рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.

Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства. - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович Проблема Суспільного Прогресу Та Й...

Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розгортається в історії людства , є предметом пильної уваги та суперечок дослідників. Різкі аспекти цієї проблеми викликають дискусії. По-перше, виникають різкі погляди на характер суспільного прогресу. Згідно з деякими теоріями(вченням просвітників, Г.В.Ф. Гегеля , К.Маркса та ін.) прогрес має закономірний об’єктивний та незворотний характер. Ця точка зору здається ймовірною і для релігійної свідомості. Вона також легко підтверджується, якщо порівнювати покажчики розвитку суспільства на великому часовому інтервалі (аналіз первісного та сучасного суспільства). З іншого боку, представники таких напрямків, як екзистенціалізм, неопрагматизм та ін. Вважають, що прогрес має випадковий, зворотний та відносний характер. Він відбувається завдяки зусиллям та консолідації людей. Якщо такі зусилля відсутні, прогрес неможливий. Німецький екзистенціаліст К. Ясперс підкреслював, що регрес у розвитку може бути дійсно вражаючим , оскільки фактично людина “ніколи не переставала бути первісною”, а шар цивілізації, який приховує її природу занадто тонкий.

Ще одним дискусійним питанням є проблема критерію прогресу. Іноді покажчиком визнають вдосконалення соціальних форм, засобів виробництва та ін. Економічні фактори. Іноді критерієм прогресу вважають рівень свободи, щастя, який суспільство може гарантувати людині.

У різних галузях суспільного життя прогрес є більш чи менш очевидним. Прогресивний розвиток у науково-технічній сфері спростувати важко: достатньо відзначити досягнення у розвитку засобів пересування, комунікації тощо. Хоча і тут є альтернативні думки: так, американський філософ Т. Кук доводив, що зміни наукових парадигм відбувається під дією випадкових причин, а самі парадигми порівнювати некоректно, бо вони вирішують різні кола проблем.

Найбільш сумнівним є питання про можливість прогресу в моралі (рівень морального розвитку завжди залишає бажати кращого), а також у галузі мистецтва (тут, навпаки, виникає проблема неперевершеності класичних зразків).

З проблемою прогресу пов’язане питання про єдність історичного процесу. Якщо для Г.В.Ф. Гегеля цілеспрямованість розвитку людства була очевидною, то, наприклад, О. Шпенглеру здавалося ,що цивілізації виникають випадково, а їх внутрішній розвиток набуває характеру локального тимчасового прогресу.

Цікаво, що ідея прогресивного розвитку з’являється завдяки християнству. В античну добу переважали теорії циклічного розвитку як природи , так і суспільно-політичного життя. Поняття про лінійний незворотний час – здобуток християнської культури. Історія, згідно християнським віровченням , прагне досконалості (Царству Божому) , але її досягнення обертається кінцем самої історії, загибеллю матеріального світу. Проте існувала концепція хіліазна (грецьк. “Chilioi”–тисяча), яка передбачала те, що перед кінцем світу буде встановлено тисячолітнє Царство Христове на землі. Віра у “ земний рай ” мала великий вплив на подальші теорії прогресу, зокрема на концепції модерної доби(XVII-перша половина XX ст.).

Особливості просвітницьких теорій прогресу.Оптимізм по відношенню до суспільного прогресу стає характерною рисою епохи Просвітництва(XVIII ст.). Саме тоді надії на покращення життя починають пов’язувати з поцейбічними існуванням. Людина вірить, що може досягти ідеалу через соціальні зміни, вона стає набагато активною, ніж житель середньовічної доби. Це особливо стосується представників буржуазії, які покладаються на підприємницьку діяльність, прагнуть змінити власний соціальний статус. Європейські революції Нового часу були спрямовані проти станової структури суспільства, тіракії абсолютної монархії, колоніальної політики. Не випадково прогресивистська думка особливо бурхливо розвивається у Франції напередодні революції 1789р. Таким чином, людина починає довіряти власному розуму, який згодом стає все більш амбітним. Цьому сприяв розвиток науки та просвіти. Ті надії, які раніше адресувалися Богу зараз покладаються на пізнання, науку, які мають нібито безмірний потенціал. Віра у соціальний прогрес в епоху Просвітництва базувалася саме на вірі у можливості людського розуму. Одним з перших французьких просвітників, який розробив послідовну концепцію прогресу, був Анн Роберт Тюрго (1727-1781). Він вказував, що зміни у природі мають циклічний характер, а в суспільстві – прогресивний. Рушійною силою прогресу Тюрго вважав розвиток просвіти, вдосконалення знання та його розповсюдження. Критерій прогресу він бачив у рівні виробництва.

Найбільш розвинути вчення про прогрес ми знаходимо у філософії Марі Жана Кондорсе (1743-111794). Він автор праці “Ескіз історичної картини у людського розуму ”(1795). Кондорсе підтримував думку, що історичний прогрес існує завдяки розвитку розуму(знання, науки, просвіти). Припинити цей розвиток неможливо, отже історичний прогрес має закономірний характер та не має обмежень.

Кондорсе прагнув реконструювати закономірності історичного процесу, його рушійні сили та етапи. Він виділив десять епох–етапів розвитку розуму. Остання епоха, на його думку, починається з Великої Французької революції, свідком та учасником якої був сам. Ця епоха відрізняється подолання нерівності, національної та соціальної, а також вдосконаленням природи людини.

Надії маркіза Кондорсе на розум не виправдалися для нього особисто: він помер за гратами, де опинився за часів якобінського терору, коли революція почала “пожирати сама себе”, тобто коли репресії торкнулися поміркованих революціонерів.

Віра у прогрес в епоху Просвітництва виглядає наївною. Проте вона є проявом зростаючої амбітності розуму, який більше не визнавав власної слабкості. Все, що могло нагадати про якісь обмеження, було усунено якомога далі. Так, саме в класичну добу(XVII-XVIIIст. ), зазначив сучасний філософ М.Фуко, утверджується практика суворої ізоляції божевільних від суспільства.

Просвітницькі концепції прогресу підготовували грунт для соціальної теорії Гегеля, яка у свою чергу мала величезний вплив на розвиток соціальної думки Нової та новітньої доби.

Концепції суспільного прогресу Г.В.Ф. Гегеля та К.Маркса, їх вплив на історичні події XXст.Дійсно, Г.В.Ф. Гегель(1770-1831)продовжувавпросвітницьку інтекцію: принаймні він визнавав, що прогрес має основу в ідеальній сфері. Історію він вважав ареною самопізнання об’єктивного духу, отже і закони її розвитку є цілком об’єктивними. Абсолютна ідея пізнає себе через розум людини. У так звану східну епоху, за Гегелем, виникають перші цивілізації у вигляді деспотій. Тоді розум ще спав або лише починав прокидатися, а усвідомлював себе тільки голова держави–він і мав свободу. В античну добу свободу усвідомлює досить велика кількість людей, а ті, хто на це не здатні , перебувають у рабстві. Тиранія східного типу поступається давньогрецькій демократії. І нарешті, найвищим та останнім етапом історичного розвитку Гегель вважав “християнсько-германський світ”, де усі люди усвідомлюють свою свободу.

Культура кожного народу на певному історичному етапі має свою вершину у вигляді філософії. Філософія, як і культура в цілому, розвивається теж прогресивно, а вершиною її Гегель вважав власну філософську систему, тому що саме в ній Абсолютний Дух пізнає самого себе.

Як бачимо, концепція Гегеля має оптимістичний характер, він не передчував ніяких ознак кризи європейської культури, яка міститься на раціоналістичних основах. Система Гегеля – це вершина класичного раціоналізму.

Проте Гегель розглядав історичний розвиток як безкінечну боротьбу, яка відбувається відповідно до діалектичних законів. Протилежні тенденції завжди борються, але жодна з них не відкидається, оскільки в результаті виникає їхній синтез. Відмова від старого не буває остаточною, бо воно стає основою для народження нового, утримується всередині нього(закон відкидання).

Ідеї Гегеля розвивалися у філософії младогегельянців, до яких належав і відомий мислитель К.Маркс(1818-1883). Маркс відкинув ідеалізм Гегеля, але сприйняв діалектику, принцип історизму, згідно з яким кожне явище треба проектувати на умови, які його породили. Маркс вважав, що зміни соціально-економічних умов спричиняють зміни у духовній сфері. Він розглядав прогрес як цілеспрямований, закономірний рух від одної суспільної формації до іншої, причому заключною стадією вважав комуністичне безкласове суспільство. Рух історії виражається у постійній боротьбі класів – груп людей, одна з яких експлуатує іншу за майновою ознакою.

За Марксом, соціально-економічна формація – це “суспільство на певній стадії історичного розвитку, яке має своєрідний характер”.

Він виділяв докласове(архаїчне), класове та комуністичне суспільство.

Вчення Маркса розвивали зокрема російські мислителі Г.В.Плеханов та В.І.Ленін. Саме вони починають застосовувати термін “ соціально-економічна формація ”. Ленін виділяє п’ять таких стадій:

· Первісне суспільство

· Рабовласницьке суспільство

· Феодальне суспільство

· Капіталістичне суспільство

· Соціалістичне суспільство

Формаційна теорія була канонізована Сталіним у “Короткому курсі історії ВКП(б)” та стала загальприйнятою у радянській філософії.

Марксисти продовжували класичну прогресивістську лінію трактування суспільного розвитку. Але соціальні процеси XIX-XXст. Показали, що абсолютизація якогось одного соціального аспекта є деструктивного для системи в цілому. Теорії потребують для реалізації віри, навіть фанатизму. Ціна “прогресу” виявляється занадто високою, тим більше, що вона виправдовується метафізичною кінцевою метою будування досконалого суспільства (у цьому сенсі Марксу не вдалося послідовно дотримуватися діалектичного вчення, абсолютизуючого розвиток). У XXст. боротьба за втілення у життя світських ідеологій (комунізм, фашизм) мала наслідком світові війни, геноцид, гуманітарні катастрофи. Ці результати були ледве не гіршими, ніж ті, що мали релігійні війни середньовіччя. Людина Нового часу не змогла протиставити ірраціональна мислячій людині “темних” середніх віків. Гуманітарні катастрофи підірвали віру у розум людини та, як наслідок, скомпрометували класичну віру у прогрес.

Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.Сучасний етап розвитку соціуму має назву постіндустріального суспільства . Цей термін був запропонований американським соціологом Д.Беллом у 1973р. Постіндустрійна економіка органічно пов’язана із інформаційним “глобальним” суспільством та постмодерною культурою др.пол.XXст. Чи є цей етап більш прогресивним, якщо так, то за якими критеріями?

Довгий час індустріальна економіка, яка базується на розвитку галузей важкої промисловості, національні держави та ліберально-демократичний устрій вважалися за універсальну модель. Її кризу наблизив розвиток інформаційних технологій. Головними ознаками постіндустріальної економіки є такі:

· Переорієнтація з товаровиробництва на отримання прибутків у сфері послуг;

· Головний продукт виробництва – інформація, знання;

· Домінування наукоємких галузей;

· Глобалізація соціального та інформаційного простору, формування надвідкритого суспільства, яке важко контролювати.

Визначною рисою неоекономіки виявляється те, що вона нібито спекулює на господарчому ресурсі, який накопичено раніше. Прибутки отримуються не через удосконалення продукції, а через її рекламу, завдяки вмінню нав’язати її покупцям.

Ця риса є характерною і для культури постмодерну, яка орієнтується на минуле та відкидає претензії на утворення чогось принципово нового. Еклектика (комбінування) та відновлення старих сюжетів – ознаки постмодерного мистецтва.

У суспільно-політичній сфері відбувається, з одного боку, певна стагнація. Незважаючи на недоліки сучасної західної демократії та притаманної їй системи цінностей, спостерігається відсутність нових альтеративних ідеологій. Виходячи з цього , американський автор Ф.Фукуяма стверджує, що подальший хід історії відрізнятиме поширення ліберально-демократичної ідеології. Таким чином, підкреслює Фукуяма, історія у класичному розумінні як заміна старих форм якісно новими зазнала кінця. За таких умов очікування безкінечного суспільного прогресу стає абсурдним.

Разом з тим противагу західноєвропейському та американському лібералізму за відсутністю нових конкурентноздатних ідеологій відновлюються націоналістичні та релігійні фундаменталістичні проекти. Глобалістичні тенденції зустрічають суперника у вигляді неоархаізму, ідей середньовічного походження.

Як бачимо, сучасний етап розвитку суспільства важко визнати безперечно прогресивним вже в силу того,що навіть поняття прогресу зараз стає дуже відносним. Науково-технічний розвиток, як і раніше, поліпшує умови життя людини, але і ставить її перед небезпекою глобальних проблем – геополітичних, економічних, екологічних тощо. За часів холодної війни світ спостерігав боротьбу двох ідеологій – комунізму та лібералізму. Зараз ідейна аморфність противників західного засобу життя робить їх в очах громадян високо розвинутих країн якоюсь “біомасою”, яка загрожує їх добробуту. Таке протистояння розвинутих та відсталих країн – головна ознака і водночас глобальна небезпека сучасності. Цілком ймовірно, що вектор подальшого розвитку залежить від творчої активності, рівня інформованості та вибору людей.

 

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

За випуск Кузь Олег Миколайович

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

За випуск Кузь Олег Миколайович
  Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004   Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04     Автори навчально-метод

Б. Спіноза
  Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття проклада

ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ
      Кількість годин лек-ції семін. заняття самост. робота разом

Продовження тематичного плану
  15. Суспільство як система, що розвивається

Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в

Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс

Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології

Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи

Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тисячолітня традиція української філософії. Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Основні етапи розвитку української філософії. Філософія у

Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь

Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн

Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн

Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос

Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс

Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна

Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти

Функції філософії.
  Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,

Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє

Соціальна філософія епохи Відродження.
  Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
  Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши

Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
  Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос

До надбань світової філософської думки.
  Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві

Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.   Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук

Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт

Діалектика та метафізика.
  Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,

Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу

Проблема несвідомого.
  Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр

Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
  Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично

Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання.   Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для

Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що

Аксіологія. Цінності та символи.
  Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин

Функції філософії.
  Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,

Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє

Соціальна філософія епохи Відродження.
  Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
  Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши

Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
  Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос

До надбань світової філософської думки.
  Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві

Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.   Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук

Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт

Діалектика та метафізика.
  Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,

Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу

Проблема несвідомого.
  Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр

Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
  Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично

Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання.   Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для

Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що

Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг

Аксіологія. Цінності та символи.
  Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин

Дискусія
“Про сутність філософії” Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко

Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо

Тестові завдання
1. Заповніть таблицю:   Буття Бог Приро-да Людина Діяль-ність Релігія

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу. 2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії. 2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність. 3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання. 4. Космос

Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій” Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац

Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки? 2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя? 3.

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії. 2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя. 3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід

Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму” Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр

План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”. 2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек

Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок. 2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу? 3. У чому по

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки. 2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.

Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення” Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р

Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії? 2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії? 3. Якої точки зору дот

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії. 2. Гносеологічна концепція І. Канта. 3. Етика обов’язку І. Канта. 4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.

Дискусія
„Творча діяльність„я”” Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації? 2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії? 3. Які видатні

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці. 2. Філософія Київської Русі. 3. Діяльність культурно-освітніх центрів. 4. Поширення філософських ідей Ю.

Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії” Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття? 2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію. 3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер

Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання: а) антропофілософія; б) конвенціоналізм; в) критичний реалізм; г)

Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ? 2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії. 2. Світ та форми його освоєння. 3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова). 4. Класичне та некласичне розумін

Дискусія
„Проблема буття в історії філософії” Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем

Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари: Буття – Не-буття Сутність – Не-сутність Єдине – ? Ціле – Якість – Брак Зміст – ? Можливість

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики. 2. Чи продовжується біологічна еволюція людини? 3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства. 2. Філософія та біологія про пізнання живого. 3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва. 4.

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість? 2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм? 3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення. 2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу. 3. Свідоме і несвідоме у творчості. 4. Свідомі

Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини” Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от

Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології: 1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання); 2) діалектика

Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ? 2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку. 2. Наука як феномен культури. 3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання. 4. Емпіричні факти як фундамент теорі

Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання” Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка? 2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму? 3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії. 2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства. 3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета

Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади? 2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”. 3. Охарактеризуйте сучасн

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства. 2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу. 3. Соціальний простір і час:

Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві” Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему

Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм? 2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу? 3. Чи є тотожними поняття прогресу та

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер. 2. Науково-технічний прогрес та його наслідки. 3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.

Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес” Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни

Круглий стіл
„Людина як цілісність” Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо

Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки. 2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво? 3. Визначте складові виробничих сил. 4. Охаракт

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна. 2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера. 3. Поняття суспільно-економічної формації в ф

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ “ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7) Подані тестові завданн

Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм: а) Відродження; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Дайте загальну характе

Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю: а) античності; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) Нового часу? 2. Які за

Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну: а) античності; б) середньовіччя; в) Відродження; г) Нов

Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика: а) Нового часу; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Надайте

Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст

Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:

Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем: а) середньовіччя; б) сучасної некласичної філо

Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту: а) Просвіт

Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної: а) пантеїстичний характер; б) космоцентризм; в) дидактизм;

Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів: а) середньовіччя; б) античності; в) Відродження; г) Нового ча

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ "КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ" (ЗА ТЕМАМИ 8 – 18)   Заповніть таблиці: 1. Види можливо

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
  Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги