рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Написання правових термінів, що мають латинське походження

Написання правових термінів, що мають латинське походження - раздел Образование, ОСНОВИ РИМСЬКОГО Jus — Право Jus Civile — Цивільне ...

Jus — право

Jus civile — цивільне право

Jus praetorium — преторське право

Jus gentium — право народів

Jus publicum — публічне право

Jus privatum — приватне право

Aequitas — справедливість

Pater families — домовладика, глава сімейства

Pater est quern nuptiae demonstrant — батько є той, на кого показує шлюб

Dominis sentit periculum — власник несе ризик випадкової загибелі речі

Prior temporepotior jure — перший в часі — сильніший в праві

Periculum est in mora — ризик випадкової загибелі (речі) несе сторона, що припустилася прострочки

Nemo debet bis puniri pro uno delicto — ніхто не може бути покараний двічі за одне і те саме правопорушення

Jus est ars boni et aequi — право є мистецтво добра і спра­ведливості

actio in rem — речовий позов

actio in personam — особистий позов

restitutio in integrum — поновлення в початковий стан

vim fieri veto — забороняю чинити насильство (самоуправ­ство)

minor aetas — неповнолітній

dolus — обман

error — помилка

metus — погроза

Ex turpi causa actio non oritur — із незаконної підстави по­зов не виникає

Consortes litis — учасники судового засідання

Audiatur et altera pars! — хай буде вислухана і друга сторо­на!

Si in jus vocat, ito — якщо кличуть тебе на суд, йди

Unus testis — nullus testis — один свідок — не свідок

Confressus pro judicato Jiabetur — той, хто визнав позов, програв справу

Praesumptio juris — юридична презумпція

Alibi — відсутність в момент вчинення злочину

Magna vis est conscientiae judicis — велика сила совісті судді

Onus probandi — обов'язок доведення

Actore non probante re, bus absolvitor — при недоведенні позову, відповідач звільняється

Judex damnatur, cum nocens absolvitor — суддя підлягає осуду, якщо злочинець виправданий

error juris— юридична помилка

Manifestom non eget probatione — очевидне не нотребує доказу

Non bis eadem re — не можна вдруге порушувати одну й ту ж саму справу

Nullum crimen, nulla poena sine lege — немає злочину, немає покарання, якщо він не передбачений законом

Testis oculatus pluris est, quam audiatur decern — один оче­видець вартий десяти тих, що чули

Absentia — відсутність на місці і в часі

Accusatio — звинувачення

Culpa — вина у формі необережності, необачності

Definitio — роз'яснення юридичних понять

Delictum— правопорушення, заподіяння шкоди

Deportatio — найсуворіший вид вигнання

Dicere — говорити, стверджувати в процесі

Instrumentum vocale — знаряддя, що вміє говорити

Caput — суб'єкт права, правоздатність

Status libertatis — статус свободи

Status civitatis — статус громадянства

Status familiae — сімейний статус

capitis deminutio — зміни в статусі

capitis deminutio maxima — найбільші зміни в статусі

capitis deminutio media — середні зміни в статусі

capitis deminutio minima — найменші зміни в статусі

persona sui juris — персона (особа) свого права

persona alieni juris — особа чужого права

jus conubii — право вступати в шлюб з римською грома­дянкою

jus commercii — право торгувати

infantes — діти до 7 років

impuberes — дівчатка з 7 до 12 років, хлопчики з 7 до 14 років

infamia — ганьба, безчестя

hostes — вороги

Servi res sunt — раби є речі

Quod attinet ad jus civile servi pro nullius habentur — з погля­ду цивільного права раби є ніщо Cum servo nulla actio est — у відносинах з рабом позову немає Summa divisio de jure personarum haec est, quod omnes ho­mines aut liberi sunt aut servi — найвищий правовий поділ суб'єктів полягає в тому, що всі люди або вільні, або раби

Servus nullum caput habet — раб не правоздатний Libertini sunt, qui ex justa servityte manumissi sunt — лібер-тіни — відпущені на свободу із законного рабства

Libertas est potestas faciendi id, quod jure licet — свобода є можливість робити те, що дозволено по праву Libertas inaestimabilis res est — свобода безцінна річ Vocantur autem peregrini mi, qui quondam adversus populum Romanum armis susceptis pugnaverunt, deinde victi se dediderunt — перегріни — це ті, що колись воювали проти Римської держави зі зброєю в руках і були переможені Civis Romanus sum — я римський громадянин gestor negotiorum — повірений в справах persona grata — бажана особа, дипломат Fiscus semper idoneus successor est et solvendo — фіск (дер­жавна скарбниця) завжди надійний і платоспроможний на­ступник

Societas jus quodammodo fraternitatis in se habet — товарист­во — це своєрідне братство

Sodales sunt, qui eiusdem collegii sunt — компаньйони — це ті, хто належать до одного і того ж самого товариства Universitas non delinquit — корпорація не може вчинити

правопорушення Culpa in concreto — вина членів товариства

Civitas — держава

Civitas Romana — римська держава, римське громадянство

Consilium — нарада, рада

Patronus — покровитель і захисник клієнта

Plebs — народ, натовп

Potestas — влада

Sapiens — мудрий, розумний

Sententia — вирок, судове рішення

Stipendium — податок, дрібна монета

Traditio — передача права власності

До V розділу

familia— сім'я

matrimonium iustum — законний римський шлюб

cum manu — шлюб під рукою (владою) чоловіка

sine maau — шлюб без руки (влади) чоловіка

donatio propter nuptias — дарування з боку чоловіка

dos — придане

arrogatio — усиновлення осіб свого права

adoptio — усиновлення осіб чужого права

donatio ante nuptias — дарування між зарученими

legitimatio — узаконення

emancipatio — звільнення з-під батьківської влади

tutela — опіка

сига — піклування

concubinatus — фактичний шлюб, коли є перешкоди до вступу в законний шлюб

adoptio naturam imitator — усиновлення наслідує природу

familia —... jure proprio familiam dicimus plures personas, quae sunt sub unius potestate aut natura aufcjure subiectae... communi jure filiam dicimus omnium agnatorum... — відповідно до при­ватного права сім'ю утворюють сукупність осіб, природно або юридично підпорядкованих одній особі... відповідно до за­гального права (суспільства), сім'ю утворюють всі агнати...

Feminae ab omnibus officiis civilibus vel publicis remotae sunt in multis juris nostri articulis deterior est condicio feminoram quam masculorum — за багатьма приписами нашого права становище жінки гірше становища чоловіка

Filius — син «Filii» appellatione omnes liberos intellegimus — Кажучи «син», ми розуміємо всіх дітей

Cognati — кровні родичі

Familiam dicimus omnium agnatorum — сім'ю утворюють всі агнати

Sunt autem agnati per virilis sexus personas cognatione iuncti, quasi a patre cognati — агнати — це пов'язані спорідненням через осіб чоловічої статі, ніби батьківські родичі

Qui per feminas coniunguntur, cognati tantum nominantur — когнатами називаються родичі з материнського боку

Familia Romana ex viro, femina, liberis servisque constabat — рим­ська сім'я складалася із чоловіка, дружини, дітей і рабів (слуг)

Mater semper est certa — мати завжди достеменно відома

Pater is est quern nuptiae demonstrant — батько той, на яко­го свідчить факт шлюбу (тобто батьком вважається чоловік матері дитини)

Pater familias appellator, qui in domo dominium habet — бать­ком сімейства вважається той, кому належить влада в домі (тобто домовладика)

Jus vitae necisque — право життя і смерті

Patria potestas — батьківська влада

Manus mariti — влада чоловіка (над дружиною)

Filii uxor loco filiae habebatur — дружина сина вважалась дочкою

Quamvis in bonis mariti dos sit, mulieris tamen est — хоча придане входить до складу майна чоловіка, воно, проте, на­лежить дружині

Si pater filium ter venum duit (-vendit), filius a patre liber esto — якщо батько тричі (підряд) продавав сина (в рабство), той ставав свободним, тобто особа свого права

Patronus si clienti frauddm fecerit, sacer esto — якщо патрон заподіє шкоду клієнту, хай буде проклятий

Nudus — (голий) — позбавлений правового захисту

Liber — вільна людина

До VI і VII розділів

actio in rem — речовий позов

actio in personam — особистий позов

res mancipi— манципні речі, тобто такі, які вимагають спеці­ального обряду при передачі права власності на них

res пес mancipi — неманципні речі

mancipatio — обряд (ритуал), який виконувався при пере­дачу права власності на особливо цінні речі (земля, раби, робочий скот)

res corporales — тілесні речі

res incorporates — безтілесні речі

quo tangere potest — які можна відчути дотиком

quo tangere non potest — які дотиком відчути не можна

res mobiles — рухомі речі

res пес mobiles — нерухомі речі (нерухомості)

Superficies solo cedit — зроблене над поверхністю слідує за поверхністю

res in commercio — речі, що знаходяться в торговому обо­роті

res extra commercium — речі, вилучені з торгового обороту genus — рід, родові речі, які визначаються числом, вагою

або мірою species — індивідуально визначена річ genus non pent — родова річ не гине dominus sentit periculum — ризик випадкової загибелі (речі)

несе власник res quae usu consumuntur — речі, які можна споживати res quae usu non consumuntur — речі, які не споживаються fructus — користь, плоди, фрукти, молоко, приплід тощо fructus naturales — природні плоди

fructus civiles — цивільні плоди (доход, прибуток, проценти) familia — домашнє господарство, сукупність сімейного

майна possessio — володіння detentio — тримання

corpus possessions — фактичне обладания річчю animus possessions — намір вважати дану річ своєю precarium — безплатне і тимчасове користування чужим

майном (річчю)

sequester— довірена особа, якій передається опірна річ на збереження

Nemo sibi causam possessionis mutari potest — ніхто не може сам змінити собі підставу володіння

Nemo ad alteram plus juris transferre potest quam ipse habet — ніхто не може передати іншому більше прав, ніж сам має

possessorium — захист фактичного володіння, за яким не допускається посилання на право

petitonum — цивільний спір, за яким необхідно доводити право

Interdictum retinendae possessionis — інтердикти для утри­мання наявного володіння

Interdictum recuperandae possessionis — інтердикти для по­вернення насильно втраченого володіння

Interdictum uti possidetis — інтердикти для захисту володін­ня нерухомими речами

Interdictum possessorium — забезпечує покупцеві встанов­лення володіння речами, купленими з публічних торгів

Interdictum utrubi — інтердикти для захисту володіння ру­хомим майном

Interdictum unde vi — інтердикт надавався володільцю, на­сильно позбавленому володіння

Interdictum de precario — інтердикт надавався власнику проти прекариста

«Rei» appellatione et causa et jura continentur — назвою «речі» охоплювались юридичні відносини і право

Vim vi jepellere licet — насильство дозволяється відбивати силою

Res peril domino — річ гине (на збиток) своєму власнику Nihil commune habet proprietas cum possessione — немає нічого спільного між власністю і володінням

Possessio appellate est, ut et Labeo ait, a sedibus quasi positio quia naturaliter tenetur ab eo qui ei insistit — (поняття) володі­ння походить, як вчить Лабеон, від «седес» — сидіння (по­сідання), будучи ніби володінням, оскільки воно утримуєть­ся тим, хто на ній (землі) сидить Melior est causa possidentis — становище володільця краще Interdictum quod vi aut clam — інтердикт про поновлення в попередній стан або про відшкодування збитків проти того, хто допустив силу проти володільця або захопив володіння таємно

До VIII розділу

Dominium, proprietas — власність

Differentia inter dominium et possessionem haec est, quod dominium nihilo minus ejus manet, qui dominus esse non vult... — різниця між власністю і володінням: власність залишається за власником, навіть якщо він сам не хоче ним бути

... duorum in solidum dominium vel possessionem esse non posse — ні власність, ні володіння не може належати двом особам в цілому

Plerique putaverunt nullum de domo sua in jus vocari licere quia domus tutissimum cuique refugium atque receptaculum sit — багато хто думає, що нікого не дозволяється викликати в суд із його дому, бо дім є найбезпечнішим пристановищем і приютом

Nemo de domo sua extrahi debet — нікого не можна силою витягти з його дому (на суд або в тюрму) Domus — будинок, житло

Dominium ex jure Quiritum — власність по праву квірітів Dominus — господар, хазяїн, власник Jus possidendi— право володіти Jus utendi — право користуватися Jus abutendi — право розпоряджатися Jus fruendi — право одержувати прибутки Jus vindicandi — право захищати In jure cessio — уступка права

In bonis habere — мати у своєму майні (бонітарна власність) Dominium ex jure privatum — власність за приватним пра­вом Pars pro indiviso — частка права на річ в цілому Communio, condominium — спільна власність Modus acquirendi — спосіб набуття права власності Titulus acquirendi — титул набуття права власності occupatio nullius — заволодіння нічиєю річчю specificatio — переробка речей usucapio —-»набуття права власності по давності accessio — прирощення, приєднання речей Res nullius cedit primo occupanti — безхазяйна річ слідує за тим, хто її першим захопив

Traditionibus dominia reram, non pactis nudis transferrentur — власність переноситься передачею, а не голою угодою Causa justa possessionis — правова підстава володіння Rei vindicatio — віндикаційний позов Actio negatoria — негаторний позов Vim dicere — оголошення про застосування сили Actio Publiciana — публіціанський позов Ubi rem meam invenio, ibi earn vindico — де знаходжу свою річ, там її віндикую

Is qui actionem habet ad rem recuperandum, ipsam rem habere videtur — Хто має речовий позов, той вже ніби обладає са­мою річчю

Minus est actionem habere quam rem — вигідніше мати саму річ, ніж (один лише) позов Totius corporis pro indiviso pro parte dominium habet — кож ний із співвласників має часткове право власності на річ в цілому

Ager publicus — державна власність на землю в Стародав­ньому Римі

Dominium juris gentium — власність по праву перегрінів

Ager populi Romani — провінційна власність (на землю)

Mancipatio imaginaria quaedam venditio, quod ad ipsum jus proprium civium Romanoram est — манципація є формальна передача, продаж власності, яка відноситься до самого пра­ва римських громадян (квірітів)

Injure cessio fit per tres personas: injure cedentis, vindicantis, addicentis — процесуальна уступка здійснювалася в присут­ності трьох осіб: продавця, покупця і претора

Usucapio est adjectio dominii per continuationem possessionis temporis lege definiti — набувальна давність є набуття права власності безперервним володінням протягом певного часу, встановленого законом

In rem actio est, cum aut corporalem rem intendimus nostram esse, aut ius aliquod nobis competere... aut cum actio ex diverso adversario est negativa — речовий позов має місце тоді, коли ми закладаємо позовну вимогу про те, що тілесна річ наша або що нам належить яке-небудь право... або якщо проти­лежна сторона має негаторний позов

Rem alienam distrahere quern posse nulla dubitatio est... sed res emptori aufferri potest — чужу річ без сумніву можна про­дати... проте вона може бути відібрана у покупця

Nemo invitus compellitur ad communionem — ніхто не при­мушується до спільної власності проти його волі

Quod evincitur in bonis non est — речі, що підлягають евікції (відсуджений) по суду) не можна відносити до майна

Non omne quod licet honestum est — не все, що дозволяєть­ся, гідне поваги

Sine materia nulla species effici potest — без матеріалу не­можливе ніяке творіння

Meum est, quod ex re mea superest, cuius vindicandi jus habeo — те, що залишилося від моєї (зіпсованої) речі, належить мені і я маю право це витребувати

Semel malus semper praesumitur esse semel — хто раз погано себе зарекомендував, завжди буде вважатися поганим

До IX розділу

Servitus in faciendo consistere non potest — сервітут не може полягати в здійсненні яких-небудь позитивних дій

Praedium dominans — пануюча земельна ділянка

Iter — право проходу пішки

Via — право проїзду возом з вантажем

Actus — право прогону худоби

Aquaeductus — право водопроводу

Aquaehaustus — право брати воду

Pecoris ad aquam appulsus — право прогону худоби на во­допій

Jus praediorum urbanoram — право користування чужою міською землею

Servitus protegendi — право робити собі дах або навіс

Servitus tigni immitendi — право спирати балку на чужу стіну

Servitus oneris ferendi — право прибудовувати будівлю до чужої стіни

Servitus stillicidii — право стоку дощової води на чужу землю

Servitus fiuminis — право відводити воду

Servitus cloacae — право відводити нечистоти

Servitus ne prospecti officiatur — право вимагати усунення перешкод, які можуть зіпсувати вид ц

Servitus ne luminibus officiatur — право вимагати, аби не були забудовані вікна

servitus altius non tollendi — право зведення будівлі не вище встановленої висоти

Usufructus — право користування чужою річчю і одержан­ня прибутків від неї

Usus — право користування чужою річчю без одержання прибутків від неї

Habitatio — право користуватися чужим приміщенням

Gperae servorum vel animalium — право користуватися по­слугами рабів або тваринами для задоволення власних потреб

Servitus in faciendo consistere nequit — не допускається сер­вітут сервітута (тобто сервітут не можна зробити само­стійним), він завжди служить іншому

Iter est jus eundi per fundum alienum — земельний сервітут, що включає в себе право проходу по чужому полю

Aquaeductus est jus aquam ducendi per fundum alienum — акведук є право проводити воду через чужу земельну ділян­ку

Usufructus est jus alienis rebus utendi fraendi salva rerum sub­stantia — узуфрукт є право користування чужою річчю і ви­лучення з неї плодів без зміни самої речі

Superficies solo cedit — наземні будівлі і насадження нале­жать землі

Pignus proprie dicimus, quod ad creditorem transiti hypothecam, cum non transit nee possessio ad creditorem — застава — це якщо річ переходить до кредитора: іпотека — це якщо річ до кредитора не переходить навіть у володіння

Re corporali extincta, pignus hypothecave perit — при заги­белі матеріальної речі застава припиняється

Par in parem non habet iurisdictionem — рівний проти рівного не має юрисдикції (принцип судового імунітету іноземної держави)

Pignus manente proprietate debitoris solam possessionem tran-sfert ad creditorem — при заставі типу пігнус тільки воло­діння переноситься на кредитора

Servitus fundo utilis esse debet — сервітут має бути корис­ним для земельного володіння

Servitutes per partes adquiri nee imponi possunt — сервітут не можна ні набувати, ні покладати по частинах Nulli res sua servit — не може бути сервітуту на власну річ jus emphyteuticum— право користування чужою землею Superficies — право користування чужою землею для забу­дови

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ОСНОВИ РИМСЬКОГО

ОСНОВИ РИМСЬКОГО... ПРИВАТНОГО... ПРАВА Передмова...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Написання правових термінів, що мають латинське походження

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття системи права в Давньому Римі
З найдавніших часів люди в процесі своєї життєдіяльності вступають між собою в певні суспільні відносини, більшість яких регулюється нормами права, і тому відповідно назива­ються правовими відносин

Основні риси римського приватного права
Періодизація історії римського права не співпадає з періодизацією історії римської держави. Властивість права полягає в тому, що воно закріплює зміни, що відбуваються у суспільному і державному роз

Загальна характеристика джерел права. Види джерел права
Насамперед звернемося до деяких правових понять. Інститут права (інститут правовий) — розділ галузі права, регулюючий невелике коло однорідних суспільних відно­син (наприклад, право власності, зобо

Джерела право утворення в Давньому Римі
Право як воля рабовласницького стану знаходить свій об'єктивний вираз і стає державною волею. Воля народних зборів або сенату, принцепса чи імператора набуває значен­ня закону лише за умови, коли в

Джерела права в стародавньому та перед класичному римському праві. Звичаєве право. Закони 12 таблиць
Звичай — це правило поведінки, що склалося внаслідок фактичного застосування протягом тривалого часу. Він був основною формою регулювання поведінки в додержавному суспільстві за умов родового ладу.

Джерела права класичного періоду. Сенатусконсульти. Едикти магістратів імператорські укази. Юриспруденція і діяльність юристів.
Едикти магістратів, насамперед преторів, були джерелом утворення особливої системи правових норм, яка дістала назву преторського права. За часів принципату правотворча діяльність преторів

Кодифікації римських імператорів. Кодифікація Юстиніана
Для дослідників найціннішими є юридичні пам'ятки рим­ського права, серед яких на перше місце варто поставити Кодифікацію Юстініана. Юстініан — східно-римський імператор (527—565 pp.) — вва

Джерела пізнання римського права
Соціально-економічним грунтом виникнення і змісту римського приватного права був рабовласницький спосіб виробництва, що зумовлював волю рабовласників. В об'єкти­вованій формі така воля виражалася в

Поняття судочинства та судового процесу. Учасники судового процесу
Діяльність суду щодо здійснення правосуддя називається судовим процесом, який залежно від характеру справи, що розглядається, поділявся на кримінальний і цивільний. Справи по звинуваченню кого-небу

Історичні форми процесів. Легісакційний процес
Легісакційний процес. Це найдавніша форма республікан­ського судочинства, яка існувала за часів республіки близь­ко до 126 р. до н.е. В самій назві, за деякими відомостями, відбита історія його роз

Формулярний процес, характерні ознаки. Поняття формули, види формул
Формулярний процес. У другій половині періоду республі­ки Рим перетворився в могутню державу, якій належала величезна територія. Інтенсивно розвиваються сільське гос­подарство (хліборобство, виногр

Екстраординарний процес, причини виникнення
Екстраординарний процес. Зі встановленням абсолютної монархії інститут претури як демократичне утворення рес­публіканського Риму починає занепадати. Імператори не довіряли ні виборним преторам, ні

Позовна давність
У класичному римському праві позов (actio) є правом до­магатися через суд того, що тобі належить (Nihil aliud est ac­tio, quam jus quod sibi debeatur judicio persequendi), тобто по­зов — це звернен

Запитання для перевірки засвоєння матеріалу
1. Причини, що обумовили виникнення державного суду. 2. Особливості різних видів судових процесів. 3. Які Ви знаєте основні види позовів? 4. Чим відрізняється судовий зах

Суб’єкт права. Фізичні та юридичні особи
Той, хто здатний носити право, бути носієм права, визна­вався суб'єктом права, особою. Ця здатність — не природжена, біологічна чи якась інша властивість людини, а соціаль­не явище, наслідок соціал

Поняття правоздатності, виникнення та припинення
Здатність людини бути носієм певних прав називається правоздатністю. Римські юристи не мали відповідного су­часному поняттю визначення правоздатності, хоча й корис­тувалися цим поняттям. П

Правове становище римських громадян
Поміж вільних найбільшою правоздатністю наділялися, звичайно, римські громадяни. Спочатку, в період ранньої рес­публіки, все вільне населення поділялось на римських гро­мадян і негромадян. Останні

Правове становище латинів. Юліанові латини
Латинами визнавалися давні жителі Лація та їхнє потом­ство. Згодом правовий статус латинів почали надавати дея­ким італійським общинам і за межами Лація. Після того як в І ст. до н.е. римське грома

Правове становище перегрінів. Публічні та приватні перегріни
Перегріни — сусідні з Італією, підкорені Римом народи. Вони не були рабами, проте й не отримували правового ста­тусу римського громадянина. В давнину це були вороги (hostes), які не користувалися п

Правове становище рабів, вільновідпущенників
З точки зору приватного права раб вважався річчю і не мав ніяких прав ні в публічній, ні в приватній сфері. Раби не могли служити в римських легіонах, не платили повиннос­тей, оскільки не були влас

Правове становище колонів
Колонат зароджувався ще за часів республіки, продовжу­вав розвиватися в період принципату і отримав правове за­кріплення в умовах абсолютної монархії. Спочатку колони були дрібними орендарями землі

Запитання для перевірки засвоєння матеріалу
1. На які основні групи поділялось римське населення ? 2. Що таке суб 'єкт права ? 3. Що таке правоздатність ? 4. Що таке дієздатність? 5. Який правовий статус р

Запитання для перевірки засвоєння матеріалу
1. На які основні групи поділялось римське населення ? 2. Що таке суб 'єкт права ? 3. Що таке правоздатність ? 4. Що таке дієздатність? 5. Який правовий статус р

Поняття та види речей. Види речових права
Римські юристи широко користувалися категорією «річ», ретельно регламентували правовий статус речей, види їх. Проблема речей займала одне з центральних місць і в само­му римському приватному праві,

Поняття та види володіння.
У римському праві (як і в сучасному багатьох країн) по­няття «володіння» (possessio) мало двояке значення: 1) са­мостійний правовий інститут, незалежний від права влас­ності; 2) одна з правомочност

Виникнення та припинення володіння
Володіння набувалося поєднанням двох елементів — co­rpus і animus. Проте, як вже відзначалося, одного фактично­го володіння або наміру вважати певну річ своєю для ви­никнення володіння було недоста

Захист володіння
Феномен володіння як самостійного правового інституту полягав у тому, що фактичне обладания річчю, основане на факті, а не на праві, все ж одержувало правовий захист з боку суспільства. У спеціальн

Види права власності
Довгий час римляни визнавали найбільш давній, відомий ще за Законами XII таблиць вид права власності — квіритську власність — dominium ex jure Quiritium. Межі і зміст цього права були встановлені ц

Підстави виникнення та припинення права власності
Правовим формам обороту власності римляни надавали великого значення, оскільки при переміщенні власності зав­жди виникає питання про те, кому вона переходить, хто стає власником. Від цього залежала

Захист права власності
Практично вся могутність держави, в тому числі і правова, спрямована передусім на захист, збереження економічної основи свого існування — власності. Це три спеціальних позови: віндикаційний, негато

РОЗДІЛ IX Права на чужі речі
  § 1. Виникнення, поняття і види прав на чужі речі Одним із істотних обмежень права приватної власності є права на чужі речі, сукупність яких становить ще одну групу речових

Підстави виникнення зобов`язання
Важливо усвідомити, як складалися правовідносини, вна­слідок яких один (кредитор) мав право, а інший мав обо­в'язки, іншими словами, з чого виникали зобов'язання. Відповісти на це запитання можна к

Сторони в зобов`язанні
В зобов'язанні дві сторо­ни — кредитор і боржник. Інколи виникали зобов'язання багатосторонні, в яких брали участь більше двох осіб (на­приклад, договір товариства). Однак переважали двосторонні зо

Сторони в зобов`язанні
В зобов'язанні дві сторо­ни — кредитор і боржник. Інколи виникали зобов'язання багатосторонні, в яких брали участь більше двох осіб (на­приклад, договір товариства). Однак переважали двосторонні зо

Припинення зобов`язань
Головна мета будь-якого зобов'язання — задовольнити певні вимоги кредиторів — певні потреби або відшкодуван­ня заподіяних збитків. Тому будь-яке зобов'язання зумовле­но передусім його реалізацією.

Відповідальність боржника за невиконання зобов’язань
Невиконанням або неналежним виконанням зобов'язан­ня визнавалося порушення умов договору або однієї з наве­дених вище вимог до виконання. Наприклад, якщо договір не виконаний в зумовлений строк — ц

Форми і методи поточного контролю: письмове опитування
  План 1. Поняття договору, умови дійсності договору. 2. Контракти і пакти. 3. Вербальні контракти. Літеральні договори. 4. Реальні контракти.

Форми і методи поточного контролю: письмове опитування
  План 1. Поняття договору, умови дійсності договору. 2. Контракти і пакти. 3. Вербальні контракти. Літеральні договори. 4. Реальні контракти.

Поняття спадкування. Види спадкування
Спадкування — перехід майна після смерті його власника до інших осіб. Піщ майном прийнято розуміти сукупність прав і обов'язків померлого. Отже, до складу спадщини на­лежать як права, так і обов'яз

Спадкування за заповітом
Заповіт — testamentum — розпорядження власника своїм майном на випадок смерті. В римській класичній сім'ї єди­ним і повновладним власником сімейного майна був домо-владика, і тільки він міг ним роз

Спадкування за законом
Спадкування за законом — ab intestato — спадкування проти заповіту — мало місце в таких випадках: а) за відсутності заповіту; б) визнання його недійсним; в) смерті спадко

Сутність і характеристика легатів і фідеїкомісів.
Римське спадкове право знало сінгулярне наступництво, за яким до окремих осіб переходили лише певні майнові виго­ди без обтяження їх будь-якими обов'язками. Це були так звані легати, або заповідаль

Написання правових термінів, що мають латинське походження
Obligatio— зобов'язання Obligatio est juris vinculum, quo necessitate abstringimur sol-vendae el secundum nostrae civitatis jura — зобов'язання є пра­вові

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги