ЗЕМЛЕУСТРОЮ. ПОБУДОВА ЛАНДШАФТНИХ ПРОФІЛІВ

 

Мета роботи: 1. Встановити необхідність вивчення типологічної струк­тури ланд­шафту для потреб землеустрою; 2. Ознайомитись з методикою польових ландшафтних досліджень; 3. Побудувати комплексні ландшафтні профілі.

Література: основна – [8, 9,17]; додаткова – [13,18].

Основні поняття.

1. Основою для вивчення типологічної структури ландшафту служать матеріали його картографування. Однієї ґрунтової карти недостатньо для проведення якісної оцінки земельного фонду. Для проведення прогнозно-передпроектних землевпорядних робіт необхідне ландшафтне обстеження те­риторії і складання середньо- і великомасштабних ландшафтних карт, які з позицій множинності ландшафтних територіальних структур називаються картами генетико-морфологічної ЛТС.

При великомасштабному ландшафтному картографуванні (М 1:100000 і більше) на карті виділяються морфологічні частини ландшафту - урочища і фації (мікрогеохори і геотопи), які складають його конкретний вигляд та властивості.

Одна з основних задач комплексного вивчення ландшафтних особливостей території полягає у виявленні геосистем, нанесенні їх ареалів на карту, їх типізації і оцінці природних можливостей для сільського гос­подарства, та інших потреб.

3. Технологія ландшафтного картографування передбачає:

1) Складання ландшафтної карти-гіпотези, за якою намічаються польові маршрути, вузлові ділянки для комплексного вивчення геосистем (точки спостереження).

2) Рекогносцірувальне обстеження території.

3) Власне польова ландшафтна зйомка.

Основним методом великомасштабного картографування ландшафтів є маршрутно площова зйомка - сполучення маршрутів з комплексним дослід­женням морфологічної структури ландшафтів на вузлових ділянках. На вуз­лових ділянках визначають літологічний склад поверхневих відкладів, фор­ми рельєфу, умови зволоження, ґрунтово-рослинний покрив, сучасні фі­зико-географічні процеси, що змінюють ландшафт.

Вся інформація реєструється у спеціальних бланках, які заповнюють­ся у полі. Крім опису окремих точок, встановлюються межі геосистем.

3. Підчас маршрутних спостережень між вузловими ділянками заклада­ються комплексні польові ландшафтні профілі, вони дають змогу прослід­жувати взаємозв’язки природних компонентів ландшафтно-типологічних комплексів по вертикалі, виявити їх поширення в різних природних районах, встанови­ти їх специфічні природні особливості.

На ландшафтних профілях показують:

- геологічний фундамент у кольорі, або штриховкою;

- ґрунтові різновиди (літерними символами і кольором);

- рослинність (арабськими цифрами або кольором);

- форми рельєфу (римськими цифрами);

- геосистеми (назва прописом);

- по осі ординат відкладаються відмітки точок у метрах;

- по осі абсцис відкладаються відстані у км (масштаби стандартні);

- межі геосистем показують суцільними або пунктирними лініями.

Межі між геосистемами (видами геосистем) визначаються переважно за орогеоморфологічними і ґрунтово-біологішими критеріями. Ознаками розмежування урочищ (мікрогеохор) частіше є відмінності у літологічній будові та рослин­ному покриві. Виділення фацій (геотопів) в середині урочищ проводять за зміною рос­линності, як найкращого індикатора (див. практичну роботу № 2).

 

Завдання:

1. Побудувати ландшафтні профілі по лініях (поперечниках) І-І, ІІ-ІІ.

2. Скласти планові смуги у вигляді ландшафтної карти.

3. Скласти єдину легенду до ландшафтних профілів та планових смуг.

 

Контрольні запитання:

1. Назвіть основні одиниці ландшафтного картографування.

2. Що таке великомасштабні ландшафтні карти?

3. Що таке карта-гіпотеза?

4. Що таке маршрутно-площова зйомка?

5. Чи можна виділити фації на середньомасштабних ландшафтних картах?

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9