Приготування посівного матеріалу для поверхневого культивування. - раздел Домостроительство, Домішки води Пм Для Поверхневого Культивування Є Спороносна Культура Продуцента, Що Містит...
ПМ для поверхневого культивування є спороносна культура продуцента, що містить не менше 0,7 млрд. спор/г; без сторонньої мікрофлори. Частка пророслих спор від їх загальної кількості повинна становити не менше 86-90%.
Посівну культуру на твердому ЖС одержують вирощуванням мікроорганізмів у 3 чи 4 етапи при оптимальній температурі до інтенсивного спороутворення. Вирощування культури на перших трьох етапах здійснюється у термостаті.
На першому етапі музейну культуру продуцента на твердому агаризованому матеріалі пересівають для оновлення в пробірку на зволожених стерильних висівок. На другому етапіпродуцент культивують на цьому ж середовищі в аналогічних умовах, але в колбах об’ємом 0,75-1,0 л, де знаходиться 40-100 г вологого сипкого ЖС. Вологість ЖС після стерилізації повинна становити 45-56%. ЖС попередньо стерилізують в автоклаві протягом 1 год при 0,15 МПа, а посівнікювети – в спеціальних стерилізаційних шафах протягом 2-2,5 год при 120-130оС.
Однієї пробірки з культурою продуцента одержаної на першому етапі вистачає для засіву 3-4 колб на другому етапі. Якщо спороутворення продуцента на перших двох етапах недостатнє, то застосовують додатковий, третій етап – культивування в банках Протодьяконова – алюмінієвих круглих колбах з двома горловинами. Культуру висівають у кожну банку на 300 г вологих висівок.
На четвертому етапі ПМ висівають на ЖС у посівні кювети прямокутної форми, виготовлені з суцільного листового оцинкованого заліза й оснащені кришками з одним або двома отворами, які закривають ватяно-марлевими серветками. Одна кювета містить 0,4-0,5 кг ЖС у перерахунку на повітряно-сухі висівки. Вмісту однієї банки Протодьяконова або трьох колб достатньо для засіву 20-25 посівних кювет.
Закриті кювети з засіяним живильним середовищем розміщують на стаціонарних стелажах у вирощувальній камері. Подачею кондиційованого повітря у камері підтримують вологість і температуру, необхідні для інтенсивного спороутворення продуцента. Зокрема, для пліснявих грибів температура становить 24-32оС, вологість – 55-97%.
У камерах у кюветах повинно знаходитися не більше 1-2 кг засіяного середовища (у перерахунку на сухі речовини) на 1 м3 об’єму камери. Цей показник (кг середовища/м3 камери) називаютьпитомим навантаженням камери за культурою. Його визначають з метою встановлення кратності обміну повітря у вирощувальній камері. При питомому навантаженні 1-2 кг/м3 кратність обміну повітря у камері повинна становити 2-3 м3/(м3·год).
Готовий ПМ знімають з кювет за допомогою ручного маніпулятора і вологим вкладають у стерильні пакети, які передають на зберігання в камеру з температурою не вище 4оС до завершення мікробіологічної та біохімічної перевірки. Тривалість зберігання ПМ не повинна перевищувати 5-6 днів, оскільки волога культура поступово стає малопридатною для одержання з неї активної виробничої культури. Для тривалішого зберігання ПМ підсушують повітрям при температурі 28-30оС до вологості 10-12% у вирощувальній камері при знятих з кювет кришках.
Якщо ПМ відповідає всім вимогам мікробіологічного та біохімічного контролю, його передають з холодного приміщення у відділення приготування посівної суспензії.
Використання посівної культури у вигляді міцелярної маси дозволяє в 2,5-3 рази скоротити тривалість приготування ПМ і у 4-5 рази зменшити площу цеху ЧК, покращити умови праці, і найважливіше – зменшити спороутворення у готовій виробничій культурі.
На першому етапі вихідну культуру продуцента з пробірки пересівають на агаризоване середовище, нанесене тонким рівномірним шаром на внутрішню поверхню колби об’ємом 0,5-0,75 л. На другому етапі з колби спори (конідії) продуцента разом з міцелієм без порушення цілісності агаризованого живильного середовища змивають 100-150 мл стерильної води й одержаною суспензією засівають стерильні зволожені висівки у колбах такого ж об’єму. Змиву з однієї колби достатньо для засіву 15-20 колб з висівками. На першому і другому етапах мікроорганізми культивують при оптимальній температурі до інтенсивного спороутворення.
На третьому етапі вирощеною на висівках культурою засівають рідке живильне середовище в ємностях об’ємом 8-10 л. Однієї колби вистачає на приготування посівної суспензії для двох ємностей (ступінь заповнення 30-40%). Використовують сусло-росткове живильне середовище. Під час культивування ємності з рідким живильним середовищем струшують на гойдалці з частотою 200-220 об/хв. Оптимальні для кожного продуцента температура і тривалість культивування різні. Міцелярну масу після культивування охолоджують до 4-6оС і піддають контролю.
Цей спосіб застосовують при невеликій продуктивності заводу або цеху (до 3-6 т готової культури на добу).
При більшій продуктивності підприємства посівний матеріал одержують у вигляді міцелярної маси додатковим культивуванням продуцента в невеликих ферментаторах.
Посівний матеріал для глибинного культивування готують у декілька стадій:
o оновлення вихідної культури продуцента на агаризованому середовищі;
o вирощування маточної культури у колбах на рідкому живильному середовищі на гойдалці;
o культивування продуцента в інокуляторі малого об’єму;
o вирощування посівної культури у інокуляторі великого об’єму.
Необхідність стадійного приготування посівного матеріалу зумовлена тим, що його витрата коливається у широких межах – від 1 до 15 об.% і більше. Кількість стадій визначається лише об’ємом виробництва та оптимальною нормою витрати посівного матеріалу для даного продуцента. Витрата посівного матеріалу залежить від фізіологічних особливостей продуцента. Для більшості актиноміцетів, зокрема, витрата посівного матеріалу становить 5-20%, а для спороносних бактерій – приблизно 1%.
ПМ готують у такій послідовності:
o перша стадія – вихідну культуру з пробірки пересівають на матраци з великою кількістю твердого агаризованого середовища. Культивування ведуть при оптимальній температурі; тривалість: для пліснявих грибів – до початку інтенсивного спороутворення, для інших мікроорганізмів – до досягнення найсприятливішого віку культури;
o друга стадія – вирощену на агаризованому середовищі культуру пересівають у вигляді водної суспензії (з розрахунку 1-5 об.%) на рідке живильне середовище у колби об’ємом 0,75 л. Колби закріплюють на гойдалці для струшування рідини, що сприяє розчиненню кисню в середовищі та забезпечує нормальні умови життєдіяльності мікроорганізмів. Ця стадія, як правило, менш тривала, ніж попередня. Її контролюють за морфологічними ознаками мікроорганізмів. Найкращі результати дає культура, яка знаходиться на стадії фізіологічної зрілості наприкінці логарифмічної стадії росту.
Культуру, одержану на другій стадії вирощування, часто називають маточною культурою. Її можна використовувати як посівну, якщо у виробництві використовують ферментатор малого об’єму.
o третя стадія – культуру з колб пересівають у розрахунку 2-3 об.% на стерильне живильне середовище в інокулятор малого об’єму. На цій стадії одержують у 35-50 разів більше ПМ, ніж у колбах. Культивування на третій стадії ведуть в умовах, аналогічних до другої стадії. ЖС готують, стерилізують і охолоджують у інокуляторі. Піногасник стерилізують і охолоджують у спеціальній ємності і подають в інокулятор при необхідності.
o четверта стадія – готову культуру з інокулятора малого об’єму перетискають стерильним повітрям у інокулятор великого об’єму і культивують в умовах, аналогічних до виробничих. Об’єм інокулятора складає 3-5 об.% від об’єму виробничого ферментатора. Живильне середовище для інокулятора готують в окремих апаратах і передають у стерильний охолоджений до 60-70оС інокулятор, обладнаний мішалкою та барботером.
Культивування на всіх стадіях ведуть при оптимальній температурі й керуванні середовища. Як правило, готовий ПМ негайно передають у виробництво.
При непередбачуваних затримках його охолоджують безпосередньо в інокуляторі до 8-10оС, але без погіршення якості зберігають не більше, ніж 3-4 год.
Все темы данного раздела:
Домішки води
По хімічному складудомішки природних вод діляться на мінеральні і органічні.
До мінеральнихдомішок відносяться аз
Показники якості води
Якість води визначається різними домішками, що в ній містяться. Критерії якості зумовлені характером використання води на підприємствах або в побуті. Вода як сировина для виробництва харчових проду
Фізичні показники.
Такі фізичні показники якості води, як каламутність(прозорість), зумовлені кількістю і дисперсністю нерозчинних компонентів води. Прозорість характеризують висотою стовпа во
Фізико-хімічні показники.
Фізико-хімічні показники якості води характеризуються температурою, окислюваністю, рН,лужністю, жорсткістю і
Бактеріологічні і біологічні показники.
Бактеріологічні і біологічні показники якості води характеризують водне середовище, в якому розвиваються різні мікроорганізми, у тому числі ті, що здатні викликати захворювання людини. Тому біологі
Токсикологічні показники
Токсикологічні показники якості води характеризують безпеку хімічного складу води.
За походженням токсичні речовини бувають: такі, що зустрічаються в природній воді; додані у воду у вигляд
Вимоги до води для виробництва харчових продуктів
Воду, яку використовують при виробництві харчових продуктів, залежно від призначення поділяють на технологічну і технічну.
До води технологічного
Вимоги до води технічного призначення
Вода технічного призначення використовується для охолодження (через поверхню теплообміну) в паро-промисловому і холодильному господарстві і як засіб миття (за винятком частин апаратів і обладнання,
Способи підготовки води технологічного призначення
Різні за хімічною і фізичною характеристикою домішки у воді підрозділяються на чотири групи. Основою водопідготовки для кожної групи є процеси, які найактивніше впливають на цю гру
Класифікація харчових добавок
Відповідно з діючим законодавством під терміном «харчові добавки» розуміють природні або синтетичні речовини, які спеціально вводяться в харчові продукти з метою надання їм
Гігієнічна регламентація харчових добавок
Разом з необхідними і корисними речовинами з їжею в організм людини надходить велика кількість сторонніх речовин, зокрема ті, що спеціально вносяться до продуктів з технологічних міркувань. Потрапл
Харчові добавки, що покращують зовнішній вигляд продуктів
У групу речовин, що відповідають за зовнішній вигляд продуктів, входять харчовібарвники,фіксатори забарвлення і вибілюючі речовини
Харчові добавки, які регулюють смак і аромат
До харчових добавок, що визначають смак і аромат продуктів харчування, відносятьпідсолоджуючі речовини, ароматизатори, підсилювачі смаку і
Харчові добавки, які регулюють консистенцію
Добавки, які регулюють консистенцію, – це речовини, що вносяться для створення необхідних або зміни існуючих реологічних властивостей. До них відносяться згущувачі, желе ут
Харчові добавки, які збільшують термін зберігання продукту
Псування харчової сировини і готових продуктів – результат складних фізико-хімічних і мікробіологічних процесів: гідролітичних, окислювальних, процесів розвитку мікробної флори. Можливість і швидкі
Біологічно-активні добавки
Біологічно-активні добавки до їжі (БАД) – концентрати натуральних або ідентичних до натуральних біологічно-активних речовин (включаючи незамінні харчові речовини), призначених для безпосереднього п
Загальні відомості
Ферменти– високоактивні, нетоксичні біокаталізатори білкової природи складної будови, які характеризуються специфічною дією на субстрат, яка виявляється в чітко визначених умовах,
Одержання посівного матеріалу для культивування мікроорганізмів
Посівним матеріалом або посівною культурою називають чисту культуру мікроорганізму, яку одержують шляхом послідовного пересіву з пробірки в колбу, потім – в ємност
Хімічний склад живильних середовищ.
Для кожного продуцента склад ЖС підбирають індивідуально. Найважливіша вимога до складу ЖС – його повноцінність. Воно повинно містити компоненти, які забезпечують нормальний ріст м
Види і основні компоненти живильних середовищ
Мета приготування живильних середовищ полягає у створенні з окремих компонентів певної регламентованої суміші з необхідними параметрами (вологістю, pH тощо). Способи приготування живильних середови
Процес стерилізації у виробництві ферментів
Метастерилізації полягає у знищенні усієї мікрофлори, яка вноситься в середовище з його компонентами, водою, повітрям, із зовнішніх та внутрішніх поверхонь обладнання та трубопрово
Стерилізація твердих живильних середовищ для поверхневого культивування
Процес теплової стерилізації здійснюють періодично або безперервно з використанням гострої або глухої пари. Традиційний і найпоширеніший метод – стерилізація гострою парою
Стерилізація рідких живильних середовищ для глибинного культивування
Рідкі живильні середовища стерилізують безперервним і періодичним способом.
Періодичний спосіб використовують для стерилізації невеликих об’ємів середовищ. Процес здійснюю
Стерилізація обладнання і комунікацій
При поверхневому культивуванні стерилізують все обладнання, пов’язане з приготуванням посівного матеріалу – ємності для засіву, кювети, ємності для води, для приготування по
Підготовка повітря для аерування
Засміченість повітря механічними і мікробними домішками може становити до 109 частинок на м3, а власне мікроорганізмами – 103-104 шт. на м3, і
Культивування мікроорганізмів у виробничих умовах
Оптимальні умови культивування мікроорганізмів визначаються такими чинниками:
o дозування і вік посівного матеріалу;
o повноцінність живильного середовища, а при
Кюветний спосіб культивування мікроорганізмів
Сипкі компоненти живильного середовища пневмотранспортом подають у стерилізатор, обладнаний мішалкою, паровим кожухом і лініями підведення стерильного повітря і пари. Після закінчення стерилізації
Глибинне культивування мікроорганізмів у виробничих умовах
Глибинний спосіб культивування ґрунтується на вирощуванні мікроорганізмів, занурених і рівномірно розподілених у рідкому живильному середовищі. Цей спосіб вимагає вищої культури виробництва, контро
Послідовність отримання очищених ферментних препаратів
Описані нижче методи дозволяють отримувати очищені технічні ферментні препарати.
Фільтрат культуральної рідини, одержаної на стадій глибинного культивування (Гх), подають на стадію вакуум-
Одержання ферментних препаратів з рослин та органів і тканин тварин
Одержання ФП рослинного і тваринного походження полягає у вилученні ферментів, які містяться у відповідній сировині, та їх очищенні від домішок.
З подрібнених плодів, стебел, листків росли
Характеристика хлібопекарських дріжджів
Під терміном «дріжджі» зазвичай розуміють мікроорганізми, що брунькуються або діляться, які відносять до класу нижчих грибів сахароміцетів.
Дріжджі застосовуються у хлібопекарській промисл
Приготування живильного середовища
У виробництві хлібопекарських дріжджів живильним середовищем є розчини бурякової меляси і живильних азот- і фосфорвмісних солей з добавками стимуляторів росту і мікроелементів. Як джерело азоту зас
Вирощування дріжджів
Існує декілька технологічних схем вирощування дріжджів, які відрізняються одна від одної періодичністю або безперервністю процесу, кратністю розбавлення меляси, кількістю стадій, швидкістю росту, з
Виділення, формування і упакування дріжджів
Тривалий контакт дріжджів з середовищем погіршує їх якість, при цьому знижуються підіймальна сила дріжджів і їх стійкість при зберіганні, тому після дозрівання дріжджі необхідно якнайшвидше виділит
Висушування дріжджів
Термін зберігання пресованих дріжджів становить 12 діб при температурі 4-6оС. Це ускладнює їх перевезення на значні відстані, тому що вони не придатні для тривалого зберігання. Основним
Отримання лимонної кислоти
У харчовій промисловості лимонну кислоту використовують у виробництві кондитерських виробів, безалкогольних напоїв і харчових концентратів. Харчову лимонну кислоту отримують в процесі культивування
Отримання молочної кислоти
Харчова молочна кислота є водним розчином молочної кислоти, який отримують зброджуванням вуглеводвмісної сировини молочнокислими бактеріями Lactobacillus delbrueckii.
Отримання оцту
Столовим оцтом є слабкий водний розчин оцтової кислоти, яку отримують при окисленні етанолу оцтовокислими бактеріями або при розбавленні оцтової есенції водою. Оцет використовують при виготовленні
Характеристика сировини
Квас – безалкогольний напій темно-коричневого кольору з приємним ароматом житнього хліба і кисло-солодким смаком. Квас отримують шляхом комбінованого незавершеного спиртного і молочнокислого бродін
Приготування концентрату квасного сусла
Виробництво концентрату квасного сусла включає три технологічні стадії: отримання сусла, упарювання сусла і термічна обробка отриманого концентрату.
Сировиною для в
Зброджування квасного сусла
Технологічний процес виробництва квасів бродіння складається з таких стадій: розведення культур мікроорганізмів; приготування цукрового сиропу і квасного сусла; зброджування сусла; купажування і ро
Пастеризація і розлив готового квасу
Квас – нестійкий продукт. Гарантійний термін зберігання квасу бродіння 2 доби. За цей час вміст спирту в квасі зростає до 1-1,2%, а вміст сухих речовин знижується до 4,2-4,6 г/100 г квасу. Спиртове
Отримання квасів купажуванням
В основі технології отримання квасів і напоїв з хлібної сировини методом купажування лежить процес купажування компонентів напоїв, передбачених їх рецептурами, з подальшим змішуванням отриманого ку
Класифікація лікеро-горілчаних виробів
Горілка є сумішшю спирту етилового ректифікованого з водою, обробленою активованим вугіллям і профільтрованою. Всі горілки містять 35-56 об.% спирту (найчастіше міцність
Класифікація лікеро-горілчаних виробів за вмістом в них цукру і спирту
Лікеро-горілчані вироби
Міцність, об.%
Масова частка цукру, г/100 см3
Лікери міцні
35-45
32-50
Характеристика сировини і напівфабрикатів
Спирт етиловий ректифікований.Спирт як сировину для виробництва алкогольних напоїв отримують біохімічним шляхом з цукорвмісної (цукровий буряк, меляса) або крохмальвмісної (зерно,
Виробництво горілок
Технологія горілки складається з таких стадій: підготовка води; приготування водно-спиртової суміші (сортівки); фільтрування водно-спиртової суміші; обробка водно-спиртової суміші активованим вугіл
Отримання лікеро-горілчаних виробів
Технологія виробництва лікеро-горілчаних виробів складається з таких стадій (рис. 2): підготовка сировини і приготування напівфабрикатів; купажування компонентів; фільтрування купажу; витримування,
Асортимент безалкогольних напоїв
Залежно від сировини, технології і призначення безалкогольні напої можна розділити на такігрупи: газована вода; штучно мінералізовані і природні мінеральні води; газовані прохолодн
Видобування і розлив мінеральних вод
Промислове виробництво природних мінеральних вод включає такі технологічні стадії: каптування, транспортування, зберігання, технологічну обробку, розлив води.
Каптування (водозабір
Отримання безалкогольних напоїв
Технологія газованих безалкогольних напоїв включає такі стадії:
o підготовку сировини і напівфабрикатів;
o приготування цукрового сиропу і колеру;
o приготування і обробк
Класифікація чаю
Чай – це продукт, приготований з сортового чайного листка ручного або механізованого збору. Для виробництва чаю використовують флеш – молоді пагони, що містять 2-3 листки з брунькою верхнього листк
Хімічний склад, біологічна і харчова цінність чаю
Хімічний склад чаю залежить від сорту чайної рослини, умов його вирощування, часу збору та інших чинників. Середній хімічний склад чорного байхового чаю такий (%): вода – 8,5; білки – 20,0; моно- і
Виробництво чаю та інших видів чайної продукції
Чорний байховий чай.Класична технологія отримання чаю включає такі стадії:
— зав’ялювання;
— скручування;
— ферментація;
— висушування чайного л
Технологія екстрактів і концентратів з хмелю
Шишки хмелю містять комплекс специфічних смол, поліфенольних сполук, ефірних масел і біологічно активних речовин, які володіють не тільки смаковими і ароматичними, але і антибіотичними, антиокислюв
Технологія пектину
Пектин – один із найпоширеніших поліцукрів, який міститься в достатній кількості в рослинній сировині (плоди, ягоди, овочі, коренеплоди, яблучні та цитрусові вичавки). На сьогодні рівень технології
Технологія продуктів із сої
Зерно сої містить білок, вуглеводи, жири, клітковину й набір фітопоживних речовин, що характеризуються різноманітними фармакологічними ефектами, воно є джерелом мінеральних речовин і органічних спо
Класифікація і хімічний склад плодів та овочів
Плоди і овочі – продукти, які швидко псуються, вони не можуть зберігатися в свіжому вигляді тривалий час без застосування тих або інших методів консервування.
Консервування як метод збереж
Доставка, прийом і зберігання сировини
Сировину, призначену для консервування, доставляють на консервні підприємства в основному автотранспортом. Для транспортування використовують ящики різної місткості, ґратчасті контейнери, картонні
Технологічні стадії, що застосовуються при консервуванні плодів і овочів
Плоди і овочі, що надходять на консервування, проходять такі стадії підготовки: миття, інспекцію, сортування і калібрування, очищення і подрібнення, попередню теплову обробку. Послідовність проведе
Основні способи впливу на мікрофлору продуктів
Псування харчових продуктів, зокрема плодів і овочів, викликане головним чином дією мікроорганізмів (гниття, бродіння). Плоди і овочі містять велику кількість вологи і живильних речовин (цукру, азо
Тара для консервів. Види браку консервів в герметичній тарі
У консервній промисловості застосовують два види тари – герметичну і негерметичну. Вибір тари залежить від способу консервування, виду продукту і йог
Новости и инфо для студентов