МЕТОДОМ МАГНЕТРОНА

10.1 Мета роботи: дослідити рух зарядженої частинки у взаємо перпендикулярних електричному і магнітному полях.

 

 

10.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

 

У даній роботі відношення для електрона визначається за допомогою методу, який отримав назву «метод магнетрона». Ця назва пов'язана з тим, що конфігурація електричного і магнітного полів, яка використовується в роботі нагадує конфігурацію полів у магнетронах – генераторах електромагнітних коливань в області надвисоких частот.

Рух електронів в цьому випадку відбувається в кільцевому просторі, розташованому між катодом і анодом двохелектродної електронної лампи. Нитка розжарювання (катод) розміщується вздовж осі циліндричного аноду таким чином, що напруженість електричного поля напрямлена вздовж радіусу (рис. 10.1). Лампа розміщується всередині соленоїда, який створює магнітне поле, вектор індукції якого паралельний осі катоду. Розглянемо траєкторію електронів, які рухаються під дією електричного і магнітного полів. Вважатимемо, що початкова (теплова) швидкість електрона, який вилетів із катода, дорівнює нулю.

Тоді за заданої орієнтації електричного і магнітного полів рух електрона відбуватиметься в площині, перпендикулярній магнітному полю. Скористаємося полярною системою координат. У цьому випадку положення точки визначається відстанню від осі циліндра , полярним кутом і зсувом вздовж осі Z. Розглянемо спочатку сили, які діють на електрон збоку електричного поля. Напруженість електричного поля у циліндричному конденсаторі має тільки радіальну компоненту Е_r .Тому сила, яка діє на електрон в такому полі спрямована по радіусу, так що

, . (10.1)

Розглянемо тепер сили, які діють на електрон з боку магнітного поля. Оскільки магнітне поле у нашому випадку спрямовано по осі Z, для проекції сили на вісь Z маємо:

. (10.2)

Інші дві складові сили знайдемо за допомогою формули Лоренца:

, . (10.3)

З простих кінематичних міркувань зрозуміло, що

, . (10.4)

Таким чином, ні магнітні, ні електричні сили, які діють на електрон, не мають складових по осі Z. Рух вздовж осі Z є рівномірним. Рух в площині (r,j) зручно описати за допомогою рівняння моментів:

, (10.5)

де – момент імпульсу електрона відносно осі Z, який дорівнює, як відомо, . Величина М_z дорівнює . За допомогою (10.1) і (10.3) знайдемо:

. (10.6)

Після підстановки (10.4) і (10.6) у (10.5) знайдемо:

. (10.7)

Після інтегрування рівняння (10.7) і урахування негативного заряду електрона буде:

, (10.8)

де С – стала інтегрування, яку потрібно визначити з початкових умов. На початку руху радіус r дорівнює радіусу катода і є досить малим. Права частина (10.8) і перший член лівої частини також дуже малі. З достатньою точністю можна припустити, що С=0. Тоді рівняння матиме простий вигляд:

. (10.9)

Розглянемо тепер рух електрона вздовж радіусу. Робота сил електричного поля, яка виконується при переміщенні електрона від катода до точки з потенціалом U, дорівнює A=eU. Магнітне поле ніякої роботи не виконує. Знайдена робота має дорівнювати кінетичній енергії електрона (початковою швидкістю електрона ми знову нехтуємо):

.

За допомогою (10.4) і (10.9) знаходимо:

. (10.10)

Рівняння (10.10) визначає радіальний рух електрона.

Далі розглядаємо траєкторію електронів, які вилетіли із катода при анодній напрузі . За відсутності магнітного поля (рис. 10.2) електрони рухаються прямолінійно вздовж радіуса. В слабкому полі траєкторія трохи викривляється, але електрон досягає анода. При збільшенні магнітного поля траєкторія викривляється настільки, що стає дотичною до анода. Це поле називається критичним .

Рисунок 10.2

 

У випадку електрон не потрапляє на анод і повертається до катода. Знайдемо величину із співвідношення (10.8), звернувши увагу на те, що в цьому випадку радіальна швидкість електрона при перетвориться на нуль:

, (10.11)

звідки

. (10.12)

Із формули (10.12) знаходимо , якщо при заданому визначене таке значення магнітного поля (або навпаки, при заданому В таке значення ), при якому електрони перестають попадати на анод.

Приведені математичні вирази зроблені за умов, коли всі електрони залишають катод з початковою швидкістю, що дорівнює нулю. Як випливає із (10.12), в цьому випадку при В< В_кр всі електрони без винятку потрапляли б на анод, а при В>В_кр всі б вони поверталися на катод, не досягнувши анода. Анодний струм із збільшенням магнітного поля змінювався б при цьому так, як це зображено на рис.10.3 пунктирною лінією. Але насправді електрони, які випускає катод, мають різні початкові швидкості. Тому критичні умови для різних електронів досягаються при різних значеннях В . Крива (В) набуває внаслідок цього вигляд похилої безперервної лінії (рис. 10.3).

 

 

 

10.3 Опис лабораторної установки

 

Лабораторна установка складається з вакуумного діоду з циліндричним анодом (1), соленоїда (2), мікроамперметра (3), міліамперметра (4), змінного резистора, вольтметра для вимірювання постійної напруги до 3 В, регульованого джерела живлення. Принципова електрична схема установки зображена на рис. 10.4.

Обмотка соленоїда підключена до блоку живлення з регульованою напругою. Індукція магнітного поля всередині соленоїда без осердя прямо пропорційна силі струму, який протікає по обмотці . Значення коефіці-єнта пропорційності наведено на робочому місці.

 

 

Рисунок 10.6

 

10.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання

 

1. Скласти схему (рис. 10.6) і зняти залежність анодного струму від струму, який протікає через соленоїд , для декількох значень анодної напруги. Результати занести в таблицю 10.1.

Таблиця 10.1 – Результати вимірювань

U=1В	Iс, mA
Iа, mA
U=2В	Iс, mA
Iа, mA
U=3В	Iс, mA
Iа, mA

 

Побудувати графіки залежності .

2. Із графіків визначити значення . Вибір критичного значення струму, що протікає соленоїдом () звичайно відбувається на ділянці з найбільшим нахилом. Інколи вважають, що дорівнює тій величині струму соленоїда, яка на графіку відповідна до .– значення анодного струму при I_C =0. Результати занести до таблиці 10.2.

 

Таблиця 10.2 – Результати розрахунків

U, В	I0 ,mA	Iкр,mA	Bкр,Тл

3. Побудувати графік залежності від U.

4. За допомогою графіка обчислити значення питомого заряду електрона:

.

Знайти абсолютну та відносну похибки.

 

10.5 Зміст звіту

 

Зміст має містити: мету роботи, схему лабораторної установки, результати вимірів у вигляді таблиць, графіки залежностей та , результат розрахунку питомого заряду електрона, абсолютної та відносної похибок, стислі висновки.

 

10. 6 Контрольні запитання і завдання

 

1. Що таке сила Лоренца?

2. Як визначити напрямок сили Лоренца?

3. Записати рівняння руху електрона в електромагнітному полі.

4. Як визначають критичні значення сили струму соленоїда?

5. Вивести робочу формулу для визначення .

6. Що таке критичне поле ?

7. Чи виконує роботу сила Лоренца?