Б. Спіноза - раздел Образование, За випуск Кузь Олег Миколайович
Прагнення До Відкриття Все Нових І Нових Тайн Буття, Орієнтац...
Прагнення до відкриття все нових і нових тайн буття, орієнтація на постійний творчий пошук, критичне мислення, особисте самовдосконалення вже протягом не одного тисячоліття прокладають людині шлях до височин знань. Філософія як один із найстародавніших способів осягнення оточуючого світу має безпосереднє відношення до формування в людині саме цих якостей. Філософія – це завжди прагнення відкрити щось нове. Навіть її перше тлумачення, яке зустрічається ще у Геракліта [VI– Vст. до н.є.] як дослідження природи речей, вже поставило її на рейки пізнання. Більш близький нам сьогодні сенс поняття “філософія” сформулював Платон: це пізнання всього сущого, вічного, неминучого.
Більш ніж двадцятип’ятистолітня історія філософії не уникнула сперечань щодо пошуку призначення та змісту філософських досліджень. Навіть у свідомості кожної людини виникають власні уявлення про філософію. Деякі дивляться на неї дуже несміливо, бачать в ній тільки значні зусилля надзвичайно геніальних людей та результати їх дослідницького пошуку, інші вважають таке заняття безкорисними роздумами про щось призрачне, треті зображають її настільки важким та складним заняттям, що відкидають будь-які спроби власної участі у предметному філософському пошуку, для четвертих філософія, напроти, виступає складовою планування життєвої стратегії. Але все ж таки деякі з подібних тлумачень є продуктом повсякденної свідомості, унітарно-догматичного мислення. Дійсно, достовірність, яка отримується у філософії, не може бути однаковою для кожної людини. Вона є результатом продуктивної діяльності, творчого пошуку, критичного мислення, має необхідне обгрунтування та відповідну практичну значущість. Незважаючи на те, що філософія виражає результати своїх досліджень у загальних поняттях, вона їх отримує на основі знань про конкретні предмети. Все це надає змогу філософії виступати методологічною основою досліджень у інших галузях знання, а відповідний тип мислення, що характеризується критичністю, плюралістичністю, діалогічністю, толерантністю дозволяє розробляти певні методи дослідження, які використовується і в природознавстві, і в суспільствознавстві. Таким чином, філософія акумулює в собі логіку наукового пізнання.
Але навіщо вивчати філософію майбутньому економісту? Ми вже з’ясували, що одна з найголовніших властивостей людини, яка привертає увагу філософів – це здатність її мислити, діяти самостійно, відкривати щось нове, причому те, що не є запрограмованим механізмом причинно-наслідкових зв’язків. В економіці це стосується, наприклад, можливостей приймати господарські рішення та впливати на продовження власного існування, тобто так званого (враховуючи наукову термінологію) суверенітету агентів (таку назву подібний механізм отримав у економіці). Але, поряд з розробкою та прийняттям господарчих рішень, що здійснюються на основі відповідного типу мислення, має місце і оцінка можливих результатів, а це вже сфера світогляду, яка є предметом дослідження філософії. Так категорія суверенітету набуває економіко-філософського сенсу, що дозволяє розглядати її у двох площинах. По-перше, суверенітет можна розглядати стосовно певних суб’єктів, які необхідно вміти виявляти та спостерігати, але це не завжди просто (прикладом є особливості “тіньової” економіки, в межах якої діють не тільки чисті “тіньовики”, а й “бачені агенти”, коли вони займаються “небаченою” діяльністю, не сплачуючи податків та претендуючи на допомогу та субсидії). По-друге, необхідно розуміти, що такі суб’єкти усвідомлюють самих себе. Той, хто приймає рішення, завжди “поділяється” на “себе сучасного”, який господарює, та “себе майбутнього”, який приймає участь поряд з іншими суб’єктами у розподілі результатів господарювання. Таким чином, розкриття сенсу однієї з важливих економічних категорій здається можливим завдяки методології філософського пізнання. Це ж стосується, наприклад, і моделювання картин економічної реальності, характеристики особливостей відповідного типу господарювання і т.д.
Отже, філософське розуміння діяльності, можливість узагальнення та використовування всесвітнього досвіду історії, системний аналіз і оцінка розвитку подій та явищ нададуть змогу опанувати самостійний критичний стиль мислення.
Таким чином, мета курсу “Філософія” у вищому навчальному закладі полягає в наданні знань з філософії як світогляду людини, або сукупності поглядів на світ у цілому та ставлення людини до цього світу, в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних і соціальних проблем буття.
Завдання курсу: вивчення історії філософії та її органічної складової – історії української філософії, сприяння гуманізації освіти через засвоєння досягнень сучасної філософії, інформації про світ у цілому та ставлення людини до цього світу; вивчення комплексу принципів пізнання як загального методу пізнавальної діяльності; розвиток здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, вміння пов’язувати загально філософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії й практики.
Предмет курсу: загальне в системі “світ – людина”, система поглядів на світ у цілому й на ставлення людини до цього світу.
Поданий навчально-методичний посібник поєднав всі необхідні матеріали для самостійного вивчення курсу "Філософія". На його сторінках Ви знайдете: тематичний план курсу, програму дисципліни, стислий виклад лекцій, структуру семінарських занять з відповідними питаннями для розкриття тем, питання до самостійної роботи, тематику наукових робіт, рефератів та повідомлень (і загальні вимоги до їх написання), різноманітні засоби активізації творчого потенціалу в процесі опанування курсу, завдання для контролю знань, рекомендовану літературу та питання до іспиту. Видання рекомендується для студентів економічних вищих навчальних закладів всіх спеціальностей усіх форм навчання.
Посібник складається з 18 тем і за по своїм змістом відповідає вимогам галузевого стандарту Міністерства освіти та науки України.
Все темы данного раздела:
За випуск Кузь Олег Миколайович
Харків, ВД "ІНЖЕК", 2004
Рекомендовано Вченої Радою ХДЕУ. Протокол №4 від 26.04.04
Автори навчально-метод
ЗА ТЕМАМИ І ФОРМАМИ ЗАНЯТЬ
Кількість годин
лек-ції
семін. заняття
самост. робота
разом
Продовження тематичного плану
15.
Суспільство як система, що розвивається
Функції в суспільстві
Поняття світогляду, його природа, структура. Відношення людини й світу – основне питання світогляду. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, наука, філософія. Виникнення філософії в
Тема 2. Стародавня філософія
Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході. Веди й Упанішади як початок філософії в Індії. Концепція Атмана й Брахмана. Ортодоксальні (йога, ньяя, веданта, міманса та ін.) та неортодокс
Тема 3. Філософія середньовіччя та епохи Відродження
Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв у онтології, гносеології, антропології середніх століть. Проблеми віри й знання, волі й розуму,
Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва
Епоха Нового часу в історії європейської цивілізації. Епоха розуму, науки та прогресу. Розробка та обґрунтування методів наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Емпіричний напрям у методології
Тема 5. Німецька класична філософія
Німецький ідеалізм – вершина європейського раціоналізму. Загальні особливості та риси німецької класичної філософії. Принципи німецької класики: принцип розрізнення закономірностей розвитку природи
Тема 6. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тисячолітня традиція української філософії. Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Основні етапи розвитку української філософії. Філософія у
Тема 7. Сучасна світова філософія
Класична й некласична філософія. Поява ірраціоналізму: Ф. Ніцше, А. Шопенгауер, С. К’єркегор. Основні лінії розвитку сучасної світової філософії: ірраціонально-гуманістична, релігійна, позитивістсь
Тема 9. Діалектика
Формування діалектики – від творчої суперечки до ключового принципу розвитку всіх форм буття. Поняття закону. Основні закони діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдн
Основний зміст пізнавальної діяльності
Процес пізнання – один із найголовніших антропологічних чинників еволюції людини. Пізнавальний аспект у ставленні людини до світу: об’єкт та суб’єкт пізнання. Філософський зміст питання про пізнанн
Тема 13. Форми та методи наукового пізнання
Наука як вища форма раціонального пізнання. Розвиток науки від Арістотеля до сьогодення. Становлення науки як соціального інституту в ХVІІ ст. Відмінність науки від інших форм знання. Наука й філос
Тема 15. Суспільство як система, що розвивається
Людське суспільство як особлива форма буття. Соціальна філо-софія як невід'ємна частина цілісної системи сучасного філософського знання, як метатеорія соціуму. Основні підходи й напрямки у філософс
Цінності та їх роль у житті суспільства
Філософське вчення про людину як елемент духовної культури та як філософська дисципліна. Філософська антропологія: історичний генезис і сучасний стан. Концепція людини в структурі філософського зна
Тема 18. Філософія економіки
Суспільство як система та життєдіяльність людини. Основні сфери суспільного життя: політика, економіка, культура, право тощо. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Принцип матеріалісти
Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,
Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє
Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс
Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши
Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос
До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві
Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук
Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт
Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,
Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу
Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр
Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично
Побудова і динаміка наукового знання.
3. Форми та методи наукового пізнання.
Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос
Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для
Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що
Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг
Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин
Функції філософії.
Філософія та світогляд.Людина — єдина істота на Землі, здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності є знання про світ і про себе,
Філософська система Аристотеля.
Особливості виникнення та розвитку філософії на Стародавньому Сході. Виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізаціях стародавнього світу. Саме перехід від одніє
Соціальна філософія епохи Відродження.
Соціальні умови становлення та особливості розвитку філософії Середньовіччя. Патристика як історична форма філософствування. По-перше, слід зазначити особливості іс
Основні принципи, ідеї та концепціі Просвітництва
Розвиток науки та філософська картина світу в ХVI – ХVIII ст. Процес розкладу феодалізму, який починається в епоху Відродження, набуває тенденції поглиблення і поши
Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха.
Класична німецька філософія - вершина класичної філософської думки.Інтелектуальна революція, що послідовно поглинала всю Європу, наглядно демонструвала, що можливос
До надбань світової філософської думки.
Основні періоди у розвитку української філософії. Історія вітчизняної філософії, в якій виявляється духовність і самоусвідомлення народу, є складовою історії всесві
Екзистенціально-антропологічна філософія.
4. Ситуація постмодерну у філософії.
Особливості філософської думки кінця ХІХ-ХХ ст.Наша епоха — це час глибоких соціальних зрушень, пошук
Категрія "матерія", її значення та властивості.
Буття як вихідна категорія філософії. Поняття буття є вихідним для філософії. Проблема буття — це проблема сутності всього існуючого, а також проблема єдності світу як цілого. Бутт
Діалектика та метафізика.
Діалектика як філософська теорія розвитку.Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах,
Людина та практика.
Природа як об’єкт філософського аналізу.Поняття “природа” - одне з найбільш широких. Його осмисленню приділяли увагу багато мислителів різних епох. Природа - це оточу
Проблема несвідомого.
Свідомість та її походження у контексті проблеми ідеального.Феномен свідомості є предметом філософського та наукового аналізу. Проте саме можливість розуміння її пр
Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
Пізнання як предмет філософського аналізу.Пізнання — процес цілеспрямованого, у активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовлений суспільно-історично
Побудова і динаміка наукового знання.
6. Форми та методи наукового пізнання.
Наукове пізнання та його специфічні ознаки. Наука – особливий різновид пізнавальної діяльнос
Новітні напрямки у дослідженні суспільства та економіки.
Суспільство як предмет філософської рефлексії. Проблемне коло соціальної філософії.Суспільство з давніх часів привертає увагу філософів. Соціальна проблематика стає актуальною для
Суспільство як об’єкт філософського аналізу (проблема суспільства в історії філософії).
У теоретичному розумінні суспільства, його сутнісних засад існують різноманітні погляди. Філософи завжди прагнули зрозуміти специфіку соціальних явищ, з'ясувати механізми соціальної інтеграції, що
Специфічні риси сучасного етапу розвитку суспільства.
Проблема суспільного прогресу та його критеріїв.Прогрес – це розвиток від менш досконалих до більш досконалих форм. Соціальний прогрес, який розг
Аксіологія. Цінності та символи.
Специфіка філософського розгляду проблеми людини. Індивід, індивідуальність, особистість. Навіть самі далекі, умоглядні проблеми людина вирішує для себе, для глибин
Дискусія
“Про сутність філософії”
Ті форми сприймання життя і світу, які ми називаємо “філософськими”, є витвором двох чинників: перший – це успадковані нами релігійні та етичні ко
Завдання до опанування теми.
Спростуйте чи підтвердіть наступні визначення філософії, які наводить І. Гарін у своїй книзі «Що таке філософія?». Які вам більш до вподоби, чому? Визначіть з цими висловами предмет та функції філо
Тестові завдання
1. Заповніть таблицю:
Буття
Бог
Приро-да
Людина
Діяль-ність
Релігія
Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть чотири – п’ять рис, що визначають особливості філософських систем Стародавнього Сходу.
2. Чому процес інституціоналізації філософії так і не був завершений на Близькому Сході?
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Ведична традиція у філософії Стародавньої Індії.
2. Йога – філософія духу і тіла: історія і сучасність.
3. Етичне вчення конфуціанства та проблеми виховання.
4. Космос
Круглий стіл
“Захід – Схід: започаткування філософських традицій”
Обгрунтування.Як уже було з’ясовано, виникнення філософії відбувалось у найбільш розвинутих цивілізац
Питання до самостійної роботи студентів
1. Що послужило концептуальним завершенням формування середньовічної філософської думки?
2. Яким чином знаходить своє рішення проблема розуму та віри у філософії середньовіччя?
3.
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Теоцентризм як основний принцип середньовічної філософії.
2. Проблема розуму та віри у філософії середньовіччя.
3. Філософія середньовіччя: вчення про свободу, волю та самосвід
Дискусія
“Схоластика: суперечка номіналізму та реалізму”
Обгрунтування.Одним із найбільш цікавих періодів у розвитку схоластики був період суперечки між двома напр
План семінарського заняття
1. Наукова революція XVI – XVII ст., розквіт природознавства та створення нової “картини світу”.
2. Змагання навколо методології наукового пізнання. Емпірична (британська) традиція: Ф. Бек
Питання для самостійної роботи студентів
1. Назвіть “піонерів” науки і стисло охарактеризуйте їх науковий доробок.
2. Чому саме гносеологія та методологія наукового пізнання уособлюють філософію Нового часу?
3. У чому по
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Філософські погляди Р. Декарта та їх значення для подальшого розвитку європейської філософської думки.
2. Філософські погляди Ф. Бекона. Емпірична традиція у сучасній філософії.
Дискусія
“Проблема джерела знання й її раціоналістичне й емпіричне вирішення”
Обгрунтування теми дискусії.Епістемологічна (= гносеологічна; гр. еpisteme, gnosis – знання) позиція р
Питання для самостійної роботи студентів
1. Чому німецька класична філософія вважається вершиною класичної філософії?
2. Які головні теми розглядаються представниками німецької класичної філософії?
3. Якої точки зору дот
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Місце німецької класичної філософії у розвитку світової філософії.
2. Гносеологічна концепція І. Канта.
3. Етика обов’язку І. Канта.
4. „Науковчення” І. Г. Фіхте.
Дискусія
„Творча діяльність„я””
Обгрунтування теми дискусії. У німецькій класичній філософії створено систематизовані філософські системи, в яких розкриваються різ
Питання для самостійної роботи студентів
1. Яке місце відводиться філософії у розвитку духовності української нації?
2. Які філософські проблеми вирішуються в різні періоди розвитку вітчизняної філософії?
3. Які видатні
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці.
2. Філософія Київської Русі.
3. Діяльність культурно-освітніх центрів.
4. Поширення філософських ідей Ю.
Філософія як практична мудрість
в традиціях вітчизняної філософії”
Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудр
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття?
2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію.
3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його пер
Тестові завдання.
1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання:
а) антропофілософія;
б) конвенціоналізм;
в) критичний реалізм;
г)
Питання для самостійної роботи студентів
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ?
2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії бутт
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Значення проблеми буття для філософії.
2. Світ та форми його освоєння.
3. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова).
4. Класичне та некласичне розумін
Дискусія
„Проблема буття в історії філософії”
Обгрунтування теми дискусії. На протязі розвитку філософської думки були створені основні підходи до розгляду проблем
Завдання до опанування теми
1. Виправте та доберіть діалектичні пари:
Буття – Не-буття
Сутність – Не-сутність
Єдине – ?
Ціле –
Якість – Брак
Зміст – ?
Можливість
Питання до самостійної роботи студентів
1. Наведіть приклади форм взаємодії теорії, науки та практики.
2. Чи продовжується біологічна еволюція людини?
3. Підкресліть змістову відміну понять “індивід”, “індивідуальність”
Тематика наукових робіт та рефератів
1. Поняття “природа”. Форми сприйняття природи в історії людства.
2. Філософія та біологія про пізнання живого.
3. Екологічні аспекти економіки сучасного виробництва.
4.
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які структурні компоненти містить у собі свідомість?
2. Як вирішує проблему походження свідомості матеріалізм та ідеалізм?
3. Що таке антропний принцип, якими є його тлумачення
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Свідомість і мислення. Сучасна наука про мислення.
2. Співвідношення свідомого і несвідомого в концепціях психо-аналізу.
3. Свідоме і несвідоме у творчості.
4. Свідомі
Дискусія
“Проблема співвідношення свідомого та несвідомого у психіці людини”
Обгрунтування теми дискусії.У класичній філософії Нового часу психіка (душа) людини от
Завдання до опанування теми
1. Поясніть, який сенс мають і на яких підвалинах грунтуються основні принципи гносеології:
1) тотожність мислення та буття (принцип відкритості світу для пізнання);
2) діалектика
Питання для самостійної роботи студентів
1. Що таке наука? Чим відрізняється наукове знання від міфоло-гічних та релігійних уявлень про світ?
2. Які характерні риси наукового пізнання? Чи є раціональність ознакою лише наукового п
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Виникнення науки та історичні етапи її розвитку.
2. Наука як феномен культури.
3. Концепція і теорія як форми наукового пізнання.
4. Емпіричні факти як фундамент теорі
Проблемна ситуація
“Застосування діалектики як всезагального методу пізнання”
Нагадаємо, що використання діалектики проходить крізь всю історію філософії. Сам термін вперше застосував Сократ
Питання для самостійної роботи студентів
1. Які науки вивчають суспільство? В чому полягає їх специфіка?
2. Чому соціальну філософію вважають метатеорією соціуму?
3. Чи погоджуєтеся ви з тим, що соціальна філософія:
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Предмет та задачі соціальної філософії.
2. Міфологічна й релігійна парадигми в дослідженні суспільства.
3. Людина і суспільство: екзистенціальна та постмодерністська інтерпрета
Питання для самостійної роботи студентів
1. У чому полягає специфіка соціального пізнання та які його основні методологічні засади?
2. Поясніть зміст понять „соціальне”, „соціум”, „суспільство”.
3. Охарактеризуйте сучасн
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Соціальна філософія про актуальні проблемі сучасного вивчення суспільства.
2. Різноманіття суспільних форм і проблема єдності соціального процесу.
3. Соціальний простір і час:
Дискусія
“Свобода та необхідність людини у суспільстві”
Обґрунтування теми дискусії.На різних етапах розвитку філософії були сформовані основні погляди на проблему
Питання для самостійної роботи студентів
1. Як християнське вчення вплинуло на світські концепції прогресу? Що таке хіліазм?
2. У чому полягає відносність та суперечливість прогресу?
3. Чи є тотожними поняття прогресу та
Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень
1. Суспільний прогрес, його характер.
2. Науково-технічний прогрес та його наслідки.
3. Суспільний прогрес у філософії Г. В. Ф. Гегеля та К. Маркса: порівняльний аналіз.
Дискусія
“Просвітницький та романтичний погляд на прогрес”
Обгрунтування теми дискусії.За Г. Г. Гадамером існують два джерела розвитку західної культури: просвітни
Круглий стіл
„Людина як цілісність”
Обґрунтування теми круглого столу. Уявлення філософів про людину в історії філософії, а особливо в німецькій філософській антрополо
Питання для самостійної роботи студентів
1. Визначте сутність предмета філософії економіки.
2. Як взаємопов’язані суспільне виробництво та матеріальне виробництво?
3. Визначте складові виробничих сил.
4. Охаракт
Тематика наукових робіт та рефератів
1. Концепція “світ-системного” аналізу І. Валлерстайна.
2. Концепції постіндустріального суспільства Р. Арона, Д. Белла, О. Тоффлера.
3. Поняття суспільно-економічної формації в ф
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
“ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ” (ЗА ТЕМАМИ 1 – 7)
Подані тестові завданн
Варіант 1
1. Філософію якого періоду визначає така риса, як пантеїзм:
а) Відродження;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) античності?
2. Дайте загальну характе
Варіант 2
1. Філософія якого періоду характеризується антисхоластичною направленістю:
а) античності;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) Нового часу?
2. Які за
Варіант 3
1. Філософську думку якої епохи можна охарактеризувати, перш за все, як антропоцентричну та гуманістичну:
а) античності;
б) середньовіччя;
в) Відродження;
г) Нов
Варіант 4
1. Філософію якого періоду визначає теоцентризм як ключова характеристика:
а) Нового часу;
б) середньовіччя;
в) Просвітництва;
г) античності?
2. Надайте
Варіант 5
1. Філософська думка якого періоду звертається до минулого, базуючись на аксіомі відповідного типу суспільної свідомості: “чим більш древній, тим більш справжній, чим більш справжній, тим більш іст
Варіант 6
1. Філософія якого періоду характеризує традиціоналізм, тобто відмову від будь-яких новацій, змін, орієнтацію на дотримання установлених зразків та канонів? Хто з мислителів належав до періоду:
Варіант 7
1. Філософську думку якого періоду характеризує дидактизм – риса, яка вказує на повчальний, напутливий характер філософських систем:
а) середньовіччя;
б) сучасної некласичної філо
Варіант 8
1. Лейтмотивом філософії якої епохи є впевненість у силі людського розуму, віра в його безмежні можливості, орієнтація науки на досягнення економічного та соціального добробуту:
а) Просвіт
Варіант 9
1. Що принципово відрізняє зміст філософствування некласичної філософії у порівнянні з специфікою класичної:
а) пантеїстичний характер;
б) космоцентризм;
в) дидактизм;
Варіант 10
1. Філософська думка якого періоду є космоцентичною за спрямованістю своїх дослідницьких інтересів:
а) середньовіччя;
б) античності;
в) Відродження;
г) Нового ча
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
"КЛЮЧОВІ ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ"
(ЗА ТЕМАМИ 8 – 18)
Заповніть таблиці:
1. Види можливо
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ ТА РЕФЕРАТІВ
Будь-який курс, що викладається у вищих навчальних закладах, передбачає певну кількість годин, яка призначається для самостійної роботи студентів щодо оволодіння курсом. Однією з на
Новости и инфо для студентов