рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Прибуток підприємства: суть, механізм формування і резерви збільшення. Курсова робота

Прибуток підприємства: суть, механізм формування і резерви збільшення. Курсова робота - раздел Экономика, Міністерство Освіти І Науки, Молоді Та Спорту України Вінницький Націо...

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Вінницький національний технічний університет

Інститут менеджменту

ТЕМА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Пояснювальна записка

з дисципліни ”Економіка та організація виробництва”

до курсової роботи за спеціальністю

“__________________”

_______. ЕтаОВ.____.00.000 ПЗ

Керівник курсової роботи

к.е.н., доц. Нікіфорова Л. О.

«___»__________20__р.

Розробив студент гр. _______

_______________

«___» ___________20__р.

Вінниця 2016

ЗМІСТ

ВСТУП

1

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ…

1.1

Поняття прибутку підприємства……

1.2

Порівняльний аналіз методів формування прибутку та резервів його збільшення……

1.3

Висновки …………

2

АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……

2.1

Характеристика підприємства та аналіз основних показників його діяльності..

2.2

Розрахунок прибутку як показника господарської діяльності підприємства….

2.3

3

РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

АНОТАЦІЯ

В даній курсовій роботі розглядаються різні точки зору формування прибутку та резерви його збільшення. Наводяться переваги та недоліки кожної з поданих точок зору та на основі проведеного аналізу обрано найкращу з них. У другій частині проведено аналіз основних економічних показників діяльності підприємства та коротка характеристика його діяльності та наведено розрахунок основних параметрів автоматичних потокових ліній. В третій частині подані рекомендації та пропозиції щодо теми дослідження.

Курсова робота складається з 14 таблиць, 8 схем та 5 рисунків.

ANNOTATION

Different points of view are examined in this term paper, in relation to methods of forming profit and reserves to its increasing. Advantages and failings of methods are pointed and the best is select basis of it from them. In the second part it is developed analysis of economic indicators of activity of enterprise and short description of his activity and calculation of basic parameters of automatic transfer potokovikh lines. In the third part the given recommendations and suggestions are in relation to the theme of research.

The term paper consists of tables, graphs and pictures.

ВСТУП

В конкурентних умовах ринку особливо гостро постала проблема формування прибутку та його ефективного розподілу. Метою діяльності та успішного функціонування кожного підприємства є отримання максимально можливої суми прибутку, таке «бажання» визначається роллю суб’єкта господарювання в економічній системі, адже він є основною метою його діяльності, визначає ефективність функціонування на ринку, виступає основним джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток. Крім того, прибуток має забезпечити підприємство власними коштами для розширення виробничих фондів, стимулювати підвищення ефективності виробництва та сформулювати централізований грошовий фонд.

Від досконалості форм і методів розподілу прибутку залежить зацікавленість підприємств та окремих працівників у постійному зростанні й удосконаленні виробництва та підвищенні його ефективності. Прибуток є основним джерелом матеріального заохочення працівників підприємств, власників акцій, підприємців і менеджерів.

Саме тому кожне підприємство зацікавлене в максимізації прибутку та пошуку резервів його зростання.

Для того, щоб максимізувати прибуток підприємства необхідно виконати комплекс завдань щодо забезпечення зростання обсягів діяльності, ефективного управління витратами, підвищення ефективності використання техніко-технологічної бази, оптимізувати склад та структуру обігових коштів, підвищити продуктивність праці та системи управління підприємством.

Об’єктом дослідження є господарська діяльність підприємства ПАТ «Галактон» пов’язана із створенням, використанням та збільшенням розміру прибутку.

Предметом дослідження даної курсової роботи є відносини, що виникають у процесі створенням, використанням та збільшенням розміру прибутку в сучасних умовах.

Мета і завдання дослідження. Метою даної курсової роботи є комплексне теоретичне обґрунтування основних методів формування та резервів зростання прибутку підприємства, а також розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення формування, планування, розподілу прибутку на прикладі підприємства ПАТ «Галактон».

Поставлена мета даної роботи зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

теоретично обґрунтувати економічну природу формування прибутку;

показати методи формування та розподілу прибутку підприємства ПАТ «Галактон»;

виявити основні фактори, що впливають на зростання прибутку підприємства ПАТ «Галактон»;

охарактеризувати динаміку обсягу прибутку підприємства ПАТ «Галактон»;

проаналізувати прибутковість діяльності та ефективність використання прибутку підприємства ПАТ «Галактон»;

висвітлити особливості дослідження напрямів розподілу та використання прибутку підприємств ПАТ «Галактон».

Питання, присвячені значенню та сутності прибутку, порядку його обчислення та розподілу досліджувалися багатьма вітчизняними та зарубіжними авторами, проте історія розвитку теорій про прибуток досліджувалася в працях таких українських вчених як Бавін Є.В., Гавловська Н.І., Лебедзевич Я.В., Субботович Ю.Л., Ткаченко Є.Ю., Ширягіна О.Є., Верхоглядова Н.І., Костенко Т.Д., Сіневіч О.В., Шеремет А.Д., Бутинець Ф.Ф.

В сучасних кризових умовах функціонування економіки та гострої конкуренції між суб’єктами господарювання, інтерес вітчизняних вчених до аналізу прибутку посилився.

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Поняття прибутку підприємства

Відповідно до статті 42 Конституції України, як Основного закону держави, кожна людина має право на підприємницьку діяльність не заборонену законом.

Фунціонуючи в ринкових умовах, підприємство є успішним за умови досягнення певних фінансових результатів, одними з найважливіших показників господарської діяльності яких є прибуток та рентабельність.

Аналіз прибутку, методів обчислення та резервів збільшення варто почати розглядати з визначення його сутті, як економічної категорії, адже дослідженням прибутку займались вчені - економісти давно, ще з часу виникнення торгівлі, як виду економічної діяльності( товарного обміну).

Придбання товарів з метою їх перепродажу об’єктивно передбачає отримання певної суми прибутку. Про це говорить відома формула кругообігу торгового капіталу, наведена К. Марксом у «Капіталі»: Г – Т – Г?, де Г? = Г + ?Г [4]. Саме отримання приросту грошової маси (?Г) і є метою торговельного підприємництва в ринкових умовах. Як зазначає з цього приводу Ф. Енгельс, капітал ... ділиться на первинний капітал і на прибуток, приріст капіталу [4]. Отже, К. Маркс і Ф. Енгельс розглядали прибуток як приріст капіталу.

Шотландський економіст А. Сміт був першим, хто визначив прибуток як суму, що може бути витрачена без посягання на капітал. Англійський економіст лауреат Нобелівської премії Дж. Хікс уточнив це визначення, указавши, що прибуток – це сума, яку людина може витратити протягом певного періоду і наприкінці цього періоду мати такий же статок, що й спочатку [5].

Нуреєв Р.М. говорить, що прибуток визначається як різниця між сукупною виручкою і сукупними витратами [6]. Хендріксен Е.С. та Ван Бреда М.Ф. підкреслюють, що загальний прибуток показує зміни власного капіталу фірми за період, а показником успіху операцій фірми є величина перевищення грошових доходів над грошовими витратами за тривалий період [5], визначення ж кінцевого прибутку ґрунтується, швидше, на структурних правилах, ніж на його економічній сутності, і оцінюється як підтримання фінансового капіталу прибутком, розрахованим як різниця між початковою і кінцевою оцінками фірми [5].

У сучасних умовах серед вчених-економістів існують різні точки зору щодо поняття «прибуток», однак, при цьому значна частина вчених характеризує прибуток лише з кількісного боку.

Так, Бланк І. одним із перших в Україні використовує поняття співвідношення ризику і доходу у визначенні прибутку. На думку вченого, прибуток – це втілений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупним доходом і сукупними витратами у процесі здійснення підприємницької діяльності[7].

Лишиленко О.В. вважає, що прибуток – це джерело господарських засобів і відповідних резервів збільшення капіталу в результаті діяльності та фінансовий результат. За трактуванням Бандурко О.М., прибуток – це перевищення доходів від діяльності підприємства над сумою видатків [8].

Актуальним є визначення, запропоноване Донець Л., де прибуток – це перетворена похідна форми додаткової вартості, яка з кількісного аспекту є різницею між ціною продажу товарів і витратами капіталу на їх виготовлення [9]. Адже незаперечним фактом є те, що кількісно прибуток відображається як різниця між ціною товару та витратами на його виготовлення, однак, доречно зауважити, що прибуток відображає перетворену похідну форму додаткової вартості.

Головною метою підприємства, незалежно від виду його діяльності та форми власності, є отримання максимального прибутку, що неможливо без ефективного управління ним.

Для аналізу ефективності роботи підприємства використовують відповідні показники рентабельності та прибутковості, які є основними для визначення ефективності виробництва. Інформаційною базою для аналізу прибутковості та рентабельності підприємства є форми бухгалтерської звітності №1 «Баланс підприємства», №2 «Звіт про фінансові результати», №3 «Звіт про рух грошових коштів», №4 «Звіт про власний капітал», №5 «Примітки до річної фінансової звітності», дані рахунків бухгалтерської звітності, бізнес-план, фінансовий план, матеріали ревізій, аудиторських перевірок тощо. Різні автори по різному визначають, які з цих документів є основними для аналізу прибутковості підприємства.

Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку, проте ототожнювати її з абсолютною сумою прибутку, отриманого підприємством, не можна, адже вона є відносним показником, тобто є рівнем прибутковості, що вимірюється в коефіцієнтах або відсотках. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності як самого підприємства так і окремих напрямів виробництва. Зростання рентабельності об’єктивно свідчить про збільшення одержуваного прибутку, тобто при зростанні прибутку створюються умови для збільшення рентабельності.

В економічній теорії розглядають декілька видів прибутку: валовий, чистий, бухгалтерський, нормальний, економічний, середній, монопольний тощо. Валовий прибуток розглядається на рівні суспільства і на рівні підприємства.

Валовий прибуток суспільства в узагальнюючому кількісному вимірі дорівнює загальній сумі прибутку, отриманого всіма підприємствами різних сфер і галузей економіки. Із суми валового прибутку підприємства сплачують державні податки, відсотки за взяті кредити, рентні платежі, штрафи та ін. Після цих виплат у підприємства залишається чистий прибуток [10]. Але таке визначення валового прибутку є дуже загальним і не відповідає бухгалтерському змісту аналогічного показника.

Бухгалтерський прибуток в економічній теорії визначають як різницю між виручкою (доходами від продажу товарів і послуг) і бухгалтерськими, або зовнішніми, витратами: реальними витратами на оплату робочої сили, придбання основного та оборотного капіталу, оренду землі, оплату за транспортні і комунальні послуги, відсотки за кредит тощо, тобто платежами зовнішнім стосовно до конкретного підприємства постачальникам [11].

Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності передбачено визначення і застосування таких показників бухгалтерського прибутку:

валовий прибуток (збиток) – розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) [12];

прибуток (збиток) від реалізації – це валовий прибуток (збиток) за мінусом адміністративних витрат і витрат на збут (реалізацію) продукції;

прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від реалізації, іншого операційного доходу та інших операційних витрат;

прибуток (збиток) до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) [12];

чистий прибуток (збиток) підприємства – прибуток (збиток) до оподаткування за мінусом податку на прибуток.

Економічний прибуток теоретично визначають як різницю між бухгалтерським прибутком та внутрішніми витратами, тобто нормальним прибутком, або середнім підприємницьким доходом[13].

Узагальнюючи варто зробити висновок про те, що прибуток підприємства є важливим не лише для власників (в тому числі виступаючи основним джерелом фінансування розвитку підприємства, вдосконалення його матеріально - технічної бази та продукції, забезпечення всіх форм інвестування), але й важливий для функціонування економіки (виступає як об’єкт оподаткування та джерело сплати податків).

1.2. Порівняльний аналіз методів формування прибутку та резервів його збільшення

Реальне формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації має місце тільки за умови, коли кошти покупця надходять на рахунок постачальника.

Важливим результатом діяльності підприємства є розмір отриманого чистого прибутку. Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується для збільшення власного капіталу підприємства, для виплати дивідендів акціонерам і засновникам підприємства, його формування можна зобразити у вигляді такої послідовності:

Дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (валовий дохід) - податок на додану вартість - акцизний збір - інші вирахування з доходу = Чистий дохід від реалізації продукції, робіт, послуг.

Чистий дохід від реалізації продукції, робіт, послуг - собівартість реалізованої продукції = Валовий прибуток (збиток).

Валовий прибуток (збиток) + інші операційні доходи - адміністративні витрати - витрати на збут - інші операційні витрати = Фінансовий результат від операційної діяльності.

Фінансовий результат від операційної діяльності + дохід від участі в капіталі + інші фінансові доходи (дивіденди, відсотки) - фінансові витрати - втрати від участі в капіталі = Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування - податок на прибуток від звичайної діяльності = Фінансовий результат від звичайної діяльності.

Фінансовий результат від звичайної діяльності + прибуток від надзвичайних подій - податок на прибуток від надзвичайних подій = Чистий прибуток (збиток) підприємства.

Валовий прибуток є вихідною ланкою для визначення операційного прибутку, його розподіл забезпечує реалізацію функції економічної цінності, задовольняючи інтереси держави, трудового колективу та частково інтереси співвласників, та дає можливість визначити абсолютне значення фінансового результату від операційної діяльності. Метою подальшого розподілу операційного прибутку є задоволення інтересів співвласників, що теж забезпечує реалізацію функції економічної цінності прибутку та дає можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

В економічній теорії існують різні методи формування і планування прибутку, серед яких:

Метод прямого рахунку;

Нормативний метод;

Метод екстраполяції;

Метод “СVP”;

Метод цільового формування прибутку;

Метод прогнозування грошового потоку;

Метод факторного моделювання прибутку;

Метод прямого рахунку. Цей метод припускає, що прибуток визначається як різниця між планованою виручкою і повною собівартістю продукції в дійсних цінах з основними відрахуваннями. Такий метод найбільш поширений, його використовують при обгрунтуванні створення нового або розширення діючого виробництва.

Розрахунок здійснюється за основною формулою знаходження прибутку:

Прибуток = Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг – Собівартість продукції ? Податки (ПДВ, акцизи, тощо)

Перевагами методу є точність та об’єктивність.

Недоліки: трудомісткість, за наявності великої номенклатури цей метод стає неможливим для застосування.

Нормативний метод припускає формування прибутку на основі системи різноманітних нормативів, таких, як норма прибутку на власний капітал, норма прибутку на активи підприємства, норма прибутку на одиницю реалізованої продукції тощо.

Умовою застосування метода є наявність на підприємстві відповідної нормативної бази. Зазвичай використовуються такі нормативи:

норма прибутку на власний капітал (якщо такий норматив на підприємстві не розроблений, його мінімальним аналогом може виступати середня норма депозитного відсотка на грошовому ринку).

норма прибутку на операційні активи. Ця норма може бути виражена як валовим, так і чистим операційним прибутком.

норма прибутку на одиницю реалізованої продукції (якщо такий норматив на підприємстві не розроблений, його аналогом може виступати середньогалузева норма прибутку на одиницю реалізованої продукції в останньому передплановому періоді).

Переваги методу є точність розрахунків та можливість планувати і прогнозувати прибуток.

Недоліком методу є трудомісткість та неможливість оцінки рівня цін (можливо лише при стабільному виробництві).

Метод екстраполяції є найбільш простим методом планування формування прибутку підприємства. Він заснований на результатах трендового аналізу динаміки маржинального, валового та чистого операційного прибутку за ряд попередніх періодів і полягає у виявленні «лінії тренда», яка дає змогу спрогнозувати обсяги даних показників. Разом з тим, цей метод планування прибутку є найменш точним, тому що він не враховує зміну факторів, що впливають на нього. Даний метод може бути використаний лише на попередній стадії планування (коли плани операційної діяльності підприємства ще не сформовані) і тільки на відносно короткий прогнозний період (місяць, квартал).

Метод “CVP” дозволяє визначати всі види прибутку при наявності тієї ж інформації, що використовується при застосуванні методу прямого розрахунку. На основі отриманих планових значень будується графічне зображення методу «CVP», яке дозволяє використати цей метод як імітаційну модель багатоваріантних розрахунків з розкладом і варіюванням окремих показників.

Метод цільового формування прибутку дозволяє забезпечити тісний взаємозв'язок його планових показників зі стратегічними цілями управління прибутком в плановому періоді. Основою цього методу розрахунку є попереднє визначення потреби у власних фінансових ресурсах, що формуються за рахунок чистого операційного прибутку підприємства. Розрахунок ведеться по кожному елементу цієї потреби та охоплює як капіталізовану їхню частину, так і частину що споживається. Сумарна потреба в засобах, що формуються за рахунок чистого операційного прибутку, являє собою цільову його суму. На основі цільової суми чистого операційного прибутку визначаються цільові суми відповідно валового та маржинального операційного прибутку. Особлива роль цього методу розрахунку полягає в тому, що отримані на його основі показники прибутку розглядаються як найважливіші цільові орієнтири розвитку всієї операційної діяльності підприємства та являються базовими елементами планування інших найважливіших економічних показників цієї діяльності - суми чистого операційного доходу, обсягу реалізації продукції.

Метод прогнозування грошового потоку є відносно новим для вітчизняної практики, хоча широко використовується на підприємствах країн з розвинутою ринковою економікою. Його основу становить розроблений на підприємстві поточний план надходжень та витрат коштів по операційній діяльності підприємства. Використання цього методу дозволяє скоординувати планований операційний прибуток з чистим грошовим потоком по операційній діяльності, а також конкретизувати його формування по окремих періодах (поточний план надходження й витрат коштів складається зазвичай щомісячно).

Метод факторного моделювання прибутку є найбільш складним, тому що вимагає здійснення великих аналітичних і прогнозних розрахунків. Спочатку визначається система основних факторів, що мають прямий логічний взаємозв'язок з формуванням показника чистого операційного прибутку підприємства. Далі аналізується ступінь впливу окремих факторів на формування чистого операційного прибутку даного підприємства та виконується їхнє ранжування по цьому показнику. На наступному етапі відбираються фактори, що мають найбільший вплив на суму планового обсягу чистого операційного прибутку, і з урахуванням ступеня їхнього впливу будується багатофакторна модель регресії та прогнозується зміна факторів, включених у модель регресії, у плановому періоді. Прогнозована зміна кожного фактора відображається відповідними кількісними показниками. Шляхом підстановки прогнозованих значень факторів у модель регресії одержують прогнозований показник чистого операційного прибутку. Використання методу дозволяє здійснювати різноманітні планові розрахунки суми операційного прибутку шляхом послідовної зміни заданих значень окремих факторів.

Порівнявши вищенаведені методи можна зробити висновок про те, що лише метод факторного моделювання дає змогу зробити ефективний прогноз прибутку підприємства. Цим методом користуватися доцільно, проте він дуже складний у використанні і обираючи один з методів, підприємство орієнтується або на якість результатів застосування методу або на простоту його розрахунку.

Розвиток та прибутковість діяльності підприємства на ринку має бути супроводжена пошуком резервів зростання прибутку - кількісно виміряних можливостей його збільшення. Знайшовши резерви збільшення прибутку, підприємство має забезпечити управління прибутком, який є складовою частиною системи управління.

Механізм управління прибутком підприємства передбачає певну послідовність дій, спрямовану на забезпечення реалізації основної мети та завдань управління. Основною метою управління прибутком є пошук найбільш ефективних джерел його формування, напрямків розподілу й використання з метою забезпечення сталого розвитку підприємства та максимізації його ринкової вартості [14].

Ключовими аспектами управління прибутком є його формування, розподіл і використання, що передбачає створення на підприємстві методичного, організаційного та інформаційно-аналітичного забезпечення. Формування прибутку підприємства пов’язане зі здійсненням операційної, фінансової та інвестиційної діяльності [14].

З метою контролю за процесом управління прибутком на підприємстві доцільно створювати центри відповідальності – внутрішні структурні служби і підрозділи підприємства, що забезпечують розробку й прийняття управлінських рішень по окремих аспектах формування, розподілу й використання прибутку, та які несуть відповідальність за результати цих рішень [15].

Створення центрів відповідальності сприятиме більш ефективному організаційному забезпеченню управління прибутком підприємства, оскільки для кожного такого центру визначаються цілі, складаються плани, ведеться облік результатів, оцінюється діяльність персоналу на встановлюється персональна відповідальність за прийняті управлінські рішення.

Залежно від сфери впливу керівника структурного підрозділу розрізняють три види центрів відповідальності:

Центр витрат – це підрозділ, керівник якого контролює витрати центру, однак не контролює доходи та інвестиції.

Центр прибутку – це підрозділ, керівник якого контролює витрати та доходи центру, але не контролює інвестиції у власні активи.

Центр інвестицій – це структурний підрозділ, керівник якого одночасно контролює витрати, доходи й інвестиції [16].

Отже, створення центрів відповідальності дозволить підприємству своєчасно здійснювати планування та контроль величини прибутку з метою досягнення його оптимального розміру, забезпечення ефективності діяльності підприємства та його структурних підрозділів.

Процес накопичення прибутку відбувається під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього характеру.

Зовнішніми факторами є:

соціально-економічні умови;

рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;

фінансово-кредитна політика держави;

фаза економічного циклу держави;

природні умови;

рівень конкуренції в галузі;

податкова політика держави;

рівень насичення ринку товарами;

ціни на виробничі ресурси та супутні товари;

державне регулювання рівня цін;

рівень інфляції;

тощо;

Внутрішні фактори впливу на прибуток підприємства - це фактори, які залежать від діяльності підприємства:

обсяг діяльності підприємства;

стан та ефективність використання ресурсів підприємства;

рівень доходів та витрат;

ефективність цінової та асортиментної політики;

тощо;

Підсумовуючи варто визначити, що основними резервами зростання прибутку є:

1) зростання обсягів виробництва і реалізації продукції підприємства -

при високій питомій вазі постійних витрат у собівартості продукції зростання

об'ємів реалізації приведе до більшого зростання прибутку за рахунок зниження

частки постійних витрат, що припадають на одиницю продукції.

2) зростання цін та поліпшення якості продукції - в період високих темпів інфляції зростання прибутку можна забезпечити за рахунок цінового чинника;

3) зниження собівартості - зниження витрат без негативного впливу на якість продукції, досягається за рахунок більшої керованості й контролю в області витрат. Зниження собівартості - необхідна умова стабілізації цін, економічного зростання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення.

4) оновлення асортименту й номенклатури продукції, що випускається - випуск тих видів продукції, які користуються більшим попитом у населення, особливо в період кризи, коли платоспроможний попит населення знижується.

5) повне використання вторинних ресурсів та супутніх продуктів - продаж зайвого устаткування та іншого майна або здача його в оренду.

6) оновлення основних засобів - технічне переозброєння виробництва оптимізує економічні показники діяльності підприємства.

З метою підвищення обсягу прибутку доцільно скоротити всі витратні статті, а саме: зменшити транспортні витрати, налагодити систему збуту, підвищити продуктивність праці, підприємству необхідно скоротити витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Для підвищення рівня прибутковості на підприємстві доцільно проводити заходи в наступній послідовності:

організаційні (удосконалення виробничої структури, удосконалення організаційної структури управління, диверсифікація виробництва, реструктуризація виробництва тощо);

технічні (оновлення техніко - технологічної бази, переозброєння виробництва, вдосконалення виробів, що виробляється);

економічні важелі та стимули (удосконалення тарифної системи, форми і системи оплати праці, прискорення обігу оборотних коштів тощо) [18].

Якщо почати проводити зміни не в такому порядку, то позитивні зрушення у

ефективності діяльності підприємства будуть малопомітними, або відсутніми взагалі.

1.3 Висновки

В умовах нестабільності економіки, при зростаннях цін, чимало підприємств не планують прибуток через неможливість прогнозування ринкових змін, проте не роблячи планові розрахунки істотно знижується керованість фінансовими результатами діяльності такого суб’єкта господарювання: підприємство не може оперативно контролювати доходи і видатки, а тому й приймати необхідні рішення.

Саме тому в сучасних кризових умовах розвитку вітчизняної економіки та наявності негативних тенденцій доцільним є орієнтація на зарубіжний досвід функціонування підприємств та компаній, який застосовує системи участі кожного окремого працівника у прибутках підприємства. Для цього роботодавці використовують різні форми та види участі найманих працівників у прибутку. Наприклад шляхом придбання акцій.

Підприємства, які використовують таку систему участі працівників у прибутках підприємства, як показує досвід, працюють стабільно, розвиваються, у них зростає продуктивність праці, з кожним роком покращуються кінцеві результати. Країнами, у яких підприємства використовують таку систему є США, Швеція, Великобританія, Франція та ін. [19]

В Україні така система поширена надзвичайно мало, але її ширше використання може стати чинником збільшення прибутків підприємств. Її застосування на практиці має ґрунтуватися на: системі мотиваційного стимулювання, яка має сприяти як розвитку самих підприємств, так і підвищенню доходів працівників, механізмі участі в прибутках, якій повинен стимулювати не лише управлінців, а й безпосередніх виконавців – до високої продуктивності та якості праці [19].

2 АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Характеристика підприємства та аналіз основних показників його діяльності

Публiчне акцiонерне товариство "Галактон" (код за ЄДРПОУ 00445771) засноване вiдповiдно до наказу Регiонального вiдiлення Фонду державного майна України у м. Києвi вiд 09.09.1993 р. шляхом перетворення державного пiдприємства "Київський мiський молочний завод №2" у Вiдкрите акцiонерне товариство вiдповiдно до Закону України "Про приватизацiю майна державних пiдприємств" i Закону України "Про господарськi товариства".

З 19.05.2010 р., згiдно з Законом України "Про акцiонернi товариства", було змiнено найменування з Вiдкритого акцiонерного товариства "Галактон" на Публiчне акцiонерне товариство "Галактон".

Основним видом дiяльностi товариства до жовтня 2014 року було:

- Перероблення молока, виробництво масла та сиру;

- Виробництво дитячого харчування та дiєтичних харчових продуктiв;

- Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту;

Асортимент ПАТ "Галактон" нараховує близько 90 найменувань товарiв, серед яких, молоко, кефiр, ряжанка, сметана, що випускаються з перших днiв роботи пiдприємства. Пiзнiше почали випускатися йогурти, сирковi маси, десерти, молочнi сумiшi.

Ринок збуту продукцiї є столиця i регiони України, продукцiя реалiзується як через невеликi роздрiбнi магазини так i супермаркети. Дiяльнiсть підприємства не залежить вiд сезонних змiн, а весь обсяг виробленої продукції реалізується через ТОВ "ЮНIМIЛК" та ТОВ "Данон".

Джеролом сировини для товариства є сiльгоспвиробники Київської та сусiднiх областей. Завод працював з багатьма як захiдними, так i iноземними постачальниками матерiалiв, якi забезпечували технiчну пiдтримку, постачання пакувальних матерiалiв, технологiчного обладнання. Серед них: "Tetra Pak" (Швецiя), "Alfa Laval" (Швецiя), "Elopak" (Фiнляндiя), "Hahn" (Германiя), "Chr. Hansen" (Данiя), "IFF" (Голландiя), "ТВП Україна", "Рубiжанський картонно-паперовий комбiнат".

Основним конкурентом ПАТ "Галактон" є ПАТ "Вiмм Бiль Данн". Товариство експортом не займається.

У 2013 році обсяги виробництва (у натуральному та грошовому виразi) - 42,7 тис.тон 505 106,3 тис.грн., а у 2014 році - 11 055,2 тис.тон, 157 425,4 тис.грн.

Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства

Прибуток, собівартість, рентабельність

Аналіз прибутку, собівартості та рентабельності за аналізовані 2012-2014 роки демонструють суттєве скорочення, що особливо помітне в 2014 році у порівнянні з попередніми.

Найбільший прибуток підприємство ПАТ «Галактон» отримало в 2013 році: 194731 тис.грн., а найменший у 2014 році 921 тис.грн. Прибуток в 2014 році у порівняннні з 2013 році скоротився на 193810 тис.грн, або на 99,53%.У 2013 році,в порівнянні з 2012 роком прибуток зріс на 2512 тис.грн, або на 1,31%.

З метою максимізації прибутку та мінімізації витрат ПАТ «Галактон» протягом 2012-2014 років зменшував собівартість реалізованої продукції з 551471 тис.грн у 2012 році до 8924 тис.грн у 2014 році, тобто собівартість у 2014 році в порівнянні з 2012 роком скоротилась на 542547 тис.грн, або на 98,38 %.

Рентабельність характеризує рівень прибутковості, вона більшою мірою, аніж прибуток, характеризує кінцеві результати діяльності підприємства.

Рентабельність підприємства теж зменшується з року в рік. Це пов’язане перш за все з скорочення розміру прибутку, в першу чергу на фоні скорочення собівартості реалізованої продукції.

Основними джерелами резервів зниження собівартості продукції є :

1) збільшення обсягу її виробництва за рахунок повнішого використання виробничих потужностей підприємства;

2) скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, обладнання, запобігання невиробничим витратам, виробничому браку і т. д.

Обсяг виробництва підприємства при зменшенні собівартості має супроводжуватись збільшенням прибутку підприємства.

Звичайно на діяльність підприємства впливають не лише внутрішні фактори, але й зовнішні( особливо актуальними вони є для України: економічна криза, політичні умови та невизначеність зі статусом деяких територій тощо), але ефективне управління чинить не останній вплив на підтримання стабільності підприємства. У сучасних умовах всі підприємства мають активізувати свою діяльність та направити зусилля на зростання прибутку при мінімальних витратах для підтримання конкурентних позицій на ринку.

Собівартість, заробітня плата

Собівартість є грошовим вираженням витрат на виробництво. Собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства складається з витрат, пов'язаних з використанням у процесі виробництва продукції природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, а також інших витрат на її виробництво.

Витрати підприємства можна поділити на постійні та змінні. Постійні не змінюються від обсягу виробництва, а змінні витрати - ті, що знаходяться у прямій залежності від зміни обсягу виробництва (сировина, основні матеріали, основна й додаткова зарплата виробничих робітників на нормованих роботах, відрахування на соцстрах по цій групі робітників, паливо й електроенергія для технологічних цілей й ін.)

Собівартість реалізованої продукції скорочується, як вже було зазначено в попередньому пункті, при цьому підприємство скорочує кількість працівників з 475 чоловік у 2012 році до 196 чоловік у 2014 році, тобто кількість працівників скоротилась на 279 чоловік, або на 58,74 %. У 2014 році в порівнянні з 2013 роком кількість працівників скоротилась на 165 чоловік, або на 45,71 %.

Варто зазначити, що витрати на оплату праці працівників впливають на собівартість реалізованої продукції, адже при відносно незначних обсягах виробництва та недостатньому технічному оснащенні підприємства, в умовах кризи, рівень економічного зростання незначний, підприємство має скорочувати кількість працівників та автоматизовувати виробничий процес.

Фондовіддача, вартість основних засобів, дохід

Фондовіддача показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні виробничі фонди, тобто ефективність цього вкладення коштів.

На рівень фондовіддачі впливають різні фактори, пов'язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю використання основних виробничих фондів, особливо їх активної частини.

Фондовіддача підприємства ПАТ «Галактон» скоротилась з 768,03 у 2012 році до 0,33 у 2014 році. У 2014 в порівнянні з 2013 роком скорочення відбулось на 10,81, або на 97,02 %, а у 2014 році в порівнянні з 2012 роком на 767,7, або на 99,96 %.

Вартість основних засобів зростала на фоні скорочення чистого доходу від реалізації продукції у 2014 році в порівнянні з 2013 роком та зростала у 2013 році в порівнянні з 2012 роком. Вартості основних засобів складала 806 тис.грн. у 2012 році, 66957 тис.грн. у 2013 році та 29677,5 тис.грн. у 2014 році. Тобто очевидним є зростання на 28871,50 тис.грн., або в 35,82 рази в 2012 році в порівнянні з 2013 роком, та скорочення на 37279,50 тис.грн, або на 55,68 % у 2014 році в порівнянні з 2013 році.

Чистий дохід від реалізації продукції демонструє зростання у 2013 році в порівнянні з 2012 роком на 127169 тис. грн., або на 20,54 % та скорочення на 736357 тис.грн, або на 98,68% у 2014 в порівняні за 2013 роком.

Випереджальне зростання випуску обсягу продукції, робіт, послуг проти зростання вартості основних фондів характеризує відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі, що свідчить про ефективність виробництва.

На прикладі підприємства ПАТ «Галактон» можна побачити протилежну ситуацію, що не може свідчити про ефективне управління підприємством та свідчить про менш ефективне використання основних засобів з року в рік.

Продуктивність, заробітна плата, чисельність працівників

На сьогоднішній день, в умовах конкуренції на ринку підприємства, як одну з основних задач, мають ставити підвищення продуктивності праці найманих працівників.

Аналіз свідчить, що продуктивність праці в 2014 році у порівнянні з попередніми роками суттєво скоротилась. Незважаючи на скорочення чисельності працівників з року в рік підприємство не суттєво скорочує фонд заробітної плати, а тому фактична середньорічна заробітна плата одного працівника у 2014 році в порівнянні з 2013 та 2012 роками суттєво зросла.

У 2012 році середньорічна заробітна плата одного працівника складала 65,85 тис.грн, у 2013 83,88 тис.грн, а у 2014 році 119,96 тис.грн. Тобто у 2014 році, в порівнянні з 2012 роком вона зросла на 54,11 тис.грн,або на 82,14 %.

Звичайно ж, одним з мотиваційних факторів працівникам є розмір заробітної плати, проте її зростання має відбуватися на фоні зростання продуктивності праці. На прикладі ПАТ «Галактон» можна простежити ситуацію, коли в 2012 році, році з кращими показниками економічної діяльності і більшою кількістю працівників, продуктивність була кращою (при непоганому прибутку), а у 2014 році продуктивність праці суттєво скоротилась і при цьому середньорічна заробітна плата зросла.

На протязі 2014 року підприємство не запроваджувало у виробництво нові технологічні лінії та не купувало нове обладнання через їх високу вартість у порівнянні з об’ємом продажів.

Аналізовані дані діяльності свідчать про необхідність ПАТ «Галактон» у пошуку резервів підвищення продуктивності праці, що може бути досягнуте зниженням трудомісткості продукції та поліпшенням використання робочого часу.

Дебіторська заборгованість,кредиторська заборгованість,коефіцієнт автономії

Аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості показав, що протягом 2012 та 2013 років вони були практично однаковими і лише в 2014 році дебіторська заборгованість перевищувала кредиторську: дебіторська заборгованість складала 124126 тис.грн, а кредиторська 42361 тис.грн.

Аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості може проявлятись як у їх збільшенні так і в їх зменшення, що може мати негативні наслідки для діяльності підприємства.

Для того, щоб зробити висновки по даним кредиторської та дебіторської заборгованості необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві.

На прикладі підприємства ПАТ «Галактон» можна припустити, що зростання дебіторської заборгованості у порівнянні з кредиторською у 2014 році може свідчити про неплатоспроможність покупців продукції.

Коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії орієнтовано оцінюється на рівні 0,5, що припускає забезпеченість позикових коштів власними, тобто, реалізувавши майно, сформоване із власних джерел, підприємство зможе погасити зобов’язання.

Цей показник складав 0,49 у 2012 році, 0,5 у 2013 році та 0,86 у 2014 році. Тобто з року в рік значення цього показника зростало і знаходилось у межах нормативного значення (крім 2012 року, коли значення були трохи нижчим на нормативне).

Так як в своїй дiяльностi пiдприємство використовує не тiльки власнi кошти, але й залучені: ПАТ «Галактон» користується короткостроковими i довгостроковими банкiвськими кредитами, то зростання коєфіцієна автономії, який характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел, фінансування його діяльності, є позитивною тенденцією його діяльності.

2.2 Розрахунок прибутку як показника господарської діяльності підприємства

Оцінка господарської діяльності підприємства завжди здійснювалась за допомогою показників прибутковості як результативності господарської діяльності. На стадії зародження та первинного розвитку підприємства важливі не абсолютні, а відносні показники прибутковості, що можуть бути відображені в позитивній динаміці.

Показники прибутковості повинні бути стабільними в довготерміновому періоді, що може бути забезпечено зменшенням ризиків одержання прибутку. На всіх стадіях розвитку і особливо зрілості підприємства доцільно розглядати прибутковість усього майна підприємства, тобто сукупних активів, окремих його частин, зокрема виробничих фондів, а також джерел їх формування.

Прибутковість підприємства може бути досліджено через показники рентабельності.

Нормативного значення для коефіцієнтів рентабельності не існує, але є загальне правило, чим вище значення коефіцієнту, тим краще. Збільшення коефіцієнтів протягом звітного періоду свідчить про покращання результатів діяльності підприємства, зменшення – про погіршення.

Рентабельність активів

Цей показник визначається як відношення чистого прибутку до середньої величини активів підприємства і показує скільки чистого прибутку припадає на 1 гривню вкладених активів (інвестицій).

Аналіз свідчить, що рентабельність активів протягом 2012-2014 років демонструє тенденцію до зменшення. У 2012 році рентабельність активів ПАТ «Галактон» становила 35,9%, у 2013 році 6,42% та 7,26 % у 2014 році відповідно.

І хоча у 2014 році в порівняні з 2013 роком цей показник зріс, його суттєве скорочення у 2014 та 2013 роках в порівнянні з 2012 роком є свідченням наявних на підприємстві проблем т.я цей індикатор є одним з найважливіших індикаторів конкурентоспроможності підприємства. Зниження показника рентабельності активів може свідчити про спадаючий попит на продукцію підприємства, проблеми з її реалізацією, перенагромадження активів чи проблеми відділу маркетингу.

Рентабельність власного капіталу

Цей показник розраховується як відношення чистого прибутку до середньої величини власного капіталу. Показник рентабельності власного капіталу характеризує обсяг прибутку, який отримують власники підприємства на вкладений ними капітал.

Рентабельність власного капіталу (фактичного) підприємства:

зросла, що свідчить про можливість і достатню ефективність залучення інвестицій у підприємство;

знизилася, що свідчить про низьку ефективність залучення інвестицій у підприємство;

протягом всього аналізованого періоду була негативною, що свідчить про абсолютну невигідність інвестицій у підприємство.

Аналіз показав, що рентабельність власного капіталу у 2012 році становила 93,97 %, у 2013 зменшилась до 12,91 %, а в 2014 становила 11,23 %.

У 2014 році скорочення в порівнянні з 2013 роком відбулось відносно незначне хоча і таке скорочення не є позитивною тенденцією діяльності підприємства, адже динаміка рентабельності власного капіталу здійснює вплив на рівень котирування акцій на фондових біржах, тому цей показник є важливим для акціонерів та пайовиків.

Зниження цього показника свідчить про недостатню ефективність залучення інвестицій і недостатній ступінь привабливості об'єкта для вкладень коштів акціонерів, адже чим вищим є цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди. Акціонери, вкладаючи свої кошти в підприємства мають за мету забезпечення максимальної прибутковості власних коштів, а тому прибутковість від складення в підприємство має перевищувати звичайно доступний відсотковий дохід з вкладів у фінансових закладах, причому на таку частину, яка достатньо відображає "ціну" підприємницького ризику, інакше доцільніше вивести власні джерела з підприємства.

У вітчизняній і західній обліково-аналітичній теорії та практиці використовують різні варіанти оцінки рівня рентабельності продукції залежно від того, який з показників фінансового результату покладений в основу розрахунку. Найчастіше це показники валового, операційного і чистого прибутку. Відповідно і розраховують такі показники рентабельності продукції:

– валова рентабельність продукції;

– операційна рентабельність продукції;

– чиста операційна рентабельність продукції;

Валова рентабельність реалізованої продукції

Цей показник розраховується як відношення суми валового прибутку до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Аналіз свідчить, що найвище значення валової рентабельності реалізованої продукції на підприємстві ПАТ «Галактон» було в 2012 році 31,05% і скорочувалось з року в рік, становивши 26,1 % в 2013 році та 9,36 % у 2014 році. Тобто скорочення відбулось в 1,78 разів в 2014 в порівнянні з 2013 роком.

Розрахунок цього індикатору показує ефективність виробничої діяльності підприємства, а також ефективність політики ціноутворення.

Зменшення цього показника свідчить про зниження цін при постійних витратах або зростання постійних витрат на виробництво, причиною якого може бути зменшення попиту на продукцію підприємства

Операційна рентабельність реалізованої продукції

Цей показник розраховується як відношення суми прибутку від операційної діяльності до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Операційна рентабельність реалізованої продукції, відрізняється від валової рентабельності тим, що при його розрахунку використовують не валовий, а операційний прибуток - величину, яку отримують у результаті віднімання від валового прибутку витрат на збут, адміністративних та інших операційних витрат;

Цей коефіцієнт показує рівень рентабельності підприємства після відрахування витрат на виробництво і збут товарів. При його розгляді разом з показником валової рентабельності можна одержати інформацію про те, чим викликані зміни рентабельності.

Позитивною тенденцією є зростання показника операційної рентабельності реалізованої продукції з 21,99 % у 2012 році до 89,02 % у 2014 році. Цей показник є одним з кращих інструментів визначення операційної ефективності і показує здатність керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до вирахування затрат, які не стосуються операційної ефективності.

Чиста рентабельність реалізованої продукції

Цей показник розраховується відношення суми чистого операційного прибутку від реалізації продукції (прибутку від операційної діяльності за вирахуванням податку на прибуток від операційної діяльності) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Відмінності між чистою та операційною рентабельністю зумовлюються наявністю позаопераційних доходів та витрат, зокрема доходів від іншої реалізації та фінансових витрат. Якщо чиста рентабельність є значно меншою від операційної, то це може означати, що підприємство значною мірою здійснює свою діяльність за рахунок позикових коштів і має значні процентні виплати за банківськими кредитами та іншими позиками. Якщо чиста рентабельність перевищує операційну, це свідчить про вигідну реалізацію необоротних активів або фінансових інвестицій.

Аналіз показав, що протягом аналізованих років в ПАТ «Галактон» спостерігається зростання цієї рентабельності з 14,91 % у 2012 році до 291,97 % у 2014. Дана тенденція є позитивною, адже демонструє зростання розміру прибутку на одну гривню реалізованої продукції.

Чим більші значення коефіцієнтів продажу (операційної рентабельності та чистої рентабельності реалізованої продукції), тим ефективнішою є виробничо-господарська діяльність підприємства. Значна відмінність між значеннями коефіцієнтів є негативною і свідчить про те, що підприємство несе надмірні адміністративні витрати та витрати, пов'язані з реалізацією продукції.

3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ПАТ «Галактон» функціонує на ринку молочних продуктів. Молочна галузь в економіці будь-якої країни займає важливе місце.

Криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не оминула і молочну промисловість.

Економічна ситуація в 2014 році була складна, проте молочна галузь зберегла позитивну динаміку зростання. У господарствах всіх категорій виробництво молока становило 11230,5 тис. т, що на 0,4% більше проти аналогічного періоду минулого року. Водночас, якщо окремо розглядати індустріальний сектор і дрібнотоварний, то зростання виробництва молока на 4,1 % відбулося передусім в сільськогосподарських підприємствах, тоді як у господарствах населення обсяги скоротилися на 0,7 % [21].

Одна з причин збереження спаду виробництва молока в господарствах населення - проблеми з його реалізацією, і як наслідок, лише незначна кількість селян може дозволити собі мати більше 2 корів.

Очікувати кардинальних змін в структурі виробництва молока найближчим часом навряд чи можливо. Адже з огляду на динаміку скорочення чисельності поголів’я корів та зростання вартості кормів, за оптимістичним сценарієм розвитку галузі, обсяг виробництва залишатиметься на рівні 11,2-11,3 млн т. Збереження обсягів пропозиції молочної сировини на ринку внаслідок скорочення поголів’я корів передусім забезпечуватимуться за рахунок підвищення продуктивності дійного стада [21]. Однак цей резерв має обмежений характер дії, і сподіватися на істотне нарощування виробництва молочної сировини в цьому році не слід.

Виробництво молока має сезонний характер, проте попит спостерігається протягом усього періоду року, що зумовлює коливання закупівельних цін.

Найбільші обсяги виробництва останніми роками традиційно припадали на травень-липень, коли валовий надій молока сягав 1,2 млн т, тоді як у січні-лютому майже вдвічі менше - близько 590-600 тис. т [21].

Ситуацію може стабілізувати лише подальше підвищення закупівельних цін і зменшення сезонної амплітуди їх коливання через підтримку розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та сімейних ферм.

Підприємство ПАТ Галактон за аналізований період 2012-2014 роки отримало в якості фінансового результату прибуток, проте варто відмітити, що він скорочувався і у 2014 році становив найменше значення з поміж аналізованих років. Це відбувалось на фоні скорочення як собівартості продукції так і обсягу реалізації продукції, зниження продуктивності праці працівників та зростання фонду заробітної плати. Показники рентабельності демонструють тенденцію до скорочення. Саме тому, з метою покращення ситуації та забезпечення можливості зростання прибутку можна запропонувати наступні заходи:

освоєння нових ринків збуту за рахунок налагодження ділових зв'язків із зацікавленими сторонами ( в тому числі експорт);

Основним ринком збуту молока і молочних продуктів в Україні традиційно є внутрішній продовольчий ринок та експорт.

2014 рік приніс не лише девальвацію гривні, але й суттєве скорочення експорту молочної продукції через втрату ринку збуту в окремих країнах СНД (особливо Росії), що зумовило зниження потужностей молокопереробних підприємств.

Обсяг експорту молока та вершків знизився на 15,2 %, у т .ч. в грошовому вимірі на 8,9 %, маслянки, ферментованого або сквашеного молока і вершків - відповідно на 18,3 і 8,7 % [21].

Найбільше скоротився експорт молочної сироватки - майже на 39,8 %, внаслідок чого валютної виручки отримано на 35,1 % менше. Водночас, різко зріс експорт молока та вершків згущених, відповідно на 59,9 % і 64,6 %, що відкриває нові його перспективні напрями [21].

Фактична втрата контролю над частиною території України, призвело до збільшення надлишку молока на ринку, одним з найефективніших способів «зняття напруги з ринку» є експорт надлишків молока у вигляді молочних продуктів.

У які країни реально істотно збільшили поставки:

Єгипет;

Узбекистан;

Пакистан;

Бангладеш;

Грузія;

Китай;

Марокко;

Афганістан;

Молдова;

Азербайджан;

М'янма;

Нігерія;

В'єтнам [22].

Незважаючи на нових іноземних партнерів варто зазначити, що поставки в Російську федерацію давали високу прибутковість, яку поставки в більшість цих країн дати не зможуть.

пошук нових сировинних баз;

Ефективні виробники мають нарощувати поголів'я худоби, адже основні проблеми, які стримують розвиток молочної промисловості України, безпосередньо пов’язані зі скороченням сировинної бази та низькою якістю продукції, що постачається на переробку. Причина полягає у незабезпеченні умов утримання корів, що призводить до виникнення захворювань тварин, а також відсутності первинної обробки (охолодження) молока в більшості приватних селянських господарствах і багатьох сільськогосподарських підприємствах.

співпраця з великими торговими мережами в Україні, що дозволить збільшити обсяги реалізації та зменшити витрати на збут;

залучення інвестицій на оновлення та модернізацію виробничого обладнання, освоєння прогресивних технологій, що дозволить знизити собівартість продукції та підвищити її якість;

На даний момент на підприємстві ПАТ «Галактон» функціонує різнотипне обладнання, проте не має відповідних технологічних машин. Вузьким місцем є відставання в технічному розвитку від основних конкурентів. Придбання та використання сучасного доїльного та холодильного обладнання дозволить підвищити якість молока та зберегти конкурентні позиції на ринку, тому доцільним є удосконалення управління технічним розвитком підприємства. Що стосується капіталовкладень, то доцільним є поєднання декількох шляхів фінансування, що зменшить витрати підприємства на оплату процентних платежів.

Ці заходи мають забезпечуватись ефективним управлінням підприємства, але на розвиток і функціонування підприємства чинять вплив не лише внутрішні фактори, але й зовнішні. Це стосується, перш за все діяльністі держави, адже рентабельність галузі визначатиметься ціновою ситуацією, яка буде формуватися на ринку та вартістю кормової одиниці. Ціни на сировину є чи не єдиним важливим важелем впливу на розвиток цього бізнесу, а на думку експертів однією з причин негативних тенденцій на ринку є коливання цін та їх невідповідність витратам, які виробники витрачають на утримання дійного стада.

Основними заходами для ефективного виробництва в молочній галузі є підтримка виробників молочної продукції з боку держави. До основних економічних важелів, що впливають на пропозицію ринку молочної продукції є: квотування обсягів реалізації продукції на ринку, встановлення доступних цін на молоко , цільове дотування цін державою [23].

ВИСНОВКИ

У ході виконання даної курсової роботи на тему: «Прибуток підприємства: суть, механізм формування і резерви збільшення» було дослідження історію прибутку як економічної категорії з точку зору різних вчених - економістів на різних етапах розвитку, вивчений взаємозв’язок прибутку з рентабельністю підприємства та досліджено методи формування прибутку та резерви його збільшення.

Серед резервів збільшення прибутку варто виділити: зростання обсягів виробництва та реалізації продукції підприємства; зростання цін та поліпшення якості продукції; зниження собівартості; оновлення асортименту й номенклатури продукції, що випускається; повне використання вторинних ресурсів та супутніх продуктів; оновлення основних засобів.

Інноваційним резервом зростання продуктивності праці працівників, їх зацікавленості в результатах діяльності підприємства і як наслідок зростання прибутку є купівля акцій підприємства. В Україні такий варіант зростання прибутку не поширений, проте активно практикується зарубіжними підприємства і компаніями і має позитивний ефект для діяльності таких суб’єктів господарювання.

Серед методів формування прибутку виділяють: метод прямого рахунку; нормативний метод; метод екстраполяції; метод “СVP”; метод цільового формування прибутку; метод прогнозування грошового потоку; метод факторного моделювання прибутку;

Крім цього, у другому розділі було досліджено економічні показники діяльності підприємства ПАТ «Галактон» за три роки: 2012, 2013, 2014. Із тенденцій зміни цих показників можна сказати, що підприємство має позитивний прибуток протягом всіх років спостереження, але динаміка демонструє його скорочення в кожному наступному році в порівнянні з попереднім, зростає фонд заробітної плати працівників на фоні скорочення продуктивності і обсягів реалізації продукції.

Роблячи загальні висновки, можна сказати, що протягом аналізованих років стан підприємства демонструє скорочення розміру прибутку, хоча й має позитивне значення. З метою зростання його розміру у наступні роки управління підприємством ПАТ «Галактон» має здійснюватись з точки зору ефективного менеджменту.

Серед заходів, які здатні покращити ситуацію на підприємстві варто назвати: освоєння нових ринків збуту за рахунок налагодження ділових зв'язків із зацікавленими сторонами ( в тому числі експорт); пошук нових сировинних баз; співпраця з великими торговими мережами в Україні, що дозволить збільшити обсяги реалізації та зменшити витрати на збут; залучення інвестицій на оновлення та модернізацію виробничого обладнання, освоєння прогресивних технологій, що дозволить знизити собівартість продукції та підвищити її якість

Всі ці заходи мають бути здійсненні на фоні підтримки підприємств з боку держави, адже ринок молока і молокопродуктів у багатьох країнах світу є об’єктом особливої уваги і моніторингу різних державних інституцій, що зумовлено його соціальною значущістю для найбільш вразливих верств населення та важливістю для збереження традиційного укладу і зайнятості в сільській місцевості.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР : [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI : [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

3. Закон України «Про підприємництво» від 07.02.1991 № 698-XII : [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

4. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии (Предисл. Ф. Энгельса, пер. И.И. Скворцова-Степанова). Т. 1. Кн. 1. Процесс производства капитала. – М.: Политиздат, 1969. – 907 с.

5. Хендриксен Э.С. Теория бухгалтерского учета / Э.С. Хендриксен, М.Ф. Ван Бреда: пер. с англ.; под ред. проф. Я.В. Соколова. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 576 с.

6. Нуреев Р.М. Курс микроэкономи ки: учебник для вузов / Р.М. Нуреев. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 2000. – 572 с.

7. Пастушенко А.І. Особливості управлінням прибутком аграрних підприємств у сучасних умовах/Економічні науки, 2015.-№1(35).- С.61-64.

8. Лысенко Ю. Организационно - экономический механизм управления предприятием / Ю. Лысенко, П. Егоров // Экономика Украины. – 1997. – № 1. – С. 86–87.

9. Донець Л.І. Управління формуванням прибутку підприємства в умовах ринкових формування господарювання : монографія / Л.І Донець, С.М. Баранцева - Донецьк : Вид-во ДНУЕТ, 2009. - 255 с.

10. Мочерний С.В. Політекономія: підручник / С.В. Мочерний, Я.С. Ларіна. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 390 с.

11. Петруня Ю.Е. Основы экономической теории: учеб. пособие / Ю.Е. Пе- труня, А.А. Задоя. – 4-е изд., перераб. и доп. – К.: Знання, 2008. – 420 с.

12. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затв. наказом МФУ від 28.03.13 р. № 433 // Все про бухгалтерський облік. – 2013. – 10 квітня. – № 33 (2030). – С. 48–60.

13. Атамас П.Й. Прибуток:економічна суть ,проблеми визначення та облікового відображення /Академічний огляд, 2014.-№1(40). - С.50-55.

14. Мірошниченко О.Ю, Корконос Ю.В. Механізм управління прибутком вітчизняних підприємств/Бізнесінформ, 2014. - №5. - С.280-285.

15. Бланк И. А. Управление прибылью [Текст] / И. А. Бланк. – Киев : Ника-Центр, 2007. – 768 с.

16. Голов С. Ф. Управлінський облік [Текст] / С. Ф. Голов – К. : Лібра, 2008. – 704 с.

17. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченко. – К.: КНЕУ, 2014. – 540 с.

18. Лойко В.В, Несенюк Є.С.Шляхи збільшення обсягу прибутку та підвищення дієвості управління прибутком промислового підприємства в сучасних умовах господарювання/Міжнародний науковий журнал, 2015. - №7. -С.1-7.

19. Боднарчук К. Участь найманих працівників у прибутках підприємств (зарубіжний досвід) / К. Бондарчук // Україна: Аспекти праці. – 2013. - № 4. – С. 38-44.

20. Офіційний сайт Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України : [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

ДОДАТКИ

– Конец работы –

Используемые теги: 0.026

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Прибуток підприємства: суть, механізм формування і резерви збільшення. Курсова робота

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

0.025
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам