ВИЗНАЧЕННЯ ЄМНОСТІ КОНДЕНСАТОРА

4.1 Мета роботи: експериментально дослідити характер зв’язку між зарядом конденсатора, його електричною ємністю та різницею потенціалів між його обкладками; теоретично обґрунтувати та експериментально підтвердити можливість вимірювання величини електричної ємності за допомогою магнітоелектричного гальванометра.

 

4.2 Методичні вказівки до організації самостійної підготовки студентів

 

Конденсатор – це система з двох провідників, розділених тонким шаром діелектрика. Електричну ємність його C формально можна визначити як коефіцієнт пропорційності між зарядом q та напругою на обкладках U: q=CU.

Замикання конденсатора на дротяну рамку магнітоелектричного гальванометра супроводжується її кутовим відхиленням. Фізичні основи роботи гальванометра магнітоелектричної системи описані в лабораторній роботі № 1
даних методичних вказівок. Причиною відхилення магнітної рамки, яка знаходитися у магнітному полі даного приладу, є момент сили Ампера, що виникає в результаті дії струму під час вмикання зарядженого конденсатора на рамку. Сила цього струму визначається зміною заряду на кінцях провідника рамки від q₁=0 до q₂=CU за час ∆t замикання на них конденсатора:

i₀ = (q₂-q₁) / ∆t =CU/∆t.

Метою дослідження руху рамки в магнітному полі є визначення характеру залежності максимального її кутового відхилення від величини заряду на конденсаторі q=CU під час замкнення на розрядження.

Метою теоретичного дослідження руху рамки зі стрілкою магнітоелектричного гальванометра є визначення характеру залежності максимального кутового відхилення рамки від величини електричної ємності зарядженого конденсатора під час та після його замикання на зарядження через цей вимірювальний прилад.

Зміну положення рамки зі струмом в магнітному полі можна описати рівнянням динаміки для обертального руху:

, (4.1)

де – момент інерції рамки;

– момент сили Ампера, що діє на рамку за час вмикання зарядженого конденсатора на прилад та під час його розряджання;

N – кількість витків рамки;

– магнітна індукція магніту гальванометра;

S – площа перерізу рамки;

– стала часу розряджання конденсатора;

– момент сили опору середовища, в якому рухається рамка;

– момент сил пружної деформації пружин кутової фіксації рамки в приладі.

Рівняння (4.1) після приведення стандартних замін та підстановок має такий вигляд:

, (4.2)

де – коефіцієнт згасання коливань;

– власна циклічна частота вільних коливань рамки;

– максимальне значення функції від сили Ампера.

Розв’язок рівняння (4.2) для має загальну та часткову складові:

, (4.3)

де – динамічна складова кута відхилення рамки, яка визначається результатом часткового розв’язку рівняння (4.2).

Початкове кутове положення стрілки приладу прийнято вважати за точку нульового відліку. Тобто в рівнянні (4.3) . Максимальне відхилення стрілки відбувається за час замикання зарядженого конденсатора на прилад. Тому на початку розрядження при . Урахування цих умов у рівнянні (4.3) дозволяє отримати значення сталої інтегрування: . Після підстановки цього значення в (4.3) маємо такий вираз розв’язку рівняння (4.2):

. (4.4)

Величина залежить від багатьох параметрів системи, зокрема від початкового заряду конденсатора q. Залежність можна отримати з умови для моменту часу t=0:

. (4.5)

Після нескладних перетворень і підстановок отримаємо залежність у такому вигляді:

. (4.6)

Коефіцієнт α в рівнянні (4.6) залежить від . Тому в точному розумінні залежність (4.6) не є лінійною від ємності конденсатора. Але в першому наближенні нею можна скористатися для експериментальної оцінки величини електричної ємності конденсатора з похибкою, яка не перевищує похибок прямих вимірювань у відповідних експериментальних залежностях для U=const:

, (4.7)

де сталі α_x знаходяться з відповідних до напруги графіків :

. (4.8)

 

4.3 Опис лабораторної установки

 

На панелі змонтована схема (рис. 4.1). Як джерело використовується блок живлення ІПС з напругою, що регулюється. Ємності конденсаторів С₁–С₅ наведено на лабораторному макеті. Ємності конденсаторів та невідомі.

 

Рисунок 4.1

4.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання

 

1. За допомогою потенціометра блока живлення виставити напругу U=7В.

2. Приєднати до схеми (рис 4.1) конденсатор С₁.

3. Поставити перемикач К в положення 1 для зарядження конденсатора.

4. Перевести перемикач К в положення 2 і зафіксувати число поділок, відповідне до максимального кута відхилення стрілки гальванометра.

5. Виконати завдання п.п. 2–4 для кожного з відомих та невідомих конденсаторів. Дані занести до таблиці 4.1.

 

Таблиця 4.1 – Результати вимірювань

С,мкФ	C1	C2	C3	C4	C5	Cx1	Cx2
U=7 В
U=9 В
U=11 В
U=15 В

 

6. Повторити завдання пп. 1–5 для інших напруг. Результати занести до табл. 4.1.

7. Побудувати графіки експериментальних залежностей для кожного значення напруги U окремо.

8. За допомогою кожного графіка визначити за формулою (4.7) значення С_х1 та С_х2.

9. Обчислити похибки вимірювань.

 

4.5 Зміст звіту

 

Звіт має містити: мету роботи, схему лабораторної установки, результати вимірів у вигляді таблиці, графіки залежностей , результат обчислення С_х1 та С_х2 , обчислення похибок, стислі висновки.

 

4.6 Контрольні запитання і завдання

1. Дайте визначення електроємності відокремленого провідника, конденсатора. У яких одиницях вона вимірюється?

2. Від чого залежить ємність відокремленого провідника?

3. Що таке конденсатор?

4. Виведіть формули для ємності плоского та сферичного конденсаторів.

5. Написати рівняння кутового відхилення рамки гальванометра при замиканні на нього зарядженого конденсатора.

6. Дати визначення усіх фізичних величин, які входять до рівняння руху рамки та розкрити їх фізичний зміст.