навчити студентів розпізнавати основні симптоми і синдроми при ХЛС, ТЕЛА
ознайомити студентів з методами обстеження, які застосовуються для діагностики ХЛС, ТЕЛА, показаннями для їх призначення, методикою виконання, діагностичною цінністю кожного з них
навчити студентів самостійно трактувати результати проведених досліджень
ознайомити студентів з тактикою лікування хворих на ХЛС,ТЕЛА
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття
анатомо-фізіологічні особливості органів дихання
патологічна анатомія при ХЛС, ТЕЛА
фармакодинаміка, побічна дія ліків, які використовують для лікування ХЛС, ТЕЛА
Що студент повинен знати
визначення
класифікація
етіологічні чинники
патогенез
клінічні прояви (найбільш поширені синдроми)
ускладнення
методи діагностики
підходи до лікування
Що студент повинен вміти
виявляти клінічні симптоми ХЛС, ТЕЛА
призначати лабораторні та інструментальні методи дослідження
інтерпретувати дані рентгенологічних досліджень: рентгенографію органів грудної порожнини у двох проекціях, томографію (звичайну та комп’ютерну)
оцінювати дані лабораторних методів дослідження крові (загальний аналіз крові, біохімічні показники)
проводити диференціальний діагноз
призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику
вирішувати питання експертизи працездатності хворих
Перелік практичних навичок, які повинен освоїти студент
вміти визначати голосове тремтіння, бронхофонію
вміти проводити топографічну та порівняльну перкусію легень
володіти методом аускультації та перкусії серця та легень
Зміст теми
Хронічне легеневе серце (ХЛС)— це легенева артеріальна гіпертензія внаслідок захворювань, які змінюють структуру і/або функцію легень, що приводить до збільшення правого шлуночка (гіпертрофії і/або дилатації) і часом до правосерцевої недостатності.
У 1998 р. група експертів ВООЗ розробила нову діагностичну класифікацію легеневої гіпертензії. Легеневе серце належить до частини 3 цієї класифікації — легенева гіпертензія, асоційована з розладами дихальної системи і/або гіпоксемією, і його слід відрізняти від легеневої венозної гіпертензії (частина 2), а також від первинної легеневої гіпертензії (частина 1) і тромбо-емболічної легеневої гіпертензії (частина 4).
Легеневу гіпертензію, яка ускладнює хронічні захворювання органів дихання, діагностують за підвищенням середнього тиску в легеневій артерії у спокої понад 20 мм рт. ст., тоді як за первинної легеневої гіпертензії діагноз встановлюється у разі тиску в легеневій артерії понад 25 мм рт. ст. Термін «легенева гіпертензія» слід застосовувати для визначення легеневої гіпертензії у стані спокою. Нормальний середній тиск у легеневій артерії складає у спокої 14±3 мм рт. ст. Легенева гіпертензія встановлюється в разі підвищення тиску у легеневій артерії понад 20 мм рт. ст. у спокої або вище ЗО мм рт. ст. під час помірного фізичного навантаження.
Класифікація... І На підставі наявності або відсутності ознак застою у великому колі кров... ІІ За ступенем вираженості тиску у легеневій артерії розрізняють стадії легеневої гіпертензії...
Етіологія
1. Захворювання дихальної системи, асоційовані з легеневою гіпертензією (за винятком первинної легеневої гіпертензії, тромбоемболічного захворювання легень і захворювань легеневого русла):
Патогенез
Основними причинами декомпенсації кровообігу у хворих на ХЛС є:
- бронхіальна обструкція, яка обумовлює підвищення внутрішньосерцевого тиску і викликає екстраторакальне депонування
Діагностика
Клініка ХЛС включає прояви основного захворювання органів дихання, ознаки гіпертензії у малому колі кровообігу і гіпертрофії правого шлуночка, симптоми дихальної та серцевої недостатності.
Лікування
Терапія повинна включати препарати, які діють на всі вище перераховані механізми розвитку декомпенсації. Поряд з цим актуальною є ліквідація застою крові у великому колі кровообігу.
Патофізіологія.
Гемодинамічні наслідки ТЕЛА прямо пов’язані з розмірами та кількістю емболів та попереднього стану серця та дихальної системи.
В легеневій гемодинаміці виникає прекапілярна гіпертензія з р
Класифікація
1. За перебігом:
— миттєва ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1—5 хвилин);
— гостра ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1 години);
— підгостра ТЕЛ
Діагностика
Клінічна діагностика ТЕЛА полягає в пошуках 5 синдромів:
1.Легенево-плевральний синдром— бронхоспазм, задишка, ядуха, кашель, кровохаркання, шум тертя плеври, симптоми пл
Визначення Д-дімера в крові
Високочутливий метод діагностики венозних тромбозів (в нормі цей показник складає менше 0,5 мкг/мл крові). Чутливість визначення Д-дімера досягає 99%, специфічність (порівняно з флебографією) — 53%
Рентгенографія ОГК
Як самостійний метод мало інформативний; результати мають принципове значення у зіставленні з даними вентиляційно-перфузійної сцинтіграфії легень. У разі масивних ТЕЛА на рентгенограмі ОГК виявляют
Лікуваняя ТЕЛА.
1. Підтримка гемодинаміки та дихання
- Добутамін та допамін(при нормальному АТ та низькому серцевому індексі)
- Адреналін, норадреналін (при гіпотензії)
- Оксигенотерапія
І варіант.
1.Надчеревна пульсація, що посилюється на вдиху, свідчить про:
1.Атеросклероз аорти
2.Гіпертрофії лівого шлуночку
3.Гіпертрофії правого шлуночку
ІІ варіант
1.Який симптом може супроводжувати наявність надчеревної пульсації, що обумовлена гіпертрофією правого шлуночку:
1.Ландольфі
2.Дмитренко
3.Плеша
Які характерні зміни з боку серця при ТЕЛА?
1. Гостре легеневе серце, тахікардія
2. Серцево-судинна недостатність
3. Аритмія
4. Зниження артеріального тиску
10.Рентгенологічні зміни при ТЕЛА:
І. Порушення утворення імпульсу
А. номотопні порушення ритму
1. синусова тахікардія
2. синусова брадікардія
3. синусова аритмія
4. міграція надшлуночкового водія ритм
Діагностика
Базується на даних збору анамнезу, клінічного обстеження, лабораторних та інструментальних досліджень.
Клініка:
· Непостійне, швидке ритмічне, або неритмічне серцебиття, відчуття
Пароксизмальні тахікардії
Напад триває від кількох секунд до кількох годин. Важливою ознакою любої пароксизмальної тахікардії, на відміну від синусової тахікардії, є збереження правильного ритму та ЧСС, що не змінюється від
Миготіння, фібриляція передсердь.
При цьому порушенні ритму спостерігається часте (350-700/хв), хаотичне збудження та скорочення окремих груп м’язових волокон передсердь, кожна з якої є ектопічним вогнищем імпульсації. Не всі імпул
Етіологія блокад серця.
а) Патологічні стани серцево-судинної системи: впершу чергу ІХС: атеросклеротичний та постінфарктний кардіосклероз, гострий інфаркт міокарда особливо задньої стінки, міокардити (особливо слід відзн
WPW-синдром
Зміни на ЕКГ обумовлені наявністю додаткових аномальних шляхів проведення електричних імпульсів від передсердь до шлуночків – пучків Кента, імпульс по яким проводиться набагато швидше. Проявляється
Синдром Бругада
Це вроджений дефект гена SCN5A, що локалізується у третій хромосомі, контролює функцію натрієвих каналів та відповідає за електричну стабільність серця. Проявляється нападами шлуночкової тахікардії
Специфічне антиаритмічне лікування
Класифікація антиаритмічних препаратів за V. Williams (1970)
Класи препаратов
Електрофізіологічні механізми
Особливості призначення окремих препаратів.
• Дигоксин ефективний при серцевш недостатності, за рахунок покращення гемодинаміки настае стабілізація серцевого ритму. Може призначатися при синдромі бради-тахікардії. Неефективний у хворих, яю з
ЕКГ –ознаки АВ –блокади І ступеню
1. Періодичне випадіння повного серцевого циклу
2. Змінений з.Р та незмінений шлуночковий комплекс
3. Інтервал P-Q постійно розширений більше 0,20 с., незмінений шлуночковий компл
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов