Тема 4 Антисептика

Антисептика– комплекс засобів та заходів, спрямованих на знищення потенційних збудників у рані (або в тканинах / порожнинах, що її оточують), в патологічному вогнищі або в організмі в цілому.

Дезінфекція(обеззараження) –знищення на (в) об’єктах зовнішнього середовища патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів.

У вужчому розумінні, в контексті хірургії під терміном “дезінфекція” розуміють застосування хімічних методів (засобів) знищення мікроорганізмів та їх спор, причому це стосується лише неживих предметів, а відносно людей – використовують термін “антисептика”.

Мікроорганізми, що залишилися живими після дії антисептиків, не викликають захворювання у зв’язку з недостатньою інфікуючою дозою та зниженою вірулентністю і в подальшому знешкоджуються факторами імунної системи.

Дезінфікуючий агент – діюча речовина, що забезпечує знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів на (в) об’єктах зовнішнього середовища (табл. 4).

Деконтамінація –зниження кількості мікроорганізмів на об’єктах зовнішнього середовища.

Стерилізація –процес, який забезпечує загибель вегетативних та спорових форм патогенних та непатогенних мікроорганізмів.

Групи дезінфікуючих засобів :

1) Дезінфекциди (табл. 4) – використовуються для стерилізації (бактерицидний ефект; притаманна токсична або подразнююча дія);

2) Антисептики – використовуються для місцевої дезінфекції (бактерицидна або бактеріостатична дія) шкіри, слизових, серозних оболонок.

Виокремлюють наступні види антисептики :

1) механічну

2) фізичну

3) хімічну

4) біологічну (дія на мікроорганізм; дія на макроорганізм)

5) змішану (комбіновану).

До механічної антисептики відносяться : розкриття гнійників; туалет (промивання) рани; некректомія; первинна / вторинна хірургічна обробки ран; застосування дренажів (пасивних).

Дренування – лікувальний метод, який полягає у виведенні назовні рідкого вмісту (продуктів розпаду тканин та мікробних токсинів) із ран, гнійників, а також вмісту порожнистих органів, природних або патологічних порожнин шляхом використання гумових випускників або трубок (гумових, поліхлорвінілових, силіконових) чи інших матеріалів.

За методам забезпечення відтоку патологічного вмісту дренування поділяється на : пасивне (відтік під дією сили тяжіння); активне (створення від’ємного тиску в дренажній системі); проточно-промивне (активне введення розчину в двопросвітну трубку) та осмодренування (використання марлі, в т.ч. із гіпертонічними розчинами).

До фізичної антисептики відносяться : активні дренажі (проточно-промивне та вакуумне дренування); використання гіпертонічних розчинів; гігроскопічних матеріалів; сорбентів; УФО та лазерне опромінення; ультразвукова кавітація ран; підсушування рани.

До хімічної антисептики відносять використання хімічних речовин із різноманітними механізмами протимікробної дії (деструктивний, окисний, мембрано–пошкоджуючий, антиметаболічний і антиферментний тощо).

Основні групи хімічних антисептиків :

· галоїди (галоїдовмісні)

· окиснювачі

· барвники

· альдегідовмісні

· поверхнево-активні речовини (детергенти)

· гуанідовмісні

· спиртовмісні

· феноловмісні

· кислоти / луги

· солі важких металів.

Виокремлюють також групу хіміотерапевтичних засобів, які використовуються для знищення збудників в патологічному вогнищі хворого і вводяться парентерально або ентерально (нітрофурани, фторхінолони, сульфаніламідні препарати, похідні нітроімідазолу, хіноксаліну тощо).

Хіміотерапія (та хіміопрофілактика ) – це заходи, спрямовані на пряме знешкодження чи пригнічення збудників у внутрішньому середовищі макроорганізму з метою лікування (або профілактики) інфекційних чи паразитарних хвороб.

До біологічної антисептики відносяться засоби :

· дії на мікроорганізм : антибіотики, ферменти, сироватки, антитоксини, гама-глобуліни, гіперімунна плазма, сироватки, бактеріофаги;

· дії на макроорганізм : стимулятори специфічного імунітету (вакцини, анатоксини) та неспецифічного імунітету – імуномокоректори та імуностимулятори, інтерферони, тималін, вітаміни, піримідинові основи (метилурацил).

Ускладнення антибактерійної терапії :

1) алергічні реакції (місцеві та системні);

2) токсична дія на організм (нефро–/гепатотоксична, кардіотоксична, ототоксична, гематотоксична тощо);

3) ендогенний гіпоавітаміноз;

4) кандідамікоз слизових/органів;

5) дисбактеріоз кишечнику;

6) антибіотикоасоційований коліт (псевдомембранозний коліт);

7) суперінфекція.

В основі змішаної антисептики є поєднане використання різних методів антисептики, що на сьогодні широко застосовується на практиці.

Підготовка та обробка рук медперсоналу – важливий захід профілактики контактного інфікування. Догляд за шкірою рук персоналу передбачає наступний комплекс дій :

· превентивний захист рук (особиста гігієна, гігієнічне миття рук; використання гумових рукавичок);

· гігієнічну антисептику (дезінфекцію);

· хірургічну дезінфекцію (хірургічну обробка рук).

Превентивний захист шкіри рук.

Якщо немає можливості попередити контакт речовин із шкірою рук – потрібно використовувати рукавички, однак на практиці залишається необхідність частого миття рук та їх антисептичної обробки.

При цьому :

· для очистки рук використовувати холодну (або кімнатної температури) воду та спеціальні засоби, котрі не містять мила та лугів (вода при температурі вище 35^оС та звичайне мило обезжирює шкіру);

· щоденно декілька разів на добу змащувати шкіру рук спеціальними емульсіями для профілактики мікротравматичних ушкоджень шкіри.

Гігієнічна дезінфекція–зменшення кількості мікроорганізмів, які знаходяться на руках після контакту з пацієнтом чи є частиною нормальної мікрофлори. В якості антисептиків доцільно застосовувати сучасні спиртовмісні препарати (не виступають алергенами, не резорбуються, не змінюють pH шкіри).

Хірургічна дезінфекція –обробка рук перед операцією для видалення/знищення транзиторної мікрофлори і зменшення кількості резидентної мікрофлори шкіри (табл. 1).

Методи обробки рук хірурга умовно поділяються (див. схему 1) на : старі методи (“сухе миття”) – Альфельда, Бруна, Заблудовського; сучасні методи (з попереднім миттям рук під проточною водою) – Спосокукоцького-Кочергіна, в препараті С-4 (первомур), йодофорами (йодопірон); та новітні методи – із застосуванням антисептиків на основі спиртів (стериліум, кутасепт, септодерм, хоспісепт, АХД-200) або поверхнево-активних речовин – (спиртовий р-н хлоргексидину); триклозану, четвертинних амонієвих сполук (дезоформ, дескотон форте) (табл. 2, 3).

Контроль якості хірургічної обробки рук персоналу здійснюється 1 раз на тиждень – після виконання дезінфекції рук представник бактеріологічної лабораторії робить змиви стерильним ватним тампоном з долонь (міжпальцеві проміжки, нігтьові ложа) хірурга або операційної сестри і відправляє на дослідження.

Підготовка операційного поля передбачає гігієнічну обробку та дезінфекцію шкіри подібно до підготовки рук медперсоналу.

Операційне поле – це площа шкіри, в межах якої буде виконуватися хірургічне втручання (розріз, прокол). Сучасні методи дезінфекції операційного поля передбачають використання антисептиків на основі галоїдів (р-н йодонату), ПАР (спиртовий р-н хлоргексидину) та ін. (табл.2).

Категорії мікроорганізмів на шкірі

Транзиторна мікрофлора	Резидентна мікрофлора
Розміщується на поверхневих шарах	Розміщуються у глибоких шарах (сальні/потові залози, волосяні фолікули); найбільше їх навколо та під нігтями
Тривалість життя до 24 год.	Постійно живуть та розмножуються на шкірі; чисельність 102 – 103 на 1 см2
Знищуються при звичайному митті або за допомогою антисептиків	При митті милом лише зменшується їх кількість (повністю не знищуються)

 

Характеристика антисептиків для обробки рук

Група	Грам (+)	Грам (–)	Гриби	Віруси	Особливість дії
Спирти	+++	+++	+++	+++	Оптимальна кон-центрація 60–95%, не мають персистуючої антимікробної дії
Хлоргекси-дин (2 % і 4 % водний р-н)	+++	++	+	+++	Персистуюча ан-тимікробна активність, не дає алергічних реакцій
Препарати йоду	+++	+++	++	+++	Подразнююча дія на шкіру; може викликати опік
Йодоформ	+++	+++	++	++	Менш виражена подразнююча дія, ніж препаратів йоду
Триклозан	+++	++	–	+++	Чуттєвість шкіри до препарату низька

 

Сучасні антисептики для обробки рук*

НАЗВА	Дезінфектант	Час експозиції	Спосіб застосування
АХД 2000 (AHD-2000)	Етанол	3 мл – 30 с (гігієнічна) 10 мл – 3 хв (хірургічна)	Втирати порціями у шкіру рук
Бактолін базік (BAKTOLIN)	Лаурил- сульфат натрію	1–2 мл	Руки миють з використанням препарату
ДЕКОСЕПТ (DECOSEPT)	2-пропанол, 1-пропанол	5 мл 30 с – 5 хв	Постекспози–ційна профілак–тика ВІЛ–інфі–кування – 5 хв
ЙОДОБАК (JODOBAC)	Полівініл-піролідон йод	1 хв	Гігієнічна дезінфекція рук
КУТАСЕПТ Г (CUTASEPT G)	2-пропанол	5 хв.	Шкіру маркують і дезінфікують зволоженим тампоном
СЕПТОДЕРМ (SEPTODERM)	зопропилов. спирт	1 хв.	Дезінфекція шкіри перед оперативним втручанням
СТЕРІЛЛІУМ(STERILLIUM)	2-пропанол	3 мл - 30 с (гігієнічна) 10 мл - 3 хв (хірургічна)	Постекспози–ційна профілак–тика ВІЛ– інфікування 5 хв
ХОСПІСЕПТ (HOSPISEPT)	Етанол, пропанол	3 мл - 30 с (гігієнічна) 10 мл - 2 хв (хірургічна)	Втирати порціями у шкіру рук
WIPE OUT (дезінфік рушнички)	Глютар-альдегід	До висихання	Гігієнічна дезінфекція рук

 

Дезінфектанти для інструментів*

НАЗВА	Дезінфектант	Спосіб застосування**
БЛАНІДАС АКТИВ (BLANIDAS Active)	Четвертинні амонієві сполуки	Дезінфекція, стерилізація замочування
САЙДЕКС (CIDEX)	Альдегіди	Миття та дезінфекція замочування
ДЕЗЕФЕКТ	Четвертинні амонієві сполуки	"Холодна" дезінфекція замочування
ДЕЗОКСОН	Надоцтова к-та + перекис водню	Миття та дезінфекція замочування
ДЕЗОФОРМ (DESOFORM)	Альдегіди +четвертинні амонієві сполуки	"Холодна" дезінфекція інструментів
ДЕСКОТОН ФОРТЕ (DESCOTON FORTE)	Альдегіди +четвертинні амонієві спол.	Для дезінфекції та очищення хірургіч–них інструментів
ГЛЮТАСЕПТ (GLUTASEPT)	Глютаральдегід	"Холодна" дезінфекція
ДЕЗАКТИН	Хлорвмістні	"Холодна" дезінфекція
КОРЗОЛЕКС АФ (KORSOLEX АF)	Алкіламіни	"Холодна" дезінфекція
КОРЗОЛІН іД (KORSOLIN iD)	Альдегіди	"Холодна" дезінфекція
ЛІЗОФОРМІН 3000 (LYSOFORMIN 3000)	Альдегіди +четвертинні амонієві спол.	"Холодна" дезінфекція
ХЛОРАНТОІН	Хлорвмістні	"Холодна" дезінфекція