рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Задачі та вправи

Задачі та вправи - раздел Математика, Основи Дискретної математики   І. Описати Словами Множини: 1) {X| X=2...

 

І. Описати словами множини:

1) {x| x=2y+1, yÎN}, 2) {x| x=2y-1, yÎN},

3) {x| 10<x<100, x=5y, yÎN}, 4) {x| x=2y, yÎN},

5) {x| x=y2, yÎN, 1£y£10}, 6) {x| x=y2, yÎN},

7) {(x,y,z)| x,y,zÎR, x2+y2+z2>1}, 8) {x| 10y+9, yÎN},

9) {x| x=2y-1,yÎN, 1£y£100}, 10) {x| x=2y+1, yÎN, 1£y£10},

11) {(x,y,z)| x,y,zÎR, x2+y2+z2=1}, 12) {x| 1£x£100, xÎN},

13) {x| x=3y або x=5z, y,zÎN}, 14) {x| x=100y+7, yÎN, y¹0},

15) {x| x=11y або x=7z, y,zÎN}, 16) {x| x=3y+1, yÎN, 1£y£35},

17) {(x,y)| a£x£b, a£y£b, a,bÎR}, 18) {(x,y)| x2+y2>1, x,yÎR},

19) {x| x=100y, x<1000, yÎN}, 20) {x| x=y2, yÎN, y£3},

21) {(x,y,z)| x,y,zÎR, x2+y2+z2<1}, 22) {x| x=5y, yÎN},

23) {x| xÎZ, x>5 або x<0}, 24) {x| xÎZ, x¹3k, kÎN},

25) {x| xÎN, x ділиться на 2 й x ділиться на 5}.

ІІ. Записати множину B у явній формі.

1) A={2,4,6}, B={x| x=2y+1, yÎA}.

2) A={1,2,3}, B={x| x=z3+1, zÎA}.

3) A={1,2,3,4}, B={x| x=2y+3z,y,zÎA}.

4) A={0,1,2}, B={x| x=y-z, y,zÎA}.

5) A={4,8,9,15,16}, B={x| x=y2 + z-y, z,y,y2 Î A}.

6) A={2,3,4}, В={y| y=x2+z, x,zÎА}.

7) A={0,1,2}, B={x| x=y+2z, y,zÎA}.

8) A={0,2,3}, B={x| x=2(y-z), y,zÎA}.

9) A={0,1,4,5,9,10}, B={x| x=y2+3z+3, y2,zÎA}.

10) A={1,2,3,4}, B={x| x=2y+3z+1, y,zÎA}.

11) A={2,4,6}, B={x| x=3y-z+2, y,zÎA}.

12) A={1,2,3}, B={x| x=y2+z2, y,zÎA}.

13) A={1,2,3}, B={x| x=2y+z-2, y,zÎA}.

14) A={1,4,7}, B={x| x=5y-z+2, y,zÎA}.

15) A={0,1,2,3}, B={x| x=2y+5z-1, y,zÎA}.

16) A={-1,1,-2,2,}, B={x| x=y2+5z+1, y,zÎA}.

17) A={1,3,5,7}, B={x| x=2y+3z, y,zÎA}.

18) A={-3,0,1,2}, B={x| x=y-z, y,zÎA}.

19) A={4,8,9,15,16}, B={x| x=y2+z+y, z,y,y2 Î A}.

20) А={2,3,5,7}, B={x| x=z2+y-4, z=-y+3, yÎA}.

ІІІ. Визначити, які з наведених тверджень правильні, а які – ні. Відповіді обґрунтувати.

1) ÆÍ{a,b,c}, 2) ÆÎ{a,b,c}, 3) {a}Î{a,b,c},

4) {a,c}Í{a,b,c}, 5) {1,2}Î{1,2,3}, 6) 0ÎÆ,

7) Æ={0}, 8) {{Æ}}Î{{{Æ}}}, 9) ÆÍ{0},

10) {Æ}Í{2,3,1}, 11) aÎ{b,a,c}, 12) {{b}}Í{a,b,c},

13) aÎ{a1,a2,a3}, 14) {{х}}Î{у,х,z}, 15) {a}Î{b,d,ac},

16) {d,b}Í{b,d,ac}, 17) ÆÎ{{Æ},1,2}, 18) 1Î{{1,2},0},

19) {a,Æ}Í{a,b,c}, 20) {{0,1}}Í{0,1,2}.

ІV. Визначити, чи рівні множини:

1) {{x},{y},{z}} та {x,y,z}, 2) {a,b} та {{a,b}},

3) {1,2,3} та {{1,2},{1,3},{1,2,3}}, 4) {b,c,d} та {d,{b,c}},

5) {x,y,z} та {{x,y,z}}, 6) {a,b,{a,b}} та {x,y,{x,y}},

7) {a,c,e,f} та {a,b,e,f}, 8) {a,б,г,д} та {a,b,g,d},

9) {{a,b},{b,c,d}} та {{a,c},{b,d,a}}, 10) {x,y,z} та {ікс, ігрек, зет},

11) {1,{2,Æ},{3}} та {1,{2},{3},Æ}, 12) {a,b,{a,b}} та {x,y,{x,y}},

13) {a,b,c} та {{a,b},{a,c},{b,c}}, 14) {{a,b},a,{a,c}} та {a,b,c},

15) {{1,3},3,4} та {{3,4},1,3}, 16) {1,2,{ Æ}} та {1,2},

17) {{a,b},{b,c,d}} та {{a,c},{b,d,a}}, 18) {a,c,e,f} та {a,b,e,f}.

V. Довести твердження.

1) {x| xÎZ, x=6y для деякого цілого числа y}={x| xÎZ, x=2u та x=3v для деяких цілих чисел u та v}.

2) {x| xÎR, x=y2 для деякого дійсного числа y}={x| xÎR, x≥0}.

3) {x| xÎZ, x=6y для деякого цілого числа y}Í{x| xÎZ, x=2y для деякого цілого числа y}.

VI. Довести, що для довільних множин А,В,С істинні такі твердження.

1) АÍВ, ВÌС Þ АÌС, 2) АÌВ, ВÍС Þ АÌС, 3) АÌВ, ВÌС Þ АÌС.

VII. Які з поданих тверджень правильні для будь-яких множин А, В, С?

1) A¹B й B¹C Þ A¹C, 2) AÍB, BÎC Þ AÎC,

3) AÎB, BÎC Þ AÎC, 4) AÏB, BÏC Þ AÏC,

5) AÏB, BËC Þ AÏC, 6) AÍB, BÎC Þ AÏC.

VIII. Навести приклади таких множин Х, для яких кожен елемент множини Х є підмножиною множини Х.

IX. Чи можна побудувати:

1) 4 різні підмножини множини {*,?,!}, що складаються з двох елементів?

2) 6 різних підмножин множини {a,b,c}?

3) 2 підмножини множини {Æ,{Æ}}, що не містять спільних елементів? Відпові-ді обгрунтуйте.

X. Нехай А1,А2,…,Аn – множини. Довести, що А1ÍА2Í…ÍАnÍА1 Û А1=А2=…=Аn.

XІ. Обчислити подані вирази при заданих значеннях U, A, B, C.

1) (AÈB)Ç(AB), (BAA, AD(AÇB); A={1,2,3,4}, B={c,d}.

2) AÇ(BA), (AÇB)D(BÈA); A={3,4,5}, B={5,6,7,8}.

3) (BÈC)A, (AÇB)DC, (CBA; A={1,2,3,4,5}, B={2,3,4}, C={1,3,5}.

4) (АÇВ)С, (АÈВС, (АВ)Ç(СÈА); А={a,b,c,d}, В={b,c,f},С={a,c,e,f}.

5) AÈB, AÇB, ADB, AB, BA; A={­,¯,±,«}, B={®,:,¯,?}.

6) (АÈВ)Ç(АDВ), АD(АÈВ), (АDВ)В; А={1,2,3}, В={5,6,7}.

7) AÈB, AÇB, AB, BA; A={1,2,3}, B={x: x=2y+z, y,zÎA}.

8) AÇA1, AA1, AÈA1, ADA1; А={x: x– додатне ціле число, кратне 10}, A1={10,20,30,40,50}.

9) AÈB, AÇB, AB, BA; A={1,2,4}, B={x: x=2y-z, y,zÎA}.

10) Нехай A={a,b,c,d}. Побудувати такі підмножини B,C,D множини A, що BDC=D, й знайти BD, (CÇDB, (CBD.

11) (AB)¢ÈC, (AÇC)D(BA)¢, (AÇC¢)È(CB¢); U={1,2,3,4,5}, A={1,3,5}, B={2,3,4}, C={1,2,5}.

12) A¢, B¢, C¢, (AÈBÈC)¢, (AÇBÇC)¢; U={a,b,c,d,1,2,3,4}, A={a,b}, B={c,d}, C={1,2,3,4}.

13) AÈB, (BÇC)A, (AÈC)¢ÈB; U={a,b,c,d,e,f}, A={a,b,c}, B={c,d,f,e}, C={a,d,f}.

14) (AÈBC, (ADC)B, (AÇC)¢È(BA); U={a,b,c,d}, A={a,b}, B={b,c}, C={a,c,d}.

15) (AÇB)C¢, (ADB)¢ÈB, (CB)¢Ç(AC); U={a,b,c,d,e,f}, A={b,c,d}, B={b,a,f,e}, C={c,d,e}.

16) (ABC, (AÈB)¢ÇC, A¢DC¢; U={1,2,3,4,5}, A={1,3,5}, B={2,4}, C={2,3}.

17) AÇB¢, A¢ÈC, (BÇC)A, AD(BC)¢; U={a,b,c,d,e}, A={a,b,c}, B={c,d,e}, C={a,c,e}.

18) AÈ(BÇC¢), B(ADC¢), (AÇB)¢È(A¢ÈB¢); U={1,2,3,4,5}, A={1,3}, B={1,2,4},C={2,5}.

19) ((ABC)¢, (ADB¢)ÇC, (AÈ(BDC))¢. U={1,2,3,4,5,6}, A={1,2,5}, B={2,4,5}, C={2,3,4,6}.

20) С(BÇА)¢, (A¢DBC¢, (AÈB¢)DC; U={1,2,3,4,5,6,9}, A={1,3,4,5}, B={2,4,6}, C={2,5,9}.

XІІ. Нехай універсальною множиною є Z й нехай

А={х| хÎZ, х=2y для деякого додатного цілого числа y},

В={х| хÎZ, х=2y-1 для деякого додатного цілого числа y},

С={х| хÎZ, х<10}.

Описати словами й задати неявно множини А', (АÈВ)', АС', С(АÈВ).

XІІІ. Розглянемо такі підмножини множини цілих додатних чисел Z+:

A={x| xÎZ+, x=2y для деякого цілого числа y},

B={x| xÎZ+, x=2y+1 для деякого цілого числа y},

C={x| xÎZ+, x=3y для деякого цілого числа y}.

Описати словами множини АÇС, ВÈС, ВС.

XІV. Обчислити вирази (А – довільна множина):

АÇÆ, АÈÆ, АÆ, АА, ÆА, ÆÇ{Æ}, {Æ}Ç{Æ}, {Æ,{Æ}}Æ, {Æ,{Æ}}{Æ}, {Æ,{Æ}}{{Æ}}.

XV. За допомогою діаграм Венна з’ясувати, чи правильні твердження:

а) якщо А, В та С – такі підмножини множини U, що АÇВÍС' та АÈСÍВ, то АÇС=Æ;

б) якщо А, В та С – такі підмножини множини U, що АÍ(ВÈС)' та ВÍ(АÈС)', то В=Æ.

XVI. Обчислити наведені вирази при заданих умовах.

1) Нехай ADB=Æ. Що можна сказати про AÇB й AB?

2) Нехай AÇB=Æ. Що можна сказати про множини AB та BA?

3) Нехай AÍB¢. Що можна сказати про множини ADB та BA?

4) Нехай AÇB¢=Æ. Що можна сказати про AÇB й AÈB?

5) Нехай AÍC¢, BÍA. Що можна сказати про BC й C(AÈB)?

6) Нехай AÈB=A. Що можна сказати про AÇB та BA?

7) Нехай AB=Æ. Що можна сказати про, AÇB, AÈB, AÇB¢,(AÇB¢)¢ й A¢ÈB?

8) Нехай AÍB. Що можна сказати про ADB, BDA, (AB)Ç(AÈB)?

XVIІ. Чи існують такі підмножини X,Y,Z множини A={a,b,c,d}, що виконуються наведені нижче умови? Відповіді обґрунтуйте.

1) (XY)¢(ZY)¹Æ, 2) (XÈY)(XÇZ)=Æ,

3) (XZ)Ç(YZ)¹Æ, 4) (XYZ¢=Æ,

5) (XÈYÈZ)¢(XÇYÇZ)¢=Æ, 6) ХÇY=Æ, а Х(ХY)¹Æ,

7) (XDY)Z=Æ, X¹Æ, Y¹Æ, Z¹Æ, 8) XDY=Z, XÈY=Z,

9) XY=Z, ZÇY=Æ, 10) (XÈY)Z=Z¢.

XVIII. Чи існують такі множини A,B,C, що задовольняють задані сукупності умов? Відповіді обґрунтуйте.

1) AÈBÈC=U, A¢=BÈC й C¢=AÈB, 2) AÍBÍA й A¹B,

3) (CÇA)È(AÇB)=Æ, а AÇ(BÈC)¹Æ, 4) AÍB й AÇCÍBÇC,

5) AÇBÍC¢, AÈCÍB, AÇC=Æ, 6) АÍВ, ВÎС, АÎС,

7) AÍ(BÈC)¢, B Í (AÈC)¢ й B¹Æ, 8) AÍB й (CB)Í(CA),

9) AC=Æ, BC=Æ, а (AÈB)C¹Æ, 10) ADB=C та BDC=A,

11) AÈ(BÈC)=Æ, a (AÈBC¹Æ, 12) А=В¢ й АÇВ¹Æ,

13) AÇB¹Æ, AÇC=Æ, (AÇB)C=Æ, 14) (AB)C=Æ, a A(BC)¹Æ,

15) AÇB¹Æ, BÇC=Æ, AÇC¹Æ, 16) АËВ й АDВ=Æ,

17) AÈBÈC=U, A¢=BÈC й C¢=AÈB, 18) АÍВ, ВС, АÍС,

19) AÇB=Æ, AÇC¹Æ, (AÇC)B=Æ, 20) АÇВ=Æ, ВС=Æ, АÍС,

21) AÇB=Æ, AC¹Æ, (ADCB¹Æ, 22) АDВÍС, АÇВÍСDВ.

XІX. Довести тотожності теореми 1.

XX. Довести тотожності теореми 2, виходячи з визначення рівності множин. Спробуйте одержати ті самі результати інакше, користуючись тільки теоремою 1. Принаймні для одного такого доведення випишіть співвідношення, двоїсті до кожного його кроку з метою одержати доведення двоїстого твердження.

XXІ. Довести, що для будь-яких множин А,В,С

1) AÍB Þ AÈCÍBÈC, 2) AÍB Þ (AC)Í(BC),

3) AÍB Þ (CB)Í(CA), 4) AÍB Û (BAA=B,

5) AÈB=AÇB Þ A=B, 6) AÍBÈC Þ ABÍC,

7) АÈВ=ÆÛА=Æ та В=Æ, 8) AÇB=Æ Þ ADBÍAÈB,

9) CÍB Þ B¢AÍC¢A, 10) AÇBÍC Û AÍB¢ÈC,

11) AÇBÍC¢ й AÈCÍB Þ AÇC=Æ, 12) ADB=Æ Û A=B,

13) AB=Æ Þ AB¢=A, 14) AÍBÈC Û AÇB¢ÍC,

15) (ABB=A Û A¢ÍB¢, 16) ADB=C Û BDC=A,

17) (AÈB)D(CÈD) Í (ADC)È(BDD), 18) AÍB Þ A¢ÇB¢=B¢,

19) AÇB=Æ Þ AÈB=ADB, 20) BÍA Û (ABB=A,

21) (AÇBC=AÇ(BÈC) Û CÍA, 22) AÇB=A Þ A¢ÈB=U,

23) A=B¢ Û AÇB=Æ й AÈB=U, 24) AB=Æ Û A¢ÈB=U,

25) AÇC¢ÍB Þ AÍCÈB, 26) AÍB¢ Þ (AC)Í(B¢C),

27) A=B ÞAB=Æ, 28) A=B Þ AÈB¢=U,

29) AÈB=B Û A¢ÈB=U, 30) AÇB=A Û AB=Æ.

XXІІ. Нехай АÈВÈС=U, А,В,С попарно не перетинаються. Довести, що А¢=ВÈС, В¢=АÈС, С¢=АÈВ.

XXIII. Довести тотожності:

1) (AÇB)¢=(AÇB¢)È(A¢ÇB)È(A¢ÇB¢), 2) AÇB=A(AB),

3) (AÈB)C=(AC)È(BC), 4) ADB=BDA,

5) (AÇB)C=(AÇB)(AÇC), 6) (AÈB¢)Ç(AÈB)=A,

7) (AÇB)È(AÇB¢)=(AÈB)Ç(AÈB¢), 8) (AÈBA=A,

9) A(BC¢)=(AB)È(AC), 10) (AÈB)È(A¢ÇB¢)=U,

11) A(BÇC¢) = (AB)È(AC¢), 12) ADU=A¢,

13) AÇ(BC)=(AÇB)(AC¢), 14) AÇ(BC)=(AÇB)C,

15) A(BÈC)=(AC)(BC), 16) AÇ(BA)= Æ,

17) (A¢ÈBA=AÇB, 18) (AÇB)È(AÇB¢)=A,

19) (AÈB)Ç(A¢ÇB¢)=Æ, 20) AB=(AÈB)DB,

21) A(BÇC)=(AB)È(AC), 22) (A¢ÈBA=AÇB,

23) AÈB=(ADB)D(AÇB), 24) AÈ(BA)=AÈB,

25) AÈB=(ADB)È(AÇB), 26) AÇ(BC)=ВÇ(АC),

27) AB=(AÈB¢)D(ADB¢), 28) (AÇBA=A,

29) AÇ(BDC)=(AÇB)D(AÇC), 30) AB=AD(AÇB),

31) AÈB=AD(BD(AÇB)), 32) AÇB¢=AD(BA¢),

33) AÈB=(ADB)D(A(AB)), 34) (ВDА)DВ=А,

35) ADA¢=U, 36) ADA=Æ,

37) (AÈBA=(AÇBA, 38) AD(ADB)=B,

39) AÈB=(ADB)È(AB¢), 40) AÈB=AÈ(A¢B¢),

41) AÇB=(AÈB)D(ADB), 42) AD(BDC)=(ADB)DC,

43) (AÇB)(AÈB)=AÇ((A¢ÈB)Ç(A¢ÈB¢)), 44) АDÆ=А,

45) (AÇB)È(CÇD)=(AÈC)Ç(BÈC)Ç(AÈD)Ç(BÈD).

XXІV. Побудувати усі підмножини множини:

1) {C,T,O}, 2) {+,-,´,/},

3) {x,xy}, 4) {a,A},

5) {x,y,{x}}, 6) {1,{1},{{1}}},

7) {{1,2}, {2,3}, {4,5}}, 8) {{0,2}, {2,4}, {4,6}},

9) {01,{0},1}, 10) {x,a,{x},{a}},

11) {X,Ç,Y}, 12) {1,2,Æ,{3}},

13) {0,{{Æ}},Æ}, 14) {{Æ},a,ba},

15) {Æ,{1,2},12}, 16) {ÆÆ,1,2},

17) {x{x}, y, z}, 18) {A,{Æ,A},B},

19) {Æ, XÎY, AÍB}, 20) {{x,y}, (x,y)}.

XXV. Задані множини U={1,2,3,4,5,6}, A={2,5,6}, B={1,3,4,5,}, C={1,2,4,6}. Побудувати P(AÇC), P((ABC'), P(BDC), P(CB), P(BÇA'), P(ADB'), P((BC)DA'), P((AC)D(CB)).

XXVI. Довести, що для будь-яких множин А, С

1)В(АÈС)={XÈY| XÎВ(А), YÎВ(С)}, 2) В(АÇС)=В(АВ(С).

XXVII. Довести, що

1) ВiÎIАi)={ÈiÎIСі: СiÎВ(Аi)}, 2) ВiÎIАi)=ÇiÎI B(Ai).

XXVIIІ. Знайти такі покриття множини {a,b,c,d,e,f} (принаймні два), які не є розбиттями цієї множини.

XXІX. Чи можна побудувати 10 різних покриттів множини {1,2,3}?

XXX. Знайти усі розбиття множини {1,2,3}.

XXXІ. Скільки існує розбиттів множини {1,2,3,4}?

XXXII. Побудувати покриття та розбиття множин N, Z, Q, R.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи Дискретної математики

Київський національний університет технологій та дизайну... М К МОРОХОВЕЦЬ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Задачі та вправи

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

КИЇВ КНУТД 2005
  УДК 51.681.3517   Конспект лекцій з курсу “Основи дискретної математики” для студентів спеціальності “Комп’ютерні науки” 6.0402 / Автор М.К.Мороховец

Лекція 1. Поняття множини. Операції над множинами
    Теорія множин як математична дисципліна створена німецьким мате-матиком Г.Кантором. Згідно з його визначенням, множиною є довільне зі-брання певних об’єктів н

Способи подання множин
  Множина може бути задана явно або неявно. Якщо об’єктів, що склада-ють множину, небагато, множина задається явно шляхом перерахування цих об’єктів (а точніше, їх імен). На письмі мн

Включення та рівність множин
Нехай А та В – множини. Будемо говорити, що А включається у В, або А є підмножиною В (й позначати АÍВ), якщо кожен елемент множини

Операції над множинами
  Об’єднанням множин А та В (позначається АÈВ) називається множина усіх об’єктів, що є елементами множини А або В, тобто А

Властивості операцій над множинами
Теорема 1. Для будь-яких підмножин А, В, С універсальної множини U наведені нижче рівності є тотожностями (вираз А' слід розуміти як UА

Булеан множини
  Кожна непорожня множина Х має принаймні дві різні підмножини: Æ та Х. Крім того, кожен елемент множини Х визначає деяку підмножину множини Х: якщо

Декартів добуток множин
  Упорядкованою парою об’єктів х та y (позначається <x,y>) будемо називати сукупність двох об’єктів (не обов’язково різних), які розташовані у

Поняття відношення
  Термін «відношення» застосовується у математиці для позначення певного зв’язку між об’єктами. Відношенням R, заданим на множинах А та В, називається довільна підмножина декар

Операції над відношеннями
  Нехай R1, R2 – відношення, задані на множинах A1,…,An. Об’єднанням відношень R1 та R2

Види бінарних відношень
  Бінарне відношення R на множині А називається симетричним, якщо <x,y>ÎR Þ <y,x>ÎR. Пару

Відношення еквівалентності
  Рефлексивне, симетричне та транзитивне відношення на множині А називається відношенням еквівалентності на А. Прикладом відношення еквівалентності на мн

Фактор-множина
  Нехай R – відношення еквівалентності на А. Тоді, як відомо, існує розбиття множини А, яке визначається відношенням R. Позначимо це розбиття через А

Замикання відношень
  Рефлексивним замиканням бінарного відношення R, заданого на множині А (позначається Rr), називається відношення Rr=i

Задачі та вправи
  І. Чи існують на множині {1,2,3,4} такі два різні відношення R та S, що: 1) Rr=Sr; 2) Rs=Ss; 3)

Відношення часткового порядку
  Бінарне відношення R, задане на множині А, називається відношенням часткового порядку (частковим порядком на А), якщо R рефлексивне, антиси

Відношення лінійного та повного порядку
  Відношенням лінійного порядку (лінійним порядком) на множині А називається такий частковий порядок на множині А, відносно якого порівнюються будь-які еле

Задачі та вправи
  І. Які з відношень завдань XXVIІ-XXІX до попереднього розділу є відношен-нями: 1) часткового порядку, 2) строгого порядку, 3) передпорядку, 4) лінійного порядку, 5) повного порядку.

Поняття відображення
  Відношення R, задане на множинах А та В, називається функціональним, якщо для кожного елемента xÎА існує не більше одного елемента

Види відображень
  Відображення F множини А у множину В називається відображенням А на В (або сюр’єктивним відображенням, або сюр’єкцією), як

Задачі та вправи
  І. Визначити, які з відображень є: а) частковими, б) сюр’єктивними, в) ін’єктивними, г) взаємно однозначними. А={a,b,c,d}, B={b

Рівнопотужні множини
  Множини А та В називаються рівнопотужними (еквівалентними), якщо існує взаємно однозначне відображення А на В. Наприклад, множини

Потужність множини
  Визначимо відношення ~ на множині усіх множин U: A~В Û А та В рівнопотужні. Дане відношення рефлексивне (А~А), симетричне (якщ

Трансфінітна індукція
  Твердження, що стосуються елементів деякої повністю упорядкованої множини, можна доводити, використовуючи метод трансфінітної індукції, який є узагальненням методу математичної інду

Задачі та вправи
  І. Навести приклад множини Y, еквівалентної множині X={1,2,3,4,5}. Скільки взаємно однозначних відображень існує між Х та Y? ІІ. Чи рівнопотужні

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    1. Биркгоф Г., Барти Т. Современная прикладная алгебра. – М.: Мир, 1976. – 400 с. 2. Глушков В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. Алгебра, языки, программировани

СИМВОЛИ ТА ПОЗНАЧЕННЯ
    N – множина усіх невід’ємних цілих чисел N+ – множина усіх додатних цілих чисел Z – м

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги