Леся Українка

Леся Укра нка Лариса Петр вна Косач, в одруженн - Кв тка, в дома читачам як Леся Укра нка. Народилася майбутняписьменниця 25 13 лютого 1871 року в Новоград -Волинському виховувалася в нтел гентн й с м . Лесин д д по матер - Як вДрагоманов - був декабристом, а дядько - Михайло Драгоманов - в домимпубл цистом, критиком, сториком, активним громадським д ячем, якогопересл дував уряд. Ви хавши за кордон, Михайло Драгоманов у Женев створивв льну друкарню, де укра нськ автори видавали сво твори, оск льки натеритор Сх дно Укра ни валу вський циркуляр та мський указ унеможливлюваливих д книжок р дною мовою.

Мати Лес Укра нки - ОльгаПетр вна Косач, в дома на той час укра нська письменниця Олена Пч лка - малавеличезний вплив на доньку, сама вибрала й високо зобов язуючий псевдон м - Укра нка. Батько - Петро Антонович Косач - був людиною передових погляд в, за що ще в студентськ роки його виключили зПетербурзького ун верситету.Сприятливе середовище з ранн х л т благотворно впливало на зд бност д вчинки.

Поетеса недарма п зн шеп дкреслювала Мен легко було вийти на л тературний шлях, бо я зл тературно родини походжу, але в д того не меншекололи мене поетичн терни . О. Гончар, анал зуючи цей пер од в житт Лес , додавав Разом з родинно близькимилюдьми майбутню поетесу формувала, виховувала й готувала до творчого подвигувся тод шня передова Укра на .С м я Косач в д йсно приятелювала з Миколою Лисенком,Михайлом Старицьким, Павлом Житецьким.З дитинства мала Косач вна кохалася внародних п снях казках, в чотири роки уже читала, вп ять - грала на фортеп ано пробувала творити власну музику, а п зн ше не разтяжко з тхала, говорячи, що тяжка недуга не дала й можливост статикомпозитором.

Олена Пч лка збирала зразки народних вишивок, мале б ляве д вча не т льки милувалося красою узор в, а й у в с м рок ввиконало майже непосильну для такого в ку роботу вимережило батьков сорочку.При сприянн матер у 1884 роц восени у льв вському журнал Зоря з явилася перша Лесина публ кац я - в рш Конвал я .Взимку Олена Пч лка запропонувала Михайлов й Лес перекласти укра нською мовою Вечори на хутор поблизу Диканьки Миколи Гоголя.

Наступного року уЛьвов вийшла книжка перекладених опов дань М Гоголя, авторами яко були молод Косач , що прибрали псевдон ми Михайло Обачний та Леся Укра нка.У березн 1893 року вийшла у Львов перша Лесина зб рка - На крилах п сень . Схвальну реценз ю на книгу написав О.Маковей,правильно визначивши пров дн мотиви творчост поетеси. Перший - то сумовитийпогляд авторки на сво життя долю, другий - то культ природи, а трет й - токульт Укра ни св тове горе .Леся ц кавилася стор ю. Дев ятнадцятир чною д вчиноювона написала для молодшо сестри п дручник Стародавня стор я сх днихнарод в в якому проводила багато паралелей пор внянь д йсност трьохтисячного минулого з сучасним.

Цей п дручник бувдоступний, лакон чний ц кавий.Мужн ючи, Леся зац кавилася ф лософ ю,почала також пробувати себе в публ цистиц . Разом з сестрою Ольгою вона в дв дувалапубл чн лекц в Ки вському ун верситет , займалася самоосв тою, завдяки чомустала найосв чен шою ж нкою в тогочасн й вроп .У 1894 роц Леся гостювала в Болгар в Соф у дядька Михайла Драгоманова,працювала в його б бл отец , впорядковувала , наче передчуваючи близькусмерть видатного родича.У 1899 роц у Львов вийшла друга Лесина зб рка Думи мр , а у кв тн 1902 року в Черн вцях - книга поез й В дгуки . У сп вавторств з Климент м Кв ткоюпоетеса видала зб рку Дитяч гри, п сн й казки з Ковельщини, Луцьщини Звягельщини на Волин .Першою дуже вдалою ц кавою трагед ю Лес Укра нки стала Касандра . Окрилена усп хом, письменниця створила ще Одержиму та Жертву , але при виход у св твдруге зб рки На крилах п сень ц драми були вилучен цензурою.Щоб довести рос йським читачам, що укра нська л тература не поступа ться хн й, Леся переклала рос йською твори .Франка На дн та Добрий заробок , як вийшли у видавництв Донская речь Ростов-на-Дону .Посилала Леся Укра нка сво твори для альманах в М.Коцюбинському, листувалася з Г. Хоткевичем.

У 1904 роц онук Т.Шевченка посестр Катерин - Фот й Красицький - створив портрети Лесиних сестер само поетеси.25 липня 1907 року Леся Укра нка та Климент й Кв ткаодружилися.

Чолов к одержав посаду в суд в Криму вБалаклав , й подружжя пере хало туди, а згодом до Ялти. Зда ться, прекраснийморський кл мат мав би сприяти покращенню здоров я, а поетес стало г рше. Берл нський професор радив хати до гипту, алез бран на по здку грош подружжя в ддало на орган зац ю етнограф чно експедиц , яка основною метою мала запис мелод йукра нських народних дум. Фонограф репертуару кобзаря Гната Гончаренка подружжявислало до Львова.У с чн 1909 року у Ки в було поставлено Блакитну троянду , агрошовий зб р передано на пам ятник Т. Шевченку.Далеко в д р дно Укра ни - в Тб л с , Талав , гипт - Леся не забувала р дно земл . До реч , на чужин , в кра н п рам д, поетесузнайшов в дв дав укра нський сторик, академ к Д. Яворницький.

Критичний станздоров я змушував Лесю Укра нку до частих пере зд в. У 1911 роц с м я опинилася в Кута с , де чолов к одержав посаду.Письменниця вже в дчувала наближення смерт . Вона переслала сестр Ольз св й арх в, до виснаження працювала над Л совоюп снею , яку розпочала 3, а зак нчила 25 липня.

Л сова п сня вийшла друком в Ки в ще за життя поетеси, в1912 роц . У Кута с було написано також драми Кам нний хрест та Орг я .Друз та близьк наполягали на л куванн . Леся ще разв дв дала гипет. Подорож стали для не мукою, над на полегшення не виправдувалися.Письменниця мужньо готувалася до траг чного к нця. У березн 1913 року вонанаписала заяву до б бл отеки Наукового товариства м. Т. Шевченка прийняти твори в депозит, 28 кв тня востанн при хала до Ки ва,прийшла на присвячений й веч р в клуб Родина , а всередин травняв дбула в Кута с .З голосу вмираючо дружини Климент й Кв тка ще встиг записати народн п сн , аматер й сестр Ольз Леся продиктувала зм стзадумано драми На передм стю Александр . Тяжкохвору поетесуперевезли до Сурам , але врятувати вже н хто нем г. 19 липня м ж першою другою годиною ноч вона померла.

Труну з прахом доставили до Ки ва. 26 липня 1913 року Лесю Укра нку поховали наБайковому кладовищ . Пол ц я не дозволила н промов, н сп в в,а щоб н хто не посм в порушити заборону, дала у супров д похоронно процес наряд к нноти.

За труною йшов багатотисячний натовп.

Укра на ховала свою дочку.