рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Аналітична філософія і метафізика

Аналітична філософія і метафізика - раздел Философия, Вступ до філософії. Філософія як специфічний тип знання Б.страуд Вважає, Що Аналітична Філософія Завжди Розглядалася Як Негативна, Кр...

Б.Страуд вважає, що аналітична філософія завжди розглядалася як негативна, критична філософія, як радикальний розрив з метафізичною традицією”. (1,160).

“Метафізика була спробою вийти за межі науки і тому повинна була вийти за межі осмисленого”. (1,164).

Інші позитивісти, особливо Карнап, заперечили ідею невиразності логічної форми. Карнап вважав, що логіка має чисто формальний характер”. (1,164).

“Філософія не повинна мати фактуального змісту” (1,164). “І ні одна філософія чи метафізична теорія не може включати в себе ніякого фактичного змісту, оскільки все філософське пізнаваня буде пізнаваним тільки логічно чи аналітично” (1,165).

За твердженням Б.Страуда “логічні позитивісти не витрачали великих зусиль на доказ беззмістовності окремих метафізичних речень” (1, 165).

У логічно сконструйованій мові метафізичні речення не могли бути навіть сформульованими, оскільки в ній не було нічого, що вводило би нас у заблудження. “Це було одним із приводів того, чому завдання побудови мов у співвідношення з “логічною граматикою” було таким важливим”.

У п’ятидесяті роки деякі філософи зосередили свою увагу на повсякденному вживанні виразів, з допомогою яких формулювалися філософські доктрини. Найбільш важливою була діяльність Д.Л.Остіна та його послідовників в Оксфорді. У нього були підозри по відношенню до термінології, , створеної філософами.

“Остін вважав необхідним вияснити з допомогою детального дослідження самої мови. Остін не займався тим, що називається “філософською граматикою” чи “логічним синтаксисом”. Остін вважав, що традиційна граматика знаходиться в стані становлення.” (1,168).

Ці концепції панували в “аналітичній” філософії в тридцяті роки нашого століття. Між ними були розбіжності, але всі вони поривали із расселівською ідеєю філософського аналізу. Фізика, математика, логіка – кожна з наук дає нам частину істини. Завдання ж логічного аналізу в тому, щоб точно повідомити, яка частина реальності робить ці істини істинними. Логічний чи філософський аналіз і направляє нас до метафізичної істини.

У середній період розвитку, “аналітичної” філософії уявлення про те, чим є філософія, вийшло настільки стійким, що спробували дати визначення аналітичної філософії.

В останні двадцять років аналітична філософія відмовилася від чіткої картини свого предмета. Дослідники сьогодні менше хвилюються через перехід меж, приписаних філософії, і підкреслюють важливість загальної теорії як у філософії, так і в науці.

“Ці новіші установки ясно виражені в творчості філософа сучасності У.В.Куайна. Він із самого початку був настроєний критично по відношенню до позитивістського розмежування “аналітичних” і “синтетичних” речень. Він заперечив принцип верифікації значення”. (1. 169).

Наука є спробою осягнути смисл життя. “За Куайном, це відбувається з допомогою теоретизації, висунення гіпотез, прийняття постулатів. Ціллю є простота теорії.

Наука признає існування тільки того, в чому є необхідність. Філософія продовжує цей процес на більш високому рівні. Вона намагається найти найбільш загальну схему, на основі якої треба говорити про існуюче.

Концепція онтології Куайна є продовженням расселівського метафізичного проекту, але перед ним не постає питання, яке, можливо, поставало перед Расселом: що ж дійсно входить в те, що ми говоримо і думаємо про світ?

Треба до уваги взяти філософію мови Куайна. “Вона прийняла свою форму завдяки більш загальним твердженням Куайна про природу реальності. Світ є фізичним світом, тому всі реальні відмінності повинні мати смисл, будучи вираженими у фізичних термінах. Його тезис невизначеності перекладу твердить, що нема факторів, на основі яких можна стверджувати, що дехто, хто висловлюється, розуміє, швидше, одне, ніж інше”. (1. 171).

Небагато філософів наших днів могли б зайти так далеко, як Куайн.

На даний час центром аналітичної філософії є філософія мови. Головне її питання – що таке значення, яким чином слова означають те, що вони означають.

Б.Страунд у праці “Аналітична філософія і метафізика” стверджує, що “цікавість викликає те, як значення може вивчатися – яка повинна бути теорія значення, що вона буде пояснювати і як. Повинні бути деякі кінцеві емпіричні межі для “аналізів”, які пропонуються філософами, але виникають великі питання теорії. Люди говорять і розуміють один одного, без труднощів вимовляють речення, які вони раніше ніколи не чули. Вивчення мови повинно допомагати пояснити такий близький, але складний феномен. Саме це є питанням теорії. Здається, не повинно бути епістемологічної різниці між високотеоретичними філософськими дослідженнями мови і розглядом емпіричної науки в інших галузях. Поки що не визначено, де закінчується лінгвістика чи психологія і починається філософія.

Навіть ті філософи-аналітики, які протистоять Куайну, доказують своєю діяльністю, що вони є прямими продовжувачами расселового проекту “філософської граматики”. (1,172).

Як і далі говорить Б.Страунд, “аналіз” стає більш експериментальним, більш складним, більш емпіричним. Філософія мови і “аналіз” тої чи іншої області мови розуміється як заключна частина гігантського теоретичного дослідження людської свідомості. У цілому сучасні філософи стоять близько до природного розповсюдження логіки на представлені структури мови”. (1,173).

“Навіть у фізичному універсумі Куайна треба визнавати наявність абстрактностей, по крайній мірі у вигляді класів, необхідних для розуміння математики, яка притаманна для фізичної науки. Тому класи існують Девідсон вважає, що дав нам всі основи для того, щоб бути впевненими в існуванні подій. Існування класів і подій є метафізичною істиною, якщо воно визначається тим, що найкраща теорія значення говорить про значення визначених речень”. (1,173).

Отже, випливає висновок, що питання стоїть на тому, як пояснити спосіб роботи мови і те, як ми її розуміємо. А тому ми повинні вважати реальним всі ті речі, які введені в найкращу теорію значення того, що ми говоримо про світ.

В основному з праці Б.Страунда видно, що сучасна аналітична філософія є продовженням расселового підходу до метафізики. Вона далека від того, щоб бути негативною, критичною, а її найпізніші варіанти є “продовженням назад, до досократиків”, (1,174).

Для Рассела основною проблемою була логіка. “Він розробляв експліцитні редукції, адекватність яких була питанням логіки. Більш пізніші філософи-аналітики шукали загальну філософію мови для пояснення нашого розуміння всього того, що ми говоримо про світ в науці. Завданням стає пошук найкращої “теорії” нашого розуміння всього. Тимчасові історичні особливості можуть ще гарантувати назву “аналітичний” для даного філософського проекту, але його основне завдання настільки давнє, наскільки давня сама філософія”.(1,174).

2. Критичний раціоналізм.

Критичний раціоналізм – “впливовий напрям філософії, ядро якого складають методологічні і соціально-політичні ідеї Поппера та його послідовників (Агассі, Уоткінс, Лакатос, Альберт, Топіч, Шпінер). Термін “раціоналізм” у найменуванні цього напряму має декілька відмінностей, але зв'язаних між собою смислів. У ньому виражено бажання відмежувати сферу раціональності – науку – від псевдонауки, метафізики та ідеології як сфер, які не володіють “вродженим імунітетом” проти впливу ірраціоналізму. У цьому відношенні критичний раціоналізм продовжує традицію “демаркаціоналізму”, маючи безпосередніми попередниками і опонентами логічних емпіристів, з якими розходиться лише в питанні про критерії демаркації та раціональності. Хоч критичний раціоналізм декларує принципову антиідеологічність своєї доктрини, вже сама постановка проблеми демаркації має не тільки методологічне значення: на думку Поппера, наука та раціональність можуть і повинні бути ціллю в боротьбі проти ірраціонального духу тоталітаризму і соціально-політичної демагогії. Раціоналізм концепції Поппера протистоїть емпіризму неопозитивістів Шліка, Нейрата, Карнапа, Рейхенбаха та інших.

Розбіжності торкались принципів наукового знання, проблеми “раціональної реконструкції” науково-дослідних процесів в їхній історії, розуміючи сутності наукового метода. На противагу індуктивізму, критичний раціоналізм висунув на перший план гіпотетично-дедуктивну модель наукового дослідження, в якій значення мають раціонально конструктивні схеми пояснення емпіричних даних". (8, 139).

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Вступ до філософії. Філософія як специфічний тип знання

Розділ І Вступ до філософії... Тема Філософія як специфічний тип знання... ФІЛОСОФІЯ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ТИП ЗНАННЯ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Аналітична філософія і метафізика

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ФІЛОСОФІЯ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ТИП ЗНАННЯ
  Зміст 1. Поняття і сутність світогляду 2. Специфіка філософського освоєння дійсності 3. Структура сучасного філософського знання. Функції філософії

ФІЛОСОФІЯ ДАВНЬОГО КИТАЮ
  ПЛАН   Філософія давнього Китаю, її першооснови і принципи. Система категорій і понять філософії Даосизм Лао-цзи – засновник філософськ

Лао-цзи – засновник філософської школи даосизму
Лао-цзи “Старий мудрець”, “Старе немовля” – давньокитайський філософ, якому приписується авторство на класичний даосизький трактат “Дао де цзин” (деколи навіть сам цей твір називають його іменем “Л

Дао де цзи” – вчення про дао та де
Даосизм походить від назви невеликого за обсягом трактату “Дао де цзи” (“Вчення про дао та де”), автором якого вважають Лао-цзи. “Дао” – вічне і незмінне начало, з

Суть об’єктивного ідеалізму дао
Ієрогліф дао складається з двох частин: шоу – голова і цзоу – йти, тому основне значення цього ієрогліфа – дорога, якою ходять люди, але пізніше цей ієрогліф набув переносного смис

Ідеї діалектики
Лао-цзи, узагальнюючи історичні події, зв’язані з розвитком і занепадом рабовласницького ладу, висунув значну кількість діалектичних ідей. У творі “Лао-цзи” є багато понять, які мають прот

Луньюй” – канонічне джерело конфуціанства
Учіння Конфуція викладене в книзі “Луньюй”. “Луньюй” – “Судження і бесіди”, “Бесіди і висловлювання”, “Роздуми і висловлювання”, “Аналекти”. Збірник висловлювань Конфуція (6-5 ст. до н.е.), написан

Жень – центральна ідея вчення Конфуція
У вченні Конфуція можна виділити центральну ідею, яка об’єднує його в цілісну систему, цією ключовою ідеєю є жень. “Жень” – “гуманність”, “людяність”, “милосердя”, “доброта”. Одна з осново

ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
  План Розділ 1. Філософія стародавнього китаю Розділ 2. Філософія стародавньої шдп Висновки Література Філософія давнього Китаю

Устрій ідеальної держави
  В своїй праці Платон велику увагу приділяє питанню устрою держави, а саме те, що правління філософів тісно поєднується з дією справедливих законів. Справжні філософи, поясн

Висновок.
Після Аристотеля – “Олександра Македонського грецької філософії” – антична філософія втратила свій творчий характер. Древньогрецька культура починає рости в ширину. Вона проникає у всі куточки заво

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. - М.: Высшая школа, 1991. - 510 с.
ТРАКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ У ТВОРІ АВГУСТИНА БЛАЖЕННОГО „СПОВІДЬ”   Зміст РОЗДІЛ 1. „СПОВІДЬ”. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ. ЖАНР.

ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ
Зміст РОЗДІЛ І. Основні риси філософії епохи Відродження §1. Зародження гуманізму §2. Соціокультурні зміни §3. Основні проблеми філософії Відродження РО

ФІЛОСОФСЬКІ ІДЕЇ ПРОСВІТНИЦТВА
План Розділ І. Філософські ідеї Просвітництва в різних країнах Просвітителі західноєвропейських країн Просвітництво в Росії Просвітництво в Україні Розд

Ці три етапи сформувались у Гегеля в самостійні складові частини його філософської системи: логіку, філософію природи та філософію духу.
У силу цього абсолютна ідея є не тільки початком, але й змістом усього світового процесу, що розвивається. У цьому змісті відомого положення Гегеля про те, що абсолютне повинно бути осмислене не ті

Основне питання філософії.
Людвіг Фейєрбах як матеріаліст виступив на філософській арені в самому кінці 30-х років минулого століття. Це був передреволюційний період для батьківщини мислителя - Німеччини. Феодальна система в

Психологічні основи релігійних уявлень.
Головною справою життя і філософії Фейєрбаха була критика релігії, він писав: "... Я в усіх своїх творах ніколи не випускаю із свого зору проблеми релігії і теології; вони завжди були головним

Виникнення релігійного культу.
Значне місце у творах Л.Фейєрбаха відводиться аналізу психологічних основ релігійного культу. Він розкриває взаємозв’язок між почуттями і діями людини, показує як із почуттів, емоційних переживань

Перехід від політеїзму до монотеїзму.
Цікава постановка Фейєрбахом питання про перехід від політеїзму до монотеїзму. Він виходить з живої чуттєвої людини, з її бажань і потреб, відмінність між якими і визначає відмінність, і еволюцію р

Гносеологічні основи релігійних уявлень.
Фейєрбах основну увагу зосереджує на почуттях, емоціях, переживаннях, які виникають у людини під впливом оточуючого середовища. І цим самим він хоче підкреслити відмінність психологічних чи, точніш

Людина, як частина природи.
В центрі інтересів Фейєрбаха і, природно, в центрі всієї його філософії - людина. Вчення його було антропоцентричне. Слова одного з героїв твору Горького: " Людина - це звучить гордо. Все в лю

Вчення про мораль.
Особливо наполегливо Фейєрбах відстоював своє антропологічне розуміння людини у вченні про мораль. Ключем до вірного розуміння моралі є вірне розуміння волі. В основі всієї поведінки людини лежать

Теорія пізнання.
Продовжуючи матеріалістичні традиції, Фейєрбах вніс значний доробок і в теорію пізнання. Він розвиває лінію матеріалістичного сенсуалізму. Реальний світ, за Фейєрбахом, є дійсністю, що чуттєво спри

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ ХХ СТОЛІТТЯ
План Розділ І. Філософські джерела екзистенціалізму Розділ II. С.К'єркегор - основоположник екзистенціальної філософії Розділ III. Філософська концепція екзистенціаліз

СПРОБА СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ НЕОФРЕЙДИЗМУ К.Г.Юнга
  План І. Аналіз неофрейдистських поглядів К.Г. Юнга Формування дуалізму у життєвій філософії Юнга К.Г. Основні розходження з Фрейдом. Аналітична п

Джерела філософії А. Шопенгауера.
Артур Шопенгауер народився у родині данцигського банкіра у 1788 р. Його мати - видатна німецька письменниця Анна Шопенгауер після смерті чоловіка переселилася у Веймар. В її домі часто бували такі

Волюнтаризм як напрямок філософської думки.
Волюнтаризм – від латинського voluntas – воля (цей термін був введений німецьким соціологом Ф. Теннісом у 1883 р.) ідеалістичний напрямок у філософії, який розглядає волю як найвищ

Визначення поняття волі.
Філософія Шопенгауера різко протистоїть метафізичним поглядам трьох видатних сучасників – Фіхте, Шеллінга та Гегеля. Основне положення філософії Шопенгауера полягає у тому, що воля є "абсолютн

Усього існуючого та джерело зла.
У філософії Шопенгауера з’являються певні труднощі коли він намагається дати відповідь на питання, як співвідноситься воля людей з їхніми тілами. У творі "Про волю в природі" Шопенгауер с

Філософсько-антропологічна позиція.
Сутність філософсько-анропологічної позиції Шопенгауера виявляється, не в спробах створити щось на зразок раціональної психології, а у трактуванні людини, як носія волі та інтелекту. І тут виявляєт

Елементи теорії світового песимізму.
З листів А. Шопенгауера до своєї матері видно риси притаманного йому песимізму, що він проніс через довгі роки. Потрібно, однак, в трактуванні цієї проблеми відокремити психологічні особливості філ

Етичні та естетичні погляди філософа.
Етична програма Шопенгауера на свій лад досить послідовна. Так як Світова воля являє собою джерело зла, то її самознищення повністю морально виправдане і необхідне. Оскільки знищення її можливе тіл

ЛІТЕРАТУРА
Антология мировой философии в 4-х томах. Т 3. Буржуазная философия конца 18 - первых двух третий 19 века. — М.: Мысль, 1970. – 708 с. Великие мыслители Запада / Пер. с англ. В. Федорина. –

Поняття “аналітична філософія”.
Аналітична філософія – “поняття, яке охоплює різні теорії західної філософії ХХ ст., які склалися в рамках аналітичної традиції. Ця традиція утворилася у Великобританії, США, Канаді, отримала розпо

Філософська герменевтика.
  Гадамер стверджував, що філософська герменевтика загалом не є методом і не є теорією пізнання. В.С.Малахов у парці “До характеристики герменевтики як способу філософствуван

Сучасна релігійна філософія.
4.1. “Лінгвістичний поворот” у філософії релігії.   Філософія релігії невіддільна від проблемної ситуації сучасної західної філософії. Філософія релігії в ши

Визначення категоріальної приналежності релігійних вірувань.
  Філософсько-епістемологічний аналіз релігії орієнтується на встановлення категоріальної приналежності релігійних вірувань. Вірування остають як різновид фактично знання про

Проблеми виправдання і раціональності релігійних вірувань
Важливою галуззю сучасного філософсько-епістемологічного дослідження релігії є проблеми виправдання і раціональності релігійних вірувань. Річ у тім, що в філософській дискусії стосовно рел

ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ П.Д. ЮРКЕВИЧА
  Зміст 1. Критика П.Д.Юркевича антропологічного матеріалізму 2. Принцип переходу кількісних змін в якісні в розумінні П.Д.Юркевича 3. Філософія серця – ядр

М.В. ГОГОЛЬ В ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЛОСОФІЇ
  ЗМІСТ І. Зміст людського життя в філософії М.В. Гоголя П. М.В. Гоголь і українська філософська думка Висновки Література  

ФІЛОСОФІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ
  План Розділ І Націостановлення українців в дослідженні Ілисяка-рудницького Розділ ІІ Д. Чижевський - історик української філософії Розділ ІІІ Проблема етн

ПОЛІТИЧНО-ФІЛОСОФСЬКІ ПОГЛЯДИ ДМИТРА ДОНЦОВА
  Зміст Розділ 1. Основи донцовського світогляду Розділ 2. Вимоги «чинного» націоналізму Д.Донцова в контексті європейських філософських ідей Воля, як закон

Розділ 3. Етнонаціональна політика і перспективи етнонаціонального розвитку в україні
Висновки Список використаних джерел   Розділ 1. Українська національна ідея в українській політичній думці радянських часів Важко визначити, до якого напрям

Основні віхи життя і творчості О. Потебні
В історії вітчизняної суспільної, філософської та лінгвістичної думки помітне місце займає Олександр Опанасович Потебня. Своєрідність творчого доробку якого полягає насамперед у багатогранності йог

Список використаної літератури
Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М.: Высш. шк., 1975. – С. 76-98. Булахов М.Г. Восточнославянские языковеды (библиограф. словарь). – Т.1. – Мн., Изд-во БГУ, 1976. – С. 195-20

ІІ. Філософія мови вченого.
Дослідники історії вітчизняного мовознавства у тридцятилітній науковій філософській діяльності О.О.Потебні виділяють два основні періоди. Перший період (1860-1865 роки), в якому він переважно вивча

Статична та динамічна концепції
1.4. Субстанційна і реляційна концепції 2. ВЛАСТИВОСТІ ЧАСУ 2.1. Об’єктивність та суб’єктивність 2.2. Односпрямованість та незворотність 2.3. Абсолютність та від

ПРОБЛЕМА СВІДОМОСТІ У ФІЛОСОФІЇ
  1. Сучасна наука про біологічні передумови виникнення свідомості. 2. Соціальні фактори формування свідомості. 3. Проблема особистості і її самосвідомості.

МОВА ЯК ПРЕДМЕТНЕ БУТТЯ СВІДОМОСТІ
План Вступ Розділ І. Поняття мови. §1.1. Заснування і розвиток основних лінгвістичних традицій. §1.2. Концепції походження мови. Розділ ІІ. Мова і свідо

Висновок
Згадаєм ще раз, що саме в мові відбитий весь пізнавальний досвід народу, його морально-етичні, соцiально-естетичні, художні і виховні ідеали. Мова береже історію руху народу на шляху цивілізації ,

Матеріальне виробництво як фактор існування та розвитку суспільства. Спосіб виробництва та його структура.
Виробництво - це категорія, що характеризує сутність соціального, оскільки саме виробництво є діяльним родовим життям людини, тим способом, яким вона утверджує себе як родова істота. Історія розвит

Діалектика розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
Суттєвими характеристиками будь-якого способу виробництва є продуктивні сили і виробничі відносини. Як основні параметри механізму його функціонування і розвитку, вони самі зазнають певних змін у ц

Список використаної літератури
1. Андрущенко В.П., Михальченко M.I. Сучасна соціальна філософія. -К.:Генеза, 1996.-368 с. 2. Введение в философию: Учебник для вузов. Фролов И.Т., Арефьева Г.С., Араб-Оглы З.А. й др.-M.:

Структура і функції суспільства.
Суспільство як система взаємозв'язків і взаємодій індивідів має певну структуру. Структура суспільства має два аспекти. По-перше, це те, що має назву "соціальної структури суспільства&q

Структура і функції суспільства.
Суспільство як система взаємозв'язків і взаємодій індивідів має певну структуру. Структура суспільства має два аспекти. По-перше, це те, що має назву "соціальної структури суспільства&q

Історичні типи суспільства. Поняття "суспільно-економічна формація" і "цивілізація .
У сучасній філософії співіснують два підходи до типології суспільства, які частково заперечують, але й доповнюють одне одного – інформаційний і цивілізаційний. Основною проблемою, на вирішення якої

Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
Сучасна цивілізація знаходиться в критичному періоді свого розвитку. Становлення глобальної цивілізації стикається з протиріччями, що обумовлені внутрішніми суперечностями техногенної цивілізації,

Ідея прогресу в історії. Сенс історії.
Людська думка не може не прагнути знайти певну логіку, певну упорядкованість історії, тим більше, що певний порядок в історії інтуїтивно розпізнається. Очевидно, що історичний процес не є лише кале

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества.- Москва: Мысль, 1982. 2. Бердяев H. Смысл истории.- Москва, 1990. 3. Вебер M. Избранные сочинения.- Москва: Прогресс, 1990.

Генеза та сучасне розуміння.
Поняття духовне, духовність завжди мали у філософії фундаментальне значення, відіграють визначну роль у ключових проблемах: людина, її місце та призначення у світі, зміст її буття, культура, суспіл

Засвоєння духовних цінностей відбувається переважно в результаті процесів соціалізації та інкультурації індивідів.
Соціалізація - процесу різнобічного пізнання індивідом соціальної дійсності та опанування актуалізованої частини соціального досвіду (норм поведінки, засобів спілкування та спільної діяльності тощо

ДУХОВНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬСТВА
Зміст Розділ 1. Понятійно-термінологічна основа проблеми Розділ 2. Суспільна свідомість, поняття, структура. Аналіз основних структурних елементів Розділ 3. Взаємозв'язок

Культура - предмет філософського аналізу
  КУЛЬТУРА (від лат. cultura — оброблення, виховання, утворення, розвиток, шанування) - специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, представлений у продуктах м

A) Символізм. Релігійні течії у філософії.
  Кінець XIX - початок XX століття ознаменувався глибокою кризою, що охопила всю європейську культуру, що було наслідком розчарування в колишніх ідеалах і відчуттям наближення загибел

Сучасна культура
Погляди на сучасну культуру   Культура, розглянута з погляду змісту, розпадається на різні області, сфери: вдачі і звичаї, мова і писемність, характер одягу, поселень, роботи

ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ ТА ЇЇ СОЦІАЛЬНА СУТНІСТЬ
  ЗМІСТ Розділ 1. Людське начало: витоки і визначення. антропосоціогенез Розділ 2. Специфіка людського буття і його творчо-трансцевдентальнаприрода Розділ 3

Об’єктивні та суб’єктивні умови детермінації людського фактора
Проблема об’єктивних та суб’єктивних умов детермінації людського фактора набуває актуальності в сучасних умовах суспільного розвитку, бо мова йде про переоцінку цінностей у відношенні людини, про п

БУТТЯ ЛЮДИНИ В СУСПІЛЬСТВІ
  ПЛАН І. Поняття людини у філософії ІІ. Буття людини та його цінності ІІІ. Суспільний характер людського буття Висновки Список використан

Саме ці види діяльності в найбільшій мірі пов’язані з поняттям практики.
Духовна діяльність в свою чергу передбачає: Усвідомлення Знання (як продукт мислиннєвої діяльності людини, що передбачає відтворення в мовній формі закономірних з

ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОСТІ
  Зміст 1. Проблема людини в історії філософії 2. Антропологія ХХ століття 2.1. Філософія екзистенціалізму як основа зародження екзистенційної антропології

ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ ЛЮДИНИ І КОМП’ЮТЕРА
  ПЛАН Комп’ютеризація як причина загострення проблеми взаємодії людини і комп’ютера. Наслідки тотальної комп’ютеризації в контексті розглядуваної проблеми:

Функціональні наслідки
Під функціональними наслідками розуміють перетворення шаблонових і творчих компонентів, що утворюються при розв’язанні задач комп'ютерними засобами в порівнянні з традиційними формами. Загальні фун

Онтогенетичні наслідки
В онтогенетичному плані розглядається особистісний розвиток, що зазнає змін під впливом комп'ютеризації. До позитивного особистісного перетворення належать: посилення інтелекту людини за рахунок за

Загальна характеристика
Цілий ряд явищ та процесів у найрізноманітніших сферах життя і діяльності людини може бути віднесений до позитивних наслідків взаємодії людини і персонального комп’ютера, але і значну частину таких

Невідповідність комп’ютера психофізіологічним особливостям людини
Фахівці, що займаються практичним використанням досить складної комп’ютерної техніки, зненацька зіштовхнулися з явищем, коли досить досконалі з погляду техніки комп’ютери при застосуванні на виробн

Зміни в сфері матеріального виробництва
Безпосереднім наслідком комп’ютерної революції скрізь, де вона відбувається, є радикальна зміна соціальних структур. При цьому чітко виявляються її соціогенні функції. Досвід країн, що вже зробили

Зміни темпів духовно-культурного життя суспільства
Соціально-структурні зміни в суспільствах, які пішли шляхом інформаційно-комп'ютерної революції, особливим чином виявляються в духовно-культурній сфері. Ці зміни по-новому ставлять питання про поко

Проблема створення людиноподібних систем
Постійне удосконалення швидкодіючих комп’ютерів, що вирішують складні задачі найрізноманітнішого характеру поставило людину перед тим фактом, що існує значний клас завдань, які допускають автоматич

Екзистенційні передумови використання понять дослідження в українській філософській мові.
Наприкінці ХХ століття не можна не визнати, що теоретико-філософська інтерпретація будь-яких феноменів людського буття потребує детального аналізу тих мовних засобів, якими дослідник буде користува

ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ЗАКОНІВ НАУКИ
  Розділ l. Закони науки як ідеальна модель. Методи пізнання об`єктивних законів. Розділ 2. Науковий закон і наукова теорія. Пояснювальна функція наукових з

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОД ПІЗНАННЯ СВІТУ
  Зміст   Поняття „системний підхід” і „система” Системотворчі чинники зовнішні системотворчі чинники внутрішні ситемотворчі чинники

АКСІОЛОГІЯ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ.
  План Вступ. 1. Цінності в житті людини та суспільства. 1.1. Історичний розвиток філософських уявлень про цінності. 1.2. Цінності як філософська к

Це вільний вияв досконалості, що включає до себе “безкорисливий інтерес” як наголошував І. Кант.
Користь – це благо яке стверджується у царині практичних інтересів і практичних дій. Істина є узагальненням каноном смислотворення скрізь, де здійснюються людиною пізнавал

Свобода.
В різні періоди історії людства філософи свободу визначали по-різному. Філософ-кінік Діоген, який жив в IV сторіччі до н.е., вважав, що не будь-яка людина вільна, а лише та, яка кожний день готова

Істина.
Людина встановлює свої відносини з світом і іншими людьми за нею ж обраними методами і засобами, пізнаючи об'єктивну реальність, націлюючи пізнання і усвідомлення величі істини, прагнучи до

СУСПІЛЬНИЙ ПРОГРЕС І СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ
  План II. Суть суспільного прогресу, його критерії та типи Суспільний прогрес, його критерії Типи суспільного прогресу III. Єдність і різноманітні

Багатоманітність історії
Починаючи з глибокої давнини у свідомості людей появився поділ на "ми" і "вони", на "моє" і "чуже плем'я", на "близький" і "далекий світ"

На порозі у нове тисячоліття
Коли ми думаємо про XXI ст., то уявляємо собі значний розвиток науки і техніки: космічні польоти, біотехнологія, роботи. Але наше майбутнє – дещо складніше, ніж новий, високий рівень розвитку техно

ЛЮДСЬКА ІСТОРІЯ, ІСТОРИЧНИЙ ПРОЦЕС У ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ
План I. Філософія історії. Предмет і напрямки. Прогресистський напрямок. Регресистський напрямок. II. Єдність і багатоманітність людської історії. Натур

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги