Програма психокорекційної роботи із дітьми із гіперкінетичною формою ДЦП

1. Загальні відомості про гіперкінетичну форму ДЦП. Гіперкінетична форма – один із можливих наслідків перенесеної гемолітичної хвороби новонароджених, яка супроводжувалася розвитком «ядерної» жовтяниці. При цій формі переважно ушкоджуються структури екстрапірамідної системи та слухового аналізатора. У клінічній картині характерна наявність гіперкінезів: атетоз, хореоатетоз, торсійна дистонія (у дітей на перших місяцях життя – дистонічні атаки), дизартрія, окорухові порушення, зниження слуху. Характеризується мимовільними рухами (гіперкінезами), підвищенням м’язового тонусу, разом з якими можуть бути паралічі й парези. Мовні порушення спостерігаються частіше у формі гіперкінетичної дізартрії. Розвиток інтелекту йде здебільшого задовільно. Відсутня правильна установка тулуба і кінцівок. У більшості дітей відмічають збереження інтелектуальних функцій, що є прогностично сприятливим щодо соціальної адаптації, навчання. Діти з хорошим інтелектом закінчують школу, середні спеціальні й вищі учбові заклади, адаптуються до певної трудової діяльності.

2. Цілі психокорекційної роботи: сприяти максимальному розвиткові здібностей та можливостей дитини, формуванню адекватної самооцінки та життєствердної активної позиції.

3. Завдання психолого - корекційної роботи:

- стимулювання та розвиток сенсорної чутливості;

- розвиток мовлення та комунікативних здібностей;

- розвиток емоційно-вольової сфери особистості дитини.

4. Форма психокорекційної роботи: індивідуальна, групова.

5. Методики:

а) для стимулювання та розвитку сенсорної чутливості,а також розвитку моторики рук:

- вправа «Дерева». Необхідно підняти обидві руки долонями до себе, широко розставити пальці.

- вправа «Пташки летять». Потрібно пальцями обох рук, повернутих до себе внутрішнім боком, здійснювати рухи вгору-вниз.

- вправа «Згинання - розгинання пальців». Психолог демонструє дитині певні рухи, які вона має повторювати (по черзі згинати пальці правої руки, починаючи з великого пальця; виконати ту саму вправу, тільки згинати пальці, починаючи з мізинця; зігнути пальці правої руки в кулак, по черзі випрямляти їх, починаючи з великого пальця; виконати ту саму вправу, тільки згинати пальці, починаючи з мізинця; виконати вправи пальцями лівої руки).

- вправа «Робота із трафаретами і лекалами». При роботі із трафаретом з геометричними фігурами дитина накладає його на лист альбому і простим олівцем обводить знайомі фігури. Потім дитина знімає з листа трафарет і кожну отриману геометричну фігуру ділить на паралельні відрізки (штрихи). Тут в першу чергу відпрацьовуються такі штрихи: паралельні відрізки зверху вниз, від низу до верху, зліва направо. Відстань між відрізками повинна складати приблизно ширину рядкової букви. На подальших заняттях діти будують з геометричних фігур різні предмети, заштриховують їх і складають смислові композиції. Можна супроводжувати ці композиції розповіддю. Дана методика сприяє розвитку не лише м'язів кисті, їх координації, але і окоміру, а також формуванню внутрішньої мови, образного і логічного мислення.

б) для розвитку мовлення та комунікативних здібностей:

- гра «Театр». Психолог читає казку або коротеньке оповідання, супроводжуючи свою розповідь виразними мімікою та жестами. Дитина намагається якомога точніше повторювати за психологом слова, інтонацію та рухи. Театралізовані ігри навча­ють слухати і розуміти зміст казок, а відтворення, звуконаслідування, повторення усталених висловів стимулюють мовну активність та розвивають жестове мовлення у дітей. При­вчають дітей до супроводження своїх дій відповідними рухами. Вчать сприймати настрій, викликають позитивний емоцій­ній стан.

в) для розвитку емоційно - вольової сфери:

- вправа «Подорож на хмаринці». В якості супроводу бажано використовувати спокійну інструментальну музику. Психолог дає дитині наступну інструкцію: «Сядь зручніше і закрий очі. Два - три рази глибоко вдихни і видихни... Я хочу запросити тебе у подорож на хмаринці. Стрибни на білу пухнасту хмару, схожу на м'яку гірку з пухких подушок. Відчуй, як ти зручно розташувався на цій великій хмарці. Тепер починається подорож. Твоя хмара повільно піднімається в синє небо. Відчуваєш, як вітер обвіває твоє обличчя? Тут, високо в небі, все спокійно і тихо. Хай твоя хмарка перенесе тебе зараз у таке місце, де ти будеш щасливим. Намагайся подумки «побачити» це місце якомога точніше. Тут ти відчуваєш себе абсолютно спокійно і щасливо. Тут може статися щось чудове і чарівне... Тепер ти знову на своїй хмаринці, і вона несе тебе назад, на твоє місце в кімнаті. Злізь з хмаринки і подякуй їй за те, що вона так добре тебе покатала... Тепер поспостерігай, як вона повільно розтане в повітрі... Потягнися, випростайся і будь бадьорим, свіжим і уважним».

- вправа «Малюємо пальчиками». Психолог пропонує дитині намалювати щось пальчиками. Нехай уява малюка підкаже, що саме. Для цієї гри підійдуть гуашові фарби. Потрібно уважно стежити, якими кольорами малює дитина. Якщо на малюнку домінують темні фарби — вона знаходиться у стресі. Тоді психолог має намалювати малю­нок яскравими веселими тонами і розказати, що саме хотів передати цим малюнком.

6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: надзвичайно важливою є участь у корекційному процесі батьків дитини та людей з її найближчого оточення. Саме з їхньою допомогою дитина може закріплювати в повсякденному житті позитивні навички та вміння, отримані на психолого - корекційних заняттях.