рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ЙОГО КОМПОНЕНТИ

ЙОГО КОМПОНЕНТИ - раздел Психология, Охарактеризувати перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі Управлінське Спілкування — Це Ділове Спілкування ...

Управлінське спілкування це ділове спілкування між суб'єк­том і об'єктом управління в соціальних організаціях, що відбуваєть­ся за допомогою певних засобів і зумовлене потребами управління їх спільною професійною діяльністю.

Види управлінського спілкування. Залежно від складу суб'єктів спілкування розрізняють такі його типи:

— міжособистісне спілкування;

— спілкування в системі „індивід-група”;

— публічне спілкування тощо.

Детальний аналіз змісту управлінського спілкування керівника і підлеглого вимагає визначення його місця в системі видів міжособистісного спілкування, які визначаються за різними критеріями (табл. 1).

Таблиця 1

Критерії міжособистісного спілкування

Критерій Види міжособистісного спілкування
Переважний спосіб спілкування Вербальне, невербальне, комбіноване
Предмет спілкування Вільне, ділове (діяльнісне), ігрове, ритуальне
За видом діяльності Управлінське, педагогічне, спілкування лікаря і пацієнта
Взаємний статус партнерів Співвіднесене, співпідпорядковане
Спрямованість Особистісно орієнтоване, соціально орієнтоване, професійно орієнтоване
Ступінь бажаності ефекту Необхідний, бажаний, нейтральний, небажаний
Наявність опосередкованості Безпосереднє, опосередковане (технічні засоби передачі усної мови та ін.)
Функціональне значення Наказ, бесіда, переговори, звіт, нарада тощо

 

Проаналізуємо більш докладно ці види міжособистісного спілку­вання.

1. За переважанням тих або інших способів спілкування може бути мовним (вербальним), немовним (невербальним) і комбінованим. Виходячи з цього критерію міжособистісне управлінське спілкуван­ня є комбінованим; хоча співвідношення мовних і немовних засобів у різних ситуаціях може змінюватися.

2. За предметом (змістом) спілкування, тобто будь-яким об'єктом чи явищем фізичного або духовного світу. Залежно від предме­та можна виділити такі види людського спілкування:

а) вільне, предметом якого є саме спілкування; у його процесі людина задовольняє одну з основних потреб (прикладом може бути інтимне спілкування закоханих або друзів);

б) ділове, предмет якого знаходиться поза спілкуванням (його можна розглядати, з одного боку, як структурний елемент будь-якої спільної діяльності людей, а з іншого — як самостійний);

в) ігрове спілкування, що характеризує такий універсальний вид діяльності людини, як гра;

г) ритуальне спілкування, змістом якого є виконання соціально значущих ритуалів (поздоровлення, висловлення співчуття тощо); воно значною мірою визначається правилами і нормами етикету.

Слід зазначити, що виділені види спілкування не мають чітких меж і часто спостерігаються їх синтетичні види. Наприклад, коли цікав­ляться благополуччям дітей, дружини лише тому, що так прийнято. Сімейне спілкування подружжя є досить своєрідним поєднанням вільного, ділового та ігрового видів спілкування, яке іноді назива­ють побутовим. Разом із цим виділення таких видів дозволяє вивчати специфіку спілкування виходячи із його змісту.

3.3а видом діяльності найбільш поширеним із названих вище видів є ділове спілкування, у рамках якого за різни­ми ознаками виділяють такі різновиди: професійний, загальнонауковий, соціально-політичний тощо. Найбільш продуктивні різно­види ділового спілкування відповідно до виду діяльності, для якого вони характерні, педагогічне та управ­лінське.

4. За статусом учасників спілкування може бути:

а) співвіднесеним, тобто спілкування рівних за статусом осіб;

б) співпідпорядкованим - один із партнерів підлеглий іншому; відповідно управлінське спілкування завжди співпідлегле, зважаючи на посадовий статус його учасників.

5. За спрямованістю та орієнтацією виділяють два види спілкування:

особистісно орієнтоване, коли звернення адресоване конкретному партнеру або партнерам;

соціально орієнтоване, коли звернення адресоване групі, колек­тиву, певній спільноті людей як цілісності; у нашому випадку спілкування керівника і підлеглого є особистісно орієнтованим.

6. За ступенем бажаності ефекту:

необхідне спілкування, без якого спільна діяльність стає практично неможливою; саме таким є управлінське спілкування;

бажане спілкування, яке сприяє успішному виконанню завдань спільної діяльності;

нейтральне — не перешкоджає, але й не сприяє виконанню завдань спільної діяльності;

небажане спілкування — міжособистісні контакти, які усклад­нюють досягнення мети спільної діяльності.

7. За наявністю опосередкованості — безпосереднє та опосередковане:

—спілкування, опосередковане технічними засобами (телефон тощо);

—документальне спілкування, тобто опосередковане матеріальними носіями інформації, зафіксоване за допомогою письмових знаків;

—спілкування, опосередковане технічними засобами передачі письмового тексту (телефакс, Інтернет).

8.За функціональним призначенням слід виділити такі види, за допомогою яких розв’язуються ті чи інші задачі в управлінському спілкуванні:

—наказ - управлінське рішення до виконавця;

—бесіда — для психологічного впливу на підлеглого та одержан­ня додаткової інформації про різні елементи оперативної обстановки;

—нарада, яку проводять із метою одержання додаткової інформації для прийняття управлінського рішення, обговорення його різних варіантів;

—звіт, у процесі якого здійснюється контроль за виконанням управлінського рішення;

—переговори, під час яких розв’язуються задачі щодо прийняття спільного рішення різними суб'єктами управління.

Структура спілкування, на думку Г.М.Андреєвої, яка є провідним фахівцем соціальної психології, складається із комунікативної, інтерактивної та перцептивної сторін.

У психологічній науці мають місце й інші підходи до розу­міння структури або компонентів спілкування. Одні дослідники виділяють когнітивний (пізнавальний), афективний (емоційний) та поведінковий компоненти (Я.Л.Коломинський, М.М.Обозов); другі — гностичний, афективний і праксичний компоненти (О.О.Бодальов); треті — інформаційно-комунікативний, регуляційно-комунікативний та афективно-комунікативний компоненти (Б.Ф.Ломов); четверті — когнітивно-інформаційний, регулятивно-поведінковий, афективно-емпатійний та соціально-перцептивний компоненти (А.О.Реан).

Для виробничої сфери діяльності найбільш доцільною є остання класифікація — чотириелементна модель процесу спілкування А.О.Реана, у якій проблема спілкування розглядається більш дифе­ренційовано та практично розкриває особливе значення і цінність спілкування між керівником та працівниками. У цій класифікації, по-перше, особливо підкреслюється самостійність категорії „спілку­вання” щодо психологічного поняття „діяльність”; по-друге, спілку­вання виступає як самомотивований процес; по-третє, актуалізуєть­ся суб'єкт-суб'єктний характер управлінського спілкування.

Такий підхід також співзвучний із основними ідеями гуманістич­ної психології (А.Маслоу), у якій афілятивні потреби особистості (потреба у спілкуванні) належать до її основних потреб. За словами вченого, спілку­вання являє собою для людини самостійну цінність, яка не обмеже­на спільною діяльністю. Фрустрація потреби в спілкуванні, блоку­вання чи обмеження її реалізації призводить до тяжких стресових ситуацій.

Отже, когнітивно-інформаційний компонент пов'язаний із проце­сом прийому та передачі інформації, який здійснюється за допомогою знакових (у тому числі вербальних) засобів. Регулятивно-поведінковий ком­понент характеризує особливості поведінки суб'єктів, взаємну регуляцію їх дій. Афективно-емпатійний компонент описує спілкування як процес обміну та регуляції на емоційному рівні. Соціально-перцептивний компонент пов'язаний із процесами взаємного сприйняття, розуміння і пізнання в ході спілкування суб’єктів.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Охарактеризувати перспективні проблеми психології управління на сучасному етапі

визначити структуру сучасної психологічної науки та місце в ній психології управління... сформулювати предмет об cent єкт та завдання психології управління... проаналізувати основні періоди зародження та розвитку психології управління...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ЙОГО КОМПОНЕНТИ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТА МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ В НІЙ
Психологія управління - це відносно молода галузь науки. Виникла вона з домінуванням у суспільстві поняття „менеджмент”. Оксфордський словник англійської мови розкриває зміст цього терміна так: спо

ПРЕДМЕТ, ОБ¢ЄКТ І ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
На основи психології управління, визначення її предмета, завдань, формування та розвиток методології вплинули економіка, наукове управління, кібернети­ка, соціологія, психологія праці, соціальна пс

ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
У процесі розвитку психології управління як науки посту­пово сформувалися її основні категорії, ключові поняття, які характери­зують найбільш закономірні, суттєві зв'язки й відносини в організовані

ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ
Управління у своїх первісних формах ви­никло ще в доісторичні часи й існує стільки ж, скільки й людина. Появі психології управління як науки передував тривалий період накопичення знань про людину,

Контрольні запитання та завдання
1. Укажіть місце психології управління як серед інших наук, опишіть зв’язки між ними. 2. Яка історія становлення предмета психології управління? 3. Що є предметом і об’єктом психо

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская.- Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Генов, Ф. Психология управления [Текст] / Ф.Ге

ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення функцій управління; — визначити принципи класифікації функцій; — проаналізува

КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ
Психологічний зміст управлінської діяльності роз­кривають структурування функцій управління та механізми їх взаємозв'язку. Однак до сьогоднішнього дня ще недос­татньо обґрунтоване поняття „

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІЇ ПЛАНУВАННЯ
До головних функцій управління належать - планування та прийняття управлінських рішень. Це є процедури, спрямовані на виявлення розбіжностей між поточним станом справ в організації та його ідеальни

Контрольні запитання та завдання
1. Дайте характеристику класифікації функцій управління. 2. Планування як функція управління. З чого повинен складатися план? 3. Сутність стратегії, її різновиди. 4. Сфор

Список рекомендованої літератури
Абульханова-Славская, К.А. Стратегия жизни [Текст] /К.А. Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1991.- 299 с. Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Зем

УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Прийняття рішень є психологічно найскладнішою процедурою, найго­ловнішим оцінювальним критерієм здібностей, умінь і навичок керівника. Незалежно від схеми управлінської діяльності, ступеня її детал

ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ФУНКЦІЯ
Психологія відіграє важливу роль в ефективному виконанні функцій управління. Саме тому помітна акту­алізація управлінських процесів, які базуються насампе­ред на знанні психологічних особливостей у

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВОЇ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ
Мотивація - одна з провідних функцій управлін­ня, оскільки досягнення основної мети залежить від злагодженості роботи людей. Кожен ефективний керів­ник намагається переконати співробітників працюва

В УПРАВЛІННІ
Контроль передбачає спостереження за процесом уп­равління, оцінювання результатів, співвіднесення їх із визначеною ціллю. У психологічному аспекті - це особ­ливий вид діяльності, пов'язаний із нада

Контрольні запитання та завдання
1. Розгляньте основні психологічні механізми організації ді­яльності. 2. Прийняття управлінського рішення – як функція управлінської діяльності. 3. Які основні форми прийняття упр

Список рекомендованої літератури
Вудкок, М. Раскрепощенный менеджер [Текст] / М.Вудкок, Д.Френсис. – М.: Дело, 1991.- 320 с. Вилюнас, В.К. Психологические механизмы мотивации человека [Текст] / В.К.Вилюнас. – М.: МГУ, 199

Тема 4. УПРАВЛІНСЬКЕ СПІЛКУВАННЯ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — визначити види управлінського спілкування; — проаналізувати види міжособистісного спілкування за певними крите

Когнітивно-інформаційний компонент управлінського спілкування
Поняття „спілкування”, „комунікація”, „обмін інформацією” часто вживаються як тотожні. Це зумовлено не тільки їх спільною семантичною основою, багатозначністю як у науковому, так і в буденному розу

Регулятивно-поведінковий компонент управлінського спілкування
Вивчення цілей і специфіки спілкування у виробничому процесі передбачає виокремлення в його структурі універсальної властивості, яка зумовлює всі форми його вияву. Такою властивістю для упра

Соціально-перцептивний компонент управлінського спілкування
Вирішальною складовою частиною управлінського спілкування є процес сприйняття керівником працівника і навпаки, який позначають по­няттям „соціальна перцепція”, яке запропонував Дж.Бр

Афективно-емпатійний компонент управлінського спілкування
Емпатія— це особливий спосіб розуміння іншої людини, коли домінує не раціональне, а емоційне сприйняття її внутрішнь­ого світу. Емоційна природа емпатії і проявляється в тому, що ситуація ін

ФУНКЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ
Управління діяльністю персоналу доцільно розглядати на двох рівнях: інтегральному і локальному (В.А.Семиченко). На інтегральному рівніуправлінське спілкування забез

Контрольні запитання та завдання
1. У чому полягає сутність поняття “управлінське спілкування” та які його основні види? 2. Визначте критерії та види міжособистісного спілкування. 3. Які ви знаєте підходи щодо ст

Список рекомендованої літератури
Албастова, Л.Н. Технологии эффективного менеджмента [Текст] : учеб.- практ. пособие / Л.Н.Албастова. − М.: Приор, 1998. - 288 с. Андреева, Г.М. Социальная психология [Текст] / Г.М.Ан

Тема 5. КЕРІВНИЦТВО І ЛІДЕРСТВО
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення організаційної структури управління; — визначити традиційні компоненти структури управ

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ
Щодо діяльності організації, то термін „управління” зазвичай вживають у таких значеннях: 1. Функ­ція, спеціальний вид діяльності в організації. 2. Соціальна категорія людей, які в

ФОРМАЛЬНІ ТА НЕФОРМАЛЬНІ ВІДНОСИНИ В ГРУПІ
У будь-якій первинній групі з моменту її створення починає формуватися складна система міжособистісних відносин подвійного плану: фор­мальних (ділових, службових, офіційних) і неформальних (неофіці

Контрольні запитання та завдання
1. У яких поняттях вживається термін “управління”? З чого складається організаційна структура управління? 2. Що розуміють під формальними та неформальними структурами організації?

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Бойко, В.В.Социально-психологический кл

УПРАВЛІНСЬКІ РОЛІ КЕРІВНИКА
Роль керівника в організації є багатоплановою. Він має право вирішувати, впливати на підлеглих, що передбачає певний тип стосунків з іншими людьми. Особистісний авторитет керівника й офіційні повно

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА
У кожного керівника складається певний стереотип управлінської діяльності, який в управлінні називають стилем керівництва. Стиль керівництва — система принципів, но

ПСИХОЛОГІЧНІ ТИПИ КЕРІВНИКІВ
Поняття „тип” (з грец. — відбиток, форма) висвіт­лює характерні риси особистості, представника певної групи людей. Характерологічними особливостями керівника є суспільна скерованість особистості, „

Контрольні запитання та завдання
1. Охарактеризуйте ролі, які можуть бути властиві керівникам. 2. У чому полягають спільні риси керівництва та лідерства? Які їх відмінності? 3. Розкрийте роль керівника як новатор

Список рекомендованої літератури
Бандурка, А.М. Психология управления [Текст] / А.М.Бандурка, С.П.Бочарова, Е.В.Землянская. − Х.: ООО "Фортуна-пресс", 1998. - 464 с. Веснин, В.Р. Основы менеджмента [Текст]

НА ПІДЛЕГЛИХ
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення влади як чинника впливу керівника; — визначити основні джерела влади; — проан

ВЛАДА ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ
Влада і авторитет проявляються тією мірою, якою од­на сторона, мобілізуючи свої можливості, намагається змінити поведінку іншої за допомогою засобів впливу. Зумовлені психологічним впливом зміни зн

Ефективність будь-якого способу психологічного впливу керівника
на підлеглих залежить від таких чин­ників: - знання особливостей партнера по спілкуванню (культурно-освітніх, національних, вікових, психологічних та професійних рис);

КОМПОНЕНТ УПРАВЛІННЯ
Від сти­лю й методів роботи з підлеглими великою мірою залежить авторитет керівника. Іноді управлінці думають так: "Я — керівник, моє завдання — керу­вати підлеглими (тобто виробничим

Контрольні запитання та завдання
1. Розкрийте сутність, необхідність та значення влади. 2. Що може слугувати джерелом влади (Дж. Френч, Б.Рейвен)? 3. Що розуміє під джерелом влади К.Хейлс? 4. У чому поля

Список рекомендованої літератури
Агеев, В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы [Текст] / В.С.Агеев. – М.: МГУ, 1990. – 240 с. Арутюнов, С.А. Этносы и культуры. Проблемы взаимодействия [Текст]

ОСОБЛИВОСТІ МЕНЕДЖЕРА
Спершу психологія управління основну увагу приді­ляла плануванню, економіці, маркетингу, організацій­но-технічній сфері управління. У 70-ті рр. XX ст. з ус­відомленням ролі організації та учасників

Контрольні запитання та завдання
1. Які знання щодо темпераменту необхідно мати і враховувати керівнику організації? 2. Розкрийте сутність типологізації характерів щодо когнітивного, афективного і практичного компонентів.

Ананьєв, Б.Г. О проблемах современного человекознания [Текст] / Б.Г.Ананьев. − М.: Наука, 1977.- 380 с.
Асмолов, А.Г. Психология личности [Текст] / А.Г.Асмолов. − М.: МГУ, 1990.-367с. Богословский, В.В. Общая психология [Текст] / В.В.Богословский. − М., 1981.- 394 с. Вол

Тема 9. ЗДОРОВ¢Я КЕРІВНИКА
Після вивчення даної теми студенти повинні вміти: — сформулювати визначення організаційної структури управління; — визначити традиційні компоненти структури управ

ЗДОРОВ¢Я ЯК ФАКТОР ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
Для діяльності менеджера, на якого покладається функція управління та відповідальності за успішну роботу колективу організації, дуже важливе фізичне та психологічне здоров'я. Сучасні менеджери пови

СТРЕС І РИЗИК У ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА
З усіх органів людського організму найбільш безза­хисний головний мозок, який забезпечує майже 25% усіх обмінних процесів. Функціонування нервової тка­нини залежить насамперед від рівня глюкози в к

Контрольні запитання та завдання
1. Визначте сутність поняття “здоров¢я керівника”, його компоненти. 2. У чому полягає фізичне здоров¢я керівника та які є критерії біологічного віку? 3. Охарактеризуйте

Список рекомендованої літератури
Обозов, Н.Н. Психология работы с людьми [Текст] / Н.Н.Обозов, Г.В.Щекин. − К.: МАУП, 2004.- 228 с. Орбан-Лембрик, Л.Е. Психологія управління [Текст] / Л.Е.Орбан-Лембрик. – К.: Академ

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги