ДОСЛІДЖЕННЯ ЯВИЩА ВЗАЄМОІНДУКЦІЇ

 

13.1 Мета роботи: дослідити явище взаємоіндукції, вивчити закон Фарадея, розглянути принцип роботи трансформатора та визначити його характеристики: коефіцієнт трансформації напруги, коефіцієнти взаємоіндукції обмоток трансформатора та його ККД.

 

13.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Змінний струм, який протікає в одному з контурів (рис. 13.1), наприклад в контурі 1, створює змінне магнітне поле, яке викликає появу ЕРС індукції в контурі 2. Таке явище називається взаємоіндукцією. ЕРС взаємоіндукції (як і самоіндукції) визначається за законом Фарадея:

,

де – магнітний потік контуру зі струмом.

На практиці звичайно магнітний потік створюється не одним витком, а котушкою з великою кількістю витків.
Повний магнітний потік крізь усі витки котушки, пропорційний кількості витків та магнітному потоку одного витка : . Величину іноді називають потокозчепленням. Щоб підсилити взаємодію між повними магнітними потоками котушок, останні потрібно розташувати навколо
замкнутого феромагнітного осердя (рис.13.2). Такий пристрій є трансформатором.

Якщо у котушці 1 протікає змінний струм , то у феромагнітному осерді створюється змінний магнітний потік, частина якого проходить через котушку 2 та створює в ній ЕРС індукції:

, (13.1)

де – потокозчеплення з контуром 2, яке створюється струмом ;

– магнітний потік котушки 1;

– кількість витків другої котушки.

Розглянемо випадок, коли котушка 2 трансформатора розімкнена (навантаження відсутнє). Цей випадок називається режимом холостого ходу трансформатора.

Запишемо співвідношення (13.1) у вигляді

, (13.2)

де величина

. (13.3)

називається динамічною взаємною індуктивністю або коефіцієнтом взаємоін-дукції котушки 2 з котушкою 1.

Повний магнітний потік (потокозчеплення з котушкою 2)

. (13.4)

створюється котушкою 1 (оскільки = 0) та залежить від індукції магнітного поля цієї котушки, кількості витків другої котушки N₂ та площі перерізу осердя .

Індукція магнітного поля, що створюється першою котушкою із числом витків N₁, довжиною l₁ і магнітною проникністю сердечника , визначається формулою:

. (13.5)

Підставимо (13.5) у (13.4), а отримане співвідношення – у (13.3):

. (13.6)

Дана формула дозволяє визначити коефіцієнт взаємоіндукції котушки 2 з котушкою 1 тільки для режиму холостого ходу. У цьому режимі в котушці 1 створюватиметься ЕРС , яка чисельно дорівнює ЕРС індукції.

Якщо вважати падіння напруги на опорі обмотки 1 малим через незначну величину опору цієї обмотки, то можна записати:

. (13.7)

Поділивши (13.1) на (13.7), отримаємо можливість обчислення кількості витків однієї з обмоток, якщо відома кількість витків другої:

. (13.8)

Перейдемо до розгляду режиму роботи, при якому в котушці 2 протікає струм – сумірний з величиною струму ().

Струм (рис. 13.2) створює змінний магнітний потік у вторинній обмотці трансформатора. Цей повний потік поширюючись в осерді, проходить крізь витки котушки 1 та створює в ній ЕРС взаємоіндукції:

 

, (13.9)

 

де (– індукція магнітного поля котушки 2);

– коефіцієнт взаємоіндукції котушки 1 з котушкою 2:

.

та є сумарними ЕРС взаємоіндукції, тому що в створенні змінного потоку осердя приймають участь струми та . Враховуючи це, запишемо рівняння другого правила Кірхгофа [2–5] для контуру 1:

.

Якщо падіння напруги на котушці 1 мале (), то , де – напруга джерела змінного струму, який змінюється за гармонічним законом:

, (13.10)

де – амплітуда сили струму;

– циклічна частота.

Підставимо (13.10) до (13.2) та знайдемо ЕРС котушки 2:

. (13.11)

Якщо знехтувати падінням напруги в котушці 2 через малий опір (), можна вважати. Тоді

.

Амплітудне значення напруги:

. (13.12)

Із співвідношення (13.12) знайдемо максимальне значення коефіцієнта взаємоіндукції другої котушки з першою:

. (13.13)

Аналогічно можна визначити коефіцієнт взаємоіндукції першої котушки з другою:

, (13.14)

де – амплітуда напруги джерела струму;

і₀₂ – амплітуда сили струму в контурі 2;

, n = 50 Гц.

Потужність , яка виділяється у зовнішньому колі цього контуру, завжди менша, ніж споживана з мережі потужність . Якщо навіть на опорі навантаження вторинної обмотки трансформатора виділяється максимально допустима активна потужність, то і тоді вона буде менша за споживану. Це пов'язано з тим, що частина споживаної електричної енергії витрачається на перемагнічування осердя (гістерезис) та його нагрівання (струми Фуко), а також на нагрівання обмоток трансформатора [2–5].

Відношення активної потужності , яка виділяється на опорі навантаження , до активної потужності , що споживається із мережі, називається ККД трансформатора:

, (13.15)

де – різниця фаз між та ;

– різниця фаз між та U₀₂ .

При опорах навантаження, близьких до оптимальних, та при невеликих коефіцієнтах трансформації різниці фаз в обмотках будуть малі і їх можна прирівняти (). Тому формула (13.15) для таких умов спрощується:

. (13.16)

Порівнюючи (13.13) та (13.14), можна сказати, що відношення коефіцієнтів взаємоіндукції обмоток чисельно дорівнює при зазначених вище умовах ККД трансформатора:

. (13.17)

За законом збереження енергії потужності на первинній та вторинній обмотках трансформатора можна вважати однаковими Р₁=Р₂, якщо знехтувати тепловими втратами на їх активних опорах та в осерді, що обумовлені струмами Фуко. Тобто

,

або через ефективні значення напруг та струмів:

.

Після підстановки виразів (13.1) і (13.7) та при ці рівняння можна переписати у вигляді такого співвідношення:

 

. (13.18)

Величина k називається коефіцієнтом трансформації напруги. Вона визначає, у скільки разів ЕРС у вторинній обмотці трансформатора є більшою або меншою, ніж у первинної.

 

13.3 Опис лабораторної установки

 

Лабораторна установка складається з трансформатора напруги, двох амперметрів змінного струму, регульованого джерела змінної напруги (0–5В), цифрового вольтметра В7–21А або мультиметра ВР–11, з'єднувальних провідників.

Схема установки наведена на рис.13.3. На схемі зображено: –трансформатор, з обмотками 1 та 2; амперметри та ; – опір навантаження; – вольтметр для вимірювання ефективних (діючих) напруг первинної та вторинної обмоток трансформатора.

 

 

Для синусоїдальної напруги та струму амплітудні значення пов'язані
з діючими співвідношеннями:

, . (13.19)

Для зміни величини діючої напруги на обмотці I у межах від 0 до 5В використовується регульоване джерело змінної напруги , вихідні клеми якого виведені на передню панель експериментальної установки.

 

13.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання

 

1. Дослідити режим холостого ходу трансформатора (рис. 13.3). Для цього, змінюючи напругу через кожен 1,0В, вимірювати за допомогою цифрового вольтметра напруги на котушці 1 (клеми 1, 2) та котушці 2 (клеми 3, 4) трансформатора. Дані записати до таблиці 13.1.

2. Використовуючи співвідношення (13.8), визначити кількість витків вторинної обмотки (=50). За формулою (13.6) обчислити коефіцієнт взаємоіндукції для режиму холостого ходу. Результати записати до таб-лиці 13.1. Дані осердя трансформатора вказані на робочому місці, а .

 

Таблиця 13.1 – Результати вимірювань та розрахунків для режиму холостого ходу трансформатора

U1, В	U2, В	N1	N2	L21, мГн
1,0
2,0
3,0
4,0
5,0
Середнє значення

 

3. Дослідити режим роботи трансформатора при номінальному навантаженні. Для цього приєднати опір навантаження до котушки 2 трансформатора (з’єднати провідниками відповідні клеми). Змінюючи вхідну напругу через кожен 1,0 В, вимірювати силу струму у колі первинної обмотки та – у колі вторинної обмотки, а також напругу на опорі Дані
досліду записати до таблиці 13.2.

4. Для кожної вхідної напруги визначити за формулами (13.13), (13.14), враховуючи співвідношення (13.19) та результати експерименту, коефіцієнти взаємоіндукції і . Результати записати до таблиці 13.2.

5. Для всіх значень вхідної напруги за даними завдання 2 знайти ККД трансформатора, використовуючи співвідношення (13.15). Результати занести до таблиці 13.2. Зробити перевірку результатів за формулою (13.17).

6. За формулою (13.18), обчислити коефіцієнти трансформації для усіх значень вхідних напруг . Знайти середнє значення коефіцієнта трансформації . Результати занести до таблиці 13.2. Визначити максимальні відносні та абсолютні похибки коефіцієнтів взаємоіндукції та трансформації.

 

Таблиця 13.2 – Результати вимірювань та розрахунків для режиму
при номінальному навантаженні

U1, В	i1, мА	U2, В	i2, мА	L21, мГн	L12, мГн	ККД, %	k
1,0
2,0
3,0
4,0
5,0
Середнє значення

 

13.5 Зміст звіту

 

Звіт має містити: мету роботи, схему лабораторної установки, результати вимірів у вигляді таблиць, результати розрахунків кількості витків , коефіцієнт взаємоіндукції для режиму холостого ходу, коефіцієнти взаємо-індукції і при навантаженні, ККД трансформатора, коефіцієнт трансформації , статистичну обробку результатів вимірювань, стислі висновки.

 

13.6 Контрольні запитання

 

1. У чому полягає явище взаємної індукції? Написати вираз для ЕРС взаємоіндукції.

2. Що називають взаємною індуктивністю двох контурів? Від чого вона залежить?

3. Знайти коефіцієнт взаємоіндукції обмоток трансформатора для режиму холостого ходу.

4. Обчислити коефіцієнти взаємоіндукції обмоток трансформатора для режиму номінального навантаження.

5. Навести формулу коефіцієнта трансформації трансформатора. Пояснити принцип роботи.

6. Що називається ККД трансформатора? Як визначається ККД трансформатора та від чого він залежить?

7. Як поєднати діючі значення напруги та сили струму з їх амплітудними значеннями для синусоїдального струму та напруги?

8. Як можна знайти ККД трансформатора, знаючи максимальні коефіцієнти взаємоіндукції його обмоток? При яких умовах цей ККД можна визначити через коефіцієнти взаємоіндукції?