рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович Розвиток Науки Та Філософська Картина Світу В Хvi – Х...

Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поширення наприкінці ХVI та у ХVII cт. В Європі відбувається зміна феодального суспільного укладу новим – буржуазним. Перші буржуазні революції в Нідерландах та Англіі інституціоналізують не тільки нову економічну систему, й новий спосіб життя, новий світогляд. Крім того розвиток нових соціальних відносин призводить до послаблення впливу церкви на суспільний прогрес, незважаючи на те, що релігійний світогляд все ж таки зберігав ідейну владу над людьми. Достатньо пригадати, що перші буржуазні революціі здійснювалися під прапором реформування релігіі —протестантизму. Дані обставини знаменують і новий етап у розвитку філософіі, який отримав назву філософіі Нового часу. Специфічно філософським відображенням названих процесів був той новий зміст філософських досліджень, що поступово підвів саму систему знання до вступу у класичний період свого розвитку. Практично-гуманістичні принципи філософії епохи Відродження, що реалізувалися в активному втручанні у хід суспільних подій, у природні явища, відступають на другий план. Нова філософія звертається не стільки до вироблення активно-людських способів втручання в дійсність, скільки до пошуків способів більш точного відтворення наявного стану речей. Якщо у середновіччі філософія була в тісному союзі з богослов’єм і теологією, в епоху Ренесанса—з мистецтвом і гуманітарними знаннями, то з цього моменту вона вже спирається на науку нового типу, головна відзнака якої—експериментальна підтверженість будь-яких фактів, що претендують на науковий статус. Філософія отримує статус “науки для науки”. Cаме потреби у систематизації великої кількості фактів, створення цілісноі картини світу, встановлення зв’язків між явищами природи активізували пошуки нових засобів пізнання. Формування природознавства у цей період пов’язане з пізнаванням не одиничних, відокремлених фактів, а систем, цілосностей. Водночас перед філософами виникає питання про сутність і характер самого пізнання, що приводить до відповідної значущості гносеології як складової філософської системи знання. Більш важливими питаннями, на розв’язання яких направлені філософські дослідження цього періоду, стали: що означає “знати”, які більш адекватні шляхи пошуку істини – відчуття, а чи розум, інтуїція чи логіка, аналітичним чи синтетичним повинне бути пізнання і т.д.

Раціоналістичний характер класичної філософіі, який формується й набуває стійкості саме у цей період, підкреслює впевненість людини в могутності пізнавальних здібностей розуму. Серед якостей аксіом наукового пізнанняпризнаються:

1) порядок природи є стабільним і універсальним;

2) матерія інертна і принципово відрізняється від свідомості, яка виступає активним джерелом пізнавальної діяльності;

3) предметом наукового пізнання виступає “загальне”; одиничне, індивідуальне—це галузь мистецтва;

4) закони, що відкриті у природознавстві, є універсальними для всього і всюди;

5) пізнання нейтральне в ідеологічному, моральному та емоціональному аспектах.

Розвиток філософіі Нового часу створив багато різних підходів до рішення ключових проблем, серед яких - емпіризм Ф. Бекона, раціоналізм Р. Декарта, суб’єктивний ідеалізм Дж. Берклі, вчення про субстанцію Б. Спінози, сенсуалістичний метод пізнання Дж. Локка, скептицизм Д. Юма та інші.

Емпіризм Ф. Бекона. Ф. Бекон (1561-1626)відкидає уявлення про філософію як споглядання і пропонує трактувати її в загальному дусі цієї епохи—як науку про реальний світ, яка грунтується на досвідному, експериментальному пізнанні. Головним завданням усіх наук, в тому числі й філософіі, він об’являє збільшення влади людини над природою. Але реалізувати таке завдання буде можливим, за думкою Ф. Бекона, якщо звернутися до нових засобів пізнання та й взагалі переусвідомити логіку пізнавального процесу. Будь-яке знання повинне спиратися на досвід та експеримент. Ідея практичної направленості знання була вираженою філософом у відомому його афоризмі: “Знання — сила”. Ще одним гарантом отримання “точного” істинного знання є використання індуктивного методу пізнання — сходження від дослідження одиничних факторів до загальних положень. Ф. Бекон розглядає повну індукцію, що передбачає при перерахуванні всіх предметів певного класу виявлення їх загальних властивостей, та неповну індукцію, яка реалізується, коли на основі спостереження кінцевого числа фактів робиться загальний висновок відносно всього класу поданих явищ, предметів.

Отже, механістичне уявлення Ф. Бекона про істину як точне віддзеркалення предметів і процесів природи приводять мислителя до розгляду перешкод на шляху саме до істини або заблуджень як спотворення різного роду зовнішних причин. Ф. Бекон називає їх ідолами або примарами і з ними пов’язує ситуації, коли світ у нашій свідомості відбивається не зовсім адекватно. Подібних ідолів він виділяє чотири типи:

1. Ідоли печери — спотворення, що мають своїм джерелом індивідуальні особливості (перш за все недоліки) розуму людини. Ці ідоли за своїм походженням є природженими.

2. Ідоли, роду пов’язані з недосконалістю самого людського розуму, тобто спотворення, які мають коріння у фізіологіі людини. Це також природжені ідоли.

3. Ідоли ринку (або площі) породжуються спілкуванням людей, результатом чого стає перекручення інформаціі і, як наслідок, нав’язування індивідам помилкових уявлень. Це вже здобуті ідоли.

4. Ідоли театру породжуються сліпою вірою людей у авторитети, старовинні традиціі і гадки. Їх наслідком можуть бути превратні закони, докази, які заважають людям оволодівати істинними знаннями. Це також здобуті ідоли.

Таким чином, Ф. Бекон рекомендував усунути ці спотворення за допомогою звертання до досвіду, обробки досвідних даних науковими методами, перш за все індуктивними, і вийти на шлях істинного пізнання.

Раціоналізм Декарта.Первісну та ключову визначеність філософіі Декарт (1596-1650)бачить у визначеності свідомості — мисленні. Головним методологічним засобом, що підкреслює значущість саме мислення як елемента пізнання, виступає так званий метод сумніву. Все те, що викликає сумнів, тобто може бути, а може й не бути, несе в собі момент суб’єктивності і тому має бути відкинутим. Чітко об’єктивним у такому випадку може бути щось дане безпосередньо, очевидне. Тобто подібний, методологічний скепсіс руйнує будь-які уявні достовірності для того, щоб знайти істинну, первісну достовірність, яка сама виступає передумовною і тому не може спиратися на інші достовірності. Завдяки цьому подібна первісна, абсолютно об’єктивна достовірність повинна виступати фундаментом пізнавального процесу. За цією ж логікою міркувань Декарт зазначає, що можна сумніватися практично в усьому, але незаперечним є лише факт власного існування, що надає змоги, таким чином, мислити. Таким чином, висловлювання Р. Декарта “Я мислю, отже я існую” стало не тільки візитною карткою його філософіі, але й лейтмотивом усієї класичної раціоналістичної філософіі.

Слід позначити, що, на відміну від Ф. Бекона, Декарт приділяє увагу розробці дедуктивного методу, пропонуючи його ключові правила:

1) дослідження будь-якого факту, явища, процесу необхідно починати з простого і очевидного;

2) за допомогою виведення одиничного від загального треба одержати більш складні судження;

3) постійно необхідно зберігати бесперервний ланцюжок висновків;

4) головні критеріі істини — інтуїція, що дає початок знанню, і вірна дедукція, яка розвиває його і дозволяє отримати різноманітні його інтерпретаціі та приростання;

5) якщо проблема, що досліджується, достатньо складна, ії необхідно поділити на складові частини і кожну досліджувати за допомогою цього методу.

Таким чином, використання дедуктивного методу, до речі поширеного у природознавстві, особливо у математиці, при вивчені філософських проблем наглядно демонструє орієнтацію філософіі на точне знання, що є найважливішою особливістю цієї епохи. Раціоналізм Декарта у подальшому розвивали представники німецькоі класичної філософіі, а проблеми, поставлені його філософською системою, стимулювали розвиток філософських поглядів П. Гассенді та Б. Спінози.

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва.Практично через усю філософську думку ХVIII cт. проходить ідея про “розумність” світу. У ХVIII cт. вона трансформується в ідею просвітництва як головної рушійної сили історіі, джерела і головного засобу досягнення людством рівності, братерства, свободи — всіх тих гасел, що відповідають вимогам розуму, розумного життя. Епоха Просвітництва об’єднала всіх прогресивних за думкою, поглядами, поведінкою представників “третього стану”, що саме в цей період історіі формується. Серед тих, хто його становив, – політичні діячі, представники буржуазіі, культурного життя, юристи, філософи, природознавці тощо. Усі вони боролися проти релігійних забобонів, за свободу наукового та філософського пошуку, громадських позицій та художній плюралізм. Лейтмотивом цієї епохи стає упевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту.

У філософіі цього періоду нещадно принижується метафізика. Мислителі звертаються не просто до розуму, а до наукового розуму, що базується на досвіді та повністю виключає і релігійні забобони, і метафізичні гіпотези. Ілюстративним представляється, з цього приводу, заклик одного з принципових критиків клерикалізму Вольтера до освідченої Європи: “Роздавіть гидоту!”, маючи на увазі церкву. Хоча при цьому, слід зазначити, Вольтер не був атеїстом. Він виступав з позицій деїзму: бог існує, але, створивши все, віддалився від керівництва Всесвітом. До речі, однією з головних заслуг Вольтера в історіі філософіі є обгрунтування ідеї суспільно-історичного прогресу. Саме цій проблематиці у даний період присвячується багато філософських досліджень. Ш.Л. Монтеск’є тлумачить закон історіі як “людський розум, що править народами”. Проте він пов’язує діяння закону, що детермінує історичний процес, не з самим лише “розумом” як таким, з певними природними (перш за все географічними) обставинами. Монтеск’є пропонує соціальні та природні закони, за якими розвивається людство. Ж.Ж. Руссо, ставлячи питання про походження нерівності людей і шляхи ії усунення (головним чином за допомогою нового суспільного договору, що передбачає повну політичну, юридичну і т.п. рівність людей), аналізує суспільно-історичний процес з позиціі його складання двома глобальними етапами —природним станом людства та громадською історією. Взагалі ж епоха Просвітництва виявляє явну тенденцію повернення до людини, головна увага приділяється людському суспільству, бідам і стражданням мас людей. У зв’язку з цим основний акцент робиться на розум, шляхи й засоби приведення суспільства у відповідність з вимогами розуму, такими, як рівність, свобода, справедливість, братерство.

У дусі цієї епохи розвиваються ідеї французьких матеріалістів (Д. Дідро, П.А. Гольбаха, К.А. Гельвеція). Їх вчення—найбільш послідовна форма матеріалізму. Світ набуває статусу відповідно їх ідеям, об’єктивності та матеріальності, а сама матерія і рух виступають єдиною реальністю, що існує. Їм вдалося відійти від ідеї першодвигуна. Рух проголошується ними способом існування матеріі, будь-які втручання з поза світу неможливі. Що стосується тлумачення соціальних ідеалів, то, з одного боку, представники цього етапу Просвітництва одним із головних політичних гасел проголошували свободи, а з другого - рішуче заперечували реальність самого змісту свободи як філософської проблеми. Тобто ця категорія розглядається тільки у політичному руслі проблеми, але не як самочинна, творча діяльність людської особистості.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

За випуск Кузь Олег Миколайович

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

За випуск Кузь Олег Миколайович
Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004 Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04 Автори навчально-метод

Б. Спіноза
Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття проклада

ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ
Кількість годин лек-ції семін. заняття самост. робота разом

Продовження тематичного плану
15. Суспільство як система, що розвивається

Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в

Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс

Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології

Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи

Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тисячолітня традиція української філософії. Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Основні етапи розвитку української філософії. Філософія у

Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь

Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн

Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн

Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос

Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс

Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна

Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти

Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,

Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє

Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс

Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос

До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві

Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук

Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт

Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,

Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу

Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр

Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично

Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для

Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що

Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг

Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши

Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Дискусія
“Про сутність філософії” Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко

Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо

Тестові завдання
1. Заповніть таблицю: Буття Бог Приро-да Людина Діяль-ність Релігія

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу. 2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії. 2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність. 3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання. 4. Космос

Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій” Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац

Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки? 2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя? 3.

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії. 2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя. 3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід

Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму” Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр

План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”. 2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек

Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок. 2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу? 3. У чому по

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки. 2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.

Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення” Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р

Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії? 2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії? 3. Якої точки зору дот

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії. 2. Гносеологічна концепція І. Канта. 3. Етика обов’язку І. Канта. 4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.

Дискусія
„Творча діяльність„я”” Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації? 2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії? 3. Які видатні

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці. 2. Філософія Київської Русі. 3. Діяльність культурно-освітніх центрів. 4. Поширення філософських ідей Ю.

Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії” Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття? 2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію. 3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер

Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання: а) антропофілософія; б) конвенціоналізм; в) критичний реалізм; г)

Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ? 2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії. 2. Світ та форми його освоєння. 3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова). 4. Класичне та некласичне розумін

Дискусія
„Проблема буття в історії філософії” Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем

Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари: Буття – Не-буття Сутність – Не-сутність Єдине – ? Ціле – Якість – Брак Зміст – ? Можливість

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики. 2. Чи продовжується біологічна еволюція людини? 3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства. 2. Філософія та біологія про пізнання живого. 3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва. 4.

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість? 2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм? 3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення. 2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу. 3. Свідоме і несвідоме у творчості. 4. Свідомі

Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини” Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от

Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології: 1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання); 2) діалектика

Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ? 2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку. 2. Наука як феномен культури. 3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання. 4. Емпіричні факти як фундамент теорі

Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання” Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка? 2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму? 3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії. 2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства. 3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета

Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади? 2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”. 3. Охарактеризуйте сучасн

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства. 2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу. 3. Соціальний простір і час:

Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві” Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему

Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм? 2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу? 3. Чи є тотожними поняття прогресу та

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер. 2. Науково-технічний прогрес та його наслідки. 3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.

Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес” Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни

Круглий стіл
„Людина як цілісність” Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо

Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки. 2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво? 3. Визначте складові виробничих сил. 4. Охаракт

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна. 2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера. 3. Поняття суспільно-економічної формації в ф

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ “ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7) Подані тестові завданн

Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм: а) Відродження; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Дайте загальну характе

Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю: а) античності; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) Нового часу? 2. Які за

Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну: а) античності; б) середньовіччя; в) Відродження; г) Нов

Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика: а) Нового часу; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Надайте

Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст

Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:

Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем: а) середньовіччя; б) сучасної некласичної філо

Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту: а) Просвіт

Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної: а) пантеїстичний характер; б) космоцентризм; в) дидактизм;

Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів: а) середньовіччя; б) античності; в) Відродження; г) Нового ча

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ "КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ" (ЗА ТЕМАМИ 8 – 18) Заповніть таблиці: 1. Види можливо

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на