рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Раздел Образование
/
Людина та практика.

Реферат Курсовая Конспект

Выберите учебное заведение

Людина та практика.

Людина та практика. - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович Природа Як Об’Єкт Філософського Аналізу.Поняття “Природа”...

Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточуючий людину світ у різноманітних проявах. Поняття ”природа” можна розглядати у вузькому та широкому сенсах. Його широке значення пов’язане з усім, що існує. В такому розумінні природа виступає синонімом Всесвіту, матерії, буття. Поняття природи у вузькому сенсі позначає ту частку світу, з якою взаємодіє людина і яка одержала назву навколишнього середовища.

Якщо звернутися до історії філософії, то можна з’ясувати, що поняттю “природа” протистоїть поняття “культура”, отже, людина у межах своєї діяльності, таким чином, теж протистоїть природі і поряд з цим є її часткою та породженням. Так, по-перше, природу можна розглядати як дещо, що поступається культурі, дещо несформоване, неорганізоване, нерозумне і тому більш низьке, ніж культура, тому головним завданням людини є встановлення панування над природою (подібні тлумачення набувають особливої ваги в період Нового часу та Просвітництва перш за все завдяки впевненості людини у могутності розуму). По-друге, природа може характеризуватися як взірець досконалості, як дещо більш високе, що перевершує і культуру, і людину (таке розуміння природи було розповсюдженим у античній філософіі та в подальших натуралістичних напрямках філософської думки). По-третє, природа може трактуватися як царство стихійних сил, як хаос, що непідкоренний людському розуму (дане сприйняття характерне для ірраціоналістичних концепцій сучасної філософської думки). Існують, безумовно, й інші підходи до характеристики взаємодії природи та культури, але незаперечним стає факт, що дюдина, суспільство, культура водночас і протистоять природі, і є включеними до неї.

При аналізі поняття “навколишнє середовище” (навкілля) прийнято виділяти прирдне та штучне навколишнє середовище. Природне навкілля - це сукупність гео- та біосфери, тобто це ті матеріальні системи, які виникли та існують поза і незалежно від людини і з часом можуть стати об’єктами його діяльності. Штучне навколишнє середовище - це так звана “друга природа”. Вона включає в себе не тільки неживі предмети, створені людиною, а й живі організми: рослини, тварини, що були виведені за допомогою штучного відбору або генної інженерії. При цьому слід зазначити, що штучне навколишнє середовище має не тільки речову основу. Людина може жити та діяти в системі відповідних суспільних відносин, які здійснюються у певних матеріальних умовах, в тому числі штучно створених нею ж.

Філософське дослідження природи здійснюється у натурфілософії як одному з елементів філософської системи знання. В її межах виникають спроби тлумачення природи, пояснення її явищ та процесів або з позиції безпосереднього переживання людиною природи, або за допомогою конкретних знань в галузі природних наук. Головною метою подібних досліджень є відкриття нових та синтезування вже відомих загальних знань про природу, а також з’ясування важливих природнонаукових понять: субстанція, матерія, сила, простір, час, життя, розвиток і т. д. Поняття “натурфілософія” вперше зустрічається у Сенеки. Натурфілософське поле дослідження протягом розвитку філософіі зацікавило таких видатних мислителів, як Ф. Аквінський, Р. Бекон, Дж. Бруно, Р. Декарт, Ф.В.Й. Шелінг, Г.В.Ф. Гегель, І. Мюллер та багатьох інших.

Людина як біосоціальна істота. Система "природа - людина": природний порядок та суспільні відносини.Первісною передумовою буття людини є існування її тіла, підвладного всім законам життя як біологічної форми буття. Однак людина як homo sapiens, як конкретно соцільна істота знаходиться у відповідному культурному просторі, у системі соціальних зв’язків. Єдність в людині біологічного та соціального підкреслює її складну “природу”. Біологічні складники – це перш за все біофізичні та фізіологічні закономірності, що дозволяють підтримувати природну (біологічну) сумісність людини, а саме це показує її схожість з іншими природними істотами. Однак біологічне – це не тільки все те, що їх генетично зближує, а ще й те, що суттєво відрізняє, наприклад, пряма хода як анатомічна відзнака дозволяє людині краще охопити поглядом навколишній світ. Соціальні характеристики – це перш за все психофізична та духовна структура людини, яке виступає соціально-психологічним її виявленням як особистості. Таким чином, завдяки біологічній суті людина стає часткою природного зв’язку явищ та підпорядковується природній необхідності, а за допомогою соціальних відзнак вона стає часткою суспільства, історїї людства, культури, соціального буття. Однією з головних умов становлення людини є праця, трудова діяльність. Завдяки розвитку трудової активності біологічна організація людини отримала суттєві зміни. Трудова діяльність потягла за собою формування нових соціальних якостей людини - розвиток мислення, мови, різноманітних форм спілкування на основі певних норм та принципів моралі, ціннісних орієнтацій.

Дослідження сутності людини дало змогу показати, що її виникнення ознаменувало собою появу якісно нової системи, яка характеризується не тільки властивою їй специфікою життєдіяльності, якісно відмінною від життєдіяльності тварини, але й специфікою її взаємозв’язків з світом. Ці взаємозв’язки здійснюються на основі необхідності виробництва знарядь праці й засобів задоволення життєвих потреб, потреб у системі суспільних відносин, в усвідомленні й виробленні цілей, потреб у свободі. Наявність цієї складної системи потреб, що опосередковують життєдіяльність людини, обумовлює (на основі діяльності) і складну систему її взаємозв’язків з світом свого буття. Отже, світом буття людини стає не тільки природа, але й та реальна система суспільного виробництва й система суспільних відносин, в якій і за допомогою якої здійснюється її життєдіяльність. Звичайно, якісно новим, у порівнянні з твариною, стає і взаємозв’язок людини зі світом її буття.

Весь спектр взаємовідносин людини, людства з природою можна побачити у системі “природа - людина”. Саме вона відображає співвідношення природного порядку чи хаосу - в залежності від тлумачення поняття “природа” та суспільних відношень. Сучасне мислення, що формується під впливом психологічної революціії, побудови постіндустріального суспільства глибоко раціональне. Природа стає такимож матеріалом для перетворення, як і, наприклад, застарілі продукти комп’ютерних технологій. Ідея панування людини над природою відображає практично всю історію західноєвропейської культури. Лише на терені давньогрецької цивілізації подібне відношення до природи тлумачилось як гординя, як претензія людини стати врівень з богами. Подальші кроки цивілізаційного прогресу закріпили уявлення про могутність людини перед природою, вінцем цього можна вважати період класичного європейського Просвітництва, коли бурхливий ріст науки, до речі, головним завданням якої бачилось саме підкорення природи людиною, наукові відкриття переконали людину у можливості контролювання природного порядку. Дещо інше відношення до світу природи закріпилося у традиціях східної культури. Якщо пригадати, то практично у кожній із стародавніх держав Сходу деякі тварини або рослини були проголошені священними. Видавалися укази про охорону тварин і рослинного світу. Але, безумовно, така проблема глибоко індивідуальна і у відношенні до конкретної людини, і у відношенні до певної культури. Людина протягом історії у процесі практичної діяльності поступово підкорила собі тваринний та рослинний світ, поставила на службу “органічну силу природи”, однак розуміння наслідків безконтрольованого втручання у природні процеси прийшло до неї тільки після тисячолітніх випробувань законів природи.

Сучасна екологія ставить питання про певний рівень моральної свідомості, без якої стає неможливою тривала постійна взаємодія людини і природи. Можливість якісного нового етапу у цій взаємодії пов’язується з виникненняи питання про ноосферу. Вихідною умовою становлення ноосфери є біосфера як матеріальне утворення, як природне середовище. В. І. Вернадський, основоположник вчення про біосферу, інтерпретував виробничу діяльність людини як особливу стадію історії природи, в процесі якої людина стає вирішальною природною силою, а наукова думка та людська праця сприяють переходу біосфери у нову якість - ноосферу. Тобто ноосфера – це матеріальна оболочка Землі, що виникає під впливом діяльності людини. Послідовники Вернадського, розвиваючи ідеі про ноосферу як більш високий ступінь розвитку біосфери, підкреслюють особливу роль свідомості і розуму в регулюванні відношень між біосферою та суспільством. Історія ноосфери починається з моменту досягнення суспільством високого рівня розвитку у всіх життєво важливих галузях матеріального та духовного буття. Таким чином, введення поняття “ноосфера” обумовлене новим підходом людини до цілісної системи “природа-суспільство”, у межах якої природа потребує від людини такого ж відношення до себе, як до “іншої людини”, вона потребує до себе уваги, любові, довіри, допомоги.

Людина та практика."Специфічно людським" засобом відношення до світу (і, перш за все, до природи) є практика. Практика відіграє велику роль у процесі пізнання, у розкритті таємниць природи. Особливо це стосуєтьсядосвідного рівеня пізнання, який виростає безпосередньо з практики, зберігаючи з нею найтіснійший зв’язок. Він проявляється в тому, що отримане таким шляхом знання є ніби безпосередньою діяльною моделлю об’єкта. У досвідному пізнанні “природа” знання явна, в зв’язку з чим поняття “практика” виражається через достатньо широкий спектр термінів, серед яких - “дія”, “досвід”, “фізичне життя” і т.д. Таким чином , практику можна охарактеризувати як чуттєво-предметну діяльнісь, що направлена на безпосереднє перетворення об’єктивної реальності у відповідності з потребами суспільства.

Серед дуже важливих форм практики слід підкреслити такі:

- матеріальне виробництво, перетворення природного буття людей;

- суспільне виробництво, перетворення суспільного буття людей, зміна існуючих соціальних відносин певними засобами: реформуванням, революціями, війнами і т.д;

- науково-експериментальна діяльність - активна у порівнянні з спостереженням діяльність, у процесі якої людина штучно створює умови, що дозволяють їй досліджувати конкретні властивості оточуючого світу, які її цікавлять.

Головними функціями практикиу процесі пізнання виступають:

5) практика – джерело пізнання (усі знання визиваються до життя головним чином її потребами);

6) практика – основа пізнання (у процесі перетворення світу людина виявляє, досліджує нові властивості, сторони, глибше проникає у сутність явища);

7) практика – мета пізнання (пізнання здійнюється не заради цікавості, а для того, щоб направляти та відповідним чином регулювати діяльність людей);

8) практика – критерій істини (дозволяє відокремити істину від заблудження).

Відкриття практичної обумовленості людского пізнання дозволило виявити діалектику пізнавального процесу та пояснити його важливі закономірності. Виявилося, що не можна розглядати пізнання як дещо статичне, незмінне, готове, необхідно мислити як з незнання отримати знання, як у процесі практики здійснюється рух, сходження від неповного, неточного знання до більш повного, точного, глибокого.

Развернуть

Открыть в широком формате

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

За випуск Кузь Олег Миколайович

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Людина та практика.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

За випуск Кузь Олег Миколайович
Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004 Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04 Автори навчально-метод

Б. Спіноза
Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття проклада

ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ
Кількість годин лек-ції семін. заняття самост. робота разом

Продовження тематичного плану
15. Суспільство як система, що розвивається

Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в

Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс

Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології

Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи

Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тисячолітня традиція української філософії. Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Основні етапи розвитку української філософії. Філософія у

Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь

Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн

Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн

Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос

Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс

Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна

Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти

Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,

Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє

Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс

Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши

Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос

До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві

Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії. Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук

Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт

Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,

Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу

Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр

Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично

Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для

Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що

Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг

Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин

Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання. Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос

Дискусія
“Про сутність філософії” Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко

Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо

Тестові завдання
1. Заповніть таблицю: Буття Бог Приро-да Людина Діяль-ність Релігія

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу. 2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії. 2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність. 3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання. 4. Космос

Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій” Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац

Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки? 2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя? 3.

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії. 2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя. 3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід

Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму” Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр

План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”. 2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек

Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок. 2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу? 3. У чому по

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки. 2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.

Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення” Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р

Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії? 2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії? 3. Якої точки зору дот

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії. 2. Гносеологічна концепція І. Канта. 3. Етика обов’язку І. Канта. 4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.

Дискусія
„Творча діяльність„я”” Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації? 2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії? 3. Які видатні

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці. 2. Філософія Київської Русі. 3. Діяльність культурно-освітніх центрів. 4. Поширення філософських ідей Ю.

Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії” Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття? 2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію. 3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер

Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання: а) антропофілософія; б) конвенціоналізм; в) критичний реалізм; г)

Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ? 2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії. 2. Світ та форми його освоєння. 3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова). 4. Класичне та некласичне розумін

Дискусія
„Проблема буття в історії філософії” Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем

Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари: Буття – Не-буття Сутність – Не-сутність Єдине – ? Ціле – Якість – Брак Зміст – ? Можливість

Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики. 2. Чи продовжується біологічна еволюція людини? 3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства. 2. Філософія та біологія про пізнання живого. 3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва. 4.

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість? 2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм? 3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення. 2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу. 3. Свідоме і несвідоме у творчості. 4. Свідомі

Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини” Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от

Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології: 1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання); 2) діалектика

Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ? 2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку. 2. Наука як феномен культури. 3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання. 4. Емпіричні факти як фундамент теорі

Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання” Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ

Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка? 2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму? 3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії. 2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства. 3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета

Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади? 2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”. 3. Охарактеризуйте сучасн

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства. 2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу. 3. Соціальний простір і час:

Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві” Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему

Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм? 2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу? 3. Чи є тотожними поняття прогресу та

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер. 2. Науково-технічний прогрес та його наслідки. 3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.

Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес” Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни

Круглий стіл
„Людина як цілісність” Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо

Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки. 2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво? 3. Визначте складові виробничих сил. 4. Охаракт

Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна. 2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера. 3. Поняття суспільно-економічної формації в ф

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ “ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7) Подані тестові завданн

Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм: а) Відродження; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Дайте загальну характе

Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю: а) античності; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) Нового часу? 2. Які за

Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну: а) античності; б) середньовіччя; в) Відродження; г) Нов

Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика: а) Нового часу; б) середньовіччя; в) Просвітництва; г) античності? 2. Надайте

Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст

Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:

Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем: а) середньовіччя; б) сучасної некласичної філо

Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту: а) Просвіт

Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної: а) пантеїстичний характер; б) космоцентризм; в) дидактизм;

Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів: а) середньовіччя; б) античності; в) Відродження; г) Нового ча

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ "КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ" (ЗА ТЕМАМИ 8 – 18) Заповніть таблиці: 1. Види можливо

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на