Програма психокорекційної роботи із дітьми із помірною формою розумової відсталості

 

1. Загальні відомості про помірну форму розумової відсталості. Помірна розумова відсталість – середній ступінь психічного недорозвинення – складає дещо більше 10-15% від усього числа розумово відсталих. Причинами цього ступеня розумової відсталості можуть бути як спадкові дефекти, так і наслідки перенесених органічних уражень головного мозку. Він характеризується несформованістю пізнавальних процесів (конкретним, непослідовним, тугорухливим мисленням) і, як правило, нездатністю утворювати абстрактні поняття. Інтелектуальний коефіцієнт помірно розумово відсталих знаходиться в межах 35 – 49.

2. Цілі психокорекційної роботи: створення сприятливого середовища для соціальної адаптації та максимально можливого розвитку реальних здібностей та потенційних можливостей дитини, формування адекватної самооцінки.

3. Завдання психолого - корекційної роботи:

- збагачення дітей різноманітними знаннями про навколишнє життя і про певні взаємозв’язки між предметами та явищами;

- розвиток пізнавальної діяльності дитини;

- розвиток емоційно - вольової сфери.

4. Форма психокорекційної роботи: групова, індивідуальна.

5. Методики:

а) для збагачення дітей різноманітними знаннями про навколишнє життя і про певні взаємозв’язки між предметами та явищами:

- гра «Хто де живе?». Необхідно підготувати ящик із піском, фігурки тварин (лисиця, білка, корова, черепаха, заєць та їжак) та дерева, паркан тощо. Спочатку необхідно провести основні прийоми знайомства дитини із піском: покласти долоньки на пісок, відчути, який він на дотик, погріти пісок тощо.

Психолог розповідає, що звірі заблукали і не можуть потрапити додому. Для того, щоб допомогти їм, необхідно відгадати загадки та правильно розташувати їх у ящику з піском серед дерев та інших предметів.

Я руда, низького росту, хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа – в них таке смачненьке м'ясо…

Вовку-брату я сестриця, а зовуть мене…

(Лисиця)

Котиться клубочок зовсім без ниточок.

Замість ниточок – триста колючок.

(Їжак)

Довгі ноги, скік та скік…

Ми погнались – він утік…

(Заєць)

Пухнастий клубочок виліз на дубочок,

Жолуді зриває і в дупло ховає.

(Білка)

В капелюшку і в намисті йде молочниця плямиста:

- Дітки, гайда - но гуртом пригощатись молоком!

(Корова)

Ох і дивна ж ця тваринка - на собі несе хатинку,

Голова, чотири ніжки, зверху стеля, знизу – ліжко.

(Черепаха)

б) для розвитку пізнавальної діяльності:

- гра «Знайди ляльці іграшку». Необхідно підготувати лялькове взуття різного розміру, ляльковий посуд, деталі конструктора, ляльковий одяг тощо. Психолог разом із дітьми сідають на стільці у коло. В одній руці психолог тримає ляльку, а в іншій - «чарівний мішечок». І розповідає дітям, що лялька загубила свій чобіток і дітям необхідно його знайти в мішечку. Коли чобіток знаходиться шукають щось інше. Потім перераховуються всі предмети у мішечку.

- гра «Розклади малюнки». Необхідно підготувати 3 конверти і наклеїти на них малюнки - геометричну фігуру, тваринку та овоч. Психолог дає дітям 10 малюнків і пропонує розкласти їх у відповідні конверти. Якщо діти помиляються, психолог допомагає їм знайти правильний конверт.

- гра «Що робити?» Необхідно підготувати кілька малюнків, що зображають якусь проблемну ситуацію (наприклад, хлопчик не може щось дістати з полиці. На малюнку також зображений стілець тощо). Психолог запитує дітей, яким чином можна вирішити проблему.

в) для розвитку емоційно - вольової сфери:

- вправа «Що я люблю і чого не люблю». Психолог сідає із дітьми в коло і пропонує всім по черзі розповісти, хто що любить та чого не любить. Психолог починає першим. Коли хтось закінчує свою розповідь, всі йому аплодують.

- вправа «Рух по колу». Психолог разом із дітьми стають у коло. Психолог показує рухи із звуковим супроводом і пропонує дітям повторювати їх якомога енергійніше. Спочатку потрусити руками, потім - потупотіти ногами, заричати як левенята, махати головою, кажучи «Не буду». На закінчення - зробити кілька глибоких вдихів та видихів.

- гра «Танок для рук». Необхідно закріпити на столі або на підлозі великі аркуші паперу. Діти мають обрати собі 2 кольорові крейди (кольори кожен обирає на свій смак). Всі закривають очі, і, коли психолог включає музику, починають малювати. Малюють обома руками. Намагаються малювати в такт приємній розслаблюючій музиці. Потім, коли музика скінчиться, відкривають очі та роздивляються, що вийшло. Психолог дає можливість кожній дитині висловиться про свої відчуття під час та після малювання.

6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: батьки та люди з найближчого оточення дитини здатні допомогти у ефективній соціальній адаптації дитини, а також закріпленню конструктивних поведінкових форм, вмінь і навичок, отриманих дитиною на корекційних заняттях.