Тема 2. Анатомо-фізіологічні особливості, методика, семіо­тика шкіри, підшкірної основи у дітей

Тестові завдання:

 

1. Вкажіть область тіла, звідки у дитини підшкірно-жирова клітковина зникає повільніше всього:

1.	живіт
2.	грудна клітка
3.	спина
4.	кінцівки
5.	лице

2. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри у дітей, що сприяють інфікуванню:

1.	тонкий епідерміс
2.	слабо виражений зернистий шар
3.	недостатня кількість меланіну в базальному шарі
4.	недорозвинення волоконної структури дерми
5.	підвищена "прозорість" шкіри

3. Яка функція шкіри сприяє розвитку ускладнень при зовнішньому застосуванні токсичних препаратів?

1.	потовидільна
2.	pезоpбційа
3.	теpмоpегулятоpна
4.	захисна
5.	вітаминообpазуюа

4. Який вид тканини у дітей сприяє нескоpотливому теpмогенезу?

1.	м'язова тканина
2.	біла жирова тканина
3.	бура жирова тканина
4.	сполучна тканина
5.	кісткова тканина

5. Колір шкірних покровів при гнійно-септичних захворюваннях:

1.	жовтяничний
2.	рожевий
3.	блідий
4.	воскоподібний
5.	землисто-сіpий

6. Що дозволяє визначити симптом Кончаловського?

1.	ламкість судин
2.	набряклості
3.	ущільнення
4.	тургор
5.	товщина шкіри

7. Акpоціаноз це:

1.	ціаноз всієї поверхні тіла
2.	поява синіх плям на кінцівках
3.	ціаноз навколо рота
4.	ціаноз навколо очей
5.	ціаноз кінчика носа, мочок вух, губ, кистей, стоп

8. Основні ознаки алергічного висипу:

1.	полімоpфність, свербіння
2.	везикули на волосистій частині голови
3.	симетричність розташування
4.	мілкоп’ятниста із збільшенням лімфовузлів
5.	зі слідами розчесів на животі

9. Для визначення еластичності шкіри необхідно:

1.	придавити шкіру до передньої поверхні гомілки
2.	перевірити симптом щипка
3.	захопити шкіру в невелику складку і відпустити
4.	зміряти шкірну складку на животі
5.	зміряти шкірну складку під кутом лопатки

10. Ранні ознаки ексудативно-катарального діатезу у дітей?

1.	стійкі попрілості шкіри при ретельному гігієнічному догляді
2.	поліморфний висип на тілі
3.	географічний язик
4.	екзема щік
5.	пітливість і облисіння потилиці

11. До первинних морфологічних елементів шкіри відносяться:

1.	кірки
2.	папули
3.	ерозії
4.	рубці
5.	луски

12. У якому віці зникає фізіологічна жовтяниця у новонароджених?

1.	2-3 дні
2.	7-10 днів
3.	3 тижні
4.	4 тижні
5.	2 міс

13. Сухість шкіри спостерігається при:

1.	кахексії
2.	рахіті
3.	хореї
4.	гіпотиреозі
5.	ожирінні

14. На першому році життя бура жирова тканина бере участь:

1.	у процесах водно-сольового обміну
2.	у нескоротливому термогенезі
3.	у енергетичному обміні
4.	вуглеводному обміні
5.	мінеральному обміні

15. Назвіть особливості шкіри новонароджених дітей:

1.	межа між епідермісом і дермою рівна
2.	дерма не має клітинної структури
3.	епідерміс тонкий
4.	фізіологічна жовтяниця з'являється на 5-7 день
5.	погано васкуляризована

16. Перерахуйте клінічні ознаки, що відносяться до гіпотрофії 2 ступеня:

1.	дефіцит маси тіла 11-20%
2.	дефіцит маси тіла 30-35%
3.	дефіцит маси тіла 15-20%
4.	дефіцит маси тіла 21 - 30%
5.	дефіцит маси тіла 5-10%

17. Для шкіри новонародженого характерно все, окрім:

1.	шкіра багата водою
2.	відрізняється морфологічною незрілістю
3.	покрита сирним мастилом
4.	відрізняється зрілістю місцевого імунітету
5.	відрізняється підвищенням абсорбції

18. Шкіра дитини не виконує наступну функцію:

1.	захисну
2.	функцію кровотворення
3.	терморегулюючу
4.	дихальну
5.	функцію виділення

19. При яких патологічних станах з'являється розширення венозної мережі на передній черевній стінці?

1.	апендицит
2.	жовчокам’яна хвороба
3.	портальна гіпертензія
4.	кишкова інфекція
5.	гепатит

20. Чим пояснюється ціаноз носогубного трикутника?

1.	анемією
2.	гіпоксією
3.	гемолізом
4.	згущуванням крові
5.	гіпоглікемією

21. Підвищена вогкість шкірних покровів спостерігається при:

1.	початковому періоді рахіту
2.	гіпотрофії
3.	поліомієліті
4.	падінні температури
5.	гіпотонії

22. При набряках спостерігається:

1.	утворення ямки при натисканні на передньомедіальну поверхню середньої частини гомілки
2.	загальне ущільнення шкіри
3.	згладження виступаючих суглобів
4.	гіперестезія шкіри
5.	стоншування підшкірно-жирової клітковини

23. Колір шкіри не залежить від:

1.	кількості меланіну
2.	складу крові /рівень гемоглобіну і еритроцитів/
3.	глибини залягання капілярів
4.	товщина рогового шару
5.	кількість кератогіаліну

24. Під паратрофією розуміється:

1.	зменшення підшкірно-жирового шару
2.	збільшення підшкірно-жирового шару
3.	нерівномірний розподіл підшкірно-жирового шару
4.	загальне виснаження
5.	непропорційне збільшення довжини тіла

25. Перерахуйте клінічні ознаки гіпотрофії 2 ступеня:

1.	підшкірно жировий шар зникає на верхніх кінцівках
2.	підшкірно жировий шар зникає на нижніх кінцівках
3.	підшкірно жировий шар зникає на тулубі і кінцівках
4.	підшкірно жировий шар зникає на обличчі
5.	підшкірно-жировий шар зникає на животі

26. Що не характерно для шкіри новонароджених:

1.	шкіра багата водою
2.	відрізняється морфологічною зрілістю
3.	покрита сирним мастилом (творожистой смазкой)
4.	відрізняється незрілістю місцевого імунітету
5.	нейтральне рН

27. Для локалізації бурої жирової тканини не характерно:

1.	скупчення в області сідниці
2.	скупчення навколо щитовидної залози
3.	скупчення в аксиллярних ямках
4.	у міжлопатковому просторі
5.	скупчення навколо нирок

28. Про гіпотрофію 3 ступеня можна говорити, якщо:

1.	зменшується підшкірно-жировий шар на тулубі
2.	зменшується підшкірно-жировий шар на тулубі і зникає на кінцівках
3.	зникає підшкірно-жировий шар не тільки на тулубі, але і на обличчі
4.	збільшується підшкірно-жировий шар на тулубі
5.	зникає підшкірно-жировий шар на животі

29. Слабо виражена функція шкіри у дітей раннього віку:

1.	дихальна
2.	вітаміноутворююча
3.	терморегуляційна
4.	видільна
5.	захисна

30. Колір шкіри не залежить:

1.	від кількості меланіну
2.	рівня гемоглобіну
3.	від глибини залягання капілярів
4.	товщина зернистого шару
5.	рівня еритроцитів

31. Надмірне відкладення жиру спостерігається при:

1.	перегодовуванні
2.	гіпервітамінозі Д
3.	рухомому способі життя
4.	підвищенні обміну речовин
5.	недоїданні

32. Під склеремою новонароджених розуміють:

1.	обмежено розташовані некрози в підшкірно-жировому шарі
2.	загальне ущільнення підшкірно-жирової клітковини
3.	нерівномірне відкладення підшкірно-жирового шару
4.	стоншування підшкірно-жирового шару
5.	стоншування шкіри

33. Під гіпотрофією розуміють:

1.	збільшення підшкірно-жирового шару
2.	зменшення підшкірно-жирового шару
3.	зниження тургора тканин
4.	нерівномірний розподіл підшкірно-жирової клітковини
5.	зниження м'язового тонусу

34. Зі скількох шарів складається епідерміс дитини?

1.
2.
3.
4.
5.

35. Який шар епідермісу визначається лише в окремих ділянках шкіри дитини?

1.	роговий
2.	блискучий
3.	зернистий
4.	шишкоподібний
5.	базальний

36. Яка функція шкіри розвинена у дітей краще, ніж у дорослих?

1.	захисна
2.	бактерицидна
3.	терморегуляційна
4.	дихальна
5.	екскреторна

37. Яка функція шкіри розвинена у дітей гірше, ніж у дорослих?

1.	захисна
2.	дихальна
3.	резорбційна
4.	обмінна
5.	сенсорна

38. Яким методом не оцінюють стан капілярів шкіри?

1.	пробою джгута
2.	гідрофільним тестом
3.	молоточковим симптомом
4.	пробою щипка

39. Які анатомо-фізіологічні особливості шкіри у дітей сприяють інфікуванню?

1.	тонкий епідеpміс
2.	слабо виражений зернистий шар
3.	недостатня кількість меланіну в базальному шарі
4.	недорозвинення волоконної структури дерми
5.	підвищена "прозорість" шкіри

40. Позитивний симптом Кожевникова - це поява на місці щипка:

1.	4-5 петехій
2.	2-3 петехій
3.	більше 6 петехій
4.	крововилив на місці щипка
5.	більше 10 петехій

41. До первинних морфологічних елементів шкіри відносять:

1.	кірки
2.	папули
3.	ерозії
4.	рубці
5.	Луска

42. Який з нижепереліченних морфологічних елементів шкіри відносять до вторинних?

1.	вузлик
2.	вузол
3.	піхур
4.	пухир
5.	тріщину

43. Який з морфологічних елементів шкіри не відноситься до вторинних?

1.	садно
2.	лущення
3.	екхімоз
4.	пігментації
5.	язви

44. При яких станах набряки і пастозність найменше достовірні?

1.	хвороби легенів
2.	хвороби нирок
3.	хвороби серця
4.	хвороби печінки
5.	хвороби щитовидної залози

45.Які морфологічні елементи шкіри у хворих на кропив’янку?

1.	вузлики
2.	екхімоз
3.	поліморфна, свербіння
4.	стійкі попрілості шкіри
5.	луска

46. Які зміни кольору шкіри при Адісоновій хворобі?

1.	блідий
2.	ціаноз
3.	бронзовий
4.	червоний
5.	жовтий

 

Ситуаційні задачі:

 

Задача 1. Дитині 3 місяці. Народилася від 1 вагітності з вагою 3200. З першого місяця знаходиться на штучному вигодовуванні розведеним коров'ячим молоком, зараз годується цільним коров'ячим молоком з сахарним сиропом. З 1,5 місяців у дитини з'явилась сальна жовта скориночка на теменній частині голови, в 3 місяці, окрім сальних скориночок на голові, з'явилося почервоніння і лущення на щоках. Які ураження шкіри спостерігається у дитини?

Задача 2. Дитині 4 місяці. Народилася доношеною з вагою 3200, ріст 50 см. Знаходиться на змішаному вигодовуванні з 3,5 місяців. За перші 3 місяці у вазі додала в 1200 г. У 4 місяці важить 5100 г. Товщина підшкірної основи на животі 0,5 см., тургор м'яких тканин знижений. Про які захворювання слід думати? На основі чого можна поставити діагноз?

Задача 3. Дитині 7 днів, народилася недоношеною у строк 36 тижнів з вагою тіла 2100 г. При огляді лікар-неонатолог виявив на сідницях і стегнах місцеве ущільнення і твердість підшкірної клітковини, шкіра в смужку не збирається, бліда, холодна, туго натягнута, при натисненні пальцем залишається поглиблення. Про яку патологію у цієї новонародженої дитини слід думати?

Задача 4. Дитині 1,5 місяці. Мати скаржиться на появу на шкірі дитини червоних плям. При огляді дільничний лікар –педіатр побачив велику кількість червоних вузликів (1-2 мм) і плям на шиї, внизу живота, у пахових складках. Загальний стан дитини, поведінка, апетит не порушені. Температура тіла 36,8^оС. Дитина одягнена тепло. Яка патологія найбільш вірогідна у цієї дитини? З чим зв'язана дана патологія?

Задача 5. Дитині 3 року. Мати звернулася до лікаря з скаргами на підвищення температури тіла і висип на шкірі. Хворіє другу добу. При огляді: на шкірі дитини пухирчасті висипи. Пухирці діаметром 1-3 мм, супроводжуються свербінням, у середині пухирця серозна рідина. Температура тіла 38,5^оС. Такий же висип лікар помітив на волосяній частині голови і слизових оболонках. Дитина відвідує дитячий дошкільний заклад. Про які захворювання йде мова?

Задача 6. Дитині 10 років. Звернулася до лікаря з скаргами на свербіння шкіри. Алергологічний анамнез спокійний. При огляді лікар помітив на шкірі внизу живота і на кістках рук лінійні екскоріації, парні. З аналізу стало відомо, що у молодшого брата подібні симптоми з'явилися тижнем раніше. Яке захворювання можна допустити?

Задача 7. Дитині 3 роки. Хворіє 3 добу. Мати звернулася до лікаря зі скаргами на підвищення температури тіла у дитини до 39,0^оС, біль в горлі, висип. При об'єктивному обстеженні лікар помітив дрібнокраплястий висип на червоному кольорі шкіри, на всій поверхні шкіри окрім носо-губного трикутника. У зіві - гіперемія мигдаликів, “малиновий язик”. Дермографізм білий. З боку інших органів і систем на час огляду без особливостей. Яке захворювання можна допустити?

Задача 8 Дитині 5 років. Захворіла гостро: з підвищенням температури тіла до 39,5^оС, різкої слабкості, анорексії. Мати відзначає, що дитині боляче дивитися на ярке, на 2 день захворювання з'явився крупнопапульозний висип на обличчі, верхніх кінцівках, на грудній клітці. Висип поступово спустився до низу і на 3 добу спостерігається на животі і спині. При огляді: у зіві енантема, плями Копліка-Філатова на слизовій оболонці внутрішньої поверхні щік. Сльозотеча, кон'юнктивіт, світлобоязнь. З імунологічного анамнезу: вакцинації не проводилося у зв'язку з медичними протипоказаннями. Які захворювання у цієї дитини?

Задача 9. Мати з дитиною 6 місяців прийшла на диспансерний огляд до лікаря. При зважуванні ваги тіла дитини 8700, ріст 76,6 см. При народженні вага тіла 3200, довжина тіла 51 см. Лікар виявив надлишок ваги тіла, який складає 700 г. При огляді: дитина активна, не лихоманить, психомоторний розвиток відповідає віку дитини. Л/вузли можливо пропальпувати більш ніж в 3-х групах. Шкіра чиста, волосся біляве, товщина підшкірної клітковини з боку пупка 2,8 см. Який висновок можна зробити?

 

Джерела інформації:

 

Основні

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К.,.1999.-С. с.136-139, 293-309, 162-170; 329-358.

2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. пропедевтика детских болезней - М.: Медицина, 1985.- С. 71-83, 101-129.

3. Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А. Баранова. - М.: Медицина,

1998.-С.158-182.

Додаткові

1. Мазурин В.А., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – М.:

Медицина, 2001. – с. 248-264

2. Медицина дитинства / за. ред. П.С. Мощича .- Київ: “Здоров’я”, 1994.-Т.1-С.222-226

3. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. Киев: “Здоров’я”, 1984,.- С. 13-24, 37-61.

4. Усов И.Н.Здоровый ребенок: Справочник педиатра. - Минск: ”Белорусь”, 1984.-С.19-25.

5. Усов И.Н., Чичко М.В., Астахова Л.Н. Практические навыки педиатра. -Минск: «Вышэйшая школа», 1983.- 1983.- С.22-35; 111-122.

6. Шабалов Н.П. Детские болезни. - С.Питербург, 2000.- С. 199-306.

7. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998.-С. 34-51, 73-106.

8. Банадига Н.В. Анатомо-морфологічні особливості органів дихання у дітей (лекція).- Тернопіль: “Галс”, 1997.-26с.

9. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми. /за ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. – Київ. – «Знання України». – 2002. – с. 56-68, 68-83, 195-198.

10. Нисевич Н.И., Учайкин Ф. Инфекционные болезни у детей.– М.:Медицина. – 1980. с.