рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком

Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком - раздел Философия, Невизначеність і ризик в економіці і бізнесі Одним З Ключових Факторів, Що Обмежує Можливості Ефективного Управління Ризик...

Одним з ключових факторів, що обмежує можливості ефективного управління ризиком, є суб’єкт, який приймає управлінське рішення. Сучасні психологи розробили теорію, згідно з якою співвідношення до ризику визначається, насамперед, прагненням суб’єкта до успіху.

Основним принципом теорії є принцип переваги суб’єкту. Він складається з того, що при будь-яких рівних умовах суб’єкти віддадуть перевагу більшому прибутку, ніж меншому, а також меншому ризику, ніж більшому. Це означає, що в процесі формування управлінського рішення кожен суб’єкт оцінює рівень прибутковості і ризику, а потім обирає за своїм розумінням кращий варіант. У відповідності з цим принципом суб’єкти класифікуються таким чином:

  • суб’єкт, не схильний до ризику;
  • суб’єкт, нейтральний до ризику;
  • суб’єкт, схильний до ризику.

Суб’єкт, не схильний до ризику, запобігає здійснення середньо- і високоризикових управлінських рішень навіть не дивлячись на справедливе відшкодування росту рівня ризику додатковим прибутком. В економіці вважається правилом, що більшість людей належать до супротивників ризику.

Суб’єкт, нейтральний до ризику, згоден приймати на себе ризик тільки у тому випадку, коли він буде справедливо компенсований додатковим прибутком.

Суб’єкт, схильний до ризику, може приймати на себе ризик навіть у тих випадках, коли він недостатньо справедливо компенсований додатковим прибутком. До таких суб’єктів належать люди, які готові відмовитися від стабільного прибутку заради високого прибутку. Зазвичай вони переоцінюють імовірність виграшу.

Рішення, пов’язані з високим ризиком, приймають агресивні особи з явною потребою в самоствердженні. Обережні рішення, пов’язані з мінімальним ризиком, приймають консервативні особи.

При прийнятті рішень важливим є фактор часу. Невеликий проміжок часу прискорює прийняття необдуманого, малоефективного рішення. Коли не вистачає часу, зростає кількість авантюрних рішень, з’являються помилки, знижується ефективність вибору.

Ступінь ризику підвищує психологічна інерція, яка є наслідком стереотипного уявлення про ті чи інші явища, процеси і т.д. Психологічна інерція посилюється, якщо суб’єкт знаходиться у стані напруги, хвилювання, дефіциті часу, а також при впливі відволікаючих факторів.

Стереотипність, стандартність мислення помітно впливає на якість прийняття рішень. Стереотипи формуються у процесі навчання або коли довгий час виконується однотипний процес в управлінській діяльності, і є основою автоматичних навичок. Наявність стереотипних навичок може бути позитивним явищем, оскільки дає можливість у типових ситуаціях діяти раціонально, на витрачаючи часу на обдумування. Однак стереотипна реакція на ризики заважає пошуку оптимального способу дій. Звідки виникає протиріччя: з одного боку, для прийняття швидкого і вірного рішення доцільно скористатися існуючим шаблоном, а з іншого боку – стереотип може призвести до помилкового рішення.

Схильність до ризику залежить і від віку людини. Соціально-психологічні дослідження свідчать, що у 25-40 років відповідальні рішення приймаються швидко і не завжди обґрунтовано, а в 45-60 років - повільніше, на основі всебічної оцінки вихідних даних. Тому бажано, щоб відповідальні рішення приймали зрілі керівники або розробляли їх разом з молодими ініціативними робітниками.

Колективні та індивідуальні рішення також обумовлюють різний рівень ризику. Групові рішення, звичайно, об’єктивніше і не є сумою індивідуальних, а є продуктом групової взаємодії. При цьому треба зауважити, що людина, діючи у групі, здатна прийняти рішення з більшим рівнем ризику, ніж індивід. Однією з причин такої закономірності є те, що учасники прийняття рішення відчувають меншу відповідальність за прийняття ризику, оскільки ризик розподіляється між усіма учасниками.

Відношення до ризику залежить від того, яке місце займає особа в колективі:

- чим нижче посаду займає робітник, тим негативніше він ставиться до ризиків;

- чим нижче авторитет керівника в колективі, тим нижча його схильність до ризику;

- чим нижче рівень освіти робітника, тим негативніше він ставиться до ризиків.

Особливу роль при прийнятті рішень, пов’язаних з ризиком, відіграє інтуїція. Через невизначеність напрямів розвитку зовнішнього середовища, жорстку конкуренцію, зниження частки достовірної інформації саме інтуїція іноді сприяє прийняттю вірного рішення. Дана здатність заснована на попередньому досвіді людини, індивідуальних особливостях, вона дає можливість приймати вірні рішення без допомоги обґрунтованих доказів. Однак орієнтуватися тільки на інтуїцію при прийнятті рішень недопустимо.

Інформованість суб’єкта відіграє важливу роль при прийнятті рішень. Достатня кількість комунікативних зв’язків є важливою умовою зниження ризиків. Треба зауважити, що людина при спілкуванні з колегами (горизонтальна комунікація) освоює 90% інформації. Ефективність низхідних вертикальних потоків значно нижча – тільки 20-25% інформації, яка виходить від керівника організації, вірно розуміється і запам’ятовується підлеглими. Ще гірше сприймається висхідна вертикальна інформація (від підлеглих до керівника). Керівники організацій пам’ятають не більше 10% даних, які були доповідні підлеглими. Але й почута, зрозуміла та засвоєна інформація не повністю зберігається в пам’яті людини (людина, засвоївши новий матеріал, за першу добу забуває 70-75% даних). Тому особливо ризикованими є рішення, що приймаються на основі усної інформації.

Керівники та їх поведінка в умовах ризику. Розглянемо дії керівників (осіб, які приймають рішення) у ситуації ризику. У ході опитувань 464 керівників зі сфери бізнесу (дані по США) були задані питання з ціллю встановлення відношення до ризику, а також ситуацій, в яких вони згодні ризикувати. У ході аналізу результатів опитувань встановлено, що керівники суттєво відрізняються за своїм відношенням до ризику. Приблизно 20% вказали, що вони спокійні до ризику, 40% виявили схильність до ризику, а 20% чітко сформулювали своє негативне відношення до ризику (20% керівників на питання відповіли таким чином, що їх важко було віднести до жодної з категорій). Дослідження також показали, що керівники по-різному відносяться до ризику в залежності від того, чи пов’язаний ризик з можливістю отримати додатковий прибуток або збитки. Практично усі керівники проявили схильність йти на ризик в ситуаціях, коли підприємству загрожує банкрутство. Однак у випадку, коли підприємство працює стабільно, але, ризикнувши, можна було б збільшити прибуток, ті ж самі керівники ставали більш консервативними і не схильними до ризику.

Поведінку більшості керівників підприємств (незалежно від форм власності) при прийнятті управлінських рішень можна віднести до двох типів:

  • активної діяльності з прийняттям ризику на себе;
  • пасивної діяльності з елементами ризику.

Характерно те, що останні у більшості випадків йдуть на ризик під впливом зовнішніх факторів, без достатнього попереднього аналізу можливих результатів. Отже більшість керівників йдуть на ризик тільки у важких ситуаціях, коли до цього примушують зміна ринкової кон’юнктури, конкуренція на ринку, втрата експортних можливостей і т.д. Такі керівники виходять з принципу, що ризик є обґрунтованим, коли він дає можливість вийти з важкої ситуації, чим у тих ситуаціях, коли можна отримати додаткові прибутки.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Невизначеність і ризик в економіці і бізнесі

Діяльність підприємств в умовах ринкової економіки здійснюється під впливом невизначеності та пов язаними з нею ризиками внаслідок чого фактичні... У запропонованих лекціях систематизована інформація з курсу Управління... Даний курс розкриває закономірності виникнення аналізу і урахування ризиків економічної діяльності...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ЛЕКЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ
«УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ»   Зміст Вступ.................................................................................................................

Поняття невизначеності підприємницької діяльності
Діяльність господарчих суб’єктів здійснюється в умовах ринку, який характеризується економічною свободою дій виробника. За економічну свободу необхідно платити, адже свобода одного підприємства суп

Класифікація ризиків
Ризики класифікують за різними ознаками з використанням різноманітних підходів. Єдиної загальноприйнятої класифікації ризиків не існує. Розглянемо ряд найбільш відомих класифікацій.

Загальні принципи аналізу економічного ризику
Аналіз ризику не є самоціллю, його результати використовуються для прийняття економічно ефективних управлінських рішень, у тому числі для вибору найбільш вигідних рішень за критерієм «ризик – резул

Статистичний метод
При стабільному внутрішньому і зовнішньому середовищі підприємства, достатньо великій кількості даних про результати окремих бізнес-операцій (прибутку та збитку) використовують статистичний метод о

Метод експертних оцінок
Метод експертних оцінок ризику економісти почали використовувати одним з перших. Його перевагою є можливість проведення оцінок в умовах дефіциту інформації. Метод передбачає аналіз кількіс

Аналітичний метод
Аналітичний метод оцінки ризику передбачає застосування традиційних показників ефективності, які використовуються для оцінки ефективності інвестиційних проектів: чистий приведений до

Нормативний метод
Нормативний метод заснований на використанні системи фінансових коефіцієнтів, таких як: коефіцієнт ліквідності - розраховується як відношення коштів високої і середньої ліквід

Метод аналізу ризику з використанням дерева рішень
Даний метод є графічним вираженням усього ланцюга подій, наслідки яких можуть привести до деяких подій. Інакше кажучи, визначаються шляхи, за якими окремі дії можуть призвести до небезпечних резуль

Метод аналогій
Метод аналогій використовують у тому випадку, коли інші методи оцінки ризику неприйнятні. Часто до такого методу звертаються у страхуванні для розробки правил страхування нових ризиків. Аналогами є

Виробничі ризики, їх характеристики і класифікація
Метою кожної комерційної організації є вилучення прибутку, що неможливо без здійснення виробничої діяльності – цілеспрямованого, поетапного перетворення вихідної сировини (матеріальних ресурсів, ін

Постачальні ризики
Такі ризики виникають у сфері здійснення підприємством операцій з партнерами (постачальники, банки, транспортні, страхові компанії та ін.) з поставки сировини, матеріалів, комплектуючих, енергоресу

Технічні і технологічні ризики
До технічних і технологічних ризиків, об’єктами яких є наявне обладнання, виробничі площі, технологія, відносяться: - ризик техногенних аварій (причини: форс-мажорні обставини, фізичне зно

Організаційно-управлінські ризики
Такі ризики пов’язані з процесом організації і управління на рівні окремих підрозділів та підприємства у цілому: - ризики розробки адекватної стратегії підприємства (причини: необґрунтован

Трудові ризики
Трудові ризики, джерелом яких є персонал підприємства, породжені наступними причинами: - низька кваліфікація; - плинність кадрів; - низька продуктивність праці;

Транспортні ризики
Транспорт надає специфічні послуги, пов’язані з переміщенням матеріальних цінностей або людей у просторі. Транспортна діяльність не супроводжується створенням матеріальних цінностей. Транс

Тільки морський та внутрішній водний транспорт: групи FAS, FOB, CFR, CIF, DES, DEQ.
Ступінь транспортних ризиків можна знизити при правильному виборі виду транспорту в залежності від специфіки товарів, що транспортуються, Оптимізація вибору транспорту

Реалізаційні (маркетингові) ризики
Для забезпечення життєдіяльності підприємства і отримання прибутку вироблену продукцію необхідно перетворити у товар, а потім його продати. У сфері купівлі-продажу товарів (послуг) відбуваються над

Фінансові ризики
Основним завданням підприємств є виробництво товарів та послуг, що пов’язане з наявністю різних видів ризику. Виробничу діяльність підприємства (у тому числі банків, пенсійних фондів, страхових ком

Ризики купівельної спроможності грошей
До ризиків купівельної спроможності грошей відносять: валютні ризики; інфляційні ризики; дефляційні ризики. Валютні ризики пов

Ризики непередбачених витрат і перевищення кошторису витрат на виробництво
До даного виду ризиків відносяться: збільшення ринкових цін на ресурси; наступне підвищення відсоткової ставки, що «плаває», за наданими для підприємства кредитами і зниженн

Ризики фінансової стійкості підприємства
Такий вид ризиків пов’язаний з порушенням фінансового розвитку підприємства або незбалансованою ліквідністю його активів. Ризики фінансової стійкості та ліквідності – це ризики невідповідності у ст

Кредитний ризик
Кредитний ризик або ризик неповернення боргу однаково стосується усіх суб’єктів господарської діяльності. Він присутній у фінансовій діяльності виробничого підприємства при наданні їм товарного (ко

Відсоткові ризики
Відсоткові ризики як окремий різновид фінансово-кредитних і фінансово-інвестиційних ризиків зумовлені небезпекою виникнення збитку у комерційних банків, кредитних установ, інвестиційних компаній вн

Інвестиційні ризики
Інвестиційні ризики, що супроводжують інвестиційну діяльність підприємства, обмежують досягнення запланованих цілей інвестування (прибутку або соціального ефекту) і можуть призвести до грошового зб

Запобігання ризиків
Найбільш простим методом у системі механізмів нейтралізації ризиків є запобігання ризиків. Цей напрям нейтралізації ризиків є найбільш радикальним. Він полягає у розробці таких заходів, які повніст

Лімітування ризиків
Лімітування ризиків використовується звичайно у зоні критичного або катастрофічного ризиків. Таке лімітування реалізується шляхом встановлення на підприємстві внутрішніх нормативів. Лімітування риз

Хеджування ризиків
Форвардні контракти - це контракти, в яких одна сторона погоджується придбати товари за визначеною ціною і на певну дату у майбутньому, а інша сторона погоджується продати ц

Диверсифікація ризиків
Диверсифікація - це метод зниження ризику шляхом розподілу коштів між кількома ризиковими активами (товарами), таким чином, що підвищення ризику для одного, як правило, означає

Трансферт ризиків
Трансферт ризику (розподілення ризику) – це метод зниження ризику, при якому імовірний збиток розподіляється між партнерами таким чином, що можливі збитки кожного (як і прибуто

Самострахування ризиків
Самострахування - метод управління ризиком, який передбачає створення підприємством власних резервів для компенсації збитків при непередбачених ситуаціях. Внутрішній резервн

Кептивні страхові компанії
Заснування кептивної страхової компанії є одним з варіантів створення фонду самострахування підприємства. Англійське слово «кептів» (captive), яке означає «залежний від чого-небудь», точно п

Страхування ризиків
Найбільш складні і небезпечні за своїми фінансовими наслідками ризики, які не піддаються нейтралізації за рахунок внутрішніх механізмів, підлягають страхуванню. Суть страхування полягає у

Страхові ризики
Страхові компанії пред’являють жорсткі вимоги до тих ризиків, які вони можуть прийняти на себе у рамках договору страхування. Це пов’язано з тим, що, як і будь-яке підприємство, страхова компанія н

Види страхування
В Україні виокремлюють три основних види страхування: особисте страхування; майнове страхування; страхування громадянської відповідальності.

Методи страхування
Клієнт, який вирішив укласти договір страхування, завжди стоїть перед проблемою вибору оптимального співвідношення між розмірами страхової премії і страхового покриття. Очевидно, що страхувач намаг

Особливості функціонування страхової компанії
Як і будь-яке комерційне підприємство, страхова компанія має метою своєї діяльності вилучення прибутку. Тому фінансова діяльність страхувальника організована таким чином, щоб забезпечити одночасно

Джерела коштів страхової компанії
Усі джерела страхової компанії можна розділити на дві великі групи – доходи від страхової діяльності і доходи від інших видів діяльності. Доходи від страхової діяльності

Структура коштів страхової компанії
Джерелом інформації про фінансовий стан страхової компанії і наявність у неї достатніх коштів є звітність, що пред’являється страхувальником у встановленому порядку органам контролю. Як відомо, фін

Інвестиційна діяльність страхових компаній
Практично усі страхові компанії ведуть активну інвестиційну політику, тобто вкладають свої тимчасово вільні ресурси у різні активи з метою отримання додаткового прибутку. Джерелом коштів для цього

Переваги страхування
Переваги використання страхування як механізму управління ризиком полягають у наступному: 1. Залучення страхового капіталу для компенсації збитків підприємства. Стр

Основні проблеми страхування
Використання механізму страхування як фінансового інструменту для покриття ризику пов’язане з певними проблемами, основна з яких полягає у тому, що практично ніколи страхування не може забезпечити

Внутрішні недоліки, притаманні страхуванню
Страхуванню, як методу управління ризиком, притаманні недоліки, які неможливо усунути навіть при використанні кращого менеджменту, а також при наявності більш повної інформації про об’єкт страхуван

Контрольні питання
1. Поняття та фактори невизначеності підприємницької діяльності. 2. Поняття економічного ризику. 3. Вплив суб’єктивних факторів на процеси управління ризиком. 4. Загальні

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги