рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Діагностика

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Діагностика

Діагностика - раздел Образование, Практичне заняття № 4 Хронічне легеневе серце. Тромбемболія легеневої артерії. Клініка Хлс Включає Прояви Основного Захворювання Органів Дихання, Ознаки Гіп...

Клініка ХЛС включає прояви основного захворювання органів дихання, ознаки гіпертензії у малому колі кровообігу і гіпертрофії правого шлуночка, симптоми дихальної та серцевої недостатності.

1. Клінічні ознакиХЛС неспецифічні: задишка, кашель, біль у ділянці серця, синкопальні стани, серцебиття. Наявність інших симптомів обумовлених основним захворюванням.

2. Клінічні ознаки гіпертрофії правого шлуночка (зсув правої межі відносної серцевої тупості вправо, пульсація та краща аускультація тонів серця а епігастральній ділянці, поява систолічного шуму в ділянці мечоподібного паростку, що підсилюється на вдиху (симптом Ріверо-Корвалло) – ознака відносної недостатності тристулкового клапану

3. Ознаки дихальної недостатності –задишка у спокої при відсутності ортопноє, яка зменшується при застосуванні бронхолітиків та О₂, загальна слабкість, тенденція до гіпотонії, тахікардія, тенденція до гіпотонії, тахікардія, біль в ділянці серця (внаслідок гіпоксії, пульмокоронарного рефлексу), теплий дифузний сірий ціаноз.

4. Синдром легеневої гіпертензії – збільшення розмірів судинного пучка у ІІ міжребір’ї, акцент ІІ тону та його розщеплення на легеневій артерії, поява венозної сіточки на грудині, діастолічний шум на легеневій артерії (симптом Грехема-Стіла) внаслідок розширення її.

5. Рентгенографіяорганів грудної клітини показує розширення діаметру легеневого стовбура понад 15 мм у прямій проекції, гіпертрофію правого шлуночка, ослаблення периферійного легеневого малюнка.

6. ЕКГ:відхилення електричної вісі серця праворуч (кут α > 120°), «Р-pulmonale» у відведеннях II, III, aVR, ознаки гіпертрофії правого шлуночка (висота зубця R_V1 ≥7мм, R_V1 +S_V6 ≥10мм), блокади правої ніжки пучка Гіса.

7. Ехокардіографія з застосуванням доплерографії з визначенням градієнту тиску на трикуспідальному клапані, гіпертрофію міокарду правого шлуночку

Метод двомірної ехокардіографії використовується для вимірювання розмірів і товщини стінки правого шлуночка.

8.Найкращим методом для вимірювання правого шлуночка є візуалізація серця за допомогою магнітного резонансу (МР).

9.Виміряти фракцію викиду правого шлуночка (ФВПШ) можна методом радіонуклідної вентрикулографії. Показник ФВПШ менше 40—45% розглядають як знижений. Але ФВПШ не є добрим індексом функції правого шлуночка. Цей показник дозволяє лише оцінити систолічну функцію і залежить від навантаження: він зменшується у разі зростання тиску у легеневій артерії та опору в легеневих судинах.

10. Реографічне дослідження:ознаки легеневої гіпертензії на реограмі проявляється пощербленістю анакроти, сплощенням верхівки систолічної хвилі, високим розташуванням кривої в діастолі.

11. Лабораторні дані: еритроцитоз, високий вміст гемоглобіну, збільшення ШОЕ, схильність до гіперкоагуляції

Гостре легеневе серце розвивається при захворюванях легенів упродовж кількох годин-діб. У клініці домінують виражена задишка або ядуха, різкий загрудинний біль та біль у ділянці серця, дифузний ціаноз, артеріальна гіпотонія, симптоми гострої правошлуночкової недостатності (збільшення та болючість печінки, набухання шийних вен), тахікардія, ритм галопу, поява систолічного шуму над легеневою артерією. Типовими змінамі на ЕКГ є ознака Мак-Джина-Уайта — відхилення вісі серця праворуч, перевантаження правого шлуночка та правого передсердя серця -«Р-pulmonale» та блокада правої ніжки пучка Гіса. Рентгенологічно виявляється картина основного захворювання — послаблення легеневого ма люнка та розширення легеневого стовбура при тромбоемболії легеневої артерії, клапанному пневмотораксі, емфіземі легень при астматичному стані.

Підгостре легеневе серце розвивається впродовж 2—3 тижнів. Для нього характерні різка задишка і ціаноз шкіри, слизових оболонок, зростання симптомів недостатності правого шлуночка серця — набухання шийних вен, збільшення та болючість печінки, набряки, ознаки перевантаження правих відділів серця на ЕКГ та ехокардіоскопії. З боку легень домінують клінічні ознаки інфаркт-пневмонії та супутнього плевриту.

Ознаки декомпенсованого ХЛС:

Ортопноє
Холодний акроціаноз
Набухання шійних вен, що не зменшується на вдосі
Збільшення печінки
Симптом Плеша (набухання шійних вен при натисненні на печінку)
Розвиток набряків, асциту, гідротораксу при тяжкій серцевій недостатності.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Практичне заняття № 4 Хронічне легеневе серце. Тромбемболія легеневої артерії.

Класифікація... І На підставі наявності або відсутності ознак застою у великому колі кров... ІІ За ступенем вираженості тиску у легеневій артерії розрізняють стадії легеневої гіпертензії...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Діагностика

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Хронічне легеневе серце. Тромбемболія легеневої артерії.
Навчальні цілі навчити студентів розпізнавати основні симптоми і синдроми при ХЛС, ТЕЛА ознайомити студ

Етіологія
1. Захворювання дихальної системи, асоційовані з легеневою гіпертензією (за винятком первинної легеневої гіпертензії, тромбоемболічного захворювання легень і захворювань легеневого русла):

Патогенез
Основними причинами декомпенсації кровообігу у хворих на ХЛС є: - бронхіальна обструкція, яка обумовлює підвищення внутрішньосерцевого тиску і викликає екстраторакальне депонування

Лікування
Терапія повинна включати препарати, які діють на всі вище перераховані механізми розвитку декомпенсації. Поряд з цим актуальною є ліквідація застою крові у великому колі кровообігу.

Патофізіологія.
Гемодинамічні наслідки ТЕЛА прямо пов’язані з розмірами та кількістю емболів та попереднього стану серця та дихальної системи. В легеневій гемодинаміці виникає прекапілярна гіпертензія з р

Класифікація
1. За перебігом: — миттєва ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1—5 хвилин); — гостра ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1 години); — підгостра ТЕЛ

Діагностика
Клінічна діагностика ТЕЛА полягає в пошуках 5 синдромів: 1.Легенево-плевральний синдром— бронхоспазм, задишка, ядуха, кашель, кровохаркання, шум тертя плеври, симптоми пл

Визначення Д-дімера в крові
Високочутливий метод діагностики венозних тромбозів (в нормі цей показник складає менше 0,5 мкг/мл крові). Чутливість визначення Д-дімера досягає 99%, специфічність (порівняно з флебографією) — 53%

Рентгенографія ОГК
Як самостійний метод мало інформативний; результати мають принципове значення у зіставленні з даними вентиляційно-перфузійної сцинтіграфії легень. У разі масивних ТЕЛА на рентгенограмі ОГК виявляют

Лікуваняя ТЕЛА.
1. Підтримка гемодинаміки та дихання - Добутамін та допамін(при нормальному АТ та низькому серцевому індексі) - Адреналін, норадреналін (при гіпотензії) - Оксигенотерапія

І варіант.
1.Надчеревна пульсація, що посилюється на вдиху, свідчить про: 1.Атеросклероз аорти 2.Гіпертрофії лівого шлуночку 3.Гіпертрофії правого шлуночку

ІІ варіант
1.Який симптом може супроводжувати наявність надчеревної пульсації, що обумовлена гіпертрофією правого шлуночку: 1.Ландольфі 2.Дмитренко 3.Плеша

Які характерні зміни з боку серця при ТЕЛА?
1. Гостре легеневе серце, тахікардія 2. Серцево-судинна недостатність 3. Аритмія 4. Зниження артеріального тиску 10.Рентгенологічні зміни при ТЕЛА:

І. Порушення утворення імпульсу
А. номотопні порушення ритму 1. синусова тахікардія 2. синусова брадікардія 3. синусова аритмія 4. міграція надшлуночкового водія ритм

Діагностика
Базується на даних збору анамнезу, клінічного обстеження, лабораторних та інструментальних досліджень. Клініка: · Непостійне, швидке ритмічне, або неритмічне серцебиття, відчуття

Пароксизмальні тахікардії
Напад триває від кількох секунд до кількох годин. Важливою ознакою любої пароксизмальної тахікардії, на відміну від синусової тахікардії, є збереження правильного ритму та ЧСС, що не змінюється від

Миготіння, фібриляція передсердь.
При цьому порушенні ритму спостерігається часте (350-700/хв), хаотичне збудження та скорочення окремих груп м’язових волокон передсердь, кожна з якої є ектопічним вогнищем імпульсації. Не всі імпул

Етіологія блокад серця.
а) Патологічні стани серцево-судинної системи: впершу чергу ІХС: атеросклеротичний та постінфарктний кардіосклероз, гострий інфаркт міокарда особливо задньої стінки, міокардити (особливо слід відзн

WPW-синдром
Зміни на ЕКГ обумовлені наявністю додаткових аномальних шляхів проведення електричних імпульсів від передсердь до шлуночків – пучків Кента, імпульс по яким проводиться набагато швидше. Проявляється

Синдром Бругада
Це вроджений дефект гена SCN5A, що локалізується у третій хромосомі, контролює функцію натрієвих каналів та відповідає за електричну стабільність серця. Проявляється нападами шлуночкової тахікардії

Специфічне антиаритмічне лікування
Класифікація антиаритмічних препаратів за V. Williams (1970) Класи препаратов Електрофізіологічні механізми

Особливості призначення окремих препаратів.
• Дигоксин ефективний при серцевш недостатності, за рахунок покращення гемодинаміки настае стабілізація серцевого ритму. Може призначатися при синдромі бради-тахікардії. Неефективний у хворих, яю з

Заходи по серцево-легеневій реанімації при раптовій зупинці серця.
1. Прекардіальний удар. 2. Дефібриляція послідовно 200 Дж, 300 Дж, 360 Дж. 3. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. 4. Частота серцевих компресій 100/хв. в співвідно

ЕКГ –ознаки АВ –блокади І ступеню
1. Періодичне випадіння повного серцевого циклу 2. Змінений з.Р та незмінений шлуночковий комплекс 3. Інтервал P-Q постійно розширений більше 0,20 с., незмінений шлуночковий компл