Світ як всеохоплююча реальність. Проблема єдності світу.
Світ як всеохоплююча реальність. Проблема єдності світу. - раздел Философия, Основи філософських знань Через Пізнання Світу Людина Може Пізнати Саму Себе.
Світ – Це Єдніст...
Через пізнання світу людина може пізнати саму себе.
Світ – це єдність, цілісність, впорядкованість всього сущого. Наприклад, світ давніх людей - це певна сукупність знань, які утворилися на основі їх соціального життя і практичної діяльності. В цьому світі можна виділити 2 аспекти:
-смисли, пов’язанні з регламентацією життя общини (норми, звичаї);
- смисли, пов’язані з практичною діяльністю (навики полювання).
З виникненням держави світ набув ширшого значення:
- світ-космос;
- християнський (мусульманський) світ;
- новий і старий світ
В основі утворення усіх світів задіяний соціокультурний підтекст.
Єдність і впорядкованість світу задавала культура.
Паралельно сформувалось інше поняття суті світу, основою якого було знання об’єктивних властивостей і відношень речей. Формується натуралістичне розуміння світу. Під світом розуміють світ об’єктивної природи яка охоплює і людину. Єдність мислиться як така, що задана Богом або властива природі. Закон перенесено на характеристику порядку речей.
Поступово ідея єдиного упорядкування світу заміщує ідею світу, опорядкованого культурою. У науковому розумінні світ постає як щось, саме по собі суще. В філософії світ мислиться крізь призму категорії буття і сущого. Буттю світу, як буттю сущого, протистояло буття, яке не є сущим ( не є річчю).
Підстави існування світу:
- світ існує сам по собі;
- світ існує через Бога;
- світ існує через буття свідомості.
До першої відповіді вдаються матеріалісти, які розуміють під світом сукупність матеріальних речей. Матерія вічна, перетворюється з однієї форми в іншу. Наука теж зводить світ до сукупності матеріальних речей.
Сильна сторона: успішний розвиток науки є аргументом на користь істинності матеріалізму, який поділяє з наукою однаковий підхід до світу. Філософія, яка звела суще тільки до матеріального, знецінює всі інші його види (ідеї, цінності). Якщо буття речей оголошувалось абсолютним, то буття духовного сущого - похідним і випадковим. Парадокс матеріалізму полягає в тому, що він прагнув визначити матерію як суще, як таке що існує поза речами . Ленінське визначення матерії зводиться до об’єктивності, протилежності, свідомості і відображуванності у відчуттях.
Якщо відчуття ідеальне, то виходить протиставлення матеріального і ідеального.
Об’єктивний ідеалізм зводить світ до сукупності матеріального сущого. Ідеалізм теж тлумачить світ як матеріальне суще, яке вивчає наука.
Сучасна філософія поділяє світ на окремі сфери:
- сфера реального буття;
- сфера ідеального буття.
Практика(від гр. діяння, активність) - це діяльність, за допомогою якої людина змінює, перетворює світ. Вона має суспільний характер і виступає як цілісна система дій , є способом суспільного буття людини, специфічною формою його самоутвердження в світі. Це матеріальна , чуттєво-предметна діяльність людини, що включає в себе освоєння та перетворення природних та соціальних об’єктів і становить рушійну силу розвитку людського суспільства і пізнання. Практика виступає як досвід. Вона пов’язана з такими категоріями я кдіяльність, праця, виробництво. Це матеріально-перетворююча, свідомо цілеспрямована, суспільно-історична діяльність. До практики не належить діяльність, безпосередньо не спрямована на перетворення предметного світу. Основою практики є праця, в процесі якої людина змінює себе. До практики включається соціально-політична діяльність, яка регулює взаємовідносини між державами, націями, народами і націлена постійну зміну та оновлення суспільного життя. Міра освоєння предмета називається формою практики.
1.форма практики: зовнішня діяльність людини, що збігається з її соціальною поведінкою, з орієнтацією на здоровий глузд та певні соціально визначені норми.
2.предметно-перетворююча діяльність, що ґрунтується на емпірично-практичному досвіді.
3. практика у поєднанні з науковим знанням
Головний зміст практики: практика є діяльністю з перетворення світу у відповідності з інтересами людей
Є два рівні практики:
- перетворюючий
- використовуючий – включає певну сукупність звичок і дій, які змінюються за відповідними правилами, що сприяють безперервному відтворенню досягнутого людством рівня контролю над навколишнім світом. Для реалізації діяльності на цьому рівні потрібно мати знання, які розкривають сутність діянь. На перетворюючому рівні окремі дії є творчими за своїм характером, змінюють і перетворюють навколишній світ і створюють основний визначальний рівень практики.
Основна особливість практики – людино творча спрямованість.
Моменти практики:
- різні матеріально-речовинні елементи:
- не речовинні елементи( суспільні відносини ) ;
- людина, її внутрішній світ. Не людина існує для суспільства, а суспільство для людини. Практика є людським сенсом і тому її завершенням є саморозвиток людини.
Практика є специфічно людський спосіб буття, є матеріальною основою, яка забезпечує зв'язок часів та спадкоємність культурних надбань поколінь.
Риси практики:
- всезагальність;
- безпосередність;
- революційність;
Структура практики:
- потреби;
- мета;
- мотив діяльності;
- предмет, на який націлена практика;
- засоби, спрямованні на досягнення мети.
Функції:
- практика - основа пізнання;
- джерело і рушійна сила пізнання;
- кінцева мета пізнання;
- критерій істини.
Категорії – це загальні форми мислення.
Основні категорії:
Субстанція– це те, що покладено в основу. Субстанція визначає все суще. Для матеріалістів такою субстанцією є матерія, для ідеалістів – Бог. Ідея субстанції виражає незмінність у мінливому. Будь-яка зміна є зміною чогось. Незмінність виражається через відносну стабільність речей і через наявність законів.
Простір і час. Це основні форми матеріального світу. Існування матерії в просторі означає, що:
- предмет має певні розміри;
- розміщується певним способом по відношенню до інших предметів.
Прості відмежовує матеріальні речі від ідеального буття. Для простору характерно: протяжність і місце серед інших речей. Протяжність – це продовження одного і того ж сущого. Простір трьохмірний = довжина, ширина, висота. Вони визначають величину, розмір.
Місце – це просторова визначеність предмета у відношенні до інших предметів.
Час - це загальна властивість матеріальних процесів проходити один за одним, в певній послідовності, через певний проміжок часу. Час визначає тривалість і черговість подій. Тривалість – це продовження одного і того ж. У ній розділяють три фази – сучасність, минуле і майбутнє. Черговість вказує на місце події серед інших подій в часовому просторі. Час на відміну від простору одновимірний. Всі тіла розвиваються у часі тільки в одному напрямку - від минулого до майбутнього. Час не можна зупинити і повернути назад. Матерія вічна в часі і нескінченна в просторі. Ще означає, що вона не має ні початку ні кінця, ніколи не виникає і не зникає. Простір і час взаємодоповнюють одне одного. Це значить, що простір визначається через час, а час визначається через простір
Іншою формою існування матерії є рух. Рух – це будь-яка зміна. В русі і тільки в русі існує матерія. Матерія без руху немислима як і рух без матерії. Завдяки руху матеріальні процеси знаходять себе, діють на органи чуття. Рух матерії абсолютний, вічний. Його не можна ні створити, ні знищити. Спокій є відносним. Тіло знаходиться в спокої по відношенню до іншого тіла, але воно приймає участь у загальному русі. Наприклад: будинок знаходиться в спокої п відношенню до поверхні землі, по відношенню до іншого будинку, але рухається разом з землею навколо її осі і навколо Сонця. Спокій має тимчасовий, визначений характер, він лише момент руху.
Розрізняють два типи руху:
- прогрес (лат - .рух вперед) – це форма розвитку, яка означає поступальний розвиток по висхідній лінії – від низчого до вищого, від старого до нового. Прогресивним є лише те нове, яке не рунує основи розвитку, органічно пов’язане з попереднім розвитком.
- регрес (лат. - назад) - це форма розвитку, яка означає повернення до старих форм ( застій, деградація, криза). Це рух по нисхідній, розвиток з знаком мінус.
Рух розрізняють не тільки за типами, а й за формами. Є такі основні форми руху:
- механічний;
- фізичний;
- хімічний;
- біологічний;
- суспільний.
Форми руху матерії тісно пов’язані між собою. Їх основою є матеріальна єдність світу. Одна форма руху завжди перетворюється в іншу. Матерія вічна в русі. Це означає, що вона ніколи не зникає, а з однієї форми перетворюється в іншу.
Пояснювальна записка
Навчальна програма вивчення нормативної дисципліни «Основи філософських знань» складена відповідно до інструктивного листа Міністерства освіти і науки України від 19.06.02 № 1/9-307 та додатка до ц
Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу.
Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх
Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у ХІІІ-ХVІІІ ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.Ск
Тема 1.6. Філософське вчення про розвиток. Закони діалектики
Діалектика як загальна теорія розвитку всього сущого. Прогрес і регрес.
Принципи, закони і категорії діалектики.
Принципи діалектики: загального зв’язку, загального розвитку, дете
Основне питання філософії
3. Поняття світогляду, його складові та значення в житті людини. Типи та види світогляду
4. Свідомість як найвища форма відображення дійсності.
Методичні
Суспільна природа свідомості.
Властивість відображення матерії пройшло тривалу еволюцію: від відображення в неживій природі до біологічного відображення і від нього до соціального і кожний з цих етапів характеризується якісною
Структура свідомості.
Досі термін «свідомість» вживався в широкому значенні для позначення інформаційного відображення на рівні соціальної форми руху матерії, взятої загалом. Його ж вживають і в більш вузькому значенні,
Ідеальність свідомості.
Свідомість забезпечує життєдіяльність людини і суспільства в такій же мірі, як і матеріальне виробництво. Породжуючи світ ідеальних образів, світ особливих ідеальних об'єктів, свідомість дає можлив
Запитання для самоперевірки
1.Чому філософія є універсальною наукою?
2.В чому особливості предмета філософії?
3.Яку структуру має філософське знання?
4.Які функції виконує філософія?
5.Чому
Тема 1.2. Моделювання філософських проблем
Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання. Єдність і різноманітність історико-філософського процесу.
Перші уявлення про єдність речей, цілісність світу у стародавніх
Запитання для самоперевірки
1.Назвіть найдавніші духовні джерела філософії Стародавньої Індії.
2.Які впливові духовні рухи передували виникненню філософії Стародавньої Індії?
3.Які староіндійські філософські
Атомізм (VI-IV ст. до н.е.).
Започаткували атомістичну філософію в античності Левкіп і Демокріт. Вони, обґрунтовуючи первоначала, вважали, що ними є атоми (буття) і пустота (небуття). Атомісти розглядають буття як антип
Класична німецька філософія.
Німецька класична філософія є значним і вагомим етапом у розвитку світової філософії, що охоплює період духовно-інтелектуального розвитку. Її представниками є Еммануїл Кант (1724 – 1804),
Напрямки у філософії нового часу
Метафізика– вчення про найзагальніші види буття ( світ, Бог, душа ). Основне поняття метафізики – субстанція - те, що існує само по собі, незалежно ні від чого ( природа, а не Бог
Сучасна світова філософія.
Позитивізм– напрям у філософії, представники якого єдиним джерелом істинного знання проголошували досвід, заперечуючи цінність знань теоретичного мислення.
Ідеї позитивізм
Тема 1.3. Типологія філософських систем
Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у XIII - XVIII ст. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні. Проблема людини у філософських роздумах Г.
Запитання для самоперевірки
Назвіть загальні особливості української філософії.
Охарактеризуйте вихідні ідеї та джерела філософської думки Київської Русі.
Розкрийте вплив зв'язків Західної Європи ХY- ХYІст.
Марксизм. Неомарксизм.
2. Західноєвропейська філософія кінця XIX- поч. XX ст.
3. Проблема сутності й існування, відчуження й свободи, життя й смерті у філософії ХХст.
Методичні рекомендації
Проблема сутності й існування у філософії екзистенціалізму.
Однією з провідних течій суспільної думки ХХ ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею абсолютної унікальності людського буття, зосередившись навколо проблеми людини та її мі
Запитання для самоперевірки
1.Що таке творчість?
2.Охарактеризуйте основні ідеї творчості у філософії різних історичних періодів.
3.У чому полягає специфіка розв'язання проблеми творчості в українській філос
Самостійна робота.
Альтернативні концепції діалектики :
Метафізика :
а) Нове повністю відкидає старе, чи якось його затримує для свого подальшого розвитку. Р
Запитання для самоперевірки
1. Що таке пізнання?
2. Назвіть принципи пізнання.
3. Дайте характеристику основних видів пізнання.
4. Розкрийте суть взаємних впливів різних видів пізнання
5. Я
Концепція і теорія як форми наукового пізнання.
Ідея - це форма наукового пізнання, яка відображає зв'язки, закономірності дійсності і спрямована на її перетворення, а також поєднує істинне знання про дійсність і суб'єктивну мету її перетворення
Роль досвіду у науковому та поза науковому пізнанні.
Досвідний рівень пізнання виростає безпосередньо з практики, зберігаючи з нею найтісніший зв'язок, який виявляється в тому, що отримане таким шляхом знання є ніби діяльною моделлю об'єкта. На досві
Запитання для самоперевірки
2. Що таке філософська антропологія?
3. Назвіть основні філософські концепції походження людини.
4. Як Ви розумієте поняття "соціум" і "соціальне"? .
Екологічна проблема
- глобальні зміни клімату;
- виникнення парникового ефекту;
- Зростання руйнівної сили ураганів, тропічних циклонів. Щорічно на Землі відбувається 10тис. повеней, зсувів грунту, з
Паливно-енергетична та сировинна проблема
- споживання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів зростає значними темпами: щорічно в світі споживається 10 млрд. т. умовного вугілля;
- зростання енергоозброєності виробників: на ко
Самостійна робота.
Науковий погляд на перспективи розвитку людства, можливий аналіз системи «людина – наука – те6хнологія – суспільство»
Передбачення майбутнього - це результат пізнавальної
Тема 2.2. Локальні релігії. Світові релігії
Первісні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія.
Генетичний зв'язок ранніх та етнонаціональних релігій зі світовими релігіями (буддизм, християнство, іслам).
Локальні реліг
Самостійна робота. Походження, ідейні джерела буддизму.
Першою світовою релігією є буддизм (країни Південної і Південно-Східної Азії) – 360 млн. чол. (кожен 18 житель Землі )- Китай, Таїланд, Японія, В’єтнам, Корея, Шрі-Ланка.
З
Запитання для самоперевірки
1.Як Ви розумієте термін "локальні релігії"?
2.Які соціальні процеси вплинули на формування етнічних і регіональних релігій?
3.У чому полягали найпринцип
І. Іудаїзм.
Одна з монотеїстичних національно-державних релігій стародавнього світу, поширена головним чином серед євреїв. Це перша релігія, яка безпосередньо продиктована Богом людям через свого пророка і вик
ІІ. Індуїзм.
На поч. н.е. в Кубанському царстві (Північна Індія) виникає буддизм. У V ст. в державі Гуптів (Індія) відбувається витіснення буддизму і відродження індуїзмі. Індуїзм в процесі свого відродження де
Виникнення протестантизму.
3. Напрямки та релігійні течії ісламу, їх поширення в Україні
4.Релігія і церква в сучасній Україні. Найвпливовіші конфесії в Україні.
Методичні рекомендац
Католицизм
Найбільша течія християнства ( приблизно 1 млрд чол.. )
Розбіжності між католиками і православними:
1. Догмат про філіокве – про джерело походження духа Святого (католики - дух по
Протестантизм
Це третє відгалуження християнства, пов’язане з розколом всередині римо-католицької церкви (реформація). Реформація – це релігійний, соціокультурний і суспільно-політичний рух XYІ - XYІІ ст., що пр
Запитання для самоперевірки
1. Проаналізуйте передумови розколів у християнстві?
2. Визначіть особливості віровчення, культу і церковної організації православ'я, католицизму, протестантизму.
3. У що вірить п
Вільнодумство як вияв змін духовності.
Методичні рекомендації: Розкрити філософсько-релігієзнавчий зміст поняття "свобода совісті". Показати , що у філософському значенні свобода совісті - це я
Свобода віросповідання та її правове регулювання в Україні.
Свобода віросповідання – це законодавчо гарантоване право особистості вільно, без зовнішнього примусу обирати, сповідувати будь-яку релігію, вільно змінювати свої релігійні уподоба
Державно-церковні відносини в Україні та їх правове забезпечення.
Проблеми законодавчого врегулювання державно-церковних відносин в Україні з особливою гостротою постали в др. пол. 80-х років ХХ ст. Перші кроки щодо демократизації суспільства спричинили нечувану
Запитання для самоперевірки
1. Як Ви розумієте термін "свобода совісті"?
2. Чи тотожні поняття "свобода совісті" та "свобода релігії"?
3. Як Закон України "Про свободу сові
Глосарій термінів.
1. Фізис (з давньогрецької – природа) – у вихідному значенні те, що становить основу будь-чого, що довільно, без впливу ззовні діє, проявляє активність, зростає, розширюється, поро
Список рекомендованої літератури
1. Академічне релігієзнавство:Підручник/ За ред. А, М. Колодного. - К.. 2000.
2. Алексеев А.П. Краткий философский словарь. Москва, 2002.
3. Алексюк І.А. Логіка: Практичні
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов