рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Теоретична частина

Теоретична частина - раздел Философия, Теорія ймовірностей та математична статистика. ПРАКТИКУМ   Математи́чна Інду́кція – Засто...

 

Математи́чна інду́кція – застосування принципу індукції для доведення теорем в математиці. Зазвичай полягає в доведенні вірності твердження стосовно одного з натуральних чисел, а потім всіх наступних.

Отже, загальна схема доведення по індукції така: є деяка послідовність тверджень (A1; A2; …; An;..). Ми доводимо, що чергове твердження (An) вірно, вважаючи відомим, що всі попередні твердження (Ak при k <n) вірні. Це дозволяє нам стверджувати, що всі твердження An вірні.

Такий спосіб міркування називається математичної індукцією, а величина n називається параметром індукції. Кажуть, що ми доводимо твердження An індукцією по n.

Принцип повної математичної індукції. Нехай є послідовність тверджень A1; A2; …; An. Якщо для будь-якого натурального n з того, що істинні всі A1; A2; …; An-1, слідує також істинність An, то всі твердження в цій послідовності істинні, тобто (" n Є N) (" i Є {1, 2, … , n-1} Ai®An) ®(" n Є N) An.

Принцип суми. Якщо множина A містить m елементів, а множина B – n елементів, і ці множини не перетинаються, то A Ư B містить m+n елементів.

Принцип добутку. Якщо об’єкт а можна обрати m – способами, та при кожному вибору об’єкту об’єкт bможна обрати n – способами, то вибір пари (а b) можна виконати m×n – способами.

 

Розміщення без повторень. Кількість розміщень з n елементів по k обчислюють за формулою:

 

 

Перестановки без повторення. Число перестановок з n – елементів дорівнює добутку всіх натуральних чисел від 1 до n.

 

Pn=1*2*…*n=n!

 

Комбінації без повторень. Кількість комбінацій з n елементів по k обчислюють за формулою:

 

Розміщення з повторенням. За правилом множення кількість розміщень з повтореннями з n по k одне:

 

Перестановки з повторенням. Кількість перестановок з повтореннями з елементів множини A={a1, a2, …, an} складу (k1, k2, …, kn) позначається P(k1, k2, …, kn) і виражається формулою:

 

Комбінації з повторенням. Кількість комбінацій з повторенням з n–елементів по k обчислюють за формулою:

 

 

Приклад 1. Застосовуючи метод математичної індукції, довести, що для будь-якого натурального n>1 вірна така рівність:

Розв’язок:

Базис індукції: При n=1 вірне твердження

При n=2

Крок індукції: Виділимо в сумі 1+2+3+..+( n-1)+ n останній член

(1+2+3+..+( n-1))+ n

За твердженням індукції праву частину можна переписати таким чином:

Що треба було довести.

 

Приклад 2. Існують множини A і B, які складаються з елементів:

A ={1, 2, 5, 8, 10}

B= {1, 3. 5, 9, 12}

Знайти: A∩B, A ∕ B, АUB.

Розв’язок:

A∩B. Слід обрати елементи, які присутні як в множині А так і в множині B:

A∩B={1, 5}

A∕B. Слід виписати такі елементи, які не співпадають з елементами як множини A так і множини B.

A∕B={2, 3, 8, 9, 10, 12}

АUB. Слід спочатку виписати елементи множини А, а потім дописати елементи множини B, яких не вистачає в множині А.

АUB={1, 2, 5, 8, 10, 3, 9, 12}

Приклад 3. Скількома способами можна зробити триколірний прапорець з горизонтальними смугами однакової ширини, якщо є тканина 6 різних кольорів?

Розв’язок:

Елементи у сполуцi не повторюються.

Кiлькiсть мiсць (m) у сполуцi менша за кiлькiсть елементiв (n), якi претендують на цi мiсця (m < n).

Порядок розташування елементiв у сполуцi має значення.

Задано 6 різнокольорових тканини, причому місць для цих тканин 3, тому що прапор складається з трьох кольорів. Порядок розташування має значення, тому обчислюємо за формулою:

A=

 

n=6

k=3

A= = = 120

Приклад 4. У шаховому турнірі беруть участь 7 чоловік. Скількома способами можуть розподілитись місця між ними?

Розв’язок:

Якщо участь у шаховому турнірі беруть 7 чоловік, то кількість місць, які можна між ними розподілити теж 7. Перше місце можна присудити одному з n, тобто 7-мі гравців, друге – одному з n-1, тобто з 6-ти гравців, третє – одному з n-2, тобто з 5-ти гравців і так далі. За правилом добутку отримаємо n*(n-1)*(n-2)*(n-3)*…*1= n!

Число всіх можливих перестановок з n-елементів можна розрахувати за формулою

= n!

= 7!

 

Приклад 5. У змаганнях з баскетболу беруть участь 10 команд, з яких тiльки чотири перших змагатимуться у фiнальнiй частинi. Скiльки iснує варiантiв складу фiнальної четвiрки?

Розв’язок: Не має значення, яке з чотирьох перших мiсць посяде команда. Усього 10 команд, кiлькiсть мiсць для фiналiстiв дорiвнює 4, отже, iснує

варiантiв складу фiнальної четвiрки.

Приклад 6. На шкільному вечорі присутні 12 дівчат та 15 юнаків. Скількома способами можна вибрати з них 4 пари для танців?

Розв’язок:

Серед 12 дівчат слід обрати 4 для пари в танці, тобто

n1=12 к=4

Серед 15 юнаків теж слід обрати 4 пари для танців, тобто

n2=15 к=4

Для знаходження розв’язку слід знайти добуток комбінацій з

 

де

 

 

 

Приклад 7. Скільки двоцифрових чисел можна скласти з цифр 1, 2, 3, 4, 5, 6?

Розв’язок: Задачу можна розв’язати двома способами. Розглянемо перший спосіб, тобто складемо всі можливі варіанти пар з шести чисел по 2, враховуючі, що числа можуть повторюватися.

 

(1,1) (1,2) (1,3) (1,4) (1,5) (1,6)

(2,1) (2,2) (2,3) (2,4) (2,5) (2,6)

(3,1) (3,2) (3,3) (3,4) (3,5) (3,6)

(4,1) (4,2) (4,3) (4,4) (4,5) (4,6)

(5,1) (5,2) (5,3) (5,4) (5,5) (5,6)

(6,1) (6,2) (6,3) (6,4) (6,5) (6,6)

Таким чином, ми отримали деяку матрицю, яка складається з 6-ти стовпців та рядків, використовуючи правило добутку можна отримати результат задачі 6*6=36.

Другий засіб набагато простіше, достатньо скористатися формулою про розміщення з повторенням:

= n

n=6

k=2

=62=36

 

Приклад 8. Скільки різних слів можна утворити, переставляючи букви слова «Паралелограм»

Розв’язок. Розрахуємо скільки разів зустрічаються букви в слові «паралелограм»

п-1

а-3

р-2

л-2

о-1

г-1

м-1

е-1

Застосовуючи формулу перестановки з повторенням отримаємо:

 

Приклад 9. У кондитерському магазині продавалися 4 сорти тістечок: еклери, пісочні, наполеони і листкові. Скількома способами можна купити 7 тістечок.

Розв’язок. Покупка не залежить від того, в якому порядку укладають куплені тістечка в коробку. Покупки будуть різними, якщо вони відрізняються кількістю куплених тістечок хоча б одного сорту. Отже, кількість різних покупок дорівнює числу сполучень чотирьох видів тістечок по сім.

 

Приклад 10. У класі 35 учнів. З них 20 відвідують математичний гурток, 11- фізичний, 10 учнів не відвідують жодного з цих гуртків. Скільки учнів відвідують обидва гуртки? Скільки учнів відвідують лише математичний гурток?

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Теорія ймовірностей та математична статистика. ПРАКТИКУМ

Первомайський політехнічний коледж... Первомайського політехнічного інституту... Національного університету кораблебудування ім адмірала Макарова...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Теоретична частина

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Розв’язок.
Всього – 35 учнів Відвідують математичний гурток – 20 учнів Відвідують фізичний гурток – 11 учнів Не відвідують жодного гуртка – 10 учнів Позначимо через А (учні

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. За допомогою математичної індукції довести твердження: &nbs

Теоретична частина
Ймовірністю події А називають відношення числа сприятливих цій події результатів до загального числа всіх рівно можливих несумісних елементарних результатів, що утворюють по

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Кинуті дві гральні кістки. Знайти ймовірність таких подій: сума випавших очок дорівнює восьми, а різниця - чотирьом.   Прикла

Домашнє завдання
Приклад 1. Кинуті дві гральні кістки. Знайти ймовірності таких подій: А) сума випавших очок дорівнює 5, а добуток 4. Б) сума випавших очок дорівнює 8, а різни

Теоретична частина
Теорема додавання ймовірностей несумісних подій. Ймовірність появи однієї з двох несумісних подій, байдуже якого, дорівнює сумі ймовірностей цих подій: Р(А+В)=Р(А)+Р(В

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. У ящику 10 деталей, з яких чотири пофарбовані. Складальник навмання взяв три деталі. Знайти ймовірність того, що хоча б одна з узятих деталей забарвлена. &n

Домашнє завдання
  Приклад 1. З партії виробів товарознавець відбирає вироби вищого сорту. Ймовірність того, що навмання взятий виріб виявиться вищого гатунку, дорівнює 0,8. Знайт

Теоретична частина
  Якщо кожний експеримент має лише два несумісні наслідки (події) зі сталими ймовірностями p і q, то їх називають експериментами за схемою Бернуллі. У кожному експерименті випадкова п

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Два рівносильних противника грають у шахи. Що імовірніше: а) виграти одну партію з двох або дві партії з чотирьох; б) виграти не менше двох партій з чотирьох або не

Теоретична частина
Локальная теорема Лапласа. Якщо ймовірність появи випадкової події в кожному з n незалеж­них експериментів є величиною сталою і дорівнює

Інтегральна теорема Лапласа
Знову припустимо, що здійснюється n випробувань, у кожному з яких імовірність появи події А постійна і дорівнює р (0<р<1). Як обчислити ймовірність Pn (k1, к2

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Знайти ймовірність того, що подія А настане рівно 70 разів у 243 випробуваннях, якщо ймовірність появи цієї події в кожному випробуванні дорівнює 0,25. &nbs

Теоретична частина
Найімовірнішим числом появи випадкової події А в результаті n незалежних експериментів за схемою Бернуллі називається таке чис­ло к0, для якого ймовірність Р

Закони розподілу.
Випадкова величина Х може набути значень x0=0, x1=1, x2=2, ...xn=n Ймовірності можливих значень xk випадкової величини Х обч

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Знайти наймовірніше число правильно набитих перфораторщіцей перфокарт серед 19 перфокарт, якщо ймовірність того, що перфокарта набита невірно, дорівнює 0,1.

Домашнє завдання
Приклад 1. Ймовірність появи події в кожному з незалежних випробувань дорівнює 0,7. Знайти число випробувань n, при якому найімовірніше число появ події дорівнює 20. &

Теоретична частина
Математичне сподівання.   Математичним сподіванням дискретної випадкової величини називається сума добутку всіх її значень на відповідні їм ймовірності:

Дисперсія випадкової величини.
Дисперсією випадкової величини X називається математичне сподівання квадрату відхилення від її математичного сподівання. D(X) = M[X—N(X)]2. Дисперсію зручніше обчислюва

Задачі для самостійного рішення
  Приклад 1. Знайти математичне сподівання дискретної випадкової величини X, заданої законом розподілу: а) X –4 6 10 . б) X 0,21 0,54 0,61 р 0,2

Домашнє завдання
  Приклад 1. Дискретна випадкова величина X задана законом розподілу: а) X 2 4 5 6 б) X 10 15 20 Р 0,3 0,1 0,2 0,4 Р 0,1 0,7 0,2 Знайти

Теоретична частина
Нехай для вивчення кількісного (дискретного або безперервного) ознаки X з генеральної сукупності витягнута вибірка х1, х2,. . . , хk обсягу n. Значення xi

Задачі для самостійного рішення
Приклад 1. Вибірка задана у вигляді розподілу частот: хі 4 7 8 12 ni 5 2 3 10 Знайти розподіл відносних частот.  

Основні формули
    Розміщення без повторень

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги