлінського спілкування є процес сприйняття керівником працівника і навпаки, який позначають по­няттям „соціальна перцепція”, яке запропонував Дж.Бр

Афективно-емпатійний компонент управлінського спілкування
Емпатія— це особливий спосіб розуміння іншої людини, коли домінує не раціональне, а емоційне сприйняття її внутрішнь­ого світу. Емоційна природа емпатії і проявляється в тому, що ситуація ін

ФУНКЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ
Управління діяльністю персоналу доцільно розглядати на двох рівнях: інтегральному і локальному (В.А.Семиченко). На інтегральному рівніуправлінське спілкування забез

Контрольні запитання та завдання
1. У чому полягає сутність поняття “управлінське спілкування” та які його основні види? 2. Визначте критерії та види міжособистісного спілкування. 3. Які ви знаєте підходи щодо ст

Список рекомендованої літератури
Албастова, Л.Н. Технологии эффективного менеджмента [Текст] : учеб.- практ. пособие / Л.Н.Албастова. − М.: Приор, 1998. - 288 с. Андреева, Г.М. Социальная психология [Текст] / Г.М.Ан

Тема 5. КЕРІВНИЦТВО І ЛІДЕРСТВО
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення організаційної структури управління; — визначити традиційні компоненти структури управ

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ
Щодо діяльності організації, то термін „управління” зазвичай вживають у таких значеннях: 1. Функ­ція, спеціальний вид діяльності в організації. 2. Соціальна категорія людей, які в

ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ВІДНОСИНИ В ГРУПІ
У будь-якій первинній групі з моменту її створення починає формуватися складна система міжособистісних відносин подвійного плану: фор­мальних (ділових, службових, офіційних) і неформальних (неофіці

Контрольні запитання та завдання
1. У яких поняттях вживається термін “управління”? З чого складається організаційна структура управління? 2. Що розуміють під формальними та неформальними структурами організації?

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Бойко, В.В.Социально-психологический кл

УПРАВЛІНСЬКІ РОЛІ КЕРІВНИКА
Роль керівника в організації є багатоплановою. Він має право вирішувати, впливати на підлеглих, що передбачає певний тип стосунків з іншими людьми. Особистісний авторитет керівника й офіційні повно

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА
У кожного керівника складається певний стереотип управлінської діяльності, який в управлінні називають стилем керівництва. Стиль керівництва — система принципів, но

ПСИХОЛОГІЧНІ ТИПИ КЕРІВНИКІВ
Поняття „тип” (з грец. — відбиток, форма) висвіт­лює характерні риси особистості, представника певної групи людей. Характерологічними особливостями керівника є суспільна скерованість особистості, „

Контрольні запитання та завдання
1. Охарактеризуйте ролі, які можуть бути властиві керівникам. 2. У чому полягають спільні риси керівництва та лідерства? Які їх відмінності? 3. Розкрийте роль керівника як новатор

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Веснин, В.Р. Основы менеджмента [Текст]

НА ПІДЛЕГЛИХ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення влади як чинника впливу керівника; — визначити основні джерела влади; — проан

ВЛАДА ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ
Влада і авторитет проявляються тією мірою, якою од­на сторона, мобілізуючи свої можливості, намагається змінити поведінку іншої за допомогою засобів впливу. Зумовлені психологічним впливом зміни зн

Ефективність будь-якого способу психологічного впливу керівника
на підлеглих залежить від таких чин­ників: - знання особливостей партнера по спілкуванню (культурно-освітніх, національних, вікових, психологічних та професійних рис);

КОМПОНЕНТ УПРАВЛІННЯ
Від сти­лю й методів роботи з підлеглими великою мірою залежить авторитет керівника. Іноді управлінці думають так: "Я — керівник, моє завдання — керу­вати підлеглими (тобто виробничим

Контрольні запитання та завдання
1. Розкрийте сутність, необхідність та значення влади. 2. Що може слугувати джерелом влади (Дж. Френч, Б.Рейвен)? 3. Що розуміє під джерелом влади К.Хейлс? 4. У чому поля

Список рекомендованої літератури
Агеев, В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы [Текст] / В.С.Агеев. – М.: МГУ, 1990. – 240 с. Арутюнов, С.А. Этносы и культуры. Проблемы взаимодействия [Текст]

Контрольні запитання та завдання
1. Які знання щодо темпераменту необхідно мати і враховувати керівнику організації? 2. Розкрийте сутність типологізації характерів щодо когнітивного, афективного і практичного компонентів.

Ананьєв, Б.Г. О проблемах современного человекознания [Текст] / Б.Г.Ананьев. − М.: Наука, 1977.- 380 с.
Асмолов, А.Г. Психология личности [Текст] / А.Г.Асмолов. − М.: МГУ, 1990.-367с. Богословский, В.В. Общая психология [Текст] / В.В.Богословский. − М., 1981.- 394 с. Вол

Тема 9. ЗДОРОВ¢Я КЕРІВНИКА
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення організаційної структури управління; — визначити традиційні компоненти структури управ

ЗДОРОВ¢Я ЯК ФАКТОР ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
Для діяльності менеджера, на якого покладається функція управління та відповідальності за успішну роботу колективу організації, дуже важливе фізичне та психологічне здоров'я. Сучасні менеджери пови

СТРЕС І РИЗИК У ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
З усіх органів людського організму найбільш безза­хисний головний мозок, який забезпечує майже 25% усіх обмінних процесів. Функціонування нервової тка­нини залежить насамперед від рівня глюкози в к

Контрольні запитання та завдання
1. Визначте сутність поняття “здоров¢я керівника”, його компоненти. 2. У чому полягає фізичне здоров¢я керівника та які є критерії біологічного віку? 3. Охарактеризуйте

Список рекомендованої літератури
Обозов, Н.Н. Психология работы с людьми [Текст] / Н.Н.Обозов, Г.В.Щекин. − К.: МАУП, 2004.- 228 с. Орбан-Лембрик, Л.Е. Психологія управління [Текст] / Л.Е.Орбан-Лембрик. – К.: Академ

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги