Сучасна світова філософія. - раздел Философия, Основи філософських знань Позитивізм– Напрям У Філософії, Представники Якого Єдиним Дж...
Позитивізм– напрям у філософії, представники якого єдиним джерелом істинного знання проголошували досвід, заперечуючи цінність знань теоретичного мислення.
Ідеї позитивізму:
- справжня наука не виходить за межі чуттєвих даних ( фактів );
- наука що вивчає факти – всемогутня;
- суспільство теж підягає пізнанню;
- розвиток науки і техніки – запорука прогресу
Сцієнтизм – світогляд, який намагається вирішити основні філософські проблеми, виходячи з наукового знання.
Існування людини зводить до буття речей, не бачить специфіки людського існування(Спенсер).Знання проходить три стадії: теологічну, метафізичну та наукову.
Друга хвиля позитивізму махізм, емпіріокритицизм. Пізнання розглядається, як процес прогресивної адаптації людини до середовища. Основою наукового знання є не факти, а відчуття. Мах не прийняв теорії відносності, ідеї атомізму. На його думку існують нейтральні елементи досвіду, вільні від ззовні внесених смислів. Махісти є суб’єктивні ідеалісти. Об’єкт існує без суб’єкта.
Неопозитивізм – філософія зводиться до аналізу мови науки, намагаються вилучити з науки поняття, які не ґрунтуються на фактах.
Порушується проблема недвозначності мови науки, вилучення з неї позбавлених сенсу висловів (математична логіка).
Проблема значення наукових висловів.
Предметом філософії вважали дослідження значень. Наука зводить все до тверджень, що фіксують безпосередній досвід. Перекладення тверджень на мову фактів називається верифікацією.
Критичний раціоналізм: визнання провідної ролі в пізнанні теоретичних утворень (ідей ). Розум не є чистою дошкою. На кожному етапі пізнання виникають гіпотези, ідеї. І те, що людина звертає увагу на щось одне, визначається попередніми знаннями. Людина завжди упереджена. Досвід не творить, а лише контролює теорію. Теорія містить необмежену кількість висновків. Верифікацію можна здійснити будь-якої теорії.
Прагматизм – суть понять зводиться до практичних операцій підкорення навколишнього середовища і розглядає практичну ефективність ідей як критерій їх істинності.
Апелює до досвіду (переживання людини) ( Пірс, Джеймс ). Мислення розглядається як спосіб пристосування людини до дійсності. Пізнання як відображення дійсності заперечується. Воно трактується як пристосування до середовища. Це діяльність, спрямована на регулювання стосунків між організмом і середовищем. Людина виробляє сукупність звичок діяти відповідно до певного середовища, вони ґрунтуються на вірі. Віра – це довіра людина до певних ідей. Свідомість складається не з істин, а з вірувань, тобто звичок діяти певним чином за певних обставин. Перехід до віри здійснюється методом сліпої впертості, авторитету, (виходить з засад розуму). Основним є науковий метод. Отже, прагматики поняття предмета ототожнюють з практичними наслідками.
Ірраціоналізм: основою світу є щось нерозумне (воля), а джерелом пізнання – інтуїція, почуття. Воля, інстинкт протиставляється розуму
(Керкегор ). Вихідним є існування одиниці. Загалом – це зло. Спасіння людини – в усамітненні. Існування особи – це пристрасті, які не можна виразити в загальних поняттях. Розум ворожий вірі.
Волюнтаризм: основою світу є воля. ( Шопенгауер). Тіло є об’єктивованою волею. Воля вільна від просторово-часових форм і від принципу причинності. В неживій природі воля об’єктивується як дія стихійних сил, на органічному рівні воля набуває рис волі до життя. Розум виконує чисто інструментальну функцію – є засобом реалізації волі. Спасіння від світу суєти вбачав в мистецтві та аскетизмі. Розум виконує чисто інструментальну функцію, він є засобом реалізації мети. Розум – це продовження волі. Щастя – ілюзорне і тимчасове. Отже, згідно з вченням Шопенгауера, за кожним конкретним феноменом світу уявлень приховується його ідея, всезагальне. Цю ідею можна реалізувати, подолавши корисливий підхід до феномену.
Філософія життя – представники проголошують життя основним предметом філософії. Вона знамену собою поворот до людини, її проблем та переживань ( Ніцше ). Ніцше виділяє два складники культури – діонісійський, який уособлює буяння творчої енергії і аполонівський, який є носієм міри, порядку. Перевага віддається ірраціональній стихії. У волі бачить джерело страждань. Життя – єдність радості і болю. Виявом життя є становлення й воля. Людину Ніцше розглядає як біологічну недовершену істоту. Розум розглядається як засіб життя, позбавляє його статусу абсолютної цінності. Процес пізнання – не пошук істини, а спрощення світу. Ставить питання про вплив християнства на біологію людини. Вважає, що християнство для рабів є благом і необхідністю, а для всіх інших - кайданами.
Заперечує абсолютність моральних цінностей. Мораль повинна бути спрямована на культивування сильної людини. Сильна людина сама вирішує, що таке добро. Ніцше засуджував колективізм, виступав проти ідеї рівності.
Отже, філософія Ніцше – це крайній індивідуалізм з біологічним забарвленням.
Філософія психоаналізу: Започаткував Фрейд. Це один з методів психотерапії, в основі якого лежить визнання домінуючої ролі підсвідомого в житі людини. Людина трактується як біологічна істота з притаманними їй потягами до задоволень і агресії. Людську психіку розглядав як динамічну систему, що складається з “воно“, “я“, “над я“. “Воно” – біологічне поривання людини, націлене на задоволення. Воно виявляється в снах, фантазії. “Над-я” – засвоєні людиною моральні норми, які стають регулятивними чинниками її свідомості. Функція “я“ полягає в усуненні протиріччя, пошуку шляхів цивілізованого задоволення біологічних потреб. Якщо “я“ не справляється з своєю функцією, настає психічний зрив. Концепція психоаналізу виявила вважливі моменти людської психіки. Психоаналіз ґрунтується на розумінні людини і культури. Культура базується на примусі і забороні потягів. В усіх людей наявні деструктивні і антикультурні тенденції. Людині від природи притаманні потяги до канібалізму, кровожерливості, але культура накладає табу на ці потяги, хоча вони не до кінця подолані. Для вгамування цих потягів багато зробила релігія. Сучасна людина розуміє необхідність дотримання моральних норм. Але Фрейд не розумів, що функції релігії і віри відмінні від функцій науки і розуму.
Концепція психоаналізу суперечлива: розум трактується як маска не свідомого, а з іншого боку свідомість здатна перемагати несвідоме (долати неврози).
Бергсон виступив з концепцією творчої еволюції життя. Еволюція – це творчість нових форм. Згідно з цією концепцією все суще перебуває в зміні, яка включає 2 сторони – пасивну ( що тягне вниз ) і активну (прагне підвестися
вгору). Піднявшись в гору, життя, роздвоюється на застигну інертну форму і активну. На стадії суспільства Бергсан розрізняє застигну фазу
( закрите суспільство) і творчу ( відкрите суспільство ).
В основі схеми - творчий порив, який долає опір застиглих форм, піднімається до вищих активних форм. Свобода є основою творчої еволюції, подібно до того як вона є засадою художньої творчості.
В пізнанні Бергсон розрізняє інтелект і інтуїцію. Інтелект зводить життя до сукупності речей інертних і незмінних. Він спрощує життєві процеси, щоб ними практично оволодіти. Інтуїція, на відміну від інтелекту, є незаінтересованим спогляданням світу, здатна проникнути в активне життя. Вона подає речі такими, якими їх створив Бог.
Феноменологія – течія у філософії, яка доводить все суще до феномена і описує їх за допомогою інтуїції (це вроджена здатність, талановитість, здатність осягнути суть явищ, опускаючи опосередковані ланки ).
Феномен – це неповторне, незвичне явище. В основі феноменології лежить принцип феноменологічної редукції. Я беру в “ думки“ віру в існування світу, припиняю дію тези про існування світу. Це не заперечує, що я заперечую існування світу, я не беру до уваги це питання. Мета редукції в тому, щоб відкрити діяльність, яка анонімно супроводжує моє життя в світі. Внаслідок редукції відкривається сфера трансцендентальної свідомості (це фактична свідомість конкретного індивіда).
Екзистенціалізм – це вчення, в якому вихідні значення сущого виводяться з існування людини.
Екзистенціалісти намагаються знайти стійку опору виживання особи. Це бунт особи проти абсурдності світу ( Ясперс, Марсель, Камю).
Джерелом сенсу всього сущого є існування людини, яке визначає світ. Людину зводять до суб’єкта пізнання, а світ - до об’єктів, предметів пізнання. Екзистенціалісти запропонували онтологічний підхід до пізнання.
Суть: людське існування (екзистенція) розглядається як таке, що емоційно пов’язане з буттям. Світ вписаний в структуру екзистенції, а екзистенція структурована під буття. Перш ніж пізнати світ, людина має бути в цьому світі. Ця єдність людського існування і буття світу передує гносеологічному розколу на суб’єкт і об’єкт, в основі якого лежить прагнення пізнати світ. Екзистенціалісти стверджують, що перш ніж пізнавати (бути суб’єктом ) людина має бути об’єктом, існувати в світі. Розум має бути виведений з специфіки буття. Людину екзистенціалісти . трактують як свідому істоту, тобто як буття людської суб’єктивності, яке передує пізнанню.
Ознаки екзистенції:
- позбавлена предметного характеру;
- є трансценденцією; (перебувати у світі; вторинне – бути суб’єктом пізнання ).
- постійна можливість бути іншим.
- унікальність і неповторність.
- не може бути об’єктивованою.
Людина – це єдина істота, що усвідомлює свою смерть. Буття означає розуміння світу. Буття має часовий вимір, під яким екзистенціалісти розуміють внутрішнє переживання часу. Завдяки переживанню часу людина може перенестись в минуле і майбутнє, звільнитися від тиску сучасності. Екзистенція – це приховане розуміння конкретної ситуації. Вона не існує без комунікації – людина не розумом, а чуттям відчуває іншу людину, сприймає істину її існування. Комунікація– можливість прориву до іншої екзистенції без загрози перетворити її на об’єкт. Основною рисою екзистенції є націленість на майбутнє. Це можливість бути іншим. В виборі власного майбутнього людина наділена свободою. Це вибір самого себе. За свій вибір людина несе відповідальність.
Справжнє існування можливе через усвідомлення смертності. Перед обличчям смерті людина відчуває унікальність свого існування.
Хмельницького кооперативного торговельно економічного інституту... Основи філософських знань...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Сучасна світова філософія.
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Пояснювальна записка
Навчальна програма вивчення нормативної дисципліни «Основи філософських знань» складена відповідно до інструктивного листа Міністерства освіти і науки України від 19.06.02 № 1/9-307 та додатка до ц
Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу.
Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх
Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у ХІІІ-ХVІІІ ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.Ск
Тема 1.6. Філософське вчення про розвиток. Закони діалектики
Діалектика як загальна теорія розвитку всього сущого. Прогрес і регрес.
Принципи, закони і категорії діалектики.
Принципи діалектики: загального зв’язку, загального розвитку, дете
Основне питання філософії
3. Поняття світогляду, його складові та значення в житті людини. Типи та види світогляду
4. Свідомість як найвища форма відображення дійсності.
Методичні
Суспільна природа свідомості.
Властивість відображення матерії пройшло тривалу еволюцію: від відображення в неживій природі до біологічного відображення і від нього до соціального і кожний з цих етапів характеризується якісною
Структура свідомості.
Досі термін «свідомість» вживався в широкому значенні для позначення інформаційного відображення на рівні соціальної форми руху матерії, взятої загалом. Його ж вживають і в більш вузькому значенні,
Ідеальність свідомості.
Свідомість забезпечує життєдіяльність людини і суспільства в такій же мірі, як і матеріальне виробництво. Породжуючи світ ідеальних образів, світ особливих ідеальних об'єктів, свідомість дає можлив
Запитання для самоперевірки
1.Чому філософія є універсальною наукою?
2.В чому особливості предмета філософії?
3.Яку структуру має філософське знання?
4.Які функції виконує філософія?
5.Чому
Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу.
Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх
Запитання для самоперевірки
1.Назвіть найдавніші духовні джерела філософії Стародавньої Індії.
2.Які впливові духовні рухи передували виникненню філософії Стародавньої Індії?
3.Які староіндійські філософські
Атомізм (VI-IV ст. до н.е.).
Започаткували атомістичну філософію в античності Левкіп і Демокріт. Вони, обґрунтовуючи первоначала, вважали, що ними є атоми (буття) і пустота (небуття). Атомісти розглядають буття як антип
Класична німецька філософія.
Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює період духовно-інтелектуального розвитку. Її представниками є Еммануїл Кант (1724 – 1804),
Напрямки у філософії нового часу
Метафізика– вчення про найзагальніші види буття ( світ, Бог, душа ). Основне поняття метафізики – субстанція - те, що існує само по собі, незалежно ні від чого ( природа, а не Бог
Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у XIII - XVIII ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.
Запитання для самоперевірки
Назвіть загальні особливості української філософії.
Охарактеризуйте вихідні ідеї та джерела філософської думки Київської Русі.
Розкрийте вплив зв'язків Західної Європи ХY- ХYІст.
Марксизм. Неомарксизм.
2. Західноєвропейська філософія кінця XIX- поч. XX ст.
3. Проблема сутності й існування, відчуження й свободи, життя й смерті у філософії ХХст.
Методичні рекомендації
Проблема сутності й існування у філософії екзистенціалізму.
Однією з провідних течій суспільної думки ХХ ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею абсолютної унікальності людського буття, зосередившись навколо проблеми людини та її мі
Світ як всеохоплююча реальність. Проблема єдності світу.
Через пізнання світу людина може пізнати саму себе.
Світ – це єдність, цілісність, впорядкованість всього сущого. Наприклад, світ давніх людей - це певна сукупність знань, які утворилися н
Запитання для самоперевірки
1.Що таке творчість?
2.Охарактеризуйте основні ідеї творчості у філософії різних історичних періодів.
3.У чому полягає специфіка розв'язання проблеми творчості в українській філос
Самостійна робота.
Альтернативні концепції діалектики :
Метафізика :
а) Нове повністю відкидає старе, чи якось його затримує для свого подальшого розвитку. Р
Запитання для самоперевірки
1. Що таке пізнання?
2. Назвіть принципи пізнання.
3. Дайте характеристику основних видів пізнання.
4. Розкрийте суть взаємних впливів різних видів пізнання
5. Я
Концепція і теорія як форми наукового пізнання.
Ідея - це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність і суб'єктивну мету її перетворення
Роль досвіду у науковому та поза науковому пізнанні.
Досвідний рівень пізнання виростає безпосередньо з практики, зберігаючи з нею найтісніший зв'язок, який виявляється в тому, що отримане таким шляхом знання є ніби діяльною моделлю об'єкта. На досві
Запитання для самоперевірки
2. Що таке філософська антропологія?
3. Назвіть основні філософські концепції походження людини.
4. Як Ви розумієте поняття "соціум" і "соціальне"? .
Екологічна проблема
- глобальні зміни клімату;
- виникнення парникового ефекту;
- Зростання руйнівної сили ураганів, тропічних циклонів. Щорічно на Землі відбувається 10тис. повеней, зсувів грунту, з
Паливно-енергетична та сировинна проблема
- споживання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів зростає значними темпами: щорічно в світі споживається 10 млрд. т. умовного вугілля;
- зростання енергоозброєності виробників: на ко
Самостійна робота.
Науковий погляд на перспективи розвитку людства, можливий аналіз системи «людина – наука – те6хнологія – суспільство»
Передбачення майбутнього - це результат пізнавальної
Тема 2.2. Локальні релігії. Світові релігії
Первісні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія.
Генетичний зв'язок ранніх та етнонаціональних релігій зі світовими релігіями (буддизм, християнство, іслам).
Локальні реліг
Самостійна робота. Походження, ідейні джерела буддизму.
Першою світовою релігією є буддизм (країни Південної і Південно-Східної Азії) – 360 млн. чол. (кожен 18 житель Землі )- Китай, Таїланд, Японія, В’єтнам, Корея, Шрі-Ланка.
З
Запитання для самоперевірки
1.Як Ви розумієте термін "локальні релігії"?
2.Які соціальні процеси вплинули на формування етнічних і регіональних релігій?
3.У чому полягали найпринцип
І. Іудаїзм.
Одна з монотеїстичних національно-державних релігій стародавнього світу, поширена головним чином серед євреїв. Це перша релігія, яка безпосередньо продиктована Богом людям через свого пророка і вик
ІІ. Індуїзм.
На поч. н.е. в Кубанському царстві (Північна Індія) виникає буддизм. У V ст. в державі Гуптів (Індія) відбувається витіснення буддизму і відродження індуїзмі. Індуїзм в процесі свого відродження де
Виникнення протестантизму.
3. Напрямки та релігійні течії ісламу, їх поширення в Україні
4.Релігія і церква в сучасній Україні. Найвпливовіші конфесії в Україні.
Методичні рекомендац
Католицизм
Найбільша течія християнства ( приблизно 1 млрд чол.. )
Розбіжності між католиками і православними:
1. Догмат про філіокве – про джерело походження духа Святого (католики - дух по
Протестантизм
Це третє відгалуження християнства, пов’язане з розколом всередині римо-католицької церкви (реформація). Реформація – це релігійний, соціокультурний і суспільно-політичний рух XYІ - XYІІ ст., що пр
Запитання для самоперевірки
1. Проаналізуйте передумови розколів у християнстві?
2. Визначіть особливості віровчення, культу і церковної організації православ'я, католицизму, протестантизму.
3. У що вірить п
Вільнодумство як вияв змін духовності.
Методичні рекомендації: Розкрити філософсько-релігієзнавчий зміст поняття "свобода совісті". Показати , що у філософському значенні свобода совісті - це я
Свобода віросповідання та її правове регулювання в Україні.
Свобода віросповідання – це законодавчо гарантоване право особистості вільно, без зовнішнього примусу обирати, сповідувати будь-яку релігію, вільно змінювати свої релігійні уподоба
Державно-церковні відносини в Україні та їх правове забезпечення.
Проблеми законодавчого врегулювання державно-церковних відносин в Україні з особливою гостротою постали в др. пол. 80-х років ХХ ст. Перші кроки щодо демократизації суспільства спричинили нечувану
Запитання для самоперевірки
1. Як Ви розумієте термін "свобода совісті"?
2. Чи тотожні поняття "свобода совісті" та "свобода релігії"?
3. Як Закон України "Про свободу сові
Глосарій термінів.
1. Фізис (з давньогрецької – природа) – у вихідному значенні те, що становить основу будь-чого, що довільно, без впливу ззовні діє, проявляє активність, зростає, розширюється, поро
Список рекомендованої літератури
1. Академічне релігієзнавство:Підручник/ За ред. А, М. Колодного. - К.. 2000.
2. Алексеев А.П. Краткий философский словарь. Москва, 2002.
3. Алексюк І.А. Логіка: Практичні
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов