Програма психокорекційної роботи із дітьми із церебропатією

1. Загальні відомості про церебропатію. У дітей із церебропатією спостерігається млявість, загальна загальмованість або ж підвищена збудливість, рухова розгальмування, можуть проявлятися психопатоподібні реакції. Для них характерна неадекватна самооцінка, зниження критики свого стану. Корекційні дії при церебропатії спрямовані на зміну поведінки дитини. Досягається це за допомогою підвищення соціальної активності дитини в сім'ї, в школі, а також за допомогою спеціальних психокорекційних впливів, мета яких - засвоєння і розвиток навичок спілкування в сім'ї, в колективі однолітків.

2. Цілі психокорекційної роботи: створення максимально сприятливого середовища для успішної соціальної адаптації дитини, опанування конструктивними формами поведінки та соціальними навичками.

3. Завдання психолого - корекційної роботи:

- розвиток емоційно - вольової сфери;

- розвиток комунікативних здібностей та вміння співробітничати з іншими;

- опанування навичками саморегуляції та самоконтролю.

4. Форма психокорекційної роботи: групова.

5. Методики:

а) для розвитку емоційно - вольової сфери:

- вправа «Рубаємо дрова». Дітям дається така інструкція: «Встаньте так, щоб навкруги було трохи вільного місця. Уявіть собі, що вам треба нарубати дрова. Покажіть мені, якої товщини шматок колоди, який ви хочете розрубати. Поставте його на пеньок і підніміть сокиру високо над головою. Кожного разу, коли ви з силою опускаєте сокиру, ви голосно вигукуєте: «Ха!». Через дві хвилини кожен скаже мені, скільки колод він перерубав.

- вправа «Так і ні». Необхідно підготувати невеликий дзвоник. Психолог дає дітям таку інструкцію: «Згадаєте на мить, як завжди звучить ваш голос. Зараз вам буде треба використовувати усю потужність свого голосу. Розбийтеся на пари і встаньте один перед одним. Зараз ви проведете уявний бій словами. Вирішіть, хто з вас говоритиме слово «так», а хто - слово «ні». Уся ваша суперечка складатиметься лише з цих двох слів. Потім ви міняєтеся. Ви можете починати дуже тихо, поступово збільшуючи гучність. Будь ласка, слухайте дзвоник. Почувши його дзвін, зупиніться, зробіть декілька глибоких вдихів. Зверніть при цьому увагу на те, як приємно знаходитися в тиші після такого шуму.

б) для розвитку комунікативних здібностей та вміння співробітничати з іншими:

- гра «Двоє з однією крейдою». Необхідно підготувати для кожної пари дітей великий аркуш паперу (формат A3) та одну воскова крейду. Психолог дає таку інструкцію: «Розбийтеся на пари і сядьте за стіл поряд зі своїм партнером. Покладіть на стіл аркуш паперу. Зараз ви - одна команда, яка повинна намалювати картину. І малювати ви повинні одночасно однією і тією ж крейдою. При цьому строго дотримуйтеся правила, що забороняє говорити один з одним. Ви не повинні домовлятися заздалегідь про те що малюватимете. Обидві людини в парі повинні постійно тримати крейду в руці, не випускаючи його ні на мить. Постарайтеся розуміти один одного без слів. Якщо захочеться, ви можете час від часу поглядати на партнера, щоб побачити як він себе при цьому почуває і зрозуміти, що він хоче намалювати. А раптом він хоче намалювати щось зовсім інше? Ви малюватимете під чудову музику. Як тільки закінчиться музика, завершуйте свою роботу і ви».

Після закінчення гри команди показують зображення, що у них вийшли.

- вправа «Піднімемо м’яча». Необхідно підготувати для кожної пари дітей - один м'яч середнього розміру. Інструкція: «Розбийтеся на пари і лягайте на підлогу один навпроти одного. Лягти треба на живіт так, щоб ваша голова виявилася поряд з головою партнера. Покладіть м'яч точно між вашими головами. Тепер вам треба підняти м'яч і встати самим. Ви можете торкатися м'яча тільки головами, поступово піднімаючись. Встаньте спочатку на коліна, а потім на ноги». Коли діти навчаться легко справлятися із цим завданням, можна його ускладнити. Для цього можна об'єднувати дітей не в пари, а в трійки. А потім запропонувати дітям на власному досвіді з'ясувати, яке максимальне число гравців може підняти м'яч головами.

в) для опанування навичками саморегуляції та самоконтролю:

- вправа «Водоспад». Інструкція: «Сядьте зручніше і закрийте очі. Два-три рази глибоко вдихніть і видихніть... Уяви собі, що ти стоїш біля водоспаду. Але це не звичайний водоспад. Замість води в ньому падає вниз м'яке біле світло. Тепер уяви себе під цим водоспадом і відчуй, як це прекрасне біле світло струмує по твоїй голові... Ти відчуваєш, як розслабляється твій лоб, потім рот, як розслабляються м'язи шиї. Біле світло тече по твоїх плечах, потилиці і допомагає їм стати м'якими і розслабленими. Біле світло стікає з твоєї спини, і ти помічаєш, як і в спині зникає напруга, і вона теж стає м'якою і розслабленою. А світло тече по твоїх грудях, по животові. Ти відчуваєш, як вони розслабляються і ти сам собою, без жодного зусилля, можеш глибше вдихати і видихати. Це дозволяє тобі відчувати себе дуже розслаблено і приємно. Нехай світло тече також по твоїх руках, по долонях, по пальцях. Ти помічаєш, як руки і долоні стають більш м'якими і розслабленими. Світло тече і по ногах, спускається до твоїх ступенів. Ти відчуваєш, що і вони розслабляються і стають м'якими. Цей дивовижний водоспад з білого світла обтікає усе твоє тіло. Ти почуваєш себе абсолютно спокійно і безтурботно, і з кожним вдихом і видихом ти все глибше розслабляєшся і наповнюєшся свіжими силами... (30 секунд.) Тепер подякуй цьому водоспадові світла за те, що він тебе так чудово розслабив... Трохи потягнися, випростайся і розплющ очі».

6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: батьки можуть суттєво вплинути на перебіг корекційного процесу, підтримуючи та заохочуючи конструктивні зрушення та позитивні соціальні навички, які дитина опановуватиме на корекційних заняттях.