ВИМІРЮВАННЯ ОПОРІВ МЕТОДОМ МОСТОВОЇ СХЕМИ

6.1 Мета роботи: навчитися використовувати правила Кірхгофа для розгалужених кіл, опанувати метод мостової схеми та визначити невідомі опори за допомогою цього методу .

6.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Одним з найбільш точних методів вимірювання опорів є метод моста Уїтстона. Міст Уїтстона зображений на рис. 6.1.

Рисунок 6.1

 

На схемі між клемами a і b встановлений калібрований дріт-реохорд, який має повзунковий контакт d, U – постійна напруга, створювана джерелом живлення, R – відомий опір, – невідомий опір, Г – гальванометр, і – «плечі» реохорду (довжина дроту).

Метод вимірювання опорів за допомогою мосту Уїтстона оснований на порівнянні невідомого опору R_х з відомим опором R. Найбільш просто ця задача розв’язується за допомогою двох правил Кірхгофа для розгалужених ланцюгів. Будь-яка точка розгалуженого ланцюга, у якій сходиться не менш трьох провідників зі струмом, називається вузлом ланцюга. При цьому струм, що входить у вузол, вважається позитивним, а той, що виходить з вузла – негативним.

При протіканні струму кожен вузол має залишатися нейтральним. Наслідком цього є перше правило Кірхгофа [2–5]: алгебраїчна сума струмів, що сходяться у вузлі, дорівнює нулю:

,

Друге правило Кирхгофа ґрунтується на законах Ома для повного кола й для ділянки кола [2-5] і має наступне формулювання: у будь-якому замкнутому колі, довільно обраному в розгалуженому електричному ланцюзі, алгебраїчна сума добутків сил струмів I_i на опори R_i відповідних ділянок цього контуру
дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС e_k, які діють у даному колі:

.

Нехай струми в плечах моста та в діагоналі протікають так, як позначено на рис. 6.1. Тоді за правилами Кірхгофа для розгалужених кіл можна скласти наступні п'ять рівнянь з п'ятьма невідомими (на рис.6.1 як джерело ЕРС e використане джерело живлення U):

для вузла с:,(6.1)

для вузла d: , (6.2)

для контуру acda: , (6.3)

для контуру abUa: , (6.4)

для контуру cbdc: , (6.5)

де – опір гальванометра;

і опори «плечей» реохорда і .

Змінюючи положення повзункового контакту d реохорда (і тим самим змінюючи співвідношення між і ), можна добитися того, щоб потенціал точки був рівний потенціалу точки с (). У цьому випадку струм через гальванометр не протікає І_Г = 0 (міст збалансований). Враховуючи це, рівняння (6.1), (6.2), (6.3), (6.5) слід спростити:

, (6.6)

, (6.7)

, (6.8)

. (6.9)

Поділивши останні два рівняння одне на друге почленно, отримаємо

. (6.10)

Враховуючи співвідношення (6.6), (6.7) рівняння (6.10) можна спростити

. (6.11)

Опір «плечей» реохорда визначається за формулами:

.(6.12)

, (6.13)

де – питомий опір дроту реохорда; – площа його поперечного
перерізу.

Підставивши значення і (6.12), (6.13) у співвідношення (6.11), отримаємо формулу для визначення невідомого опору

. (6.14)

Таким чином, підібравши відповідну довжину «плечей» реохорда і і знаючи еталонний опір , можна визначити і .

 

6.3 Опис лабораторної установки

 

Лабораторна установка складається з еталонного опору R; невідомих опорів (R_x1, R_x2, R_x3), реохорда, гальванометра, джерела постійної напруги (1–1,5 В).

Схема (рис. 6.1) відповідає схемі лабораторної установки. В лабораторній установці невідомими опорами є три резистори R_x1, R_x2, R_x3. Дослідним шляхом визначаються опори кожного з них та опори при їх комбінованому послідовному і паралельному вмиканнях.

 

6.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання

1. Скласти схему (рис. 6.1) з резистором .

2. Увімкнути джерело живлення. Переміщуючи повзунок реохорда, встановити силу струму, що дорівнює нулю. Виміряти за шкалою реохорда довжину плечей і та занести результати до таблиці вимірювань (табл.6.1). Вимкнути джерело живлення.

 

Таблиця 6.1 – Результати вимірювань та розрахунків

Опір / з’єднання опорів	, мм	, мм	, Ом	Перевірка R, Ом
Rx1				–
Rx1				–
Rx3				–
Rx1+ Rx2
Rx1 || Rx2
Rx1+Rx2+Rx3
Rx1 || Rx2 || Rx3

 

3. За формулою (6.14) знайти невідомий опір. Результати занести до таблиці 6.1.

4. Від'єднати і під'єднати замість нього, а потім .

Виконати завдання пп. 2 та 3.

5. Під'єднати до клем а і с як невідомий опір два резистори, що з'єднані паралельно, а потім послідовно. Виконати завдання пп.2 та 3.

6. Під'єднати до клем а і с як невідомий опір три резистори ,,, що з'єднані паралельно, а потім послідовно. Виконати завдання п. 2 та 3.

7. Знаючи значення опорів, , , визначити за теоретичними
формулами опори при їх паралельному і послідовному вмиканнях. Результати занести до таблиці 6.1.

8. Знайти похибки методу вимірювань.

6.5 Зміст звіту

 

Звіт має містити: мету роботи, схему лабораторної установки, результати вимірювань, розрахунок невідомих опорів R_x1, R_x2, R_x3, розрахунки опору при послідовному та паралельному з’єднанні резисторів, виконані за допомогою мостової схеми і за допомогою теоретичних формул, статистичну обробку результатів вимірювань, стислі висновки.

 

6.6 Контрольні запитання і завдання

 

1. Сформулювати і записати правила Кірхгофа.

2. Використовуючи правила Кірхгофа, вивести формулу невідомого опору.

3. Від чого залежить опір провідників?

4. Як визначається опір при послідовному та паралельному з'єднаннях резисторів? Вивести відповідні формули.

5. При якому співвідношенні довжини «плечей» реохорда і похибка вимірювання буде найменшою?

6. Які переваги має мостовий метод визначення опорів у порівнянні з використанням для цього амперметра та вольтметра?