ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ

 

Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з найбільш поширених форм перевірки самостійної роботи студентів є написання ними семестрових наукових робіт, рефератів, що мають такі вимоги:

1. Загальний обсяг – 15 – 20 машинописних аркушів.

2. Наявність плану або структури: історіографія питання, актуальність, розробка та висновок.

3. Бібліографічний показник – не менше 5 наукових видань (монографії, наукові праці, статті тощо). Дотримання правил бібліографічного оформлення наукових робіт, рефератів.

 

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ

 

1. Місце філософії в системі соціально-гуманітарного знання.

2. Специфіка та різноманіття філософського знання.

3. Функції філософії.

4. Філософія як світогляд.

5. Основні поняття та категорії філософії.

6. Поняття світогляду, його сутність та структура.

7. Передумови виникнення та інституціоналізації філософії.

8. Основні історичні типи світогляду, їх загальна характеристика.

9. Специфіка філософського знання Стародавньої Індії.

10.Особливості філософської думки Стародавнього Китаю.

11.Особливості виникнення та розвитку філософії Стародавньої Греції.

12.Основні етапи розвитку філософії Стародавньої Греції.

13.Філософія Елейської школи. Парменід.

14.Натурфілософія досократиків.

15.Сократ і його місце в історії філософії.

16.Об’єктивний ідеалізм Платона.

17.Енциклопедична філософська система Арістотеля.

18.Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм).

19.Соціально-історичні та духовні умови становлення та розвитку філософії середньовіччя.

20.Патристика як історична форма філософствування.

21.Філософські погляди Аврелія Августина.

22.Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму.

23.Ф. Аквінський – систематизатор схоластики.

24.Антропоцентризм і гуманізм як домінанти філософського мислення доби Відродження.

25.Натурфілософія епохи Відродження.

26.Соціальна філософія епохи Відродження.

27.Раціоналізм як ключовий принцип філософського мислення Нового часу.

28.Раціоналізм Р. Декарта.

29.Раціоналізм після Декарта (Спіноза, Лейбніц).

30.Емпіризм і раціоналізм як дві методологічні настанови Нового часу.

31.Емпіризм Ф. Бекона.

32.Сенсуалізм Дж. Локка.

33.Основні принципи, ідеї та концепції філософії Просвітництва.

34.Французький матеріалізм XVIII ст.

35.Німецька класична філософія – вершина класичної філософської думки: загальна характеристика.

36.Трансцендентальна філософія І. Канта.

37.Категоричний імператив І. Канта.

38.Система об’єктивного ідеалізму Г. В. Ф. Гегеля.

39.Діалектика Г. В. Ф. Гегеля.

40.Філософія марксизму та основні етапи його розвитку.

41.Поняття відчуження.

42.Формування некласичної філософії в Західній Європі на межі XIX – XX ст.

43.Основні лінії розвитку сучасної філософії: ірраціонально-антропологічна, позитивістська, релігійна.

44.Позитивістська традиція у філософії.

45.Аналітична філософія.

46.“Філософія життя” як філософський напрямок.

47.Екзистенціалізм: зміст та напрямки.

48.Герменевтична парадигма у філософії.

49.Психоаналіз і неофрейдизм.

50.Ситуація постмодерну у філософії.

51.Г. Сковорода – родоначальник української класичної філософії.

52.Особливості української філософської парадигми.

53.Специфіка російської філософської думки.

54.Буття як вихідна філософська категорія.

55.Основні форми буття.

56.Категорія “матерія” та її атрибути.

57.Діалектика як теоретична система.

58.Закони діалектики.

59.Принципи та категорії діалектики.

60.Метафізика та діалектика як два способи філософського розуміння буття.

61.Свідомість як філософська категорія.

62.Структура свідомості. Категорія ідеального.

63.Свідоме та несвідоме (З. Фрейд, К. Юнг).

64.Пізнання як предмет філософського аналізу.

65.Специфіка наукового пізнання.

66.Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.

67.Форми чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення).

68.Форми раціонального пізнання (поняття, судження, умовивід).

69.Пізнання та практика. Прагматична концепція істини.

70.Істина та її критерії.

71.Основні концепції істини (кореспондентська, прагматична й конвенціональна).

72.Наука як соціальний інститут.

73.Структура науки.

74.Проблема демаркації (розмежування) науки й не-науки. Крите-рії науковості.

75.Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція).

76.Загальнологічні прийоми та методи наукового дослідження.

77.Поняття наукового методу.

78.Специфіка та актуальність філософського розгляду проблеми людини. Філософська антропологія.

79.Індивід. Індивідуальність. Особистість.

80.Поняття цінності. Аксіологія.

81.Суспільство як предмет філософського аналізу.

82.Основні сфери суспільного життя.

83.Поняття соціальної структури суспільства.

84.Філософія історії: предмет і напрямки.

85.Поняття культури та специфіка його розгляду у філософії.

86.Закономірності розвитку культури та цивілізаційні засади історичного процесу.

87.Соціальний прогрес: сутність і критерії.

88.Філософія економіки як галузь філософського знання.

89.Поняття суспільно-економічної формації.

90.Концепція постіндустріального суспільства.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Абрамова Н.Т. Невербальные мыслительные акты в «зеркале» рационального сознания // Вопросы философии. – 1997. – №7. – С. 99 – 113.

2. Авраамова М. А. Учение Аристотеля о сущности. – М.: Изд. МГУ, 1970. – 68 с.

3. Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992. – № 10. – С. 76 – 86.

4. Азархин А. В. Мировоззрение и эстетическое развитие личности. – К.: Наук. думка, 1990. – 192 с.

5. Алексеев П. В., Панин А. В. Философия. Учебник. Изд. третье, перераб. и доп. – М.: ООО «ТК Велби», 2002. – 608 с.

6. Аналитическая философия: становление и развитие (антология): Пер. с англ., нем. – М.: Прогресс-Традиция, 1998. – 528 с.

7. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філосо-фія. – К.: Ґенеза, 1996. – 368 с.

8. Антология даосской философии. – М.: Тов. “Клышников – Комаров и К⁰”, 1994. – 448 с.

9. Апель К. О. Трансформация философии: Пер. с нем. – М.: Логос, 2001. – 344 с.

10. Арлычев А. Н. Саморегуляция, деятельность, сознание. – СПб.: Наука, 1992. – 144 с.

11. Асмус В. Ф. Античная философия. – М.: Высшая школа, 1976. – 543 с.

12. Асмус В. Ф. Платон. – М.: Мысль, 1975. – 224 с.

13. Баткин Л. М. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мышления. – М.: Наука, 1978. – 200 с.

14. Баткин Л. М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуаль-ности. – М.: Наука, 1989. – 270 с.

15. Бестужев-Лада И. В. Альтернативная цивилизация. – М.: Владос, 1998. – 348 с.

16. Богомолов А. Античная философия. – М.: Изд. МГУ, 1985. – 368 с.

17. Бондаренко Л. В. Я – мир (механизмы и этапы формирования мировоззрения личности). – К.: Вища школа, 1991. – 132 с.

18. Боргам Ю. Фома Аквинский. – М.: Наука, 1974. – 94 с.

19. Булгаков С. Н. Философия хозяйства. – М.: Наука, 1990. – 322 с.

20. Бычков В. В. Эстетика Аврелия Августина. – М.: Искусство, 1984. – 264 с.

21. Бычков В. В. Эстетическое сознание Древней Руси. – М.: Знание, 1988. – 62 с.

22. Васильев Л. С. Проблемы генезиса китайской мысли. – М.: Наука, 1989. – 332 с.

23. Введение в философию. Учебное пособие для вузов. Изд. 2-е, перераб. и доп. / Под ред. И. Т. Фролова. – М.: Республика, 2002. – 624 с.

24. Вильчинская С. Памфил Юркевич и Зигмунд Фрейд о бес-сознательном (опыт сравнительного анализа) // Философская и социоло-гическая мысль. – 1996. – №3-4. – С.72 – 87.

25. Витгенштейн Л. О достоверности // Вопросы философии. – 1991. – № 2. – С. 67 – 120.

26. Вольтер. Философские сочинения. – М.: Наука, 1989. – 752 с.

27. Вригт Г. Х. Витгенштейн и двадцатый век // Вопросы философии. – 2001. – № 7. – С. 33 – 46.

28. Гаврюшин Н. К. Самосознание как таинство // Вопросы филосо-фии. – 1996. – №5. – С.140 – 171.

29. Гадамер Г. Г. Миф и разум // Гадамер Г. Г. Актуальность прекрас-ного. – М.: Искусство, 1991. – С. 92 – 99.

30. Гадамер. Г. Истина и метод. – М.: Прогресс, 1988. – 700 с.

31. Гайденко П. П. Бытие и разум // Вопросы философии. – 1997. – № 7. – С.114 – 141.

32. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук. Наука логики. Философия природы. Философия духа. В 3т. – М.: Мысль, 1974. – Т.1. – 454 с.; 1975. – Т. 2. – 696 с.; 1977. – Т.3. – 470 с.

33. Гелен А. О систематике антропологии: Пер. с нем. // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 152 – 201.

34. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К.: Основи, 1994. – 416 с.

35. Горский В.С. Философские идеи в культуре Киевской Руси XI – нач. XII вв. – К.: Наукова думка, 1988. – 216 с.

36. Горський В.С. Україна в історико-філософському вимірі // Філо-софська та соціологічна думка. – 1993. – №2. – С. 10 – 31.

37. Горфункель А. Х. Философия эпохи Возрождения. – М.: Высшая школа, 1980. – 368 с.

38. Григорьева Т. П. Дао и логос. – М.: Наука, 1992. – 424 с.

39. Григорьева Т. П. Синергетика и Восток // Вопросы философии. – 1997. – №3. – С. 90 – 102.

40. Григорьян Б. Т. Философская антропология (Критический очерк). – М.: Мысль, 1982. – 188 с.

41. Гулыга А. В. Кант. – М.: Молодая гвардия, 1981. – 304 с.

42. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1986. – 354 с.

43. Гулыга А.В. Шеллинг. – М.: Соратник, 1994. – 316 с.

44. Гуревич П. С. Человек // Культурология. XX век. Энциклопедия. В 2 т. – СПб.: “Университетская книга”, ООО “Алетейа”, 1998. – Т.2. – С.347 – 348.

45. Гуринб М. Философия: Учебное пособие: Пер. с фр. – М.: Республика, 1998. – 540 с.

46. Давидченко С. Проблема людини та хід історії: об’єктивність об’єктивного // Філософська і соціологічна думка. – 1996. – № 5 – 6. – С. 109 – 123.

47. Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? / Пер с фр. – М.: Институт экспериментальной социологии. – СПб.: Алетейя, 1998. – 228 с. (серия «Gallicinium»).

48. Деннет Д. Постмодернизм и истина. Почему нам важно понимать это правильно // Вопросы философии. – 2001. – № 8. – С. 93 – 100.

49. Дильтей В. Описательная психология. – СПб.: Алетейя, 1996. – 156 с.

50. Дильтей В. Предпосылки или условия сознания либо научного познания // Вопросы философии. – 2001. – № 9. – С. 124 – 125.

51. Жуков Н. И. Проблема сознания: философский и специально-научный аспекты. – Мн.: Университетское образование, 1987. – 204 с.

52. Зак С. Е. Принципы и основные законы материалистической диа-лектики. – М.: Высшая школа, 1974. – 176 с.

53. Замалеев А.Ф. Философская мысль в средневековой Руси (XI – XVI вв.). Л.: Наука,1987. – 246 с.

54. Замалеев А.Ф., Зоц В.А. Мыслители Киевской Руси. – К.: Вища школа, 1987. – 166 с.

55. Затонский Д. В. Модернизм и постмодернизм. – Харьков: Фолио, М.: Изд. АСТ, 2000. – 256 с.

56. Ильин Г. Ф., Бонгард-Левин Г. М. Индия в древности. – М.: Наука, 1985. – 758 с.

57. Иноземцев В. А. Теория постиндустриального общества как методологическая парадигма российского обществоведения // Вопросы философии. – 1997. – № 10. – С. 29 – 44.

58. История философии в кратком изложении / Под ред. И. Богута – М.: Мысль, 1991. – 592 с.

59. Іщенко Ю. Класичне та некласичне у філософії Маркса // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – №1 – 2. – С. 47 – 67.

60. Каган М. С. Человеческая деятельность. – М.: Политиздат, 1974. – 328 с.

61. Камю А. Бунтующий человек: философия, политика, искусство. – М.: Политиздат, 1990. – 416 с.

62. Канке В. А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги ХХ ст. – М.: Логос, 2000. – 320 с.

63. Кант И. Критика чистого разума. Критика практического разума // Соч. в 8 т. – М.: ЧОРО, 1994. – Т. 3. – 741с.; Т. 4. – 640 с.

64. Карасев Л. В. Онтология и поэтика // Вопросы философии. – 1996. – № 7. – С. 55 – 82.

65. Карпович В. Н. Объяснения в социальном познании. – Новосибирск: Наука, 1989. – 172 с.

66. Кассирер Э. Опыт о человеке // Человек. – 1990. – №3. – С. 93 – 106.

67. Князева Е. Н., Курдюмов С. П. Антропный принцип в синергетике. // Вопросы философии. – 1997. – №3. – С. 62 – 79.

68. Кон И. С. В поисках себя. Личность и ее самосознание. – М.: Политиздат, 1984. – 336 с.

69. Кондорсе Ж. А. Эскиз исторической картины прогресса челове-ческого разума. – М.: Соцэкгиз, 1936. – 265 с.

70. Коплстон Ф. Ч. История средневековой философии. – М.: Энигма, 1997. – 502 с.

71. Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К.: Либідь, 1994. – 384 с.

72. Крапивенский С. Э. Социальная философия. – М., 1998.

73. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала XIX века. – М.: Высшая школа, 1989. – 478 с.

74. Кун Т. Структура научных революций. – М.: Прогресс, 1977. – 300 с.

75. Кунцман П., Буркард Ф.-П., Видман Ф. Философия: dtv – Atlas: Пер. с нем. / Науч. ред. пер. В. В. Миронов. – М.: Рыбари, 2002. – 268 с.

76. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М.: Республика, 1993. – 384 с.

77. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового запада. – М.: Прогресс, 1992. – 374 с.

78. Леви-Строс К. Путь масок. – М.: Республика, 2000. – 400 с.

79. Лейбин В. М. Фрейд, психоанализ и современная западная фило-софия. – М.: Политиздат, 1990. – 396 с.

80. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 256 с.

81. Лиотар Ж.-Ф. Хайдеггер и «евреи». – СПб.: Аксиома, 2001. – 188 с.

82. Лоб’є Патрик де. Природа соціального феномена: альтернатива “Арістотель – Маркс” // Філософська і соціологічна думка, 1999. – №5.

83. Лобковец Н. Что такое «личность» // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 54 – 64.

84. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон. – М.: Искусство, 1969. – 716 с.

85. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. – М.: Мысль, 1978. – 624 с.

86. Макинтайр А. Характер обобщений в социальной науке. После добродетели. – М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – С. 122 – 149.

87. Мамардашвили М. К. Сознание – это парадоксальность, к которой невозможно привыкнуть // Мамардашвили М. К. Как я понимаю филосо-фию. – М.: Прогресс, 1990. – С.72 – 85.

88. Методологические аспекты общественного познания / Под ред. И. Ф. На-дольного. – К.: Вища школа, 1982. – 260 с.

89. Мунье Э. Персонализм: структура личностного универсума. – М.: Искусство, 1992. – 144 с.

90. Невелева С.Я. Мифология древнеиндийского эпоса. – М.: Институт востоковедения, 1975. – 118 с.

91. Ницше Ф. Так говорил Заратустра // Избранные произведения: В 2 т. – М.; Л.: Сирин, 1990. – Т. 1. – С. 3 – 257.

92. Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология / Под. ред. В. Л. Иноземцева. – М.: Академiа, 1999. – 640 с.

93. Новая философская энциклопедия. В 4-х тт. / Руководители проекта В. С. Степин, Г. Ю. Семигин – Т. 1. – М.: Мысль, 2000. – 722 с.; Т. 2. – М.: Мысль, 2001. – 636 с.; Т. 3. – М.: Мысль, 2001. – 694 с.; Т. 4. – М.: Мысль, 2001. – 606 с.

94. Овсянников М. Ф. Гегель. – М.: Мысль, 1972. – 222с.

95. Оезер Э. Мозг, язык и мир // Вопросы философии. – 1998. – №5. – С. 80 – 84.

96. Орлов В. В. Человек, мир, мировоззрение. – М.: Молодая гвардия, 1985. – 222 с.

97. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс // Ортега-и-Гассет Х. Дегу-манизация искусства и другие работы. – М.: Радуга, 1991. – С. 40 – 228.

98. Осипов Ю. М. Опыт философии хозяйства: Хозяйство как феномен культуры и самоорганизующейся системы. – М.: Изд. МГУ, 1990. – 382 с.

99. Основы онтологии. Учебное пособие // Под ред. Ф. Вякерева, В. Ива-нова. – СПб.: Изд. СПб. ун-та, 1997. – 280 с.

100. Патнэм Х. Философия сознания. – М.: Дом интеллектуальной книги, 1999. – 240 с.

101. Петякшева Н.И. Проблемы диалогов цивилизаций // Вопросы философии. – 1996. – №1. – С. 186 – 189.

102. Плеснер Х. Ступени органического и человек: Пер. с нем. – М.: Прогресс, 1993. – 354 с.

103. Попович М. Мировоззрение древних славян. – К.: Наукова думка, 1985. – 168 с.

104. Поппер К. Логика и рост научного познания. – М.: Прогресс, 1983. – 606 с.

105. Поппер К. Открытое общество и его враги. – М.: Культурная инициатива. – Soros Foundation (USA), 1992. – Т.1. – 446 с. Т. 2. – 526 с.

106. Принципы хозяйственной самоорганизации / Под ред. Ю. М. Оси-пова. – М.: Изд. МГУ, 1993. – 142 с.

107. Рассел Б. Історія західної філософії: Пер. з англ. – К.: Основи, 1995. – 760 с.

108. Рассел Б. Мудрость Запада: Историческое исследование западной философии в связи с общественными и политическими обстоятельствами: Пер. с англ. – М.: Республика, 1998. – 480 с.

109. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы: Пер. с англ. – М.: Терра – Книжный клуб; Республика, 2000. – 464 с.

110. Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-х т. – Т. 3. Новое время // Дж. Реале, Д. Антисери. – СПб.: Петрополис, 1996. – 736 с.

111. Ревякина Н.В. Проблема человека в итальянском гуманизме (пол. XIV – I пол. XV в.) – М.: Наука, 1977. – 272 с.

112. Родионова И. А. Глобальные проблемы человечества: Учебное пособие. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 158 с.

113. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты. – М., 1998.

114. Сартр Ж.-П. Буття і Ніщо. Нарис феноменологічної онтології (фрагменти) // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 5, 9.

115. Сартр Ж.-П. Стена. – М.: Политиздат, 1992. – 478 с.

116. Семашко Л. М. Сферный подход: философия, демократия, рынок, человек. – СПб.: Нотабене, 1992. – 366 с.

117. Скирбекк Г. История философии: Учеб. пособие для вузов: Пер. с англ. // Г. Скирбек, Н. Гилье. – М.: Владос, 2000. – 800 с.

118. Сковорода Г. Сочинения. Мн.: Современная література, 1999. – 704 с.

119. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Отв. ред. Л. И. Абалкина. – М.: Наука, 1993. – 570 с.

120. Современная западная философия: Словарь и хрестоматия. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 1995. – 512 с.

121. Соколов В. В. Европейская философия XV – XVII вв. – М.: Высшая школа, 1984. – 448 с.

122. Соколов В.В. Средневековая философия. – М.: Высшая школа, 1979. – 448 с.

123. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество: Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992. – 544 с.

124. Сукаленко Н. И. Отражение обыденного сознания в образной языковой картине мира. – К.: Наук. думка, 1992. – 160 с.

125. Тайсумов М. У. Противоречие как процесс. – Ростов-на-Дону: Изд. Рост. унив., 1991. – 78 с.

126. Татеиси К. Вечный дух предпринимательства: Практическая философия бизнесмена – К.: Укрзакордонвизасервис, 1992. – 200 с.

127. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М.: Наука, 1987. – 400 с.

128. Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М.: Прогресс, 1990. – 732 с.

129. Тулмин Ст. Человеческое понимание. – М.: Прогресс, 1984. – 328 с.

130. Фiлософiя. / За ред. I. Заїченка. – К.: Вища школа, 1995. – 456 с.

131. Фiлософiя. Курс лекцiй. Навчальний посiбник. / I. Бичко, В. Табачков-ський. – К.: Либiдь, 1993. – 576 с.

132. Фiлософiя. Навчальний посiбник. / За ред. проф. I. Надольного. – К.: Вiкар,1997. – 620 с.

133. Фейербах Л. Сочинения. В 2 т. – М.: Наука, 1995. – Т.1. – 502 с.; Т. 2. – 424 с.

134. Философия. Учебник для вузов. / Под ред. В. Кохановского. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – 576 с.

135. Філософія Григорія Сковороди. – К.: Наук. думка, 1972. – 310 с.

136. Франк С. Л. Духовные основы общества. – М.: Республика, 1992. – 512 с.

137. Фрейд З. Психология бессознательного. – М.: Просвещение, 1989. – 448 с.

138. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М.: Изд. АСТ-ЛТД, 1998. – 670 с.

139. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3. – С. 134 – 148.

140. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность (Лекции и интервью). – М.: Наука, 1992. – 176 с.

141. Хабермас Ю. Модерн – незавершенный проект // Вопросы философии. – 1992. – № 4. – С. 40 – 52.

142. Хайдеггер М. Бытие и время.– М.: Республика, 1997. – 448 с.

143. Хайдеггер М. Время и бытие. – М.: Республика, 1993. – 448 с.

144. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Хайдеггер М. Время и бытие. – М.: Республика, 1993. – С. 192 – 220.

145. Хактингтон С. Столкновение цивилизаций? // Философская и социологическая мысль. – 1996. – № 1-2. – С. 9 – 29.

146. Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой фило-софии. – М.: Высшая школа, 1991. – 510 с.

147. Честертон Г. К. Вечный человек. – М.: Политиздат, 1991. – 542 с.

148. Шелер М. Положение человека в Космосе: Пер. с нем. // Проблема человека в западной философии. – М.: Прогресс, 1988. – С. 31 – 95.

149. Шелер М. Формы знания и образования // Человек. – 1992. – № 4. – С. 85 – 96; № 5. – С. 63 – 75.

150. Шептулин А. П. Категории диалектики. – М.: Высшая школа, 1971. – 280 с.

151. Юркевич П. Д. Философские произведения. – М.: Правда, 1990. – 670 с.

152. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Республика, 1994. – 528 с.

 

 

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ

 

 

ФІЛОСОФІЯ: