Реферат Курсовая Конспект
Типи композиційної організації художнього твору - раздел Философия, ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Композиційна Організація Того Чи Іншого Художнього Твору Може Вбирати В Себе ...
|
Композиційна організація того чи іншого художнього твору може вбирати в себе і «розміщення персонажів (їх „систему"), й зіставлення сюжетних епізодів, і порядок
— 241 —
повідомлення про хід подій, і зміну прийомів оповіді, і взаємоспіввіднесеність деталей зображуваного, і співвідношення глав, абзаців, строф і окремих словесних зворотів» [17, 157. Індивідуальні особливості композиційної побудови конкретних художніх творів великою мірою залежать від їхньої родової та жанрової належності, а у віршових текстах ще й від типу строфічної організації, за умови її наявності у творі. В кінцевому підсумку специфіку композиційної організації художнього твору визначає форма художньої реалізації покладеного в його основу конфлікту, оскільки, як справедливо вказує М. Храпченко, «структурну основу творів становить конфлікт в його певному художньому виразі» [104, 21]. Це, зокрема, означає, що відображений у художньому творі конфлікт виступає як той центральний його вузловий «нерв», який зумовлює, по-перше, як змістову систему твору (тобто увесь той комплекс ідей, переживань та оцінок, що реалізуються у творі), так, по-друге, і систему засобів його художнього вираження (тобто тих зображувальних прийомів — словесних, предметно-образних, композиційних; — які ми відносимо до форми твору). Отже, структурну основу композиційної організації художнього твору, її рушійну силу також становить конфлікт, на зображенні якого, власне, і будується, «тримається» твір як цілісна смислова побудова. У свою чергу, як слушно зауважує Л. Тимофеев, сам цей конфлікт, відображений у творі, «може виражатися в діях, у поведінці людини, в її вчинках, у подіях, які з нею відбуваються, але в багатьох випадках відображення конфлікту не потребує звернення до системи подій, духовний світ людини може бути і суперечливим, і складним, але не виявляти себе при цьому в тій чи іншій подієвій формі. Відповідно в композиції художнього твору маємо дві основні форми: подієву — сюжет і неподієву, несюжетну, як це насамперед можна побачити на прикладі лірики. Композиція, таким чином, може бути організованою і сюжетно, й несюжетно» [93, 161]. Відповідно до прийнятої тут термінологічної системи точніше буде визначити ці два типи композиційної побудови твору як подієвий та описовий.
1) Подієвий тип композиційної організації художнього твору у своєму «чистому» вигляді охоплює більшість епічних і переважну більшість драматичних творів. Основним чинником оформлення змісту в даних родових модифікаціях літературного твору виступає сюжет, а оскільки його форма набирає тут вигляду зображення певної події, яка зв'язує відношенням до неї і участю (прямою чи опосередкованою) в ній усю сукупність образів твору і до якої привертається основна увага читача (його естетичні очіку-
— 242 —
вання та сподівання), то композиція епічних і драматичних творів виявляє себе в тій чи іншій — часово-просторовій і причинно-наслідковій — формі розміщення та емоційного і смислозначущого співвідношення окремих, відносно завершених відрізків описуваної події, сюжетних епізодів. Подієвий тип композиційної організації в конкретних художніх творах може набирати найрізноманітніших форм, індивідуалізована суть яких, у кінцевому підсумку, умовно може бути зведена до трьох форм: хронологічної, ретроспективної та вільної або ж монтажної. Суть хронологічної форми подієвої композиції твору, за визначенням В. Лесика, «полягає в тому, що події... йдуть одна за одною в хронологічному порядку — так, як вони відбувалися в житті. Між окремими діями або картинами можуть бути часові відстані, але немає порушення природної послідовності в часі: те, що раніше відбувалося в житті, й у творі подається раніше, а не після наступних подій. Отже, тут немає довільного переміщення подій, немає порушення прямого руху часу» [47, 61]. В даній композиційній формі події немовби розгортаються по прямій лінії, в якій кожен подальший епізод, відрізок дії зумовлений чітким причинно-наслід-ковим зв'язком з попередніми сюжетними сценами. Суть ретроспективної форми подієвої композиції полягає в тому, що письменник, компонуючи події, зв'язуючи в певному смисловому сполученні сюжетні епізоди, відступає від їхньої хронологічної послідовності, подає їх перед читачем не в тому порядку, в якому вони відбувалися в житті. Про події, які, скажімо, передували якомусь вчинку зображуваного героя й мотивували його, письменник може нам розповісти після того, як буде здійснений цей самий вчинок. Ретроспективна форма композиції характеризується тим, що лінійна послідовність викладу подій перебивається спогадами героїв про своє минуле або віднесенням назад у часі авторської розповіді з метою ознайомлення читача з передісторією того, про що у творі безпосередньо йдеться. Вільна або монтажна форма подієвої композиції найчастіше буває пов'язаною із значним або повним порушенням часово-просторових і причинно-наслідкових зв'язків між описуваними подіями. Порядок подій та принципи їх групування в даній композиційній формі не підпорядковані цілком ні часовим відносинам, ні їх логічній взаємозумовленості, зв'язаність між окремими епізодами сюжетної дії тут скоріше асоціативно-емоційна, аніж логічно-смислова. Монтажна форма композиційної побудови твору використовується не часто і в основному характеризує літературу XX століття.
До особливого різновиду подієвого типу композиційної
організації художнього твору слід віднести таку її побудову, яку умовно можна назвати подієво-розповідною. Даний композиційний різновид властивий деяким епічним і переважній більшості ліро-епічних творів. Оскільки предмет зображення в епосі може становити не лише певна, об'єктивована від автора життєва подія, що відбувається немовби сама собою, а й, власне, сам процес розповіді про неї, то, відповідно, можлива композиційна побудова, в якій на перший план висувається не сама подія, а та форма, спосіб, у який про неї розповідають. Таку композиційну побудову можна назвати подієво-розповідною. Суть її визначає те, що описувана у творі подія подається з різних (у світоглядному відношенні) точок зору, представлених різними суб'єктами розповіді (автором, розповідачем, оповідачем, героями-персонажами), від особи яких поперемінне ведеться розповідь. Така розповідна структура також має певний порядок, співвідношення окремих її елементів виступає як смислове. Побудова розповіді при цьому може бути певним чином композиційно співвіднесена з формою побудови події, про яку йдеться в цій розповіді. Подієво-розповідна форма композиційної побудови творів, особливо творів ліро-епічних, у великій мірі зближується з наступним — описовим типом композиційної організації.
2) Описовий тип композиційної організації художнього твору охоплює в основному ліричні твори, які в переважній своїй більшості характеризуються відсутністю чітко окресленої і зв'язно-розгорнутої події. Оскільки на перший план у таких творах висувається переживання ліричного героя або персонажа, який змальовується у творі, то саме меті його зображення й підпорядковується композиція творів лірики. Як пише В. Лесик, «основу побудови ліричного твору становить не система чи розвиток подій.., а організація ліричних компонентів — емоцій і вражень, послідовність викладу думок, порядок переходу від одного враження до іншого, від одного почуттєвого образу до іншого» [47, 35]. Даний композиційний тип виявляє себе у формі розповіді, що набирає вигляд опису думок, вражень, почуттів, окремих картин, навіяних роздумами та переживаннями особи, від якої ведеться розповідь. Сукупність зв'язків між окремими елементами цього опису й формує описовий тип композиційної організації художнього твору. Композиційна побудова ліричних творів спирається на взаємоспіввіднесеність, упорядкованість прийомів мовленнєвої організації тексту, зокрема — синтаксичної (стилістичні фігури), фонетичної (звукові повтори), ритмічної (специфіка метро-ритмічної та строфічної будови вірша). Відповідність
— 244 —
між предметно-зображуваним і формами його мовленнєвого вираження у віршових творах може бути дуже значною, у випадках, наприклад, коли вірш розбитий на однотипні строфи, зв'язані словесними повторами на початку або кінці строфічних груп (різновиди паралелізму — анафора, епіфора і т. д.) та однотипністю синтаксичної побудови суміжних віршових рядків.
Дана систематизація типів композиційної побудови не заперечує й наявності в конкретних творах різних змішаних типів композиційних структур, форма побудови яких може ускладнюватися (і увиразнюватися таким чином) домінантною, підкресленою значущістю одного чи кількох чинників композиції.
---------------------------------------------------------- ЛІТЕРАТУРА
1. Аксаков К. С., Аксаков И. С. Литературная
критика. Москва, 1981.
2. Андреев А. П. Место искусства в познании
мира. Москва, 1980.
3. Античные риторики. Москва, 1978.
4. Аристотель и античная литература.
Москва, 1978.
5. Арнаудов М. Психология литературного
творчества. Москва, 1980.
6. Арутюнова Н. Д. Образ, метафора, символ
в контексте жизни и культуры // Res philo-
logica. Филологические исследования. Па
мяти академика Г. В. Степанова. Москва;
Ленинград, 1990.
7. Асеев Н. Родословная поэзии. Москва,
1990.
8. Атарова К. Н., Лесскис Г. А. Семантика
и структура повествования от первого
лица в художественной прозе // Известия
АН СССР. Серия литературы и языка.
1976. Т. 35. № 4.
9. Бахмутова Е. А. Выразительные средства
русского языка. Казань, 1967.
10.Беленный А. И. Избранные труды по теории
литературы. Москва, 1964.
11.Белинский В. Г. Взгляд на русскую лите
ратуру 1847 г. // Полное собрание сочи
нений. Москва, 1956. Т. 10.
12.Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. Київ,
1966. Т. 3.
13.Бондарев Ю. Хранители ценностей. Москва,
1987.
— 245 —
14. Бонецкая Н К «Образ автора» как эстети
ческая категория // Контекст 1985 Лите
ратурно-теоретические исследования
Москва, 1986
15. Булаховськии Л А Виникнення І розвиток
літературних мов // Мовознавство 1947
Т IV-V
16. Бунин И А Собрани'е сочинении В 4 т
Москва, 1988 T l
17. Введение в литературоведение / Под ред
Г H Поспелова Москва, 1976
18. Введение в литературоведение Хресто
матия / Под ред П А Николаева
Москва, 1988
19. Веселовский А Н Историческая поэтика
Москва, 1980
20. Винокур Г О О языке художественной
литературы Москва, 1991
21. Воробьева О П Реализация фактора адресата
в художественном тексте в аспекте лингво-
культурной традиции // Филологические
науки 1992 № 1
22. Галич В M Антропонімія Олеся Гончара
природа, еволюція, стилістика // Авторефе
рат на здобуття наук ступ канд філол
наук Киш, І993
23. Гегель Г В Эстетика В 4 т Москва, 1968—
1971
24. Гете И В Об искусстве Москва, 1975
25. Гинзбург Л О лирике Москва, Ленинград,
1964
26. Гинзбург Л О старом и новом Москва, 1982
27. Головенченко Ф M Введение в литературо
ведение Москва, 1964
28. Горский И К Исторический роман Сен-
кевича Москва, 1966
29. Грушевський M Історія української літерату
ри В 6 т, 9 кн Київ, 1993 T l
30. Гуторов A M Литературный персонаж и
проблемы его анализа // Принципы ана
лиза литературного произведения Москва,
1984
31. Давыдов Ю Диалектика произведения ис
кусства // Вопросы литературы 1972 № 5
32. Данте А Новая жизнь Божественная
комедия Москва, 1967
33. Довгалевський M Поетика (Сад Поетич
ний) Киш, 1973
34. Долгополое Л Личность писателя, герои
— 246 —
литературы и литературный процесс // Вопросы литературы 1974 № 2
35. Домбровський В Українська стилістика І рит
міка Українська поетика Мюнхен, 1993
36. Дорошенко С І, Дудик П С Вступ до мово
знавства Київ, 1974
37. Дремов А Художественный образ Москва,
1961
38. Жаккар Ж-Ф Даниил Хармс и конец рус
ского авангарда Санкт-Петербург, 1995
39. Жирмунский В Теория литературы Поэти
ка Стилистика Ленинград, 1977
40. Ефремов С Історія українського пись
менства Київ, 1995
41. Каган M С Лекции по марксистско-ленин
ской эстетике Ленинград, 1971
42. Ковалев В П Выразительные средства
художественной речи Киев, 1985
43. Комарова А П Метафоры и аллегории в
произведениях Шекспира Ленинград, 1989
44. Котляревський І Енеща Київ, 1989
45. Кошелев В А Гумилев и «Северянщина»
Две «маски» // Русская литература 1993
№ 1
46. Лепкий Б Про життя І твори Тараса Шев
ченка Київ, 1994
47. Лесик В В Композиція художнього твору
Київ, 1972
48. Лесик В В Про вивчення Ідейно-тема-
тичного змісту літературних творів //
Українська мова І література в школі
1976 № 12
49. Лесин В M, Пулинець О С Словник літе
ратурознавчих термінів Київ, 1965
50. Левитан Л С, Цилевич Л М Основы изу
чения сюжета Рига, 1990
51. Левитан Л С, Цилевич Л M Сюжет в
художественной системе литературного
произведения Рига, 1990
52. Литвинов В В начале был читатель // Лите
ратурная учеба 1987 № 3
53. Литературный энциклопедический сло
варь Москва, 1987
54. Лосев А Ф Символ и художественное
творчество // Известия АН СССР Серия
литературы и языка 1971 Т 30 № 1
55. Лосев А Ф Эстетика Возрождения Москва,
1978
56. Лотман Ю M О разграничении лингвис-
— 247 —
тического и литературоведческого понятия структуры // Вопросы языкознания 1963 № 5
57. Манн Ю M Автор и повествование //
Известия АН СССР Серия литературы
и языка 1991 Т 50 № 1
58.Маслюк В П Латиномовш поетики І ритори
ки XVII — першої половини XVIII ст
та їх роль у розвитку теорії літератури на
Україні Київ, 1983
59.Маяковский В Собрание сочинений В 12 т
Москва, 1978 Т 11
60.Мелетинский E M Возникновение и ран
ние формы искусства слова // История
всемирной литературы В 9 т Москва,
1983 Т 1
61.Мешкова Л А Авторская позиция в совре
менной прозе (Теоретический аспект) //
Филологические науки 1988 № 3
62.Мирний Панас Твори В 3 т Київ, 1976
63.Набоков В Николай Гоголь // Новый мир
1987 № 4
64.Николаев Д Границы гротеска // Вопросы
литературы 1968 № 4
65.Об ораторском искусстве Москва, 1973
66.Овсянико-Кумковский Д И Литературно-
критические работы В 2 т Москва, 1989
Т 1
67. Панов M В Ритм и метр в русской поэзии
Статья вторая Словесный ярус // Поэтика
и стилистика 1988—1990 Москва, 1991
68.Паперный 3 О художественном образе
Москва, 1961
69Переверзев В Ф Гоголь Достоевский Исследования Москва, 1982
70. Петровский M Что отпирает «Золотой клю
чик»' // Вопросы литературы 1979 № 4
71. Петросов К Г Теоретические и историко-
литературные аспекты изучения про
блемы лирического героя // Известия АН
СССР Серия литературы и языка 1989
Т 40 № l
72. Пономарю О Д Стилістика сучасної україн
ської мови Київ, 1992
73. Поспелов Г Н Целостно-системное пони
мание литературного произведения //
Принципы анализа литературного произ
ведения Москва, 1984
74. Потебня А А Теоретическая поэтика
Москва, 1990
— 248 —
75 Поэт и слово Опыт словаря Москва, 1973
76. Поэтические течения в русской литературе
конца XIX — начала XX века Хрестома
тия Москва, 1988
77. Прозоров В В Художественный текст и
читательское восприятие (К теории вопро
са) // Филологические науки 1978 № 1
78. Пушкин А С Об искусстве В 2 т Москва,
1990
79. Ревякин А И Проблемы преподавания
литературы Москва, 1972
80. Рыбникова M A Избраннные труды Москва,
1985
81. Сидоренко Г К Як читати І розуміти худож
ній твір Киш, 1988
82. Словарь античности Москва, 1992
83. Словарь литературоведческих терминов //
Под ред Л И Тимофеева и С В Тураева
Москва, 1974
84. Соловьев В С Философия искусства и
литературная критика Москва, 1991
85. Справочник лингвистических терминов
Москва, 1972
86. Степанов Г В Язык Литература Поэтика
Москва, 1988
87. Степанов Ю С Французская стилистика
Москва, 1965
88. Степун Ф А Литературно-критические
статьи // Русская литература 1989 № 3
89. Сучасна українська літературна мова Лек
сика І фразеологія // За загальною ред
акад l K Білодіда Київ, 1973
90. Сучасна українська літературна мова Сти
лістика // За загальною ред акад І К Біло
діда Київ, 1973
91. Теория литературы основные проблемы в
историческом освещении Образ, метод,
характер Москва, 1962
92. Теория литературы основные проблемы в
историческом освещении Стиль Произ
ведение Литературное развитие Москва,
1965
93. Тимофеев Л И Основы теории литературы
Москва, 1976
94. Толстой Л H Собрание сочинений В 22 т
Москва, 1983 Т 15
95. Томашевский Б В Теория литературы
Москва, Ленинград, 1927
96. Томашевский Б В Пушкин Работы разных
лет Москва, 1990
— 249 —
97. Томашевский Б. В. Стилистика. Ленинград,
1983.
98.Томашевский Б. Б. Стих и язык. Москва;
Ленинград, 1959.
99. Тынянов Ю. Н. Литературный факт. Москва,
1993.
100.Тынянов Ю. Н. Поэтика. История лите
ратуры. Кино. Москва, 1977.
101.Український радянський енциклопедич
ний словник: В 3 т. Київ, 1986. T. 1.
102.Франко І. Зібрання творів: У 50 т. Київ,
1976-1984.
103.Хлебников В. Творения. Москва, 1986.
104.Храпченко М. Б. Типологическое изучение
литературы и его принципы // Проблемы
типологии русского реализма. Москва,
1969.
105.Чернец Л. В. Персонаж // Русская слове
сность. 1993. № 4.
106.Чижевський g. Історія української літе
ратури. Тернопіль, 1994.
107. Шевченко Л. Ю., Різун В. В., Лисенко Ю. В.
Сучасна українська мова: Довідник. Київ,
1993.
108.Шекспір В. Твори: В 6 т. Київ, 1986.
109. Шкловский В. Гамбургский счёт. Москва,
1990.
110.Шмелёв Д. Н. Современный русский язык:
Лексика. Москва, 1977.
111.Эко У. Заметки на полях «Имени розы»
// Имя розы. Москва, 1989.
112.Энциклопедический словарь юного лите
ратуроведа. Москва, 1988.
113.Эсалнек А. Я. Внутрижанровая типология
и пути её изучения. Москва, 1988.
114.Эстетика: Словарь. Москва, 1989.
115.Якобсон Р. Работы по поэтике. Москва,
1987.
116.Якубинский Л. П. История древнерусского
языка. Москва, 1953.
с;
I
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
У підручнику висвітлюються найвиразніші явища лис ратурного процесу в контекспі світового літературознавства І урахуванням його новітніх досягнень... Для студентів філолопв магістрантів аспірантів викладачці вищих закладів... с...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Типи композиційної організації художнього твору
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов