рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Тема 12

Тема 12 - раздел Образование, Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави Об'єктивне Юридичне Право У Соціальній Системі Суспільства...

Об'єктивне юридичне право у соціальній системі суспільства

Положення, викладені у даному розділі, про­довжують розкривати місце і роль права у суспіль­ному житті, виявляють різноманітні зв'язки, за­лежності права з деякими найзвичайнішими сус­пільними явищами, які його «оточують», дають можливість глибше зрозуміти сутність, призначен­ня і дієвість об'єктивного юридичного права. А та­ке розуміння сприяє більш ефективному, обґрунто­ваному, успішному здійсненню будь-якої практич­ної діяльності, так чи інакше пов'язаної з право­вим регулюванням суспільних відносин. Отже, знання зазначених положень, які мають бути скла­довою частиною світоглядних уявлень кожної лю­дини, становлять теоретико-методологічний фунда­мент вироблення й використання вмінь та навичок практичної юридичної діяльності.

1. Деякі співвідношення

Будучи одним із неодмінних складників соці­альне неоднорідного суспільства, об'єктивне юри­дичне право існує в оточенні інших різноманітних соціальних явищ, які так чи інакше, з одного боку, впливають на нього, а з другого — самі зазнають

його впливу. Тільки з'ясувавши зміст і напрямки таких «контактів», можна зрозуміти сутність об'єктивного юридичного права, його глибинні за­кономірності, його роль і можливості, «соціальні здібності» у суспільному житті.

Розглянемо деякі співвідношення. Співвідношення економіки і права:

- економіка (виробничі відносини) визначає право; цей вплив може бути як прямим, безпосереднім (наприклад, право держави розпоряджати­ся тими засобами виробництва, власником яких вона є), так і опосередкованим (наприклад, визна­чення державою розміру податків, встановлення правил технічної та екологічної безпеки, визначен­ня мінімуму заробітної плати, терміну відпустки);

- економіка визначає право здебільшого не без­посередньо, а опосередковано, тобто через інші со­ціальні явища (соціальну, зокрема класову, струк­туру суспільства, політику, правосвідомість тощо);

- крім економіки, на право мають різний вплив також інші соціальні явища;

- право, у свою чергу, діє на економіку — має так званий зворотний вплив на неї. Співвідношення політики і права:

- право залежить від політики (насамперед політики домінуючої частини суспільства — групи, класу); право є формою прояву політики цієї час­тини суспільства;

- у праві виражена тільки та політика доміну­ючої частини суспільства, якої вона прагне і якій:

здатна надати загальної обов'язковості за допомо­гою держави;

- право — це серцевина, концентрований вираз політики домінуючої частини суспільства;

- політика в праві формується у вигляді фор­мально визначених прав і обов'язків;

- політика, зі свого боку, залежить від права, оскільки воно є засобом а) виразу, декларування політики, б) здійснення, реалізації політики, в) за­хисту, гарантування політики, г) переконання, пропаганди на користь певної політики.

2. Взаємозв'язок держави і права

Право (як юридичне явище) і держава виникають водночас, вони обопільне залежні. Зокрема, слід мати на увазі, що соціальні причини, внаслідок яких сформувалось об'єктивне юридичне право, є тими самими, що й причини, які спонукали до ут­ворення держав (тому й немає потреби ще раз ви­світлювати ці чинники стосовно такого права).

Право залежить від держави: у його виник­ненні, походженні; сталості й недоторканності;

здійсненні, впровадженні в життя; у розвитку, вдо­сконаленні і в авторитетності, нарешті престижі.

Держава залежить від права: у своїй організа­ції, побудові, структурі; у вдосконаленні, розвитку;

у здійсненні її функцій; в авторитетності, престижі.

Коли йдеться про здійснення функцій держави, то розрізняють його правові й неправові форми. Правові форми виконання функцій держави — це такі її дії, які полягають у вчиненні (зокрема, у прийнятті, встановлені, виданні) правових (юри­дичних) актів.

Правовий (юридичний) акт — це формально-обов'язкове волевиявлення держави ( її органу або уповноваженого нею суб'єкта).

Види юридичних актів:

1) за юридичною, тобто владно-регулятивною природою,— правотворчі (нормативно-правові), правотлумачні (правороз'яснювальні, інтерпретаційні), правозастосовні (індивідуально-правові);

2) за способом, формою об'єктивації, зовнішньо­го прояву — письмові (документальні), усні (вер­бальні), конклюдентні (фізичні вчинки, діяння).

Залежно від різновиду найчастіше використову­ваних державою юридичних актів розрізняють такіправові форми виконання Ті функцій:

- установча діяльність (утворення, реорганізація, Ліквідація органів та інших організацій держави);

- правотворча діяльність (встановлення або • санкціонування правових (юридичних) норм, тобто формально-обов'язкових правил поведінки загаль­ного характеру);

- правозастосовна діяльність (встановлення, на основі й відповідно до юридичних норм, інди­відуальних формально-обов'язкових правил по­ведінки щодо тих суб'єктів, які мають здійснитицінорми);

- правоохоронна діяльність (застосування за­ходів примусу щодо тих осіб, які порушують при­писи юридичних норм).

Неправові форми виконання функцій держа­ви: матеріально-технічна діяльність (виробництво певних благ, надання послуг); організаційна діяльність (здійснюване неюридичними засобами, тобто без видання юридичних актів, встановлення зв'язків, взаємин між виконавцями закону, спря­мування їхньої поведінки на виконання закону).

3. Функції права (правового регулювання)

Функції права висвітлюють предметно-змістов­ну роль, «роботу» права у суспільстві. Тому знан­ня функцій права дає можливість скласти уяву про те, що саме очікувати від функціонування права (правового регулювання). Крім того, через пізнан­ня функцій права усвідомлюється соціальна значу­щість юридичної діяльності, а також діяльності тих посадових осіб, чия робота так чи інакше «вплетена» у процес правового регулювання.

Функції праваце основні напрямки його впли­ву на людину і суспільство (суспільні відносини).

Види функцій права (правового регулювання)

Функції права розподіляють назагальносоціальні таспеціально-соціальні (регулятивні).

Дозагальносоціальних функцій належать:

- гуманістична (здійснення і захист прав лю­дини, прав нації, народу, людства);

- організаторська (встановлення, зміна і припи­нення відносин між учасниками суспільного життя);

- управлінська (спрямування, направлення діяльності учасників суспільного життя на вико­нання певних соціальних завдань, розв'язання певних соціальних проблем);

- комунікативна, (інформування учасників суспільного життя про державно-владну волю, за­безпечення їх заочного «спілкування» з правотворчими органами держави);

- орієнтаційна (вказівка на припустимі, соціаль­не прийнятні, безконфліктні шляхи, засоби задово­лення потреб, запитів учасників суспільного життя);

- оцінювальна (кваліфікування, оцінювання з точки зору закону держави, начебто її «очима», влас­них вчинків, а також поведінки інших суб'єктів);

- ідеологічно-виховна (участь у формуванні у людей певного світогляду, прищепленні їм певних моральних, правових, політичних поглядів);

- пізнавальна або гносеологічна (здатність об'єк­тивного права виступати джерелом знань про основ­ні «параметри» суспільства — його економічний, со­ціальний і державний устрій, мораль, культуру, зви­чаї, про взаємини між класами, націями, різними соціальними групами і верствами тощо).

Зазначені функції єзагальносоціальними у то­му розумінні, що вони здійснюються за допомогою не тільки права, але й — тією чи іншою мірою — майже всіма соціальними явищами, зокрема інши­ми соціальними нормами, суспільною свідомістю (передовсім моральною), політикою, релігією, мис­тецтвом, громадськими об'єднаннями тощо.

Ті ж функції, які здатне виконувати лише(абонайбільш ефективно) саме право, є йогоспеціаль­но-соціальними функціями. До них належать:

- закріплююча (утвердження, підтримування суспільних відносин, які виникли ще до прийняття відповідного закону, іншого нормативного акта);

- стимулююча (сприяння розвиткові таких відносин),

- творча (ініціювання, «породження», форму­вання таких суспільних відносин, яких взагалінеіснувало до видання відповідного закону);

- обмежуюча (встановлення рамок, «кордо­нів», щодо існування певних відносин, гальму­вання, недопущення їх поширення, збільшення);

- витіснююча (сприяння зменшенню або усу­ненню з життя певних відносин).

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави

Зміст.. Частина перша права людини і правова держава теоретико методологічні основи Тема Основні права людини як загальносоціальне явище..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Тема 12

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття основних прав людини
Основні права людини — це певні можливості людини, котрі необхідні для її існування та роз­витку в конкретно-історичних умовах, об'єктив­но визначаються досягнутим рівнем розвит

Америка
а) Міжнародно-правові акти, документи: Американська декларація прав та обов'язків людини (прийнята Організацією Американських Держав (ОАД), до складу якої входять понад ЗО

Загальне поняття й ознаки держави
Держава — це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеки суспільства здійснює керівни

Виникнення держави
Причини виникнення первісної (архаїчної) держави. Первісні людські спільності, які формувались спочатку тільки на кровноспоріднених зв'язках (роди), були, безперечно, соці

Тема 6 Форми держав
Загальновизнано, що центральна й найважливі­ша проблема політичного життя кожного суспіль­ства — це питання про державну владу. У практич­ній, зокрема організаційно-юридичній площині, вона трансфор

Види демократи
Демократія розрізняється: 1) за формами здійснення — пряма (влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі всього народу або певної соціальної групи); непря­ма (влада здійснює

Правовий (юридичний) статус особи
Правовий статус особи —це комплекс її суб'єк­тивних прав та юридичних обов'язків. Правовий статус можебути загальним, сп

Тема 13
Історична типологія об'єктивного юридичного права. Сутність права соціально-демократичної орієнтації Практичне значення положень, викладених у да­ній темі, полягає насампе

Тема 14
Правотворчість. Зовнішні форми об'єктивного права Значення наукових положень, викладених у да­ній темі, найбільшою мірою виявляється на прак­тиці тоді, коли доводиться бра

Форми права
Оскільки юридичні норми мають стати відоми­ми тим учасникам суспільного життя, поведінку, діяльність котрих покликані регулювати, вони по­винні бути певним чином проявлені зовні, об'єкти­вовані, то

Тема 15
Правова система і система права. Система законодавства та систематизація нормативно-правових актів Практичне значення викладених у даній темі наукових положень визначаєтьс

Система законодавства
Якщо поняття системи права відбиває суттєву властивість змісту об'єктивного юридичного права, то поняття системи законодавства відображає специфіку його форми. ' Сист

Види правових норм
Правові норми розрізняються: 1) за суб'єктом правотварчості — норми ор­ганів державної законодавче* влади; норми гла­ви держави; норми органів державної виконав

Загальна характеристика застосування правових норм
Основний зміст професійної діяльності тих юристів, які є посадовими особами, становить як­раз застосування ними правових норм. Тому саме у даній темі (зрештою, й у наступній) зосереджують­ся хіба щ

Загальна характеристика тлумачення правових норм
Об'єктивна необхідність тлумачення юридич­них норм зумовлюється насамперед тим, що вони формуються, виражаються за допомогою зазвичай вкрай загальних, абстрактних понять, а також полісемічних, бага

Загальна характеристика правопорушень
Правопорушення — це протиправне винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке є особистісно або суспільна шкідливим чи небезпечним. Соціальна сутність правопорушення —

Причини правопорушень
Причини правопорушень — це ті явища соці­альної дійсності, які спричинюють (або полегшу­ють) вчинення правопорушень. Причини правопорушень розподіляються:

Тема 21
Правове регулювання суспільних відносин та його ефективність Матеріал цієї теми — підсумкової у даному роз­ділі курсу — призначений інтегрувати і піднести на новий, більш

Загальна характеристика правового регулювання
Як зазначалося в темі 15, всі державно-правові (юридичні) явища як певна єдність ти цілісність становлять правову систему. Основна її частина ви­користовується насамперед органами держави(а

Загальнотеоретична характеристика
1. Поняття і структура юридичної науки Юридична наука — це система об'єктивних соціальна значущих знань про закономірності пра­ва і держави (державно-п

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги