рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Тема 2. Природа науки

Тема 2. Природа науки - раздел Философия, Основи філософії науки і філософії техніки Навчальний посібник 2.1. Наука – Ненаука: Проблема Демаркації. 2.2. Наука Як Особливий Т...

2.1. Наука – ненаука: проблема демаркації.

2.2. Наука як особливий тип знання. Мова науки.

2.3. Особливості наукової діяльності (наукового пізнання)

2.4. Соціокультурна сутність науки.

2.5. Основні функції науки.

2.1. Наука – ненаука: проблема демаркації

Чим відрізняється “наука” від “ненауки”, “наукова теорія” від “ідеології”, від “поглядів”, від “художнього вимислу”, від ”релігії”? Крім чисто академічного інтересу, що проявляють до цього питання філософи, іноді він переводиться в чисто практичну площину, а це відбувається завжди, коли від відповіді на нього залежать певні суспільні відносини.

Знайомим ще зі школи історичним прикладом є доля великого італійського мислителя Джордано Бруно(1548 – 1600). Його припущення про існування безлічі населених світів, до якого й зараз існує різне відношення, не без підстав здалося керівництву такої потужної організації, як католицька церква того часу, небезпечним для існуючого порядку речей, у якому ця організація відігравала панівну роль. Домисли Бруно були оголошені злочинними, а його самого – страчено. Відмітимо, що не так давно сучасне католицьке керівництво у Римі визнало спалення Д. Бруно помилкою.

Більш близьким історичним прикладом є боротьба з кібернетикою та генетикою в Радянському Союзі. Ці науки були оголошені владою “ненауковими”, а люди, що займалися ними, – агентами імперіалізму. Багато кого з них було заслано до концентраційних таборів. Зазіхання на створення – нехай навіть у дуже віддаленій перспективі – штучного інтелекту або оголошення незалежності – хоча б неповної – наслідуваних властивостей від навколишнього середовища становило загрозу існуючому порядку речей, і носії загрози були нейтралізовані.

У наш час, як втім і в усі минулі часи, боротьба з носіями радикальних ідей не припиняється в рамках самого наукового середовища. І аргумент “ненауковості” найчастіше є вирішальним. І це також пов’язане з тим, що поява і загальне визнання нових наукових ідей може зруйнувати існуючий порядок речей, у якому є загальновизнані авторитети. Справа ускладнюється тим, що неможливо займатися наукою поза

суспільством і суспільними відносинами, а це означає, що завжди існували і будуть існувати люди, для яких заняття наукою є засобом зміцнення свого матеріального становища й просування по суспільних щаблях. Тут ми торкаємося сфери етики науки, про яку буде йти мова в підрозділі 2.4.

З іншого боку, певний консерватизм у науці, звичайно, необхідний. Він є тим фільтром, який необхідно перебороти новій теорії, новій концепції для доказу своєї життєздатності. Поспішне прийняття будь-якої нової теорії стало б іншою крайністю, що не дозволяє просунутися хоч по якому-небудь шляху хоч скільки-небудь. Крім того, і нововведення також привабливі для тих, хто хотів би зіграти на них, та й просто недостатньо освічених і при цьому недостатньо самокритичних людей, які щиро прагнуть облагодіяти людство, вистачає.

Тому проблема “науковості” або, як її називають, проблема демаркації(розмежування) відіграє важливу роль. Відмітимо, що ще у ХІХ ст. видатний англійський філософ та історик науки У. Уевел вказував на головну рису пізнавальної діяльності – вміння відрізняти істинну науку від того, що нею не є. В наш час стають актуальними такі питання. Яка уявна конструкція може претендувати на роль науковоїтеорії? На дослідження чого варто витрачати час, сили, засоби? Чому треба навчати наступне покоління вчених (а це теж час, сили, засоби)? Що і на підставі яких критеріїв можна визнати концепцією природознавства? Що думають з цього приводу самі вчені, ми обговоримо далі, тим більше, щодо цього у філософії науки існують різні точки зору, різні позиції.

Як видно з попередньої теми, наука – це досить складне, багатобічне і багатоаспектне утворення із численними зв’язками. Трохи спрощуючи цю складність і багатоаспектність, будемо далі розглядати науку як своєрідну триєдність:

- науки як особливого знання;

- науки як особливої діяльності;

- науки як особливої форми соціальної організації цієї діяльності, як своєрідного соціально-культурного інституту.

Головним продуктом наукової діяльності є об'єктивно-істинні знання про світ. Саме їхнє виробництво становить основну цінність, мету й призначення науки. Всі її соціальні функції базуються на цьому призначенні, аж до перетворення науки в безпосередню продуктивну силу суспільства, тому що перевороти в техніці і технології, викликані впровадженням наукових знань у виробництво, припускають попереднє одержання таких знань.

Развернуть
Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи філософії науки і філософії техніки Навчальний посібник

Вінницький національний технічний університет... В С Ратніков... Основи філософії науки і філософії техніки...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Тема 2. Природа науки

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ББК 74.266.3
© В. Ратніков, 2012 З М І С Т ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ НАУКИ……….…………………………. 9 Тема 1. Філософія – наука – філософія науки

П Е Р Е Д М О В А
Навряд чи буде великим перебільшенням назвати науку і техніку найважливішим надбанням людства. В сучасну епоху вони розвиваються вельми інтенсивно, що породжує в суспільстві різні відносини і оцінк

Наука як особливий тип знання
Уже попередній виклад орієнтує нас на те, що головним продуктом наукової діяльності є об'єктивно-істинні знання про світ. Саме їхнє виробництво становить основну цінність, мету

Мова науки
Мова вивчається багатьма дисциплінами. Лінгвістика, логіка, психологія, антропологія, семіотика пропонують свої дані до узагальнення у філософській теорії. Під мовою, насамперед, розуміється природ

Поняття наукового методу
Людське мислення являє собою складний пізнавальний процес, що включає в себе використання безлічі різних прийомів, методів і форм пізнання. Відмінності між ними бувають доволі умовними, і нерідко в

Тема 3. Структура наукового знання
3.1. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. 3.2. Загальнонаукові та загальнологічні форми наукового знання. 3.3. Емпіричні форми наукового знання. 3.4. Теоретич

Наукове поняття
З логічної точки зору поняття – це мінімальна логічна форма подання знань. Традиційна логіка відводить поняттям важливе місце в мисленні. Однак не тільки наука користується поняттями, але саме в на

Науковий закон
Спочатку – про закон взагалі. Звичайно поняття “закон” у філософському плані визначають через поняття “зв'язок” як одне з ключових у концепції детермінізму. При цьому вказується, що не будь-який зв

Наукова модель
Спочатку – кілька загальних зауважень про поняття “модель”. Це дуже загальне поняття, і в науці воно функціонує давно, хоча філософи і методологи науки звернули особливу увагу на нього порівняно не

Теоретичний закон
Сутність об'єкта являє собою взаємодію ряду законів, яким підкоряється даний об'єкт. Одне із завдань теорії саме і полягає в тому, щоб, розклавши цю складну систему законів на компоненти, потім від

Наукова проблема
Проблема – форма теоретичного знання, змістом якої є те, що ще не пізнано людиною, але що потрібно пізнати. Інакше кажучи, це знання про незнання, питання, що виникло в ході пізнання і вимагає відп

Наукове спостереження
Спостереження – це чуттєве (переважно – візуальне) відображення предметів і явищ зовнішнього світу. Спостереження – це цілеспрямоване вивчення предметів, яке опирається в основном

Науковий експеримент
Експеримент – більш складний метод емпіричного пізнання в порівнянні зі спостереженням і вимірюванням. Він припускає активний, цілеспрямований і суворо контрольований вплив дослідника на дос

Уявний експеримент
Загалом кажучи, звичайний процес абстрагування веде до утворення уявних абстракцій, які не мають ніякої наочності. Тим не менше, ідеалізація, як різновид абстрагування, нерідко допускає елемент чут

Математичне моделювання
З середини XX ст. у найрізноманітніших галузях людської діяльності стали широко застосовувати математичні методи і комп’ютери (або ЕОМ, як їх тоді називали, – тобто електронно-обчислювальні машини)

Абстрагування
Цей метод відноситься до загальнонаукових, загальнологічних прийомів дослідження і являє собою процес уявного виділення, виділення окремих ознак, властивостей і відношень конкретного предмета або я

Р(b), Q(b)
можливо, К(b) Наступні фізичні дослідження показали справедливість цього умовиводу (зробленого припущення), “перетворивши”, тим самим, можливість на дійсність.

Моделювання
Раніше, у пп.3.2.3 і 3.4.2 вже досить докладно розглядалася модель як форманаукового (причому, не тільки наукового) пізнання. Тепер же, використовуючи матеріал зазначених параграфі

Поняття наукового прогресу
Традиційно вважалося, що наука розвивається прогресивно і кумулятивно – наукове знання з часом накопичується (не втрачаючи попередніх досягнень), вдосконалюється і росте. Кумулятивно – значить пост

Философия техники в ФРГ. М., 1989. С. 282.
5. Степин В. С., Горохов В. Г., Розов М. А. Цит. праця, С. 314 – 322. 6. Цит. по: Степин В. С., Горохов В. Г.,Розов М. А. Цит. праця, С. 317.

Там само, С. 243.
Література до теми 9 Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986. Бердяев Н. А. Человек и машина // Вопросы философии. – 1989. – №

Там само, С. 5.
10. Луман Н. Тавтология и парадокс в самоописаниях современного общества // СОЦИО-ЛОГОС. – Вып.1. – М. : Прогресс, 1991. – 210 с. 11. Степин B. C. Философия науки.

А) знання (див. знання наукове);
б) певної діяльності (див. метод науковий); в) соціальних форм її організації (див. наукове товариство). Наукова дисципліна (scientific d

Абстрагування 129
аксіологічний аспект методу 39 – науки 39 – 41 аксіологія науки 39 аксіоматичний метод 117 – 118

Еспланандум 58
есплананс 58 – 59 екстенсивний та інтенсивний розвиток науки 148 – 150 екстерналізм 148 емпіричний закон 75 – 7

Значення 35
Ідеалізація 77, 114 – 116 ідеографічна дисципліна 99 – 101, 106 ідеографічний метод 106 імперативні (нормативні

Метод 37
– аксіоматичний 117 – гіпотез 123 – його аксіологічний аспект 39 – його операціональний аспект 38

Методи 108
– емпіричні 108 – 114 – загально логічні 129 – 137 – теоретичні 114 – 129 мислення інструментальне 44

Наукознавство 20
наукометрія 20 невизначеності співвідношення (Гейзенберга) 117 нелінійність 245 неопозитивізм 150

Пояснення 41
– в гуманітарних і соціальних науках 41 – наукове 41 – його дедуктивно-номологічна модель 58 – телеологічне 41

Псевдонаука 31
психоаналіз 26 психологія наукової творчості 20 Раціональна реконструкція 141 “раціональна реконструкція” І. Ла

Теоретичний закон 80
теоретичний рівень наукового знання 61 – 64 теоретичні форми наукового знання 77 – 86 теорія 86 – і модель 86

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги