Теоретичний закон - раздел Философия, Основи філософії науки і філософії техніки Навчальний посібник Сутність Об'єкта Являє Собою Взаємодію Ряду Законів, Яким Підкоряється Даний ...
Сутність об'єкта являє собою взаємодію ряду законів, яким підкоряється даний об'єкт. Одне із завдань теорії саме і полягає в тому, щоб, розклавши цю складну систему законів на компоненти, потім відтворити крок за кроком їхню взаємодію і, таким чином, розкрити сутність об'єкта. На відміну від емпіричного закону, що відноситься до явищ, теоретичний закон виражає зв'язок між сутнісними характеристиками (наприклад, величинами) явищ.
У попередньому підрозділі ми навели приклад емпіричного закону Бойля – Маріотта. Було також відзначено, що статус теоретичного закону він знайшов тоді, коли була побудована модель ідеального газу. Ще більш солідне теоретичне обґрунтування він одержав пізніше, коли був виведений із загальної теорії – статистичної механіки, створеної такими видатними фізиками, як австрієць Людвіг Больцман(1844 – 1906) і американець Джозайя Уїллард Гіббс(1839 – 1903).
Вперше сформулював цей закон відомий швейцарський фізик Даніїл Бернуллі(1700 – 1782) ще в 1730 р. Він виходив з атомістичних уявлень про газ і показав частинки газу як матеріальні точки, які співударяються на зразок пружних куль.
До ідеального газу, що перебуває в ідеальній посудині під тиском, Бернуллі застосував закони ньютонівської механіки і шляхом розрахунків одержав формулу PV = const. Це була та ж сама формула, яку вже раніше одержав Р. Бойль. Але зміст її був вже інший. У Бойля PV = const співвідносилася зі схемою реальних експериментів і таблицями (протоколами спостережень) їхніх результатів. У Бернуллі вона була пов'язана з теоретичною моделлю ідеального газу. У цій моделі були виражені сутнісні характеристики поведінки будь-яких газів при відносно невеликих тисках. І закон, що безпосередньо описує ці сутнісні зв'язки, виступав уже як достовірне, істинне знання.
Закон часто входить до складу самої теорії, у загальний теоретичний контекст. Це означає, що формулювання закону здійснюється в спеціальній мові тієї або іншої наукової дисципліни та опирається на базисні положення у вигляді сукупності тих умов, за яких закон виконується. Іншими словами, закон, незважаючи на своє коротке формулювання, є частиною цілої теорії та не може бути вирваний зі свого теоретичного контексту. Він не може бути прикладений до практики безпосередньо, без оточуючої його теорії, а також, як це часто буває,
вимагає для своїх прикладень наявності певних проміжних теоретичних конструкцій. Іншими словами, науковий закон не є безпосереднім продуктом, завжди готовим до вживання для будь-якого користувача.
Вінницький національний технічний університет... В С Ратніков... Основи філософії науки і філософії техніки...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Теоретичний закон
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
П Е Р Е Д М О В А
Навряд чи буде великим перебільшенням назвати науку і техніку найважливішим надбанням людства. В сучасну епоху вони розвиваються вельми інтенсивно, що породжує в суспільстві різні відносини і оцінк
Тема 2. Природа науки
2.1. Наука – ненаука: проблема демаркації.
2.2. Наука як особливий тип знання. Мова науки.
2.3. Особливості наукової діяльності (наукового пізнання)
2.4. Соціокультурна с
Наука як особливий тип знання
Уже попередній виклад орієнтує нас на те, що головним продуктом наукової діяльності є об'єктивно-істинні знання про світ. Саме їхнє
виробництво становить основну цінність, мету
Мова науки
Мова вивчається багатьма дисциплінами. Лінгвістика, логіка, психологія, антропологія, семіотика пропонують свої дані до узагальнення у філософській теорії. Під мовою, насамперед, розуміється природ
Поняття наукового методу
Людське мислення являє собою складний пізнавальний процес, що включає в себе використання безлічі різних прийомів, методів і форм пізнання. Відмінності між ними бувають доволі умовними, і нерідко в
Тема 3. Структура наукового знання
3.1. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання.
3.2. Загальнонаукові та загальнологічні форми наукового знання.
3.3. Емпіричні форми наукового знання.
3.4. Теоретич
Наукове поняття
З логічної точки зору поняття – це мінімальна логічна форма подання знань. Традиційна логіка відводить поняттям важливе місце в мисленні. Однак не тільки наука користується поняттями, але саме в на
Науковий закон
Спочатку – про закон взагалі. Звичайно поняття “закон” у філософському плані визначають через поняття “зв'язок” як одне з ключових у концепції детермінізму. При цьому вказується, що не будь-який зв
Наукова модель
Спочатку – кілька загальних зауважень про поняття “модель”. Це дуже загальне поняття, і в науці воно функціонує давно, хоча філософи і методологи науки звернули особливу увагу на нього порівняно не
Наукова проблема
Проблема – форма теоретичного знання, змістом якої є те, що ще не пізнано людиною, але що потрібно пізнати. Інакше кажучи, це знання про незнання, питання, що виникло в ході пізнання і вимагає відп
Наукове спостереження
Спостереження – це чуттєве (переважно – візуальне) відображення
предметів і явищ зовнішнього світу. Спостереження – це цілеспрямоване
вивчення предметів, яке опирається в основном
Науковий експеримент
Експеримент – більш складний метод емпіричного пізнання в порівнянні зі спостереженням і вимірюванням. Він припускає активний, цілеспрямований і суворо контрольований вплив дослідника на дос
Уявний експеримент
Загалом кажучи, звичайний процес абстрагування веде до утворення уявних абстракцій, які не мають ніякої наочності. Тим не менше, ідеалізація, як різновид абстрагування, нерідко допускає елемент чут
Математичне моделювання
З середини XX ст. у найрізноманітніших галузях людської діяльності стали широко застосовувати математичні методи і комп’ютери (або ЕОМ, як їх тоді називали, – тобто електронно-обчислювальні машини)
Абстрагування
Цей метод відноситься до загальнонаукових, загальнологічних прийомів дослідження і являє собою процес уявного виділення, виділення окремих ознак, властивостей і відношень конкретного предмета або я
Р(b), Q(b)
можливо, К(b)
Наступні фізичні дослідження показали справедливість цього умовиводу (зробленого припущення), “перетворивши”, тим самим, можливість на дійсність.
Моделювання
Раніше, у пп.3.2.3 і 3.4.2 вже досить докладно розглядалася модель як форманаукового (причому, не тільки наукового) пізнання. Тепер же, використовуючи матеріал зазначених параграфі
Поняття наукового прогресу
Традиційно вважалося, що наука розвивається прогресивно і кумулятивно – наукове знання з часом накопичується (не втрачаючи попередніх досягнень), вдосконалюється і росте. Кумулятивно – значить пост
Философия техники в ФРГ. М., 1989. С. 282.
5. Степин В. С., Горохов В. Г., Розов М. А. Цит. праця, С. 314 – 322.
6. Цит. по: Степин В. С., Горохов В. Г.,Розов М. А. Цит. праця, С. 317.
Там само, С. 243.
Література до теми 9
Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986.
Бердяев Н. А. Человек и машина // Вопросы философии. – 1989. – №
Там само, С. 5.
10. Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества // СОЦИО-ЛОГОС. – Вып.1. – М. : Прогресс, 1991. – 210 с.
11. Степин B. C. Философия науки.
А) знання (див. знання наукове);
б) певної діяльності (див. метод науковий);
в) соціальних форм її організації (див. наукове товариство).
Наукова дисципліна (scientific d
Абстрагування 129
аксіологічний аспект методу 39
– науки 39 – 41
аксіологія науки 39
аксіоматичний метод 117 – 118
Еспланандум 58
есплананс 58 – 59
екстенсивний та інтенсивний розвиток науки 148 – 150
екстерналізм 148
емпіричний закон 75 – 7
Значення 35
Ідеалізація 77, 114 – 116
ідеографічна дисципліна 99 – 101, 106
ідеографічний метод 106
імперативні (нормативні
Метод 37
– аксіоматичний 117
– гіпотез 123
– його аксіологічний аспект 39
– його операціональний аспект 38
Новости и инфо для студентов