рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Основне питання філософії

Основне питання філософії - раздел Философия, Основи філософських знань 3. Поняття Світогляду, Його Складові Та Значення В Житті Людини. Типи Та Види...

3. Поняття світогляду, його складові та значення в житті людини. Типи та види світогляду

4. Свідомість як найвища форма відображення дійсності.

Методичні рекомендації:Розкрити давньогрецьке походження терміну "філософія", обгрунтувати особливості предмету філософії як візитної картки цивілізації і культури, з якої виросли і наука, і мистецтво, і мораль, і право. Довести, що філософія є особливою формою суспільної свідомості, яка теоретично розробляє цілісне світорозуміння, аналізує відношення людини до світу, досліджує світоглядні проблеми, які виникають в сфері життєвого досвіду людини і являються основою для філософських узагальнень.

Довести, що питання про співвідношення матерії і свідомості, суб'єктивної і об'єктивної реальності, мислення суб'єкта і буття об'єкта є основним питанням філософії, тому що в ньому виражається специфіка філософії як науки, воно характерне для будь-якого філософського вчення.

Розкрити суть основного питання філософії як теоретичного узагальнення всієї сукупності взаємовідносин матеріальної і духовної сторін реального буття, відношення знання до об'єктивного світу, форм мислення до форм буття, цілей діяльності до самої діяльності, теорії до практики.

Показати, що основне питання філософії має дві сторони, розкрити протилежність двох напрямів філософії - матеріалістичного і ідеалістичного. Розкрити суть поняття "світогляд", довести, що світогляд потрібно розуміти не лише як систему поглядів людини на світ, а як активне самовизначення людини в світі.

Показати, що в структурі світогляду виділяють такі рівні як світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння, і що без переконання світогляд не існує.

Описати ознаки, за якими світогляд класифікується на види:

Розкрити значення світогляду (інтегрує людину у світ, надає людині життєві орієнтири, подає дійсність у її людських вимірах та виявленнях).

Показати особливості історичного виникнення філософії, довести, що основними історичними типами світогляду є міфологія, релігія та філософія, дати їм характеристику, розкрити суттєві відмінності між філософією, міфологією та релігією. Довести, що філософія є одночасно різновидом світогляду і теоретичною формою світогляду, усвідомленим світоглядом, що спрямований на критичне дослідження та вирішення світоглядних проблем з метою підвищення ступеня достовірності та надійності таких вирішень. З іншої сторони, світогляд є частиною філософії, хоч за широтою постановки та вирішення питань філософія є ширшою за світогляд.

Розкрити філософський зміст поняття "буття", дати категоріальні визначення буття у філософії різних історичних періодів.

Довести, що проблема буття - це проблема сутності всього існуючого, проблема єдності світу як цілого, що воно постає як стратегічний людський орієнтир.

Назвати основні характеристики буття, які визначають його функції. Визначити основні змістові аспекти у філософському понятті буття, розкрити суть буття в сучасній науковій картині світу, показати значення проблеми буття для філософії.

Вперше термін «філософія» введений Піфагором близько 400 років до н.е. Філософія– вчення, яке прагне пояснити все загальне у світі, людині і суспільстві. Предметом вивчення філософії є найбільш загальні засади всього сущого - буття. Буття– найзагальніша властивість речей, з якої розпочинається процес пізнання. Це об’єктивне існування на противагу ілюзії.

Вчення про першооснову буття називається онтологією (онто – єство). Вона виділяє різні сфери буття:

§ жива і нежива природа;

§ соціальний світ;

§ сфера ідеальних предметів;

Філософія – це універсальна наука, яка вивчає найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення. Це наука всіх наук. Вона розглядає проблеми походження світу і людини, місце людини у світі, відношення людини до навколишнього світу. Основним питанням філософії є питання про те, що первинне – матерія чи свідомість. Матерія – це об’єктивна реальність, яка діючи на органи чуття, дається людині у відчуттях Об’єктивна реальність – це все те, що існує незалежно від волі, свідомості і бажання людини. Суб’єктивна реальність – це все те, чого немає, що існує у мріях, планах, надіях, сподіваннях. Свідомість – це здатність матерії – людського мозку - відображати навколишню дійсність. Залежно від того, як розглядають основне питання філософії, у філософії виділяють два напрямки:

- матеріалісти – це течія, представники якої вважають матерію першоосновою світу, а свідомість – вторинною, похідною від матерії.

- ідеалісти – це течія, представники якої вважають свідомість першоосновою світу, а матерію – вторинною, похідною від свідомості.

Якщо за першооснову беруть одне начало – матерію або свідомість, то це монізм, якщо два начала є одночасно першоосновою світу, то це дуалізм.

Структура філософії визначається сферами реальності:

- природа, світ, космос (онтологія, натурфілософія, космологія);

- суспільство та суспільна історія (соціологія, культурологія, соціальна філософія);

- людина з її особливостями, здібностями, властивостями (філософська антропологія, соціобіологія);

- сфера свідомості (логіка, етика, естетика, філософія релігії, філософія права).

Головне для філософії – усвідомлення незавершеності процесу пізнання.

Філософія має справу з найбільш загальними поняттями, які застосовуються в усіх науках. Зміст цих понять не є предметом спеціального дослідження філософії. Поняття не мають фактичних відповідників.

Філософія є універсальною, не має чіткого укорінення у факти, ґрунтується на засадах розуму, зорієнтована на пізнання і пошук істини. Для цього використовуються різні методи:

Діалектика – метод, згідно з яким будь-яке явище перебуває в процесі зміни, розвитку, в основі якого – боротьба протилежностей.

Спосіб мислення, який будується на незмінності понять і виключенні суперечностей називається метафізикою.

Феноменологічний метод – головним своїм завданням вважає формування понять, якими оперує філософія. Наприклад: визначається сутність життєвого споглядання на конкретну істину.

Трансцендентальний метод – визначення сущого дається через розкриття суб’єктивних умов його формоутворення. Наприклад: художній твір можна трактувати як певну гармонію його частин і як витвір художнього смаку творця.

Германевтика – це проникнення в смисл деяких феноменів на основі з’ясування їх місця та функцій в культурі. Дух культури є основою розуміння окремого.

Функції філософії:

ü Світоглядна: пов’язана з поясненням світу;

ü Загальнометодологічна: формування загальних принципів і норм одержання знань;

ü Пізнавальна – пояснення найбільш загальних принципів буття;

ü Прогностична: ця функція розкриває загальні тенденції розвитку людини і світу;

ü Критична: філософія піддає усе сумніву;

ü Аксіологічна: філософія досліджує об’єкт з точки зору найрізноманітніших цінностей;

ü Соціальна: це функція, завдяки якій соціальне буття зазнає змін;

ü Гуманістична – це функція, яка шляхом утворення позитивного сенсу і мети життя, гуманістичних цінностей і ідеалів виконує роль інтелектуальної терапії;

ü Освітня – філософія впливає на свідомість людей.

Філософія є світоглядом. Це система найзагальніших знань, цінностей, настанов, які регулюють відносини людини до світу

Центральною проблемою світогляду є відношення людини до світу.

Є три основні типи виявів відношення людини до світу:

Ø пізнавальний: світогляд охоплює найбільш загальне знання про світ. Це знання має бути істинним, щоб гарантувати успішну практичну діяльність.

Ø Оцінювальний – світогляд включає цінності, ідеали, які регулюють соціальні стосунки в суспільстві, на основі яких відбувається оцінювання явищ.

Ø Практичний: у світогляді присутні певні практичні настанови.

Світогляд виконує такі функції;

· Функція розуміння світу: світогляд – це світорозуміння. Людина може безпечно жити лише в тому середовищі, яке розуміє. Але буває, що світогляд ґрунтується на тому, що розуму не все підвладне, є таємниці буття, які не можна збагнути розумом.

Світогляд як світорозуміння є раціоналістичним – таким, що визнає всевладдя розуму; ірраціоналістичним – таким, що вважає основою світу все, що недоступне розуму.

· Оцінювальна (аксіологічна) функція. Світ недостатньо лише пояснити, його необхідно оцінити (він є добрим і злим, прекрасним і потворним)

· Праксеологічна функція. Виявляється у відповідях на питання як жити людині у світі.

Світогдяд класифікується на види:

- за носіями: - індивідуальний, колективний, регіональний, національний, загальнолюдський;

- за рівнем світобачення та усвідомлення: усвідомлений, неусвідомлений, частково усвідомлений, буденний, сформований на засадах наукових знань;

- за історичними епохами; архаїчний, античний, середньовічний, ренесансний, сучасний;

- за морально-ціннісними орієнтирами: егоїстичний, гуманістичний, антигуманний, альтруїстський, цинічний, шовіністичний;

- за будовою: цілісний, фрагментарний, внутрішньозлагоджений, суперечливий;

- за ступенем адекватності сприйняття дійсності: реалістичний, фантастичний, викривлений, адекватний дійсності;

- за ставленням до визнання існування вищих сутностей: релігійний, скептичний, агностичний, атеїстичний;

Є такі типи світогляду:

1.Залежно від специфіки формування:

o Буденний – сукупність поглядів людини на світ, які сформувались під впливом практичного життя і функціонують стихійно;

o Інституалізований – світогляд, що підтримується певними соціальними інститутами.

2.За історичними етапами:

o Міфологічний – світогляд родового і ранньокласового суспільства, в якому одухотворені і персоніфіковані природні сили. В міфах поєднані зародки релігії, філософії, моралі, права. Сила міфу зумовлена цілісністю роду як соціальної спільноти. Якщо хтось порушував норми поведінки, то покарання випадало будь-кому з членів роду.

o Релігійний – світогляд, який виникає як засіб соціального контролю за поведінкою особи під час того, як вона виокремилась з роду, усвідомила свою індивідуальність (кожен має самостійно нести свій хрест).

Внутрішнім контролем за поведінкою людини є мораль.

Головне для релігії – моральне регулювання соціального життя.

o Філософський – світогляд, заснований на розумі, а не на вірі (релігія) чи страхові (міфологія). Якщо релігія та міфологія оперують чуттєвими образами, то філософія - абстрактними поняттями. Філософія ґрунтується на свободі. Філософія - це теоретичний світогляд, заснований на розумі. Філософія постійно перебуває в пошуках істини.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Основи філософських знань

Хмельницького кооперативного торговельно економічного інституту.. Основи філософських знань..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Основне питання філософії

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Пояснювальна записка
Навчальна програма вивчення нормативної дисципліни «Основи філософських знань» складена відповідно до інструктивного листа Міністерства освіти і науки України від 19.06.02 № 1/9-307 та додатка до ц

Тема 1.1. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності
Предмет, структура й основні функції філософії. Специфіка філософського осмислення дійсності. Проблема єдності і багатоманітності реальності. Основне коло філософських питань. Основне питання філос

Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу. Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх

Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у ХІІІ-ХVІІІ ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.Ск

Тема 1.6. Філософське вчення про розвиток. Закони діалектики
Діалектика як загальна теорія розвитку всього сущого. Прогрес і регрес. Принципи, закони і категорії діалектики. Принципи діалектики: загального зв’язку, загального розвитку, дете

Тема 1.10. Практичний спосіб людського буття в природному та соціальному культурному просторі
Людина як суб’єкт і головна дійова особа соціально-культурного простору. Людське буття як цілісна єдність природного, соціального та духовного. Основні форми буття людини. Єдність

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№ п/п   Назва розділів і тем Кількість годин Усього Аудиторні заняття Самостійна робота

Тема 1.1. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності
Предмет, структура й основні функції філософії. Специ­фіка філософського осмислення дійсності. Проблема єдності і багатоманітності реальності. Основне коло філософських пи­тань. Основне питання філ

Самостійна робота: Теоритичні підсумки і практичні результати матеріалістичної та ідеалістичної розробки проблеми свідомості
  Методичні рекомендації: розкрити суть поняття "свідомість", концепції походження свідомості, з'ясувати, які чинники впливають на виникнення та функціонува

Суспільна природа свідомості.
Властивість відображення матерії пройшло тривалу еволюцію: від відображення в неживій природі до біологічного відображення і від нього до соціального і кожний з цих етапів характеризується якісною

Структура свідомості.
Досі термін «свідомість» вживався в широкому значенні для позначення інформаційного відображення на рівні соціальної форми руху матерії, взятої загалом. Його ж вживають і в більш вузькому значенні,

Ідеальність свідомості.
Свідомість забезпечує життєдіяльність людини і суспільства в такій же мірі, як і матеріальне виробництво. Породжуючи світ ідеальних образів, світ особливих ідеальних об'єктів, свідомість дає можлив

Запитання для самоперевірки
1.Чому філософія є універсальною наукою? 2.В чому особливості предмета філософії? 3.Яку структуру має філософське знання? 4.Які функції виконує філософія? 5.Чому

Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу. Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх

Класична німецька філософія. . Філософія Г. Гегеля як найвище досягнення класичної німецької філософії.
Методичні рекомендації: Пояснити, чому історія філософії починаються зі Сходу, хоч староіндійська філософія виникла практично одночасно з філософією Стародавньої Греції. Р

Запитання для самоперевірки
1.Назвіть найдавніші духовні джерела філософії Стародавньої Індії. 2.Які впливові духовні рухи передували виникненню філософії Стародавньої Індії? 3.Які староіндійські філософські

Атомізм (VI-IV ст. до н.е.).
Започаткували атомістичну філософію в античності Левкіп і Демокріт. Вони, обґрунтовуючи первоначала, вважали, що ними є атоми (буття) і пустота (небуття). Атомісти розглядають буття як антип

Гуманізм та натурфілософія доби Відродження. Класична німецька філософія. Новий соціальний ідеал у філософії Просвітництва XVIII ст.
  Методичні рекомендації: Дати загальну характеристику епохи Просвітництва, визначити головні проблеми, яким приділяється значна увага у філософії доби Просв

Класична німецька філософія.
Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює період духовно-інтелектуального розвитку. Її представниками є Еммануїл Кант (1724 – 1804),

Напрямки у філософії нового часу
Метафізика– вчення про найзагальніші види буття ( світ, Бог, душа ). Основне поняття метафізики – субстанція - те, що існує само по собі, незалежно ні від чого ( природа, а не Бог

Сучасна світова філософія.
Позитивізм– напрям у філософії, представники якого єдиним джерелом істинного знання проголошували досвід, заперечуючи цінність знань теоретичного мислення. Ідеї позитивізм

Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у XIII - XVIII ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.

Запитання для самоперевірки
Назвіть загальні особливості української філософії. Охарактеризуйте вихідні ідеї та джерела філософської думки Київської Русі. Розкрийте вплив зв'язків Західної Європи ХY- ХYІст.

Філософські проблеми у творах мислителів Кирило-Мефодіївського товариства.
2. Філософські ідеї Т. Шевченка. 3. Ідея суспільного прогресу у творчості І.Франка, Л.Українки, М.Драгоманова, М.Грушевського.   Методичні рекомендації:

Проблема звільнення людини та нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства.
Соціально-гуманістичне звучання матеріалістичні тенденції отримали в ідеях, розроблених і запропонованих Кирило-Мефодіївським товариством. Основою програми товариства була ідея федеративного об’єдн

Розробка антропологічного принципу та ідея суспільного прогресу у творчості І.Франка, М.Драгоманова, Л.Українки, М.Грушевського.
І.Я.Франко.І.Я.Франко (1856 – 1916) – унікальна постать у вітчизняній культурі. Видатний поет, письменник, громадський діяч, публіцист, доктор філософії. Ще на зорі комуністичного

Марксизм. Неомарксизм.
2. Західноєвропейська філософія кінця XIX- поч. XX ст. 3. Проблема сутності й існування, відчуження й свободи, життя й смерті у філософії ХХст. Методичні рекомендації

Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму. Неомарксизм.
Філософія марксизму.До складу марксизму входять марксистська філософія, політична економія та «науковий комунізм». Ці складові взаємопов’язані та доповнюють одна одну. Батьківщиною

Проблема сутності й існування у філософії екзистенціалізму.
Однією з провідних течій суспільної думки ХХ ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею абсолютної унікальності людського буття, зосередившись навколо проблеми людини та її мі

Світ як всеохоплююча реальність. Проблема єдності світу.
Через пізнання світу людина може пізнати саму себе. Світ – це єдність, цілісність, впорядкованість всього сущого. Наприклад, світ давніх людей - це певна сукупність знань, які утворилися н

Вимушена, відчужена діяльність. Практика і творчість. Рух і саморух. Людська діяльність як особливий спосіб саморуху.
Довести, що визначальною особливістю практики є її людинотворча спрямованість. Розкрити філософську природу творчості, філософської концепції творчості, показати зв'язок творчості з практикою. Дове

Запитання для самоперевірки
1.Що таке творчість? 2.Охарактеризуйте основні ідеї творчості у філософії різних історичних періодів. 3.У чому полягає специфіка розв'язання проблеми творчості в українській філос

Самостійна робота.
Альтернативні концепції діалектики : Метафізика : а) Нове повністю відкидає старе, чи якось його затримує для свого подальшого розвитку. Р

Запитання для самоперевірки
1. Що таке пізнання? 2. Назвіть принципи пізнання. 3. Дайте характеристику основних видів пізнання. 4. Розкрийте суть взаємних впливів різних видів пізнання 5. Я

Концепція і теорія як форми наукового пізнання.
Ідея - це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність і суб'єктивну мету її перетворення

Роль досвіду у науковому та поза науковому пізнанні.
Досвідний рівень пізнання виростає безпосередньо з практики, зберігаючи з нею найтісніший зв'язок, який виявляється в тому, що отримане таким шляхом знання є ніби діяльною моделлю об'єкта. На досві

Тема 1.10. Практичний спосіб людського буття в природному та соціальному культурному просторі
Основоположні принципи філософської антропології. Філософські концепції людини. Передумови виділення людиноподібної істоти з природно-тваринного світу і створення світу соціального. Поняття соціаль

Основоположні принципи філософської антропології. Філософські концепції людини.
2. Мова як феномен життєдіяльності і культури. 3. Соціум як історія людської життєдіяльності 4. Людина як суб'єкт і головна дійова особа соціально-культурного простору. Людське бу

Єдність сфер людської життєдіяльності (матеріальної, соціально-політичної, духовної, культурно-побутової).
Особистість діє відповідно до своїх потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, характеру і змісту своєї життєвої позиції та вимог соціальних норм. Основні характеристики діяльності: її цілі, у

Реалізація способу життя людини як синтетична характеристика типових видів життєдіяльності людей в єдності з умовами життя суспільства.
Нині саме життя висунуло на перший план завдання звільнення людини, яка все більше стає метою та вищою цінністю суспільного прогресу. Не випадково у центрі філософського осмислення дійсності стоїть

Запитання для самоперевірки
2. Що таке філософська антропологія? 3. Назвіть основні філософські концепції походження людини. 4. Як Ви розумієте поняття "соціум" і "соціальне"? .

Динамічний характер і складність глобальних проблем сучасності, можливі шляхи їх вирішення.
Методичні рекомендації: Розкрити суть антропогенного фактора, що впливає на стійкість системи "суспільство - природа", довести, що суперечності між суспільством

Екологічна проблема
- глобальні зміни клімату; - виникнення парникового ефекту; - Зростання руйнівної сили ураганів, тропічних циклонів. Щорічно на Землі відбувається 10тис. повеней, зсувів грунту, з

Паливно-енергетична та сировинна проблема
- споживання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів зростає значними темпами: щорічно в світі споживається 10 млрд. т. умовного вугілля; - зростання енергоозброєності виробників: на ко

Самостійна робота.
Науковий погляд на перспективи розвитку людства, можливий аналіз системи «людина – наука – те6хнологія – суспільство» Передбачення майбутнього - це результат пізнавальної

Тема 2.2. Локальні релігії. Світові релігії
Первісні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія. Генетичний зв'язок ранніх та етнонаціональних релігій зі світовими релігіями (буддизм, християнство, іслам). Локальні реліг

Самостійна робота. Походження, ідейні джерела буддизму.
  Першою світовою релігією є буддизм (країни Південної і Південно-Східної Азії) – 360 млн. чол. (кожен 18 житель Землі )- Китай, Таїланд, Японія, В’єтнам, Корея, Шрі-Ланка. З

Запитання для самоперевірки
  1.Як Ви розумієте термін "локальні релігії"? 2.Які соціальні процеси вплинули на формування етнічних і регіональних релігій? 3.У чому полягали найпринцип

І. Іудаїзм.
Одна з монотеїстичних національно-державних релігій стародавнього світу, поширена головним чином серед євреїв. Це перша релігія, яка безпосередньо продиктована Богом людям через свого пророка і вик

ІІ. Індуїзм.
На поч. н.е. в Кубанському царстві (Північна Індія) виникає буддизм. У V ст. в державі Гуптів (Індія) відбувається витіснення буддизму і відродження індуїзмі. Індуїзм в процесі свого відродження де

ІІІ. Основні віросповідні принципи ісламу як дуже впливової сили сучасного світу.
Іслам (мусульманство, магометанство) – це наймолодша з трьох світових релігій. Він виник у VII ст., серед арабських племен Аравійського півострова і розповсюдився на Близькому та С

Виникнення протестантизму.
3. Напрямки та релігійні течії ісламу, їх поширення в Україні 4.Релігія і церква в сучасній Україні. Найвпливовіші конфесії в Україні.   Методичні рекомендац

Католицизм
Найбільша течія християнства ( приблизно 1 млрд чол.. ) Розбіжності між католиками і православними: 1. Догмат про філіокве – про джерело походження духа Святого (католики - дух по

Протестантизм
Це третє відгалуження християнства, пов’язане з розколом всередині римо-католицької церкви (реформація). Реформація – це релігійний, соціокультурний і суспільно-політичний рух XYІ - XYІІ ст., що пр

Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації православ’я.
Православ’я є одним з основних відгалужень у християнстві, що офіційно оформилося на території Візантії після розколу церкви у 1054 р. на Східну та Західну. Православ’я не має єдиного церковного це

ІІ. Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації католицизму.
Католицизм (від гр. католикос – вселенський, всесвітній) існує від 1054 р. В світі є понад 1 млрд. католиків. Католики визнають Святе Письмо та Святий переказ як основне джерело віровчення. Католик

Запитання для самоперевірки
1. Проаналізуйте передумови розколів у християнстві? 2. Визначіть особливості віровчення, культу і церковної організації православ'я, католицизму, протестантизму. 3. У що вірить п

Вільнодумство як вияв змін духовності.
  Методичні рекомендації: Розкрити філософсько-релігієзнавчий зміст поняття "свобода совісті". Показати , що у філософському значенні свобода совісті - це я

Свобода віросповідання та її правове регулювання в Україні.
Свобода віросповідання – це законодавчо гарантоване право особистості вільно, без зовнішнього примусу обирати, сповідувати будь-яку релігію, вільно змінювати свої релігійні уподоба

ІІ. Свобода совісті як результат розвитку суспільства та її сутність.
Свобода совісті– це особлива якісна визначеність людського буття, яка відображає внутрішню здатність суверенного суб’єкта до вільного, не детермінованого зовнішніми силовими чинник

Державно-церковні відносини в Україні та їх правове забезпечення.
Проблеми законодавчого врегулювання державно-церковних відносин в Україні з особливою гостротою постали в др. пол. 80-х років ХХ ст. Перші кроки щодо демократизації суспільства спричинили нечувану

Запитання для самоперевірки
1. Як Ви розумієте термін "свобода совісті"? 2. Чи тотожні поняття "свобода совісті" та "свобода релігії"? 3. Як Закон України "Про свободу сові

Глосарій термінів.
1. Фізис (з давньогрецької – природа) – у вихідному значенні те, що становить основу будь-чого, що довільно, без впливу ззовні діє, проявляє активність, зростає, розширюється, поро

Список рекомендованої літератури
1. Академічне релігієзнавство:Підручник/ За ред. А, М. Колодного. - К.. 2000. 2. Алексеев А.П. Краткий философский словарь. Москва, 2002. 3. Алексюк І.А. Логіка: Практичні

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги