Програма психокорекційної роботи із дітьми із атонічно - астатичною формою ДЦП

1. Загальні відомості про атонічно - астатичну форму ДЦП. Атонічно-астатична форма характеризується низьким тонусом м’язів, атаксією та високими сухожильними і періостальними рефлексами. Нерідкі мовні розлади у формі мозочка або псевдобульбарної дизартрії. Спостерігається при переважному ушкодженні мозочка та мозочкових шляхів внаслідок пологової травми, гіпоксично - ішемічного чинника або вродженої вади розвитку. Клінічно характеризується класичним симптомокомплексом (м’язова гіпотонія, атаксія) та різними симптомами мозочкової асинергії (дисметрія, інтенційний тремор, дизартрія). Розглядається можливість виникнення цього варіанту ДЦП при ушкодженні кори головного мозку (переважно лобної частки). При цій формі ДЦП наголошується помірна затримка розвитку інтелекту, а у ряді випадків має місце олігофренія у ступені глибокої дебільності або імбецильності.

2. Цілі психокорекційної роботи: надання психологічної, педагогічної та соціальної допомоги дитині ізатонічно - астатичною формою ДЦП, створення максимально сприятливих умов для розвитку реальних та розкриття потенційних можливостей дитини.

3. Завдання психолого - корекційної роботи:

- розвиток мовленнєвого дихання та голосу;

- формування рухів руки та дій із предметами;

- розвиток пізнавальної активності та психічних процесів.

4. Форма психокорекційної роботи: індивідуальна.

5. Методики:

а) для формування рухів руки та дій із предметами:

- вправа «Оса». Психолог демонструє дитині певні рухи, які вона має повторювати (випрямити вказівний палець правої руки і покрутити ним; те саме з лівою рукою; те саме двома руками).

- вправа «Чоловічок». Психолог демонструє дитині певні рухи, які вона має повторювати (вказівний та середній пальці «бігають» по столу; той самий рух здійснювати пальцями лівої руки; той самий рух одночасно здійснювати пальцями обох рук - «діти біжать наввипередки»).

- вправа «Коза». Психолог демонструє дитині певні рухи, які вона має повторювати (витягнути вказівний палець і мізинець правої руки; ту саму вправу виконати пальцями лівої руки; ту саму вправу виконати одночасно пальцями обох рук).

- вправа «Окуляри». Психолог демонструє дитині певні рухи, які вона має повторювати (утворити два кружальця з великого та вказівного пальців обох рук, з’єднати їх).

- вправа «Зайчик». Психолог демонструє дитині певні рухи, які вона має повторювати (витягнути вгору вказівний та середній пальці правої руки, а кінчики безіменного пальця та мізинця з’єднати з кінчиком великого пальця; ту саму вправу виконати пальцями лівої руки; ту саму вправу виконати одночасно пальцями обох рук).

б) для розвитку мовленнєвого дихання та голосу:

- вправа «Дружба». Психолог розповідає віршик та супроводжує його виразною мімікою, жестами та рухами. Дитина має повторювати за психологом звуки та рухи.

Дружать у нашій групі дівчатка та хлопчики (пальці рук з’єднуються в «замок»).

Ми подружимо з тобою малесенькі пальчики (ритмічне доторкання однойменних пальців обох рук).

Раз, два, три, чотири, п’ять (почергове доторкання однойменних пальців, починаючи з мізинців),

Будемо знову рахувать.

Раз, два, три, чотири, п’ять –

Закінчили рахувать (руки донизу, потріпати кистями).

- вправа «Розкажи та покажи». Психолог пропонує дитині маленькі сюжети та супроводжує їх виразною мімікою, жестами та рухами. Дитина має, у міру своїх можливостей, повторювати за психологом звуки та рухи.

Як півень в печі пироги пече (складаємо долоньки, немов печемо пироги).

Киця на віконці шиє котику сорочку (зображуємо, що шиємо голкою).

Курочка - господарочка підлогу мете («підмітаємо» підлогу).

Кінь на подвір’ї в три копита б'є, в три копита б'є — господаря зве (зображуємо коня, що б'є копитом).

в) розвиток пізнавальної активності та психічних процесів:

- гра «Будуємо дім для ляльки». Використовуючи конструктор, психолог має показати дитині, як із цих різних за формою та розміром деталей можна побудувати дім для ляльки. Спочатку необхідно показати дитині конструктор. Розповісти про форми, колір. Нехай дитина бере предмети з різних боків, розповідає про свої враження від предмету. Потім необхідно запропо­нувати дитині збудувати дім для її ляльки. Необхідно уважно стежити за тим, як дитина реагує на сам процес будівництва. Потрібно заохочувати її, хвалити. Ця гра сприяє розвиткові пізнавальної активності та психічних процесів, дрібної моторики рук, привчає супроводжувати свої дії словами, підтримувати логічний порядок гри.

- вправа «Зробимо аплікацію». Для аплікації підійде будь-який папір, навіть газети. Дитина може пальчиками порвати папір, а потім разом із психологом зробити із цього матері­алу аплікацію. Така творча діяльність збагачує дитину знаннями про нові властивості предметів, здатна сприяти розвиткові увага, уяви, мислення тощо, знімати емоційну напругу та сприяти становленню більшої самостійності дитини.

6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: найвагоміша роль у корекційному процесі належить батькам та найближчому оточенню дитини. Саме вони можуть належним чином організувати сприятливе середовище для розвитку, навчання, життєдіяльності та відпочинку дитини.