ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН

 

1.1 Мета роботи: вивчити найважливіші елементи електричного кола і деяких вимірювальних приладів (стрілочних і цифрових). Метою експериментальної частини роботи є опанування способів вимірювання сили струму і напруги, градуювання амперметра та вольтметра і знаходження похибок вимірювання.

 

1.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

 

1.2.1 Джерела струму

Джерела струму – це перетворювачі різних видів енергії неелектричної природи (хімічної, фізичної) в електричну. Джерела струму розрізняються за природою сторонніх сил. Головні параметри джерел струму – електрорушійна сила (ЕРС), внутрішній опір, максимальна сила струму, яка забезпечується джерелом. Існують джерела постійного і змінного струмів. У лабораторних роботах з електромагне-тизму використовуються спеціальні блоки живлення, які базуються на перетворенні змінної напруги в постійну або в змінну низьковольтну напругу. Клеми цих джерел розташовані ліворуч та праворуч панелі столу та позначаються: –U для постійного струму, ~ U – для змінного струму. Вмикаються джерела живлення тумблером, що розташований в нижній частині краю панелі.

 

1.2.2 Реостати та потенціометри

Для зміни режиму роботи електричного кола широко використовуються змінні резистори. Змінний резистор – це реостат з контактом, що ковзає, який дозволяє вмикати до кола частину резистора RP (рис.1.1). Основні характеристики такого резистора – повний опір та максимальна розсіювана потужність (або максимально припустимий струм – для дротяних реостатів) вказуються на корпусі резистора.

Рисунок 1.1 Існують два способи вмикання змінного резистора в електричне коло.

Для регулювання струму в колі резистор RPвмикається реостатом (рис.1.2).

При цьому використовуються тільки дві клеми реостата (1 та 3). Перед вмиканням схеми з реостатом, розташування рухомого контакту має відповідати повному максимальному значенню опору (R₁₃=R).

Рисунок 1.2

Для регулювання напруги в електричному колі резистор RP вмикається потенціометром (рис.1.3). При цьому використовуються всі три клеми реостата.

Напруга U₂ , яка знімається з частини резистора 1-3, пов'язана з прикладеною напругою U₂ співвідношенням

, (1.1)

де R – повний опір резистора RP.

Резистор може бути використаний як потенціометр, якщо виконується умова: , де – опір навантаження, – внутрішній опір джерела
струму.

Перед підключенням схеми, яка містить потенціометри, до джерела струму повзунок потенціометра має знаходитися в нульовому положенні (R₁₃=0).

Рисунок 1.3

 

1.2.3 Електровимірювальні прилади

Вимірювання полягає в порівнянні вимірюваної фізичної величини з певним її значенням, прийнятим за одиницю. Електричні вимірювання проводяться двома способами:

– використовуючи прилади порівняння (компенсаційні та мостові прилади), в яких відбувається порівняння електричної величини з її еталоном;

– використовуючи прилади безпосередньої оцінки, показання яких дає чисельне значення вимірюваної величини.

У даній роботі використовуються прилади першого типу. Їх можна розділити на електромеханічні та електронні. За способом надання кінцевого результату електровимірювальні прилади розподіляються на аналогові та цифрові.

Показання аналогових приладів є безперервними функціями змін вимірюваної величини. В аналогових (наприклад, стрілочних) приладах безперервна вимірювана величина викликає безперервне відхилення стрілки по шкалі, тобто величина відхилення стрілки є відповідною вимірюваній величині.

У цифрових приладах безперервна вимірювана величина автоматично перетворюється в дискретну і результат вимірювання видається в цифровому
вигляді. Слід враховувати, що електромеханічні прилади поступово замінюються електронними, а аналогові – цифровими.

Будь-який вимірювальний механізм електровимірювального приладу є перетворювачем вхідної електричної величини в інформаційний сигнал (наприклад, кількість поділок відхилення стрілки по градуйованій шкалі в електромеханічних приладах тощо).

Для здійснення перетворення використовуються різноманітні фізичні явища. Так, в електровимірювальних приладах магнітоелектричної системи використовується взаємодія магнітного поля постійного магніту з котушкою, по якій протікає вимірюваний струм. При цьому виникає обертальний момент, прикладений до котушки, пропорційний силі струму, що проходить по ній: M₁~I. Стрілка, яка тісно зв'язана з рухомою котушкою, повертається разом з нею. Але перетворення не обмежується лише цією взаємодією, бо при будь-якому струмі при відсутності сил опору поворот котушки здійснювався б на максимально можливий кут. Для усунення цього вісь котушки зв'язана з спіральними пружинами, які створюють протидіючий момент сил М₂ , пропорційний куту закручування . Рух стрілки по шкалі відбувається до того положення, поки момент сил М₂ не врівноважить М₁

. (1.2)

Завдяки цьому досягається однозначність відповідності показань приладу і вхідної величини. Рівновага стрілки визначається умовою (1.2).

Електровимірювальні прилади інших систем базуються на інших явищах. Дія приладів електромагнітної системи, наприклад, ґрунтується на взаємодії магнітного поля котушки, по якій протікає вимірюваний струм, з рухомим залізним осердям.

До головних характеристик електровимірювальних приладів належать: рівняння перетворення (градуювальна характеристика, відображена шкалою приладу), чутливість, межа чутливості (ціна поділки), похибка показань приладу (клас точності). Рівняння перетворення – функціональна залежність між вихідним сигналом y і вхідною величиною x. У стрілочних приладах – це залежність поділки шкали n від значення вимірюваної величини I:

. (1.3)

Рівняння (1.3), яке поєднує n та I , залежить від принципу дії і конструк-тивних особливостей приладу. Ідеальною функцією перетворення є лінійна.

Чутливість S характеризує здатність приладу реагувати на зміни вхідного сигналу, знаходиться із рівняння перетворення і є у випадку з стрілочними приладами відношенням числа поділок шкали Dn до зміни вимірюваної величини DI, що викликала це переміщення:

. (1.4)

Фізичний смисл чутливості – це кількість поділок шкали, що приходиться на одиницю вимірюваної величини.

При лінійному перетворенні: .

Межа чутливості – така зміна вхідної величини, що викликає найменшу зміну вихідного сигналу, яку можна визначити за допомогою даного приладу. В стрілочних приладах мірою межі чутливості є ціна поділки, що дорівнює значенню вимірюваної величини, яке викликає відхилення покажчика на одну поділку шкали. В приладах з лінійним рівнянням перетворення ціна поділки складає

(1.5)

Фізичний зміст ціни поділки – це кількість одиниць вимірюваної величини, яка приходиться на одну поділку шкали вимірювального приладу.

Будь-яке вимірювання проводиться з деякою помилкою. Для стрілочних приладів існують помилки двох типів:

– помилки, пов'язані з конструкцією приладу, що визначаються класом точності приладу . Клас точності приладу визначається як відносна похибка, виражена у відсотках: , звідки і знаходиться абсолютна похибка:

,

де a_пр – верхня межа вибраного діапазону (шкали приладу).

– помилки, пов'язані з точністю відліку положення стрілки на шкалі, яке визначають з точністю до половини ціни поділки шкали .

Таким чином, абсолютна похибка вимірювань при врахуванні двох типів помилок складає величину

.

Для того, щоб правильно зробити відлік вимірюваної величини за допомогою стрілочного приладу, необхідно:

1) перевірити нульову позицію стрілки приладу і, якщо це не обхідно, за допомогою регулювального гвинта встановити стрілку на нуль;

2) для багатомежних приладів вибрати потрібну для відліку межу виміру і режим постійного чи змінного струму;

3) зробити відлік, розміщуючи око по нормалі до шкали, а у випадку дзеркальної шкали – суміщуючи стрілку приладу з її зображенням на дзеркалі.

Основні характеристики та інструкції з використання цифрових приладів наведено в дод.А.

 

1.2.4 Шунти, додаткові опори та їх застосування

Шунтом називається опір, приєднаний паралельно амперметру (рис. 1.4),

 

 

Рисунок 1.4

 

внаслідок чого через амперметр проходить лише частина вимірюваного струму. Шунти використовуються для розширення меж вимірювання амперметрів. Якщо необхідно виміряти амперметром струм у k разів більший максимально можливого для цього приладу, то необхідно увімкнути шунт з опором R_ш, який задовольняє рівності

, (1.7)

де – коефіцієнт шунтування;

I – сила струму в колі;

I_a – сила струму, що проходить через амперметр;

R_a – опір амперметра.

Додатковими опорами називаються пристрої, які використовуються для розширення меж вимірювання вольтметрів. Вони являють собою визначені опори R_д, які вмикаються послідовно з вольтметром (рис. 1.5). Таке вмикання R_д перетворює напругу U в силу струму (відповідно до закону Ома), а силу струму – в поділки стрілочного приладу .

 

 

Рисунок 1.5

 

Для розширення меж вимірювання в раз додатковий резистор R_д повинен мати опір

,

де ;

R_v – опір вольтметра;

U_v – падіння напруги на вольтметрі;

R – спільний опір. .

 

1.3 Опис лабораторної установки

 

Лабораторна установка складається з мікроамперметра, цифрового вольтметра, подільника напруги , набору опорів , діода Д-226.

 

1.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання

 

1.4.1 Ознайомлення з електровимірювальними приладами та іншими
елементами електричних кіл

Вивчити прилади, які знаходяться на робочому місці, і записати головні характеристики приладів та інших елементів електричних кіл.

 

1.4.2 Шунтування і градуювання амперметра на постійному струмі

Скласти схему (рис. 1.6). Послідовно з навантаженням R₂ увімкнути досліджуваний прилад P і зразковий PA. Схему підключають до джерела, клеми якого позначені на панелі .

 

Рисунок 1.6

Зняти залежність кількості поділок шкали від сили струму . Побудувати графік . Нанести на графіку похибки вимірювань. Визначити ціну поділки і чутливість приладу. Виміряти за допомогою приладу В7-21А опори R_ш , R₂ і .

Визначити коефіцієнт шунтування і, знаючи опір шунта, обчислити внутрішній опір амперметра .

 

1.4.3 Градуювання вольтметра за постійною напругою

Як вольтметр використовується той самий стрілочний прилад, що й при виконанні попереднього завдання. До нього підключається додатковий резистор .

Скласти схему, рис 1.7.

 

 

Рисунок 1.7

Зняти залежність кількості поділок приладу n від напруги n=f(U) між точками a та b. Побудувати градуювальний графік. Визначити ціну поділки і чутливість приладу.

 

1.4.4 Градуювання вольтметра за змінною напругою

Для використання приладу постійного струму в колах змінного струму послідовно зі стрілочним приладом P на ділянці кола ab (рис. 1.7) вмикається діод VD, який перетворює змінний струм в постійний. Величина струму, що протікає через прилад в цьому випадку, пропорційна прикладеній змінній
напрузі.

Для градуювання скласти схему (рис. 1.8). Прилад PV – зразковий.

 

Рисунок 1.8

 

Зняти залежність і побудувати градуювальний графік. Визначити ціну поділки і чутливість приладу.

 

1.4.5 Визначення сили змінного струму

За допомогою зразкового приладу PA визначити силу змінного струму, що протікає через подільник . Для цього ввімкнути прилад PA (В7-21А) послідовно з і джерелом живлення . Визначити похибку вимірюваної величини.

 

1.5 Зміст звіту

 

Звіт має містити: мету роботи, схему лабораторної установки, результати вимірів у вигляді таблиць, графіки залежностей графік , , стислі
висновки.

 

1.6 Контрольні запитання і завдання

 

1. В чому полягає процес вимірювання фізичної величини?

2. Які призначення і способи вмикання змінного опору в електричне коло?

3. Чи є можливість виміряти силу струму в 2А за допомогою використаного в роботі стрілочного приладу? Якщо є, то які?

4. Що означає клас точності електровимірювального приладу?

5. Як визначити абсолютну похибку вимірювання стрілочного приладу? Цифрового приладу ?

6. Які фізичні явища використовуються для перетворення сили струму в момент сили, моменту сили в переміщення стрілки, напруги в силу струму?

7. Що таке чутливість і ціна поділки приладу?

8. Які головні характеристики електровимірювальних приладів?

9. Які принципи дії приладів магнітоелектричної і електромагнітної систем?

10. Поясніть зміст умовних позначень на стрілочному приладі, що використовується для вимірювань?