Класифікація та характеристика промислових ринків

Ринок - система товарно-грошових відносин, що виника­ють між покупцем і продавцем, яка включає механізм вільного ціноутворення, вільне підприємництво, що здійснюється на ос­нові економічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб'єктів господарювання у боротьбі за споживача.

Промисловий ринок — це ринок, який включає осіб, фірми, підприємства, організації, які отримують товари та послуги для використання у виробництві, перепродажу або здачі в оренду.

Споживачами товарів на промисловому ринку є підприємства різних галузей виробництва (промислові, будівельні, громадські організації, банки, страхові й інвестиційні компанії).

Для функціонування ринку необхідна реалізація різно­манітних форм власності (приватної, кооперативної, акціонерної, державної), а також наявність відповідної інфраструктури. Важ­ливим елементом ринкової інфраструктури є ринок товарів та послуг. Для його роботи необхідні товарні біржі, оптова і роздрібна торгівля, маркетингові організації.

Ринок характеризується складною структурою, що кла­сифікується економічним призначенням, географічним положенням, ступенем обмеження конкуренції, галузевою приналежністю. За співвідношенням попиту і пропозиції в товарах і послугах прийнято розподіляти ринок продавця і ринок покупця.

Координування незалежних рішень в ринковій економіці здійснюється з допомогою ринкового механізму. Організуючою силою цього механізму с ціни, які виступають сигналом-інформатором про умови на ринку як для виробників, так і для спожи­вачів товарів. Головною регулюючою та контролюючою силою ринкової економіки виступає конкуренція. Відносно окремого то­вару конкуренція проявляється у формі конкурентності ринку. Для кожної фірми конкурентність ринку — це міра її можливос­тей впливати на умови реалізації власної продукції. Чим менше окремі фірми впливають на ринок своєї продукції, тим конкурентнішим він вважається.

Сучасний ринок товарів і послуг характеризується:

—насиченістю товарами масового виробництва, орієнтацією на задоволення потреб певних груп покупців;

—гнучким, адаптивним виробництвом здатним до прове­дення товарної політики, яка відповідає най різно­манітнішим та найскладнішим потребам споживачів;

—постійною підтримкою конкурентоспроможності товару за рахунок його модифікації, підвищення якості ї змен­шення собівартості.

Відносно виробів промислового призначення всі ринки мо­жуть бути класифіковані на такі основні групи: ринок сировини, ринок засобів виробництва, фінансовий ринок та ринок інфор­мації тощо.

На сировинних ринках продаються паливно-енергетичні, сировинні, промислові, сільськогосподарські, лісові товари, які виробляються в різних країнах та регіонах. На цих ринках ве­деться жорстка монопольна боротьба за отримання прибутків і розділ сфер впливу. Постачальники цих ринків створюють різні альянси, асоціації, наприклад, Організація країн - експортерів нафти (ОПЕК), які встановлюють квоти на видобуток і продаж сировини.

Більшість сировинних ринків високомонополізовані, тому поставки здійснюються партнерами по економічнім угрупуванням у відповідності з договорами що знижує обсяги торгівлі си­ровинними товарами на вільних ринках.

Ринок машин та обладнання представлений низкою вели­ких фірм, що являються виробниками і експортерами продукції машинобудування, якій притаманна висока взаємозамінність, різноманітність якісних характеристик, техніко-економічних параметрів. Під впливом науково технічного прогресу ринок машин та обладнання характеризується високим динамізмом.

Поряд з диференціацією умов комплектації і постачання, сервісного обслуговування цей ринок визначається ціновими варіаціями та гострою конкуренцією. Інформація про кон'юнк­туру і ціни на цьому ринку малодоступна, нерегулярна, тому що покупці і постачальники не висвітлюють офіційність і реальність угод.

Ринок машин та обладнання складається із товарних ринків окремих видів машин та обладнання: автомобілів, металооброб­них верстатів, обчислювальної техніки, енергетичного та іншого обладнання.

Ринок машин та обладнання разом з ринком сировини ство­рює ринок засобів виробництва.

Функціонування і розвиток ринку неможливі без розвинутої ринкової інфраструктури, основними елементами якої є:

—на ринку засобів виробництва - товарні біржі, оптові по­середники, лізингові фірми, сервісні центри, фірмові ма­газини, дилерські фірми, транспортні фірми, зв'язок і т.ін.

—на ринку фінансів - фондові і валютні біржі, комерційні банки, страхові компанії, аудиторські фірми і т.ін.

—на ринку робочої сили - фірми працевлаштування, біржі і т.ін. Протягом останніх років стрімко розвивається ринок

інформації, що обумовлено бурхливим розвитком технічних за­собів інформаційного забезпечення (комутаційного зв'язку, комп'ютерних технологій, програмного забезпечення й інфор­маційних технологій). У структурі інформаційного ринку прий­нято виділяти:

—інформаційні служби - генератори, що формують і структурують накопичену традиційну інформацію (друковані видання, технічну документацію, довідкову інформацію на машинних носіях);

—сервісні комерційні й інформаційні фірми виконують в ос­новному функції посередника, що реалізує накопичений інформаційний продукт безпосередньому споживачеві;

—фірми інформаційної інфраструктури обслуговують підприємства, які створюють комунікаційні, інформаційні зв'язки, а також фірми, які здійснюють програмне забезпе­чення інформаційних технологій, тощо.

Особливим видом інформаційного обслуговування є па­тентна робота і продаж патентних ліцензій.