рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Тема 13

Тема 13 - раздел Образование, Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави Історична Типологія Об'єктивного Юридичного Права. Сутність Права Соц...

Історична типологія об'єктивного юридичного права. Сутність права соціально-демократичної орієнтації

Практичне значення положень, викладених у да­ній темі, полягає насамперед у тому, що вони впли­вають на формування вихідних, світоглядних засад будь-якої діяльності суб'єктів у сфері відносин, уре­гульованих об'єктивним юридичним правом. Такі засади визначають загальний підхід, кут зору у кожному випадку встановлення, тлумачення, засто­сування та реалізації норм цього права. Вони «спра­цьовують» навіть тоді, коли це раціонально не усвідомлюється, коли на них не посилаються в юри­дичній діяльності, в юридичних актах.

Так чи інакше, знання зазначених положень сприятиме забезпеченню гуманності, справедли­вості, прогресивності правового регулювання.

1. Типологія права

Неодмінною умовою пізнання соціальної сут­ності об'єктивного юридичного права (як і сутності держави) є історична типологізація численних най­різноманітніших правових (юридичних) систем — тих, що існували колись, і тих, що існують зараз.

Історичний тип права — це сукупність сут­тєвих рис, притаманних усім правовим системам, які спираються на певний тип виробничих відно­син і відповідний тип держави та виражають соціальну сутність і спрямованість правового регу­лювання у соціальна неоднорідному суспільстві.

Поділяти право, правові системи на ті або інші різновиди (класи, групи, типи) можливо й за інши­ми критеріями, зокрема за характером домінуючих джерел (зовнішніх форм права), за Історичною послідовністю формування («за хронологією»), за особливостями, методів, засобів забезпечення, за

співвідношенням типів правового регулювання (співвідношення дозволів, обов'язків, заборон)таін. Усі зазначені класифікації, відображаючи певні реальні аспекти, грані, сторони права, правового регулювання, мають істотне пізнавальне й практич­не значення.

Проте жодна з них неспроможна дати відповідь на питання, волю якої саме частини соціальне не­однорідного населення певної держави (або групи держав) виражає дане право. А без такої відповіді його соціальна сутність залишається нерозкритою, прихованою.

Оскільки об'єктивне юридичне право є продуктом державної діяльності, згадана типологізація не може не збігатися в принципі із зазначеною раніше типо­логією держави (тема 4). Тому необхідно виділяти такіісторичні типи об'єктивного юридичного права:

- племінно-бюрократичний;

- рабовласницький;

- феодальний;

- буржуазний;

- перехідний від буржуазного до соціально-демокра­тичного (право соціально-демократичної орієнтації);

- соціально-демократичний майбутньому).

Останній із зазначених типів права є сьогодні (як і відповідний тип держави) лише передбачуваним, прогнозованим. Поняття права такого типу можна визначити у першому наближенні таким чином:

Соціальне-демократичне правоце система формально-обов'язкових норм загального характе­ру, які встановлені або санкціоновані соціально-демократичною державою, виражають волю біль­шості населення країни — трудящих-власників спрямовані на регулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі і забезпечують реальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації, народу на загальнолюдських засадах свобо­ди. справедливості, солідарності.

2. Основні принципи об'єктивного юридичного права

Принцип праваце керівні засади (ідеї), які зу­мовлюються об'єктивними закономірностями існу­вання й розвитку людини та суспільства і визнача­ють зміст і спрямованість правового регулювання.

Значення принципів права полягає в тому, що вони у стислому вигляді, концентровано відобра­жають найсуттєвіші риси права, є начебто його квінтесенцією, «обличчям».

Види принципів права: загальнолюдські (цивілізаційні), типологічні, конкретно-історичні, га­лузеві, міжгалузеві.

Загальнолюдські принципи юридичного пра­ва — це юридичні засади, ідеали, які зумовлюють­ся певним рівнем розвитку людської цивілізації, втілюють найкращі, прогресивні здобутки всесвітньої правової історії і широко визнані в міжнародних нормативних документах.

До них належать, зокрема, такі засади:

- в об'єктивному праві мають закріплюватися й захищатися основні права людини, свобода лю­дей та їхніх об'єднань;

- юридична (формально визначена й загально­обов'язкова) рівність однойменних суб'єктів і пе­ред державою, і перед законом;

- вихідним, первинним офіційним джерелом суб'єктивних юридичних прав і обов'язків особи має бути тільки закон як акт нормативного волевиявлен­ня вищого представницького органу державної влади або прямого волевиявлення народу (референдуму);

- взаємопов'язаність (єдність) юридичних прав і обов'язків;

- поведінка людей, а також їхніх об'єднань по­винна регулюватись, як правило, за загальнодозволенним типом: «дозволено все, крім того, що пря­мо заборонено законом»;

- діяльність органів і службових осіб держави має регулюватись, як правило, за спеціальнодозволенним типом; «можна робити лише те, що прямо дозволено законом»; ' "'

- закріплення в нормах об'єктивного права процедурно-процесуальних механізмів (порядку) здійснення та захисту суб'єктивних юридичних прав і виконання обов'язків людей та інших суб'єктів суспільного життя;

- правосуддя (розв'язання суперечок, конфлік­тів з приводу здійснення прав і обов'язків окреми­ми особами та іншими учасниками суспільного життя) здійснюється спеціальними незалежними органами держави — судами — і має бути найе­фективнішою юридичною гарантією прав людини;

- юридична відповідальність особи може мати місце тільки в разі вчинення нею винного проти­правного діяння;

- презумпція невинності особи (особа вважаєть­ся невинною доти, доки її вину у вчиненні право­порушення не встановлено судом або іншими ком­петентними органами держави у визначеному за­коном порядку).

Типологічні принципи об'єктивного юридичного права — це такі його керівні засади (ідеї), які влас­тиві усім правовим системам певного історичного ти­пу, відображають його соціально-змістовну сутність.

3. Перехідний тип права соціально-демократичної орієнтації

Право соціально-демократичної орієнтації —

це система загальнообов'язкових правил по­ведінки, які встановлені або санкціоновані держа­вою, зорієнтованою на соціальну демократію, ви­ражають волю більшості населення країни, спря­мовані на врегулювання відносин відповідно до цієї волі і загальносоціальних потреб (зокрема, з ме­тою створення умов для здійснення і захисту ос­новних прав людини, нації, народу) та забезпечу­ються державою.

За сучасних умов право такого типу існуєу двох основних різновидах:

а) право держав, які існують у промислове розви­нених країнах соціально-орієнтованого капіталізму;

б) право держав, які існують у країнах, що пе­реходять від авторитарно-бюрократичного ладу псевдосоціалізму до громадянського суспільства і перетворюються з організації тоталітаризованої влади колишньої партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення.

Типологічні принципи права соціально-демо­кратичної орієнтації:

- гуманізація права — поступове втілення у за­конодавство загальнолюдських принципів права;

розширення законодавчого закріплення основних прав людини; піднесення рівня справедливості правового регулювання, зокрема при встановленні заходів державного примусу; розширення сфери загальнодозволенного регулювання;

- соціалізація права — спрямованість на забез­печення консенсусу між різними соціальними вер­ствами, класами, групами; збільшення питомої ва­ги законодавства, яке гарантує соціальну захище­ність кожної людини;

- «цивілізація» права — закріплення й охоро­на різноманітних форм власності на засоби вироб­ництва та інші об'єкти, забезпечення економічної свободи власників;

- сприяння затвердженню засад правової дер­жави;

- «етнізація» та інтернаціоналізація права — відтворення у законодавстві кращих національно-правових надбань та певна уніфікація правового регулювання в деяких міждержавних союзах (на­приклад, в Європейському Союзі або Співдруж­ності Незалежних Держав, утвореній у 1991 р.).

Одна з особливостей сучасних перехідних право­вих систем соціально-демократичної орієнтації по­лягає в тому, що їх основні типологічні принципи поступово виповнюються загальнолюдськими право­вими засадами, все більше наближаються, «підніма­ються» до рівня останніх. У цьому вбачається не­впинний поступ, нездоланність правового прогресу, впровадження найкращих юридичних здобутків людської цивілізації у суспільну практику.

4. Конкретно-історичні та інші принципи права

Конкретно-історичні принципи права — це за­сади, які відображають специфіку права певної держави у реальних соціальних умовах (напри­клад, принцип федеративності права в Російській Федерації або у СІЛА).

Галузеві й міжгалузеві принципи права. Галу­зеві принципи права охоплюють лише одну, а міжгалузеві — кілька галузей права певної держа­ви (наприклад, галузевий принцип диспозитивності у цивільному праві; міжгалузевий принцип глас­ності судочинства у цивільно-процесуальному й кримінально-процесуальному праві).

Загальнолюдські і типологічні принципи об'єкти­вного юридичного права входять до предмета науки загальної теорії права і держави. Дослідження й фор­мулювання інших різновидів правових принципів здійснюють відповідні галузеві юридичні науки.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави

ЗМІСТ... ЧАСТИНА ПЕРША ПРАВА ЛЮДИНИ І ПРАВОВА ДЕРЖАВА ТЕОРЕТИКО МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ Тема Основні права людини як загальносоціальне явище...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Тема 13

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Поняття основних прав людини
Основні права людини — це певні можливості людини, котрі необхідні для її існування та роз­витку в конкретно-історичних умовах, об'єктив­но визначаються досягнутим рівнем розвит

Америка
а) Міжнародно-правові акти, документи: Американська декларація прав та обов'язків людини (прийнята Організацією Американських Держав (ОАД), до складу якої входять понад ЗО

Загальне поняття й ознаки держави
Держава — це організація політичної влади домінуючої частини населення у соціально неоднорідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеки суспільства здійснює керівни

Виникнення держави
Причини виникнення первісної (архаїчної) держави. Первісні людські спільності, які формувались спочатку тільки на кровноспоріднених зв'язках (роди), були, безперечно, соці

Тема 6 Форми держав
Загальновизнано, що центральна й найважливі­ша проблема політичного життя кожного суспіль­ства — це питання про державну владу. У практич­ній, зокрема організаційно-юридичній площині, вона трансфор

Види демократи
Демократія розрізняється: 1) за формами здійснення — пряма (влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі всього народу або певної соціальної групи); непря­ма (влада здійснює

Правовий (юридичний) статус особи
Правовий статус особи —це комплекс її суб'єк­тивних прав та юридичних обов'язків. Правовий статус можебути загальним, сп

Тема 12
Об'єктивне юридичне право у соціальній системі суспільства Положення, викладені у даному розділі, про­довжують розкривати місце і роль права у суспіль­ному житті, виявляют

Тема 14
Правотворчість. Зовнішні форми об'єктивного права Значення наукових положень, викладених у да­ній темі, найбільшою мірою виявляється на прак­тиці тоді, коли доводиться бра

Форми права
Оскільки юридичні норми мають стати відоми­ми тим учасникам суспільного життя, поведінку, діяльність котрих покликані регулювати, вони по­винні бути певним чином проявлені зовні, об'єкти­вовані, то

Тема 15
Правова система і система права. Система законодавства та систематизація нормативно-правових актів Практичне значення викладених у даній темі наукових положень визначаєтьс

Система законодавства
Якщо поняття системи права відбиває суттєву властивість змісту об'єктивного юридичного права, то поняття системи законодавства відображає специфіку його форми. ' Сист

Види правових норм
Правові норми розрізняються: 1) за суб'єктом правотварчості — норми ор­ганів державної законодавче* влади; норми гла­ви держави; норми органів державної виконав

Загальна характеристика застосування правових норм
Основний зміст професійної діяльності тих юристів, які є посадовими особами, становить як­раз застосування ними правових норм. Тому саме у даній темі (зрештою, й у наступній) зосереджують­ся хіба щ

Загальна характеристика тлумачення правових норм
Об'єктивна необхідність тлумачення юридич­них норм зумовлюється насамперед тим, що вони формуються, виражаються за допомогою зазвичай вкрай загальних, абстрактних понять, а також полісемічних, бага

Загальна характеристика правопорушень
Правопорушення — це протиправне винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке є особистісно або суспільна шкідливим чи небезпечним. Соціальна сутність правопорушення —

Причини правопорушень
Причини правопорушень — це ті явища соці­альної дійсності, які спричинюють (або полегшу­ють) вчинення правопорушень. Причини правопорушень розподіляються:

Тема 21
Правове регулювання суспільних відносин та його ефективність Матеріал цієї теми — підсумкової у даному роз­ділі курсу — призначений інтегрувати і піднести на новий, більш

Загальна характеристика правового регулювання
Як зазначалося в темі 15, всі державно-правові (юридичні) явища як певна єдність ти цілісність становлять правову систему. Основна її частина ви­користовується насамперед органами держави(а

Загальнотеоретична характеристика
1. Поняття і структура юридичної науки Юридична наука — це система об'єктивних соціальна значущих знань про закономірності пра­ва і держави (державно-п

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги