рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Лікування

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Лікування

Лікування - раздел Образование, Практичне заняття № 4 Хронічне легеневе серце. Тромбемболія легеневої артерії. Терапія Повинна Включати Препарати, Які Діють На Всі Вище Перераховані Механі...

Терапія повинна включати препарати, які діють на всі вище перераховані механізми розвитку декомпенсації. Поряд з цим актуальною є ліквідація застою крові у великому колі кровообігу.

Лікування включає:

1. Терапію основного захворювання, що зменшує гіпоксію та інтоксикацію, зменшує ураження міокарда, поліпшує вентиляційну функцію легень, знижує рівень легеневої гіпертензії, поліпшує бронхіальну прохідність та альвеолярну вентиляцію (антибіотики, відхаркувальні засоби).

2. Збереження оптимального режиму фізичної та психічної активності відповідно до ступеня декомпенсації.

3. Дієтичне харчування зі зменшенням кількості кухонної солі та рідини, підвищеним вмістом магнію, калію, вітамінів, білка — стіл 10 та 10-А.

4. Для хворих із декомпенсованим ХЛС — препарати 4 основних груп: 1) діуретики, 2) засоби, що стимулюють інотропну функцію міокарда, та кардіопротектори, 3) препарати антиагрегаційної та гіпокоагуляційної дії, 4) засоби корекції судинного тонусу.

5. Проведення корекції гіперкапнії, оксигенотерапія.

6. Інші засоби лікування ХЛС (традиційні та нетрадиційні).

7. Ранній початок лікування за умови виключення паління, професійних шкідливих звичок і застосування методів, що підвищують реактивність організму.

8. Безперервність лікування, наступність між стаціонаром, поліклінікою, санаторієм.

Питання про доцільність застосування серцевих глікозидів у лікуванні хворих на декомпенсоване ХЛС залишається проблемним. Досвід показує, що вони не виявляють значного позитивного ефекту у випадку захворювань, обтяжених легеневою гіпертензією і декомпенсацією кровообігу. Внаслідок похідної та дисметаболічної міокардіодістрофії виникає висока вірогідність швидкої глікозидної інтоксикації. Тому підхід до призначення серцевих глікозидів в цій групі хворих має бути суто індивідуальним.

Метаболічні кардіотропні засоби, кардіоцитопротектори:

Панангін	Драже по 140 мг аспартату магнію та 158 мг аспартату калію. Ампули по 10 мл	Разова доза — 2 драже, добова доза — 6 драже. 1 мл — 40 мг аспартату магнію і 40,4 мг аспартату калію. В/в крапельно разово вводиться 10-20 мл, добова доза — 40 мл, попередньо розчинених у 5% розчині глюкози.
Калію оротат	Таблетки по 0,5 — 1,0 г.	Разова доза — 0,5 г, добова доза—1,5г.
Мілдронат	Таблетки по 0,025 та ампули по 5 мл.	Добова доза — 0,075 або 10 мл.
Неотон	Флакони по 0,5; 1,0 г.	Вводиться в/в крапельно в максимальній добовій дозі 1,0 г.
Неробол	Таблетки по 10 мг.	Разова доза — 10-30 мг 1 раз на день упродовж 3-4 тижнів.
Ретаболіл (нандролон деканоат)	Ампули 1 мл 5% олійного розчину.	Разова доза — 25-100 мг, кратність введення 1 раз на тиждень. Термін лікування 1,5-2 місяці.
Предуктал (триметази- дин гідрохлорид)	Таблетки по 20 мг діючої речовини.	Разова доза — 20 мг, добова доза — 40-60 мг.
Тридуктан (триметаздин гідрохлорид)	Таблетки, вкриті оболонкою, по 20 мг діючої речовини	Разова доза 20 мг, максимальна добова — 60 мг
Засоби корекції судинного тонусу
/. Венодилататори
ізомак ретард (ізо-дінітрат)	Капсули по 20-40 мг діючої речовини.	Разова доза — 20 мг, максимальна добова доза — 80 мг.
ізокет аерозоль ізосорбід дінітрат)	Аерозоль на 300 доз у флаконі, 1 доза містить 1,25 мг діючої речовини.	Разова доза — 1,25 — 2,5 мг (1-2 інгаляції).
Ізокет для інфузій ізосорбід дінітрат)	Ампули по 10 мл, що містять 10 мг діючої речовини.	Доза встановлюється індивідуально. Максимальна доза — 8-10 мг/годину в/в крапельно.
діакордин, (дилтіазем)	Таблетки по 60, 90, 120 та 180 мг діючої речовини.	Доза встановлюється індивідуально.
Кордафен, кордафлекс, кордипін, корінфар	Таблетки по 10, 20 та 40 мг діючої речовини.	Доза встановлюється індивідуально.
Норваск (амлодипін)	Таблетки по 5 та 10 мг діючої речовини.	Доза встановлюється індивідуально.
Блокатори системи ангіотензинперетворюючого ферменту
Едніт, енап (еналаприл)	Таблетки по 2,5; 5; 10; 20 мг діючої речовини.	Доза встановлюється індивідуально.
Капозид	Таблетки, що містять 25 мг каптоприлу та 25 мг гідро-хлортіазиду, та по 50 мг каптоприлу та 50 мг гідро-хлортіазиду.	Доза встановлюється індивідуально.
каптоприл, тензиомін (каптоприл) Ренітек (еналаприл)	Таблетки по 12,5; 25 та 50 мг діючої речовини. Таблетки по 5; 10 та 20 мг діючої речовини	Доза встановлюється індивідуально.

Основними заходами корекції гіперкапнії є:

1) електростимуляція діафрагми;

2) застосування прогестерону — гормону жовтого тіла, що стимулює дихальний центр,— 2,5% розчин по 1 мл в/м упродовж 1—3 тижнів;

3) тривала малопоточна єкстракорпоральна мембранна оксигенотерапія (упродовж не менше ніж 15 годин на добу);

4) гемосорбція;

5) еритроцитоферез.

6) Цитохром С (цитомак) — по 15—30 мг в/в 2 рази на добу

7) Альмітрину бесмесилат (арманор) — в табл. по 50 мг для тривалого застосування (у разі хронічної гіперкапнії та гіпоксемії) та парентерально у розчині (використовується у разі гострої легеневої недостатності. Препараї підвищує хвилинну вентиляцію легень та поліпшує вентиляційно-перфузійне співвідношення. Застосовується 1 мг/кг (1—2 табл.) на добу за 2 прийоми; їжею, протягом 2 міс. з наступною 1-місячною перервою. В подальшому призначають 2-місячні курси прийому препарату з 1-місячною перервою. Показання до вживання альмітрину: пацієнти з ХОЗЛ з помірною гіпоксемією (РаО₂ 56—65 мм рт. ст.), низький комплаєнс хворих внаслідок недоступності джерел кисню з економічних причин, ізольована нічна гіпоксемія, гіпоксемії на тлі фізичного навантаження та загострення ХОЗЛ, а також тоді, колі терапія киснем супроводжується значною гіперкапнією.

Оксигенотерапія

Критерії призначення:

— артеріальна гіпоксемія (парціальний тиск кисню < 55 мм рт. ст.);

— помірна гіперкапнія (парціальний тиск вуглекислого газу > 45 мм рт. ст.)!

— стійка поліцитемія;

— тахіпное (28—30 за хвилину);

— стабільна легенева гіпертензія за наявності симптомів декомпенсаіікровообігу, аритмій, кардіалгій;

— гіпоксична енцефалопатія.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Практичне заняття № 4 Хронічне легеневе серце. Тромбемболія легеневої артерії.

Класифікація... І На підставі наявності або відсутності ознак застою у великому колі кров... ІІ За ступенем вираженості тиску у легеневій артерії розрізняють стадії легеневої гіпертензії...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Лікування

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Хронічне легеневе серце. Тромбемболія легеневої артерії.
Навчальні цілі навчити студентів розпізнавати основні симптоми і синдроми при ХЛС, ТЕЛА ознайомити студ

Етіологія
1. Захворювання дихальної системи, асоційовані з легеневою гіпертензією (за винятком первинної легеневої гіпертензії, тромбоемболічного захворювання легень і захворювань легеневого русла):

Патогенез
Основними причинами декомпенсації кровообігу у хворих на ХЛС є: - бронхіальна обструкція, яка обумовлює підвищення внутрішньосерцевого тиску і викликає екстраторакальне депонування

Діагностика
Клініка ХЛС включає прояви основного захворювання органів дихання, ознаки гіпертензії у малому колі кровообігу і гіпертрофії правого шлуночка, симптоми дихальної та серцевої недостатності.

Патофізіологія.
Гемодинамічні наслідки ТЕЛА прямо пов’язані з розмірами та кількістю емболів та попереднього стану серця та дихальної системи. В легеневій гемодинаміці виникає прекапілярна гіпертензія з р

Класифікація
1. За перебігом: — миттєва ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1—5 хвилин); — гостра ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1 години); — підгостра ТЕЛ

Діагностика
Клінічна діагностика ТЕЛА полягає в пошуках 5 синдромів: 1.Легенево-плевральний синдром— бронхоспазм, задишка, ядуха, кашель, кровохаркання, шум тертя плеври, симптоми пл

Визначення Д-дімера в крові
Високочутливий метод діагностики венозних тромбозів (в нормі цей показник складає менше 0,5 мкг/мл крові). Чутливість визначення Д-дімера досягає 99%, специфічність (порівняно з флебографією) — 53%

Рентгенографія ОГК
Як самостійний метод мало інформативний; результати мають принципове значення у зіставленні з даними вентиляційно-перфузійної сцинтіграфії легень. У разі масивних ТЕЛА на рентгенограмі ОГК виявляют

Лікуваняя ТЕЛА.
1. Підтримка гемодинаміки та дихання - Добутамін та допамін(при нормальному АТ та низькому серцевому індексі) - Адреналін, норадреналін (при гіпотензії) - Оксигенотерапія

І варіант.
1.Надчеревна пульсація, що посилюється на вдиху, свідчить про: 1.Атеросклероз аорти 2.Гіпертрофії лівого шлуночку 3.Гіпертрофії правого шлуночку

ІІ варіант
1.Який симптом може супроводжувати наявність надчеревної пульсації, що обумовлена гіпертрофією правого шлуночку: 1.Ландольфі 2.Дмитренко 3.Плеша

Які характерні зміни з боку серця при ТЕЛА?
1. Гостре легеневе серце, тахікардія 2. Серцево-судинна недостатність 3. Аритмія 4. Зниження артеріального тиску 10.Рентгенологічні зміни при ТЕЛА:

І. Порушення утворення імпульсу
А. номотопні порушення ритму 1. синусова тахікардія 2. синусова брадікардія 3. синусова аритмія 4. міграція надшлуночкового водія ритм

Діагностика
Базується на даних збору анамнезу, клінічного обстеження, лабораторних та інструментальних досліджень. Клініка: · Непостійне, швидке ритмічне, або неритмічне серцебиття, відчуття

Пароксизмальні тахікардії
Напад триває від кількох секунд до кількох годин. Важливою ознакою любої пароксизмальної тахікардії, на відміну від синусової тахікардії, є збереження правильного ритму та ЧСС, що не змінюється від

Миготіння, фібриляція передсердь.
При цьому порушенні ритму спостерігається часте (350-700/хв), хаотичне збудження та скорочення окремих груп м’язових волокон передсердь, кожна з якої є ектопічним вогнищем імпульсації. Не всі імпул

Етіологія блокад серця.
а) Патологічні стани серцево-судинної системи: впершу чергу ІХС: атеросклеротичний та постінфарктний кардіосклероз, гострий інфаркт міокарда особливо задньої стінки, міокардити (особливо слід відзн

WPW-синдром
Зміни на ЕКГ обумовлені наявністю додаткових аномальних шляхів проведення електричних імпульсів від передсердь до шлуночків – пучків Кента, імпульс по яким проводиться набагато швидше. Проявляється

Синдром Бругада
Це вроджений дефект гена SCN5A, що локалізується у третій хромосомі, контролює функцію натрієвих каналів та відповідає за електричну стабільність серця. Проявляється нападами шлуночкової тахікардії

Специфічне антиаритмічне лікування
Класифікація антиаритмічних препаратів за V. Williams (1970) Класи препаратов Електрофізіологічні механізми

Особливості призначення окремих препаратів.
• Дигоксин ефективний при серцевш недостатності, за рахунок покращення гемодинаміки настае стабілізація серцевого ритму. Може призначатися при синдромі бради-тахікардії. Неефективний у хворих, яю з

Заходи по серцево-легеневій реанімації при раптовій зупинці серця.
1. Прекардіальний удар. 2. Дефібриляція послідовно 200 Дж, 300 Дж, 360 Дж. 3. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. 4. Частота серцевих компресій 100/хв. в співвідно

ЕКГ –ознаки АВ –блокади І ступеню
1. Періодичне випадіння повного серцевого циклу 2. Змінений з.Р та незмінений шлуночковий комплекс 3. Інтервал P-Q постійно розширений більше 0,20 с., незмінений шлуночковий компл